Роль провізора в здоров’ї нації. Час пізнати цінність своєї професії

10 вересня 2020 р. в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Фармацевти — члени єдиної медичної команди країни. Чи всі знають про це?». Організатором заходу виступила ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)». У роботі круглого столу взяли участь представники громадських організацій, регуляторних органів, а також фахівці-практики. Символічно, що напередодні професійного свята спікери обговорювали роль професії провізора, її важливість в системі охорони здоров’я громадян, а також поділилися думками щодо найбільш актуальних проблем у фаховій діяльності фармацевтів.

У культурі кожного народу закладено своє ставлення до фармації, залежності від якого відрізняються і функції, які виконуються працівниками аптек, зазначив модератор круглого столу Володимир Руденко, директор ГС «АПАУ». В Іспанії, наприклад, фармацевт може здійснювати діагностику певних станів здоров’я. А в Англії виступає в якості спеціаліста і порадника в одній особі — може виписувати рецепти, а також консультувати з питань лікування.

В Україні, за різними оцінками, працює понад 300 тис. фахівців з фармацевтичною освітою, які пройшли довгий шлях навчання протягом 4–6 років, залежно від спеціальності, та працюють в аптечних закладах, науково-дослідних закладах освіти, на фармацевтичних виробництвах, підприємствах оптової торгівлі, у регуляторних органах, органах державної влади, лікувальних закладах, служать у Збройних силах України.

ПРОВІЗОР — НЕ ПРОДАВЕЦЬ

«Провізор, фармацевт — не продавець, як іноді помилково їх називають. А фахівець з вищою спеціальною фармацевтичною освітою, — підкреслив В. Руденко. — Термін «провізор» походить від латинського слова «provideren» — той, хто передбачає, турбується. Так і є, провізор щоденно працює з людьми, які потребують поради й допомоги. Фармацевти завжди були й залишаються членами єдиної медичної команди країни. Адже саме аптечні працівники щоденно займаються забезпеченням громадян лікарськими засобами, медичними виробами, дієтичними добавками та іншими дозволеними до реалізації в аптеках товарами. Володіючи спеціальними знаннями про препарати, провізори та фармацевти щоденно в рамках фармацевтичної опіки надають якісні фармацевтичні послуги пацієнтам. Ряд закладів займається виготовленням ліків в умовах аптеки».

«Настав час не просто спостерігати за тим, як професія фармацевта втрачає свої позиції, знецінюється її роль, значення та соціальний статус. Будучи складовою системи охорони здоров’я, фармація як молодша сестра загубилася в лабіринтах медичної реформи. У період пандемії COVID-19 оголилися серйозні проблеми та недоліки. Тисячі фармацевтів та провізорів, які стоять на передовій у багатьох аптечних закладах, на превеликий жаль, були недостатньо захищені. Проблеми із засобами індивідуального захисту, ненормований робочий день, недоплата за працю в шкідливих умовах, ризики захворювання — стали реальністю для багатьох, особливо в сільських місцевостях», — зазначила Лариса Просяник, голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део».

На думку доповідача, існує багато проблемних питань щодо ролі та прес­тижу професії фармацевта, її сутності. Насамперед практично відсутня сучасна, адаптована до нинішніх ринкових умов і вимог нормативно-правова база, що стосується соціально-правового захисту, гарантованих державою пільг за шкідливі умови праці, навчання, доплат за кваліфікаційну категорію, курси підвищення кваліфікації, проходження інтернатури та багато іншого. Спікер переконана, що на державному рівні має бути визначено місце фармації в структурі медичної команди. «У нас немає зрозумілого погляду на перспективу фармацевтичної політики, громадського або державного органу, який би об’єднував фармацевтів та переймався їхніми проблемами. Регіональні та всеукраїнські громадські й професійні організації діють здебільшого роздрібнено, автономно, у межах своїх зав­дань і можливостей. Хотілося б, аби цей круглий стіл став початком серйозної професійної роботи зі створення потужної команди, яка стала б основою проведення реформ у сфері фармації», — зазначила Л. Просяник.

ЗАХИСТ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ АПТЕКИ

У роботі аптечних працівників трапляється різне: і погрози, і надзвичайні ситуації. Тому захист прав працівників аптеки під час виконання професійних обов’язків — надзвичайно актуальне та болюче питання. Наразі у Верховній Раді Украї­ни зареєстровано проєкт закону від 06.05.2020 р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників», спрямований на посилення відповідальності за посягання на життя і здоров’я медичних та фармацевтичних працівників, захоплення в якості заручника, погрозу або насильство, у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків, підкреслив Володимир Короленко, заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контро­лю за наркотиками (Держлікслужби).

РОБОТА ПРОВІЗОРА В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19

«Особлива подяка й шана за роботу аптек у період пандемії COVID-19. На жаль, багато хто з працівників аптек і сам став пацієнтом. Але після одужання знову повернувся на передові рубежі боротьби з пандемією коронавірусу, — зазначив В. Руденко. — ГС «АПАУ» немало зробила для того, щоб в Уряді й МОЗ України звернули увагу на умови роботи аптек в умовах пандемії COVID-19, забезпечили фармацевтів тестуванням. Багато власників і керівників аптечних мереж з розумінням поставилися до ситуації з COVID-19 і вирішили питання зі страхуванням співробітників, доставкою на робочі місця, забезпеченням масками, дезрозчинами та іншими засобами захисту».

Слід зазначити, що наказом МОЗ Украї­ни від 13.03.2020 р. № 663 затверджено стандарт фармацевтичної допомоги «COVID-19». «Безперечно, обов’язок кожного власника — захищати працівників від потенційної загрози», — вважає В. Короленко.

Олена Гудович, провізор, бізнес-тренер ТОВ «Лекфарм», звернула увагу на те, що психоемоційний стан провізорів та фармацевтів трохи підірваний. Важливо з розумінням ставитися до того, що не тільки пацієнтам необхідна допомога, але й фармацевти, які наразі працюють в екстремальних умовах, часто потребують психологічної допомоги. Було б добре, якби держава або профільна асоціація надала можливість фармацевтам отримувати психологічну підтримку.

ОСВІТА ПРОВІЗОРА

Безперервний професійний розвиток фармацевтичних працівників поки що відбувається за старими нормативними актами, підкреслив В. Короленко. Наразі вже затверджено порядок проведення атестації лікарів з метою перевірки їх безперервного професійного розвитку. Відповідно, потрібен такий порядок для провізорів та фармацевтів, а також чіткі вимоги до провайдерів освіти.

«Щоб професія фармацевта вийшла на той рівень, який би нам хотілося, потрібно, щоб фахівці мали можливість навчатися. Післядипломна освіта, підвищення кваліфікації для багатьох співробітників аптек неможливі у зв’язку з великим навантаженням, важкими умовами праці, епідеміологічною ситуацією в країні. Важливо, щоб це розуміли і власники аптек, адже співробітники все-таки залежні від керівництва. Потрібно виділяти час, мотивувати. Сьогодні є прекрасна можливість навчатися онлайн», — зазначила Тамара Литвиненкова, голова правління ГО «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області», додавши, що провізори дуже скучили за семінарами Держлікслужби.

Практика, освіта і наука завжди мають йти поруч, вважає Костянтин Косяченко, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Так, під егідою Національного фармацевтичного університету (НФаУ) видано «Довідник еквівалентності лікарських засобів» (за редакцією Ігоря Зупанця, завідувача кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НФаУ, та Валентина Черних, академіка Національної академії наук України, почесного ректора НФаУ). Видання призначене для лікарів усіх спеціальностей, провізорів, клінічних провізорів та фармацевтів, студентів фармацевтичних факультетів медичних (фармацевтичних) закладів вищої освіти ІІІ–IV рівня акредитації, операторів фармацевтичного ринку.

Спікер також звернув увагу на недооцінений, невикористаний потенціал фахівців фармації. «У розвинених країнах фармацевт забирає на себе дуже важливі функції первинної ланки системи охорони здоров’я. Він не тільки розповідає, як прий­мати ліки, а здатен замінити призначені лікарем препарати найбільш підходящим аналогом, або навіть перепризначити терапію, може надавати різні фармацевтичні послуги. Зокрема, в США фармацевти надають послуги з тестування на коронавірус. Безумовно, такий спеціаліст потребує високої професійної підготовки. Наші вищі навчальні заклади готові дати таку освіту, а також забезпечити підвищення кваліфікації. Але, на жаль, немає такого суспільного договору з роботодавцем. Більшості роботодавців не потрібні спеціалісти такої високої кваліфікації», — наголосив К. Косяченко.

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

Військова фармація є невід’ємною частиною фармацевтичної галузі, зазначив Олександр Шматенко, начальник кафедри військової фармації Української військово-медичної академії. За словами спікера, у 2016 р. затверджено Стратегічний оборонний бюлетень, який намітив 3 етапи розвитку реформи збройних сил зі вступу до Північноатлантичного блоку (North Atlantic Treaty Organization — NATO). Перший етап закрито до 2017 р. Другий етап завершився в цьому році. Наступний триватиме до 2021 р. «Найбільш проблемне питання навіть не у фінансуванні, а в підготовці кадрів, медичних і фармацевтичних, — підкреслив спікер. — Ми бачимо, скільки сьогодні з’являється нових термінів, які потрібно вивчити, розуміти і трактувати таким чином, щоб нас чули на міжнародній арені. Ті стандарти, які доводиться зараз приймати у Збройних силах, даються дуже нелегко, але ця робота проводиться. На початку лютого 2020 р. в Збройних силах України створено Командування медичних сил. Йде активна робота зі створення єдиної системи логістичного забезпечення сил оборони».

ХАОТИЧНИЙ ПРОДАЖ ЛІКІВ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ

Олена Пруднікова, голова правління ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада», акцентувала увагу на вимиранні сімейного аптечного бізнесу під тиском аптечних мереж. Багато провізорів та фармацевтів, які були підприємцями — власниками аптек, не витримують конкуренції і йдуть працювати найманими працівниками в аптечні мережі або здають свою аптеку в оренду. Нині й аптечні мережі можуть опинитися під загрозою — на фоні розквіту нової проблеми. «Зараз ми втрачаємо свою фармацевтичну гідність у зв’язку з тим, що в державі відбувається хаотичний продаж лікарських засобів через інтернет і, відповідно, їх споживання», — зазначила О. Пруднікова. У цьому спікер вбачає дуже високий ризик отримання пацієнтами підробок, фальсифікованої продукції. На думку доповідача, зараз фармацевтичній спільноті потрібно об’єднуватися задля наведення ладу в ситуації безконтрольного продажу ліків фактично шахраями.

СТАВЛЕННЯ ДО ФАРМАЦЕВТІВ

«Ставлення до фармацевтів у нашій країні демонструє прислів’я «Хто здоровий, той не вимагає ліків». Українці часто чекають до останнього. За даними досліджень, більше ніж 60% громадян йдуть за консультацією саме до фармацевта й перед ним постає непросте завдання порадити препарат швидкої допомоги, застерегти від самолікування та не зашкодити. Провізор має право надавати таку послугу під час відпуску безрецептурних препаратів з метою уникнення неконтрольованого споживання ліків», — зазначив В. Руденко.

Професія фармацевта є однією з найбільш шанованих. «Ця професія в багатьох країнах світу вважається поважною, гуманною, людяною, престижною, благородною, необхідною, почесною. Ця робота вирізняється високим рівнем складності, потребує великої відповідальності, уваги, доброзичливості, активності й швидкості в реакції, вмінні спілкуватися з людьми», — вважає Наталія Цитлішвілі, завідувач аптеки № 3 ТзОВ «Да Сігна-1» (мережа аптек «D.S»).

«Фармацевти, провізори гостро відчувають важливість своєї професії, іншим питанням є фактор довіри пацієнтів до працівників аптек. Кожного дня професіонали своєї справи працюють над тим, щоб підтверджувати цю довіру», — підкреслила Олена Парубець, завідувач аптеки № 1 ТзОВ «Жолдіфарм» (мережа аптек «3І»). На думку доповідача, зараз аптеки працюють в екстремальних умовах. Епідемія, карантин… є багато речей, які впливають на психічний стан людей в цілому. Фармацевти, кожного дня спілкуючись з пацієнтами, мають бути трошки і лікарями, і психологами, іноді навіть нутриціологами, дієтологами тощо. Спікер також відзначила, що завдяки державним соціальним програмам, зокрема «Доступні ліки», відновлюється зв’язок «лікар — пацієнт — фармацевт» та дозволяє всім її складовим взаємодіяти.

«Ми не продавці. Бажання допомагати людям — це те, заради чого ми вибрали цю професію. За першим столом завжди мають бути спеціалісти, які володіють фаховими знаннями. Адже до нас люди звертаються за порадою, і ми маємо допомогти», — вважає Марина Скіженок, завідувач аптеки № 7 ТзОВ «Подорожник Київ».

«Бути фармацевтом — покликання від душі, адже ми несемо відповідальність за здоров’я людини, починаючи від найменшого і закінчуючи похилим віком. До нас приходять люди, вони нам вірять, в наших очах читають настанову «я мушу бути здоровим». Потрібно бути відповідальним, професійним, навчатися протягом усього життя», — додала Інна Шевчук, завідувач аптеки № 151 ТОВ «ТАС-Фарма».

«Прийшовши в цю професію, я ще не усвідомлював, наскільки важливо людям відчувати підтримку не тільки лікаря, а й фармацевта, довіряти нам. Але з часом зрозумів, що наша роль — пік­луватися не тільки про наявність ліків в аптеках, а про здоров’я пацієнта. Уточнити, чи пам’ятає відвідувач аптеки застереження щодо призначених препаратів, нагадати правила прийому та зберігання вдома, забезпечити фармацевтичну опіку як тим, хто приходить безпосередньо в аптеку, так і наразі тим, хто купує ліки дистанційно. Посміхнутися, сказати слова підтримки в цей непростий час: «Бережіть себе!», «Будьте здорові!». У моїй практиці є досвід вивчення всім колективом мови жестів, щоб полегшити спілкування з людьми з обмеженими можливостями; навчання пацієнтів, як користуватися глюкоментрами; організації експрес-діагностики станів шкіри», — поділився Костянтин Холявчук, провізор, заступник операційного директора ТОВ «Фармастор».

Також у рамках круглого столу відбулося нагородження кращих аптечних працівників та кращих аптек (учасників АПАУ), які територіально розміщені в Києві. Решта нагороджених отримають нагороди безпосередньо на місцях. Понад 300 грамот та близько 30 дипломів надіслано аптечним мережам у різні регіони України.

Учасники круглого столу напередодні Дня фармацевтичного працівника вітали один одного і своїх колег із професійним святом. Дякували за те, що, незважаючи на непростий період, працівники аптек гідно витримують удари COVID-19, не піддаються паніці та продовжують допомагати людям професійними консультаціями. Редакція «Щотижневика АПТЕКА» приєднується до щирих привітань фахівців фармації з професійним святом. 

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті