Бізнес-асоціації виступають проти скасування фіскалізації

11 листопада у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася пресконференція активістів руху «Детінізація — це цивілізація» на тему «Споживачі сказали «так» фіскальному чеку і кешбеку: результати соцопитування українців 29 жовтня — 2 листопада». У заході взяли участь Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України», Євген Школа, представник Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, Вікторія Черкач, генеральний директор Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів, Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», та Лілія Стиренко, т.в.о. заступника голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (липень 2016 — жовтень 2017 р.). Під час заходу обговорювалися результати дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» з оцінки споживчих настроїв з 29 жовтня по 2 листопада.

Вікторія Черкач повідомила, що в ході дослідження опитувалися респонденти різних вікових категорій (починаючи з 18 років) та статі, майнового стану з усіх регіонів України. Вибірка становить 2000 респондентів, а похибка — не більше 2,2%.

Вивчали кілька блоків питань, серед яких мотиви при купівлі товарів, ставлення споживачів до наявності в бізнесу реєстраторів розрахункових операцій (РРО), видачі фіскального чеку, ініціатив влади у сфері податкової політики та онлайн-покупок.

Дослідження показало, на що звертають увагу споживачі при придбанні товарів ризикованих груп. Тобто таких товарів, на ринку яких наявна велика кількість тіньового імпорту, через що вони становлять ризик як для економічної безпеки держави, так і для безпеки, життя та здоров’я споживачів.

У першу чергу, споживачі звертають увагу на вартість товарів. В основному це стосується лікарських засобів, медичних виробів та споживчої техніки та електроніки. Таким чином, придбання дешевого товару є психологічним фактором людини, що не залежить від віку, майнового стану. Але при цьому за низькою вартістю часто приховується не низька собівартість виробництва цього товару, а низька його якість і сумнівне походження. Тому обравши товар із заниженою середньою вартістю, споживач може потрапити в «пастку» в частині неможливості захисту своїх прав.

По-друге, для споживачів є важливими гарантійна підтримка та можливість повернення товару. При цьому третина респондентів відповіли, що для них цей критерій важливий при придбанні електроніки, а при виборі автокомпонентів та лікарських засобів лише чверть всіх опитаних задумувалася над тим, як повернути цей товар у разі його неналежної якості.

Також досліджувалося питання ставлення споживачів до видачі фіскального чеку, результат якого показав, що 63–81% опитаних не готові купувати товари з групи ризику без отримання фіскального чеку, а 72–82% респондентів не підтримують скасування фіскальних чеків для таких груп товарів. При цьому більше ніж 60% опитаних повідомили, що не звертатимуться до Державної податкової служби для того, аби поскаржитися стосовно порушення процедури при видачі фіскального чеку і отримати кешбек у розмірі 100% вартості товару.

Ініціативу щодо розширення сфери застосування РРО підтримали 56%, і тільки 25% виступили проти. 55% респондентів підтримують ініціативу стосовно можливості повернення кош­тів покупцю у розмірі 100% вартості товару, якщо продавець не видав фіскальний чек на товар. При цьому 53% респондентів вважають, що розширення кількості галузей, які повинні обов’язково видавати фіскальні чеки, призведе до наведення порядку в сплаті податків, а 33% — що такі дії ускладнять ведення бізнесу. Але все-таки 80% впевнені, що видача фіскального чеку захищає права споживачів.

В. Черкач наголосила, що ці результати демонструють зацікавленість споживачів у гарантуванні безпеки їх покупок і можливості захисту своїх прав. Однак вони не готові скаржитися і використовувати механізм кешбек лише з метою власного збагачення.

Розділилися позиції споживачів і щодо того, хто в першу чергу повинен гарантувати безпеку та якість при покупці товарів та послуг в Україні. Відтак, 48% вважають, це має бути продавець товару, а 44% — державні органи.

На це В. Черкач зазначила, що видача фіскального чеку якраз поєднує в собі відповідальність держави і продавця. Адже за його наявності споживач може звернутися до продавця товару і вимагати захисту та гарантій своїх прав у разі придбання товару неналежної якості. Так само споживач може звернутися й до державних органів за захистом своїх прав.

60% респондентів підтримують ініціативи держави щодо створення додатків, які б дозволили суб’єктам господарювання видавати фіскальні чеки в електронному форматі, і 59% з них готові отримувати їх у такому вигляді. У той же час 47% підтримують запровадження великих штрафів для бізнесу, якщо товар буде продаватися без чеку. Проти такої ініціативи висловилися 37% опитаних.

51% респондентів висловився проти запровадження одноразового декларування (за ставкою 9–10%) громадянами наявного у них майна та коштів, з яких не сплачено податки. Але 26% опитаних підтримують таку ініціативу.

Стосовно онлайн-покупок 47% респондентів повідомили, що протягом останнього року здійснювали такі покупки у вітчизняних компаній. При здійсненні онлайн-покупок вони в першу чергу звертали увагу на номер телефону продавця, його фактичну, юридичну адресу, наявність ліцензії, якщо вона потрібна для товару, що закуповується. І лише третина респондентів, які здійснювали онлайн-покупки, повідомили, що цікавилися наявністю в продавця його ідентифiкацiйного номера/коду ЄДРПОУ. Хоча саме цей номер/код дає можливість ідентифікувати суб’єкта господарювання і в разі необхідності звернутися до нього з вимогою про відшкодування збитків, завданих неналежною якістю товарів. Ці дані свідчать про те, що при онлайн-покупках споживачі ще покладаються на удачу, а не на вимогу продавця надавати юридичні реквізити.

Окрім цього, у 14% респондентів в смартфонах установлено додаток «Дія», 11% повідомили про намір його встановити, а 51% не мають наміру його встановлювати. Серед тих, хто має цей додаток, більше половини висловили бажання, щоб у ньому був розділ «Споживач» із електронними чеками, електронними гарантіями на придбаний товар та переліком продавців, що мають ідентифікацію як суб’єкти господарської діяльності та належно виконують свої зобов’язання в разі звернення споживачів за поверненням/обміном/гарантійним ремонтом товару.

В цілому більше половини респондентів погодилися з наступними твердженнями:

  • посилення контролю за діяльністю бізнесу з боку держави покращує якість товарів та послуг;
  • якiснi товари та послуги можуть надавати тільки тi продавці, якi чесно сплачують податки;
  • можливiсть отримання повної iнформацiї про продавця є гарантiєю високої якостi товарiв та послуг.

Окрім цього, 66% опитаних підтримують ініціативи влади, які викорінюють схеми ухиляння від сплати податків. В. Черкач підкреслила, що даний показник підтримки таких ініціатив свідчить про те, що суспільство наразі вже достатньо свідоме і готове відстоювати принципи чесного ведення бізнесу, захисту своїх прав і розуміє важливість та необхідність сумлінної сплати податків.

Володимир Руденко від імені ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ) вкот­ре звернувся до народних депутатів з вимогою сприяти тому, щоб бізнес в Україні працював у рівних умовах, та закликав підтримати саме легальний та прозорий бізнес, а не просувати недоречні законопроєкти, які в разі їх прийняття сприятимуть створенню нових схем з ухилення від сплати податків. Він наголосив, що ГС «АПАУ» завжди виступала за фіскалізацію, яка є надійним захистом споживача від придбання підроблених лікарських засобів і взагалі всіх товарів у цілому. Зобов’язання аптечних закладів використовувати РРО з’явилося ще 1 січня 2019 р. і позитивно позначилося на ринку та дозволило скоротити обіг фальсифікованих препаратів. Тому вкрай важливо залишити в силі закони України від 20.09.2019 р. № 128 «Про внесення змін до Закону Украї­ни «Про застосування реєст­раторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 20.09.2019 р. № 129 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», якими розширено сферу застосування РРО.

Доповідач наголосив, що введення повної фіскалізації для суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією лікарських засобів, створило рівні умови для діяльності всіх суб’єктів господарювання, будь-то аптека фізичної особи — підприємця (ФОП) чи аптечна мережа юридичної особи.

Окрім того, це спростило роботу фіскальним органам, Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) за рахунок наявного прозорого обліку та обігу лікарських засобів. Але найголов­ніше, що кінцеві споживачі можуть бути впевнені в тому, що отримують якісні та безпечні препарати, оскільки збут фальсифікованих та неякісних лікарських засобів і поширення «сірого» імпорту реалізується в основному через підприємців, які не мають системи обліку. Тому фіскальний чек створений не лише для обліку товарів підприємця, але й для захисту прав споживачів, що закріп­лено українським законодавством.

Так, згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» тільки за наявності фіскального чеку особа може звернутися до органів влади зі скаргою, коли їй було продано неякісні чи контрафактні лікарські засоби. В іншому разі такі скарги не розглядатимуться.

За наявності РРО аптечний заклад має можливість брати участь у програмі «Доступні ліки», а споживачі — отримувати безкоштовні лікарські засоби.

Також тільки за наявності фіскального чеку гарантується можливість отримання компенсації від держави у випадку, коли особа лікувалася від COVID-19 в домашніх умовах. В. Руденко наголосив, що про це заявляли прем’єр-міністр України та міністр охорони здоров’я України.

Окрім цього, 12 жовтня Президент Украї­ни підписав Закон України від 17.09.2020 р. № 904 «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами», яким з 14 січня 2021 р. дозволяється здійснювати онлайн-продаж лікарських засобів.

«Страшно уявити, що буде, якщо нівелюють закони № 128 та № 129. Навіть часткова відміна фіскалізації для аптечної галузі призведе до того, що людям «під двері» кур’єри масово доставлятимуть лікарські засоби сумнівної якості. Знайти винного без фіскального чеку в разі якоїсь біди чи шкоди для пацієнта буде практично неможливо», — наголосив В. Руденко. Він додав, що противники фіскалізації заявляють про високу вартість встановлення та обслуговування РРО.

Згідно з інформацією, наданою членами АПАУ, які встановили на вимогу закону РРО, вартість звичайного РРО становить близько 7 тис. грн. Він купується один раз на 7 років, тобто 1000 грн на рік. Обслуговування РРО становить 324 грн на місяць. При цьому програмний РРО взагалі безкоштовний, а принтер до нього коштує менше 3500 грн, і це також придбання чи вкладення на кілька років. Тому, на думку В. Руденка, на сьогодні суб’єкти підприємницької діяльності, такі як ФОП, не хочуть встановлювати РРО.

За даними Державної податкової служби України, вже більш ніж 2 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували 42 тис. програмних РРО. Для реєстрації до фіскального серверу подано близько 40 млн фіскальних чеків, з них 80% — ФОП. Тобто той, хто хоче працювати «по білому» і легально, той і встановлює програмні РРО.

В. Руденко висловив сподівання, що серед народних депутатів буде більшість тих, хто не допустить такого спустошення державного бюджету, кому не байдужі права споживачів, а в сфері лікарських засобів — ще й життя та здоров’я громадян. Тому він попросив народних депутатів не розглядати в Парламенті відповідних популістичних законопроєктів про внесення змін до законів № 128 та № 129 щодо звуження чи скасування сфер застосування РРО.

Лілія Стиренко наголосила, що проблема захисту споживачів була, є і залишиться. Тому це питання актуальне, і державі необхідно створювати передумови для реалізації прав громадян. З порушенням своїх прав стикався ледь не кожен громадянин, але, на жаль, часто проблема захисту прав споживачів пов’язана із самими споживачами через їх недостатню юридичну обізнаність. Проте підвищувати їх обізнаність досить складно.

При цьому в 2016–2017 рр. при підготовці до прийняття постанови КМУ від 16.03.2017 р. № 231, яка визначає окремі групи товарів, за якими обов’язково здійснюється видача фіскального чеку, надходило багато пропозицій щодо включення товарів у цей перелік. За результатами розгляду всіх звернень, що стосувалися інтернет-торгівлі, менше 1% було підтримано.

Враховуючи результати дослідження, яке продемонструвало, що 44% респондентів покладають обов’язок із забезпечення безпеки та якості при покупці товарів та послуг на державні органи, державні органи не зможуть захистити права споживачів без наявності фіскального чеку, оскільки він містить всю інформацію та реквізити для ідентифікації продавця.

За статистикою 2019 р. з усіх скарг, пов’язаних з онлайн-торгівлею, які розглядалися Держпродспоживслужбою м. Київ, задоволено лише 10%. Тому на сьогодні питання наявності фіскального чеку є досить пріоритетним, бо це дає можливість захисти права споживача незалежно від рівня його юридичної обізнаності.

Враховуючи карантинні обмеження і те, що все більше громадян переходять до онлайн-покупок, слід приділяти більше уваги вивченню світових практик і захищати споживачів у сегменті електронної комерції. Тому, на думку спікера, озвучування пропозицій про відміну фіскалізації — це великий крок назад у питанні захисту прав споживачів.

Софія Арасланова поінформувала, що за результатами дослідження цікавим є той факт, що споживачі майже порівно поділили відповідальність за якість товарів між їх продавцем та державою. При цьому є певна конфронтація між підприємцями-споживачами та споживачами, які не мають власного бізнесу.

Наприклад, з тих споживачів, які мають власний бізнес, 54% вважають, що можливість отримати повну інформацію про продавця є гарантією високої якості товарів і послуг, а ось серед тих, хто хоче мати бізнес, так вважають 62%. Також очевидна конфронтація в твердженні, що якісні товари та послуги можуть надавати тільки ті продавці, які чесно платять податки, — так вважають 43% підприємців-споживачів і 64% звичайних споживачів.

Тобто покупець обирає того підприємця, який відповідальний як перед ним, так і перед державою. При цьому сам підприємець як споживач не поділяє думку, що прозоре ведення умов бізнесу залежить і корелює з відповідальністю перед споживачем.

На завершення С. Арасланова наголосила, що легальний клієнтоорієнтований бізнес завжди прагне побудувати зрозумілу систему відносин для всіх її учасників: для держави, бізнесу і споживача.

Коментуючи результати проведеного дослідження, Євген Школа звернув увагу, що воно показало наявність суспільного попиту у споживачів на такі критерії, як впевненість, передбачуваність і захищеність. Він наголосив, що правами споживача кожна людина користується щодня, на відміну від політичних, виборчих та інших прав. Тому споживач хоче бути впевнений у тому, що в разі виникнення нестандартної ситуації він зможе реалізувати права, які задекларувала держава в законодавстві. Саме за допомогою фіскального чеку споживач може реалізувати свої права в разі їх порушення, звернувшись в Держ­продспоживслужбу.

Процес фіскалізації, який розпочався кілька років тому, є поступовим розвитком споживчих відносин, через це будь-які рішення про відміну, відтермінування даного процесу безпереч­но негативно впливатимуть на права споживачів та можливість їх реалізації в майбутньому.

Євген Прохоренко

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті