Наркополітика в Україні: виклики та шляхи їх вирішення

Розпочався пресвізит із відвідин комунального підприємства «Полтавський обласний центр терапії залежностей», де головний лікар закладу Ігор Мацицький розповів про послуги для осіб із наркотичною залежністю. Перш за все він зазначив, що поняття «залежність» є доволі широким і включає не тільки хімічну, але й, зок­рема, ігрову залежність. Він повідомив, що замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) впроваджується на базі лікувально-профілактичних закладів (наркологічних диспансерів, центрів СНІДу, протитуберкульозних диспансерів, міських та районних лікарень, центрів первинної медико-санітарної допомоги).

ЗПТ вважається одним із найбільш успішних методів лікування наркозалежності у світі, адже державі простіше лікувати людину з наркозалежністю, ніж у подальшому витрачати ресурси на усунення наслідків такої залежності, серед яких, зокрема, поширення ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів, погіршення стану здоров’я, утримання в місцях позбавлення волі осіб, які вчинили правопорушення, щоб дістати гроші на прид­бання наркотиків.

Під час ЗПТ лікарі призначають препарати, які допомагають уникнути синдрому так званої ломки, відмовитися від вживання нелегальних (вуличних) наркотиків та загалом поліпшити стан здоров’я.

Зазвичай ЗПТ розглядається як варіант для людей, які вживають наркотики ін’єкційно (ЛВНІ) і вважають, що повне утримання від наркотику є занадто важким для них, фактично вони не в змозі припинити вживання, навіть якщо намагаються це зробити. Зважаючи на те, що опіоїдна залежність має хронічний характер, для більшості пацієнтів ЗПТ необхідна протягом тривалого часу, але трапляються випадки, коли препарат-замінник стає непотрібним.

Окрім того, лікування опіоїдної залежності препаратами ЗПТ поєднує також і застосування лікарських засобів та психосоціальної підтримки. Препарати усувають стан ломки, або потяг, чи блокують ейфорійний ефект подальшого вживання опіоїдів, забезпечують контроль, у той же час психосоціальна підтримка допомагає покращити якість життя.

Варіанти допомоги можуть бути найрізноманітнішими: від найпростіших заходів, таких як надання психологічної підтримки, супровід до лікувального закладу, сприяння в працевлаштуванні, до складних, наприклад таких, як структурована психотерапія. Варто також зауважити, що прийом замісних препаратів виключає можливість передозування, тому що визначення дози й весь подальший прийом здійснюються під контролем медичного персоналу.

Все ж є певні умови для проведення ефективної ЗПТ:

• правильне призначення препарату;
• правильно призначена доза (врахування індивідуальних потреб, дотримання принципу призначення низьких початкових доз і високих підтримувальних та рекомендацій щодо терапевтично ефективних доз);
• безперервне і тривале лікування (відсутність обмежень щодо терміну лікування, зокрема можливість довічного лікування з огляду на розуміння залежності як хронічної хвороби).

Багато осіб, які вживають наркотики ін’єкційно, вперше контактують із медичними працівниками завдяки програмі ЗПТ, а потім уже отримують доступ до інших медичних послуг.

Також варто приділити увагу й програмам зменшення шкоди, які діють в Україні.

Програма обміну та видачі голок і шприців (ПОШ). Ця програма дає змогу особам, які вживають наркотики ін’єкційно, отримувати нові стерильні голки та інше обладнання для вживання наркотиків ін’єкційно за невелику плату чи безкоштовно, щоб знизити ризик зараження ВІЛ та вірусними гепатитами.

Профілактика передозувань. Щоб урятувати життя людини від передозування наркотиком, необхідно ввести лікарський засіб налоксон, що є антагоністом опіатних рецепторів та швидко блокує дію наркотику.

Ініціативи щодо зниження шкоди для стимуляторів амфетамінового ряду (САР). Це заходи, спрямовані на усунення шкоди, пов’язаної з використанням стимуляторів: психосоціальна підтримка, розповсюдження презервативів та чистого інструментарію для вживання наркотиків, поширення інформації про інфекції, що передаються статевим шляхом.

Кімнати безпечного вживання. Кімнати для споживання наркотиків дають змогу особам, які вживають наркотики ін’єкційно, вводити їх у безпечних умовах. Завдяки доступу до стерильного ін’єкційного обладнання та навчання методам безпечної ін’єкції вони знижують поширення захворювань, що передаються через кров: ВІЛ та вірусних гепатитів. Зауважимо, що наразі в Полтавській обл. ще немає такої кімнати, але її створення є однією із важливих перспектив на майбутнє.

Начальник відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Полтавській області Марина Зинюха розповіла про співпрацю із Благодійною організацією «Меридіан», з іншими громадськими організаціями Полтавської обл. та результати такої співпраці.

За основу роботи поліцейської діяльності взято принцип «community policing», тобто взає­модія поліції із громадськістю. Для реалізації цього принципу якомога ефективніше для патрульних поліцейських проводилися спеціальні тренінги, які мали на меті навчити представників правоохоронних органів спілкуватися з особами з наркотичною залежністю.

За словами М. Зинюхи, патрульна поліція Полтавської обл. намагається йти на зустріч особам із наркотичною залежністю та не вважає їх заздалегідь правопорушниками, навпаки, їм намагаються допомагати. Але все ж суспільство переважно ставиться до таких людей негативно та вважає їх злочинцями, що є неправильним підходом. Щодо навчання патрульної поліції у сфері дотримання прав наркозалежних осіб, М. Зинюха також зазначила, що попереду ще багато роботи, адже в кожній роботі є певні нюанси, які слід коригувати, в даному випадку це питання щодо соціальної взаємодії.

Про дотримання конституційних прав та свободи наркозалежних поінформувала регіональний координатор Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області Віра Яковенко. Досить часто об’єктами порушень стають наркозалежні особи, які внаслідок свого вразливого становища не здатні ефективно протидіяти неправомірним діям правоохоронців або захищати та відновлювати свої права в разі їх порушення.

Під вразливістю в цьому разі розуміється такий стан, перебуваючи в якому особа позбавлена або обмежена у здатності чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям внаслідок фізичних чи психічних властивостей або інших обставин, зумовлених споживанням наркотиків.

Порушення прав наркозалежних осіб з боку правоохоронних органів мають викликати занепокоєння як органів державної влади, так і суспільства в цілому, адже вони, окрім іншого, відображають загальну ситуацію із дотриманням прав людини в державі.

Варто зазначити, що внаслідок стигматизації такої категорії населення, як наркозалежні особи, переважна частина порушень їхніх прав залишається прихованою для суспільства. Така ситуація не дає змоги оцінити реальні масштаби та особливості таких порушень, з якими необхідно боротися.

В. Яковенко, розповідаючи про особливості своєї роботи як регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Полтавській області, зауважила, що зазвичай за консультацією громадяни звертаються не лише з питань незаконності порушення їхніх прав, але й з усіх без винятку питань. Близько 70–90% звернень становлять питання консультативного характеру.

Навіть під час пандемії коронавірусної хвороби консультації проводилися, але в режимі онлайн. Також В. Яковенко повідомила, що кожної першої середи нового місяця на сайті ЗПТ проводяться спеціальні заходи для осіб, які її отримують. Даний захід не має стандартного формату проведення консультацій та занять, у ході його проведення підбирається спеціальний документальний фільм про осіб із певних груп населення, в даному випадку наркозалежних, після його перегляду учасники заходу обговорюють сюжет фільму, проблеми, які в ньому висвітлені, та їх вирішення, тобто одним із таких способів проводиться просвітницька робота з наркозалежними особами.

Необхідно звернути увагу на те, що серед важливих принципів роботи з наркозалежними особами зазвичай виділяють такі, як:

• розуміння замість засудження;
• добровільність та партнерство замість конт­ролю;
• конфіденційність;
• щирість та довірливість стосунків наркозалежного та консультантів;
• тісна співпраця з сім’єю наркозалежного;
• допомога для самодопомоги (активність замість пасивності);
• комплексний характер допомоги.

Кінцевим пунктом у пресвізиті до Полтави став навчально-виробничий центр благодійної організації «Світло Надії», де Сергій Жук, керівник напряму політики та комунікації благодійної організації, ознайомив учасників заходу з роботою центру та його працівниками.

Навчально-виробничий центр БО «Світло Надії» слугує своєрідною платформою для соціально-економічного розвитку добробуту громадян шляхом підвищення доступу соціально вразливих груп населення до навчання, отримання професії та подальшого працевлаштування на власному виробництві або у співпраці з партнерами та службою зайнятості населення. Особи, які раніше страждали від наркотичної залежності, можуть успішно реінтегруватися у суспільство та приносити користь громаді.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!