АМКУ & аптечні мережі: цінові баталії

На сьогодні, в умовах активного попиту населення на засоби індивідуального захисту і не тільки, ряд аптечних мереж уже встигли отримати рекомендації від територіальних відділень Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Ольга СамойленкоТак, АМКУ звертає увагу на те, що підвищений попит на засоби індивідуального захисту, зокрема маски медичні одноразові, а також антисептики спиртові, противірусні, знеболювальні та жарознижувальні препарати, може призводити до підвищення цін.

Відповідно, дії аптечних мереж, які полягають у підвищенні роздрібних цін на вищезазначені товари під час загрози епідемії коронавірусної інфекції в Україні, можуть мати ознаки порушення, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення схожих дій на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

В умовах певного дефіциту вказаних товарів Комітет не міг залишитися осторонь та пішов на упередження підвищення цін на них і рекомендував аптечним мережам утриматися від вчинення дій щодо встановлення роздрібних цін, які перевищують економічно обґрунтований їх рівень. При цьому не пояснюючи, що означає в правовому сенсі поняття «економічно обґрунтованого рівня роздрібних цін», що певним чином ускладнює роботу мереж.

Позиція відомства є абсолютно зрозумілою, оскільки одним із завдань АМКУ є державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства на засадах, зокрема, пріоритету прав споживачів.

Водночас менеджмент аптечного ритейлу справедливо задається питанням: наскільки аптечна мережа може дозволити собі підвищити роздрібні ціни з огляду на раптове та значне збільшення операційних, адміністративних та інших витрат, з одного боку, та рекомендації Комітету, з іншого? Очевидно, що роздрібна ціна залежить від таких складових, як закупівельна ціна та торговельна націнка.

Пояснити зміну роздрібної ціни у зв’язку з підвищенням закупівельної ціни (за наявності підтверджувальних документів — специфікацій, видаткових накладних тощо) не становить проблеми. Тому здебільшого під приціл АМКУ підпадає торговельна націнка, якщо мова йде про товари, на які не встановлено її регулювання.

Враховуючи норми Закону України від 21.06.2012 р. № 5007 «Про ціни і ціноутворення» торговельна націнка складається із (1) суми витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та (2) прибутку.

На наше переконання, у теперішніх кризових умовах (зважаючи на надані Комітетом рекомендації) підвищення торговельної націнки можливе лише за рахунок збільшення саме витратної частини, наприклад у зв’язку із збільшенням фонду заробітної плати, забезпеченням фармацевтів засобами індивідуального захисту тощо. При цьому таке збільшення витрат має бути реально обґрунтованим з точки зору необхідності забезпечення нормальної роботи аптечної мережі в умовах запровадженого карантину.

У той же час встановлення ціни з урахуванням економічно обґрунтованого рівня не виключає отримання аптечною мережею прибутку, дещо більшого порівняного з тим, який вона отримувала до моменту карантину. Проте, у такому випадку є певні ризики, пов’язані з необхідністю доведення того, що підвищення відпускної ціни було зумовлене необхідністю здійснення додаткових оптових закупівель товарів за підвищеною ціною, забезпечення товарних залишків тощо з метою задоволення підвищеного споживчого попиту в умовах дефіциту.

Ольга Самойленко,
юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті