Реконвалесцентна плазма для лікування COVID-19: чи безпечний такий підхід?

Згідно з даними невеликого дослідження переливання плазми осіб, які одужали від COVID-19 (хвороби, спричиненої SARS-CoV-2), є безпечним для тяжко хворих пацієнтів і може прискорити їх одужання.

Лікарі використовували реконвалесцентну плазму в якості лікування під час пандемії іспанського грипу 1918 р., під час спалаху тяжкого гострого респіраторного синдрому (Severe Acute Respiratiory Syndrome — SARS) в 2003 р., спалаху свинячого грипу (H1N1) в 2009 р., а також спалаху Ебола в Африці в 2014 р.

У 2015 р. вчені включили використання реконвалесцентної плазми в протокол лікування близькосхідного респіраторного синдрому (Middle East respiratory syndrome coronaviruses — MERS).

На початку спалаху COVID-19, 20 січня 2020 р., лікарі в Китаї почали лікувати тяжкохворих пацієнтів за допомогою реконвалесцентної плазми.

28 березня 2020 р. Х’юстонська методистська лікарня (Houston Methodist Hospital) в Техасі стала першим академічним медичним центром у США, де критично хворих пацієнтів з COVID-19 стали лікувати за допомогою реконвалесцентної плазми.

«У той час як вчені та лікарі всього світу боролися за тестування нових лікарських засобів і методів лікування проти COVID-19, терапія реконвалесцентною плазмою стала потенційно однією з найбільш багатообіцяючих стратегій», — наголосив доктор Джеймс М. Муссер (James M. Musser), голова відділення патології і геномної медицини в Х’юстонській методистській лікарні.

Дослідження підтверджує безпеку

У період з 28 березня до 14 квітня 2020 р. доктор Д. М. Муссер і його колеги провели попереднє дослідження для вивчення безпеки терапії реконвалесцентною плазмою. У дослідженні взяли участь 25 осіб з тяжкою формою COVID-19.

Дев’ять учасників (36%) показали поліпшення стану вже через 7 днів терапії. Через 14 днів лікування стан нормалізувався у 19 (76%) учасників, і їх було виписано з лікарні.

Дослідники не виділяють ніяких побічних ефектів, які б могли бути пов’язані із використанням реконвалесцентної плазми.

Результати дослідження опубліковані у виданні «The American Journal of Pathology».

Питання клінічного поліпшення

Дослідники відзначають, що ступінь клінічного поліпшення серед людей, які отримували реконвалесцентну плазму, була приблизно такою ж, як і поліпшення, про які повідомляли вчені в дослідженнях противірусного препарату ремдесивір.

Проте вчені підкреслюють, що основною метою їх досліджень було оцінити безпеку лікування, а не його ефективність.

Дослідження було невеликим, контрольної групи не було, і учасники отримували інші експериментальні методи лікування. Наприклад, 68% з них отримували противірусний препарат рибавірину, і всі вони приймали протималярійний лікарський засіб гідроксихлорохіну.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com,
фото www.cochrane.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!