Ібупрофен при підозрі на COVID-19: пити чи не пити?

«Є можливі або підтверджені випадки розвит­ку серйозних побічних явищ, пов’язаних із застосуванням НПЗП у пацієнтів із COVID-19. Нагадуємо, що менеджмент підвищеної температури тіла, що погано переноситься, або болю в контексті COVID-19 або будь-якого іншого інфекційного захворювання, викликаного респіраторними вірусами, базується на застосуванні парацетамолу, не перевищуючи дозу 60 мг/кг маси тіла на добу та 3 г/добу. Застосування НПЗП має бути під забороною.

І навпаки, пацієнти, що отримують кортикостероїди або інші імуносупресанти для лікування хронічної патології, не повинні переривати терапію, якщо інше не порадить лікар, який веде дану патологію».

Ні О. Веран, ні міністерство охорони здоров’я Франції не оприлюднили деталі звітів про несприятливі події. Державна служба новин Agence France-Presse не прояснила ситуацію, запропонувавши в якості можливого обґрунтовування статтю «Аre patients with hypertension and diabetes mellitus at increased risk for COVID-19 infection?», опубліковану в журналі Lancet 11 березня (Fang L., Karakiulakis G., Roth M., 2020).

Однак у цій статті не згадуються НПЗП та не було повідомлень про несприятливі події. Автори цієї статті резюмують, що пацієнти з цукровим діабетом ІІ типу та гіпертонічною хворобою можуть піддаватися додатковому ризику при зараженні COVID-19, й існує теоретична можливість того, що певні антигіпертензивні препарати можуть підвищити сприйнятливість пацієнтів до інфекції.

Однак серед іншого автори статті висували гіпотези щодо способів, у які різні лікарські засоби можуть, імовірно, підвищувати ризик зараження коронавірусом. Дослідження показали, що вірус прикріплюється до клітин легень за допомогою ферменту — ангіотензинперетворювального ферменту-2 (angiotensin-converting enzyme 2 — АСЕ2).

Припускають, що прийом ібупрофену може збільшити кількість АСЕ2-рецепторів на поверхні клітини, що може зробити особу, яка приймає препарат, більш уразливою до інфекції. Втім, дані щодо впливу ібупрофену на кількість АСЕ2-рецепторів досить обмежені та продемонстровані лише на тваринних моделях (Qiao W. et al., 2015). Однак навіть такі можливі властивості ібупрофену не можна розглядати в контексті серйозних побічних реакцій, як висловило міністерство охорони здоров’я Франції.

Уже 18 березня до дискусії, що розгорнулася довкола повідомлення міністерства охорони здоров’я Франції, приєдналося Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA), прагнучи пом’якшити занепокоєння щодо НПЗП.

«На даний час немає наукових доказів, які б встановлювали зв’язок між застосуванням ібупрофену та погіршенням стану пацієнтів, інфікованих COVID-19, — йдеться у повідомленні, розміщеному на вебсайті агентства. — EMA уважно стежить за ситуацією та проаналізує будь-яку нову інформацію, яка стане доступною з цього питання в контексті пандемії».

Ще у травні 2019 р. Комітет з оцінки ризику фармаконагляду (Pharmacovigilance Risk Assessment Committee — PRAC) при ЕМА розпочав розгляд даних щодо НПЗП — ібупрофену та кетопрофену — у зв’язку із результатами дослідження Французького національного агентства з безпеки лікарських засобів та продуктів для здоров’я (French National Agency for Medicines and Health Products Safety — ANSM), які свідчили, що застосування ібупрофену та кетопрофену може погіршити перебіг вітряної віспи та певних бактеріальних інфекцій.

Інструкція для застосування багатьох НПЗП уже містить попередження про те, що їх протизапальна дія може приховувати симптоми загострення інфекції. Наразі PRAC вивчає всі наявні дані, щоб визначити, чи необхідно вживати додаткових заходів.

У разі симптоматичного лікування COVID-19, згідно із заявою ЕМА, пацієнти та медичні працівники повинні враховувати всі доступні варіанти лікування, включаючи парацетамол та НПЗП. Кожен лікарський засіб має свої переваги та ризики, що описані в інструкції для його застосування, які слід враховувати разом із національними рекомендаціями щодо лікування країн — членів ЄС, більшість з яких рекомендують парацетамол в якості препарату першого вибору при підвищеній температурі тіла або больовому синдромі.

19 березня 2020 р. участь у дискусії вирішила взяти і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), яка повідомила, що, базуючись на наявній інформації, ВООЗ не має застережень щодо застосування ібупрофену при COVID-19. Так, не виявлено жодних негативних ефектів при застосуванні ібупрофену, про які б повідом­ляли лікарі, що ведуть пацієнтів з COVID-19, окрім вже відомих побічних ефектів препарату, що обмежу­ють його застосування у певних категорій пацієнтів.

Компанія — виробник оригінального ібупрофену також прокоментувала заяви щодо безпеки застосування цього препарату у пацієнтів з COVID-19: «Безпека споживачів є нашим найголовнішим пріоритетом. Ібупрофен — це добре вивчена та широко відома діюча речовина, яка протягом багатьох років безпечно використовується проти жару та болю та вже більше 30 років доступна як безрецептурний лікарський засіб.

Як і для будь-яких інших ліків, ми нагадуємо нашим споживачам про необхідність уважно читати та дотримуватися інструкцій для медичного застосування лікарських засобів. У разі виникнення додаткових запитань проконсультуйтеся з лікарем.

Як відповідальна та науково-орієнтована компанія ми співпрацюємо з відповідними органами охорони здоров’я та обіцяємо передавати будь-яку додаткову інформацію, необхідну для безпечного використання нашої продукції у разі потреби».

Таким чином, ні ЕМА, ні ВООЗ на основі доступних наявних даних не підтвердили застереження міністерства охорони здоров’я Франції щодо можливого несприятливого впливу ібупрофену при COVID-19. Однак все-таки парацетамол залишається препаратом першого вибору при менеджменті підвищеної температури тіла, а вже при не­ефективності даного засобу слід розглядати інші варіанти з урахуванням наявності хронічних захворювань та віку у того чи іншого пацієнта, базуючись на інструкції для застосування препарату. Однак не слід забувати, що застосування парацетамолу може бути пов’язане із розвитком печінкової недостатності (Bunchorntavakul C., 2018).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!