COVID-19: як тяжкий перебіг пов’язаний із тромбоутворенням?

Кілька дослідницьких груп припускають, що тромбоутворення відіграє важливу роль у тяжкому перебігу COVID-19.

Клінічні дослідження показують, що у пацієнтів із тяжкою формою COVID-19 розвиваються пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром і поліорганна недостатність.

Вік і наявність хронічних захворювання є факторами, які підвищують ризик тяжкого перебігу COVID-19.

У збірнику статей, опублікованих у журналі «Radiology», експерти підкреслюють, що значна частка осіб з тяжким перебігом COVID-19 мають ознаки тромбоутворення, які можуть призвести до небезпечних для життя ускладнень.

Тромбоз, емболія, COVID-19

Згортання крові є природним механізмом у відповідь на травму. Однак коли в кровоносній судині утворюється згусток, він може обмежити кровотік, що призводить до розвитку серйозних невідкладних станів.

Тромб, який звільняється і переміщується в іншу частину тіла, називається емболом. Якщо ембол досягає легень, головного мозку або серця, його подальше пересування може бути небезпечним для життя.

Але як тромбоутворення пов’язано з COVID-19?

Вірус SARS-CoV-2 може інфікувати клітини в легенях. У тяжких випадках це призводить до запалення легень і задишки.

«У всьому світі COVID-19 розглядається як первинне захворювання легень. Однак виходячи з аналізу всіх наявних на сьогодні медичних, лабораторних та візуалізуючих даних про тяжкий перебіг COVID-19, стало зрозуміло, що симптоми і діагностичні тести не можуть бути пояснені одним тільки порушенням вентиляції легень», — зазначив професор Едвін ван Бик (Edwin van Beek) з Інституту медичних досліджень штату Квінс при Університеті Едінбургу (Edwin van Beek from Queens Medical Research Institute at the University of Edinburgh), Великобританія.

Е. ван Бик разом з групою експертів розглянув, яку роль відіграють тромби при тяжкому перебігу COVID-19.

Відомо, що вірусні інфекції можуть активувати згортання крові. Експерти вважають, що цей процес перетворився в механізм обмеження поширення вірусної інфекції.

Щоб оцінити згортання крові у людини, медичні працівники часто вимірюють рівень білкового комплексу, названого D-димер. D-димер залишається в крові після того, як фермент, який називають плазміном, розкладає згусток крові в процесі фібринолізу.

Високі рівні D-димеру в крові є ознакою тромбозу й емболії.

Аналізуючи наявні на сьогодні дані, професор Е. ван Бик і його колеги зазначають: «Існує тісний зв’язок між рівнями D-димеру, прогресуванням захворювання і характеристиками комп’ютерної томографії грудної клітки, які свідчать про венозний тромбоз».

Свідоцтва легеневої емболії

У виданні «Radiology» також опубліковано дослідницький лист, написаний групою вчених з Центру госпітального університету Безансона (Centre Hospitalier Universitaire de Besancon), Франція. Дослідники повідомляють, що 23 зі 100 пацієнтів з тяжкою формою COVID-19 мали ознаки легеневої емболії.

Такі пацієнти частіше перебували у відділенні інтенсивної терапії та потребували штучної вентиляції легень, ніж пацієнти, у яких не діагностовано емболії легеневої артерії.

Інша дослідницька група з Університетських лікарень Страсбурга (Hôpitaux Universitaires de Strasbourg), Франція, підтримали результати колег, і в своєму дослідницькому листі також повідомили, що у 30% із 106 пацієнтів з тяжкою формою COVID-19 з’явилися ознаки тромбів у легенях.

Страсбурзька команда вчених також виявила, що у таких пацієнтів рівень D-димеру в крові вищий, ніж у пацієнтів без легеневої емболії.

Отримані дані можуть допомогти вченим визначити кращі підходи у лікуванні тяжких форм COVID-19.

У світлі свого аналізу Е. ван Бик і його колеги рекомендують лікарям вимірювати рівні D-димеру, відстежувати ознаки емболії або тромбозу і застосовувати ранню антикоагулянтну терапію, яка може дозволити уникнути утворення тромбів.

«COVID-19 — це більше, ніж легенева інфекція. Вірус впливає на судинну систему легень та інших органів. Тяжкий перебіг COVID-19 пов’язаний з високими ризиками тромбозу і розвитку гострих, небезпечних для життя станів, які потребують адекватного лікування антикоагулянтами на основі лабораторного моніторингу з відповідними візуальними тестами в міру необхідності», — підкреслив Е. ван Бик.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!