У зв’язку з тим, що кількість підтверджених випадків COVID-19 у світі та все більше країн переходять у режим ізоляції з метою уповільнення темпів пандемії, виникає питання: «Коли все це закінчиться?». Відповідь на це питання значною мірою залежить від багатьох невизначених факторів, пов’язаних із новим коронавірусом. Наприклад, чи може людина повторно заразитися COVID-19 і як швидко світові вчені зможуть створити вакцину. Вартість і переваги тривалих перебоїв у робочих процесах, а також питання, що саме можуть дозволити собі різні країни як з економічної, так і з політичної точки зору, — також є важливими змінними факторами для прогнозу розвитку даної ситуації.1. Яким чином це може закінчитися?
Існує консенсус, що пандемія закінчиться лише встановленням так званого колективного імунітету, коли достатня кількість людей в суспільстві будуть захищені від вірусу. У разі створення колективного імунітету збудник не може поширюватися і вимирає.
Для досягнення цієї мети є 2 шляхи. Одним з них є імунізація. Дослідники повинні розробити вакцину, яка виявиться безпечною й ефективною проти коронавірусу. У свою чергу, органи охорони здоров’я повинні будуть надати дану вакцину для достатньої кількості людей.
Другий шлях більш похмурий. Колективний імунітет може виникнути після того, як значна частина суспільства перехворіє на COVID-19.
2. Що робити до тих пір?
Багато країн обрали для себе стратегію, яка включає обмеження населення у пересуванні, закриття підприємств і шкіл, заборону на зібрання й утримання людей вдома. Ідея полягає в тому, щоб запобігти колосальному спалаху захворюваності, який здатний призвести до надмірної кількості летальних випадків та краху медичної системи.
«Згладжування кривої» поширення вірусу призводить до того, що зараження людей не відбувається в один момент — випадки інфікування розтягуються в часі, що дозволяє владі і постачальникам медичних послуг мобілізуватися.
Виграний час дає можливість зміцнити потенціал у тестуванні інфекції, відстеженні контактів з інфікованими, а також у лікуванні хворих шляхом збільшення ресурсів лікарень (закупівля апаратів штучної вентиляції легень і розширення відділень інтенсивної терапії).
3. Коли обмеження почнуть послаблювати?
Суспільству не варто чекати на швидке повернення до нормального життя. Адже передчасне зняття обмежень може підвищити ризик виникнення нового спалаху.
Влада Китаю відкрила місто Ухань (де почалася пандемія COVID-19) через 2 міс після повної ізоляції від світу, коли передача вірусу там практично повністю припинилася. Однак важливо враховувати, що Китай застосовує більш жорсткі заходи, ніж деінде, і, вже принаймні 1 округ був змушений повторно повернутися до ізоляції.
Мова йде про округ Цзя в центральному Китаї, який був знову заблокований після нового спалаху випадків коронавірусу, що вказує на складність стримування інфекції, переносниками якої можуть бути безсимптомні хворі.
Заступник глави медичної служби Англії Дженні Харріс (Jenny Harries) заявила, що режим ізоляції повинен тривати 2, може 3, а краще — 6 міс.
Аннеліс Уайлдер-Сміт (Annelies Wilder-Smith), професор нових інфекційних захворювань у Лондонській школі гігієни і тропічної медицини (London School of Hygiene and Tropical Medicine), рекомендує, щоб обмеження залишалися в силі до тих пір, поки щоденно кількість випадків зараження не буде послідовно зменшуватися протягом як мінімум 2 тиж.
4. Чому тестування має таке велике значення?
Новий коронавірус завдає значної шкоди, оскільки може поширюватися через безсимптомних хворих. Даний аспект робить тестування на наявність інфекції серед широких верств населення життєво важливим питанням. Принаймні необхідно перевірити всіх, хто має симптоми. Далі важливо відстежити контактних осіб, протестувати їх і, в разі необхідності, також ізолювати.
5. Як успіх у боротьбі зі спалахом інфекції залежить від країни?
Такі авторитарні країни, як Китай, можуть вводити більш жорсткий контроль за переміщенням громадян, використовуючи засоби спостереження за дотриманням умов карантину та перевірку температури тіла. Все це можливо завдяки тому, що Китай менш вразливий до громадянського тиску і суспільної думки. Іншим країнам досягти такого ж контролю досить важко. Найбідніші країни не можуть дозволити собі нести економічні втрати, викликані тривалими обмеженнями, і часто не мають інфраструктури охорони здоров’я, необхідної для створення ефективної системи нагляду.
6. Коли чекати на вакцину?
Десятки компаній та університетів у всьому світі працюють над розробкою вакцини, але немає жодних гарантій того, що їм вдасться досягнути своєї мети. Розробка вакцини зазвичай є тривалим і складним процесом, який включає роки досліджень, необхідні для забезпечення безпеки та ефективності препаратів. У боротьбі з коронавірусом деякі оператори фармацевтичної галузі прагнуть надати вакцину вже через 12–18 міс, що є надзвичайно амбітною метою.
Однак варто враховувати, що в ході своєї роботи вчені використовують не тільки перевірені методи проведення досліджень. Вони також задіюють можливості нових технологій, які дозволяють додати вірусний генетичний матеріал до клітин людини, спонукаючи їх виробляти білки, що стимулюють імунну відповідь.
Деякі фахівці з вакцин вважають, що урядам, населенню та інвесторам варто більш реалістично подивитися на стан речей. Адже сьогодні не можна сказати напевно, чи спрацюють обрані підходи, чи вдасться закінчити роботу в стислі терміни і чи зможуть компанії виготовити достатню кількість ін’єкцій.
7. А як щодо другого шляху створення колективного імунітету?
Про встановлення колективного імунітету у цьому контексті можна говорити тільки у випадку, якщо після одужання від COVID-19 у людей буде формуватися тривалий імунітет. Однак наразі механізм формування імунітету до нового коронавірусу ще не встановлений. Також невідомо, яка частина населення повинна перехворіти, щоб встановився колективний імунітет. Як правило, мова йде про значну частку. Наприклад, у разі дифтерії перехворіти повинні 75%, а кору — 91%. У лютому 2020 р. Патрік Валланс (Patrick Vallance), головний науковий радник уряду США, оцінив цей показник у 60%. Скільки часу буде потрібно для досягнення необхідного порогового рівня, буде залежати від заходів, що вживаються урядами у відповідь на пандемію.
Без жорстких обмежень колективний імунітет міг би сформуватися швидше, проте такий шлях пов’язаний з великою кількістю випадків смерті через нездатність системи охорони здоров’я лікувати всіх хворих.
Деякі дослідження припускають, що фактична кількість заражених на COVID-19 значно перевищує підтверджені випадки. Якщо це правда, людство знаходиться ближче до формування колективного імунітету, ніж ми думаємо.
8. Чи існують інші фактори?
Людству могло б пощастити, якби вірус зник з настанням літа у Північній півкулі, де більшість випадків спалахів грипу вщухають саме з сезонними змінами. Але поки невідомо, чи допоможе тепла погода. Навіть якщо спалах стихне, він може повернутися восени.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим