Е-рецепт на інсуліни з 1 жовтня: ризики очима пацієнтської спільноти

З 1 жовтня 2021 р., згідно з постановою КМУ «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення», Національна служба здоров’я України (НСЗУ) почне адмініструвати програму реімбурсації препаратів інсуліну та десмопресину. До кінця 2021 р. на ці цілі з державного бюджету виділено 660 млн грн (701,5 млн грн цільових видатків — у 2018 р. і 841,2 млн грн — у 2019 р., що, відповідно, у 2,2 та 1,1 раза менше від потреби регіонів; при цьому середньорічна вартість відпущених рецептів інсуліну одному хворому — 6,0 тис. і 6,9 тис. грн відповідно (звіт Рахункової палати від 26.01.2021 р.)). НСЗУ виступатиме єдиним страхувальником, та для 10 категорій пацієнтів з цукровим діабетом буде підібрано оптимальний план лікування інсуліном та тип відшкодування коштів (повне або часткове).

Відпускатимуть препарати інсуліну законтрактовані НСЗУ аптеки, а пацієнтові, у свою чергу, необхідно буде отримати у лікаря електронний рецепт на інсулін, підставою для якого є внесення в систему eHealth ендокринологом, що працює амбулаторно, «цифрового» плану лікування хворого. Під час пресконференції, що відбулася 24 вересня, обговорили готовність системи до роботи з електронними рецептами на інсуліни, майбутній «маршрут» пацієнта з цукровим діабетом, прогрес у складанні планів лікування та формування договірних відносин з аптеками.

Першими отримали слово представники організацій пацієнтів, що висловили стурбованість з приводу недостатньої готовності до змін з боку учасників програми. Разом з тим можна було почути позитивні відгуки стосовно збільшення обсягу коштів, що держава останніми роками витрачає на забезпечення інсулінами, та належного функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії». Вона стала у великій нагоді лікарям та організаторам охорони здоров’я. Завдання зі здійснення функцій адміністратора Реєстру покладено на ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ). Як запевнила всіх користувачів Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, директор Департаменту оцінки медичних технологій, ДЕЦ збереже функцію адміністрування, доки МОЗ вважатиме це за доцільне.

Як зазначила Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України, пацієнтська спільнота вбачає багато ризиків для людей з діабетом через впровадження нової системи забезпечення інсулінами. По-перше, це пов’язано з нестачею лікарів-ендокринологів у регіонах. По-друге, протоколи лікування не оновлені, і до початку 2022 р. вони не будуть розроблені і затверджені. Це заважає лікарям-ендокринологам скласти плани лікування, яких наразі маємо лише 10% від загальної кількості пацієнтів, що отримують інсулін. По-третє, на зміну єдиному електронному реєстрові пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, з 1 жовтня приходять 12 та більше медичних інформаційних систем (МІС), що несе ризики для захисту персональних даних пацієнтів та ефективної роботи лікарів. Можливо, старт роботи програми краще відкласти на місяць, а якщо оновлені клінічні протоколи будуть готові на початку 2022 р., — то і до цього терміну.

Наталія Власенко, голова благодійного фонду «Діабетик», поділилася інформацією про актуальний стан проблеми у м. Київ, де інсулінотерапію отримують близько 15 тис. пацієнтів. Так, лише 5-та частина хворих (менше 3 тис.) має наразі заповнені плани лікування, що несе ризик невчасного отримання інсулінів, у тому числі дітьми, вагітними, пацієнтами, яким змінено препарат, чи призначено його після операції — тобто особами, що не мають власного запасу відповідних ліків. Якщо запуск механізму реімбурсації не перенесуть принаймні на 1 міс, то він буде запущений умовно. Адже в Києві електронну систему охорони здоров’я під’єднали тільки після 15 вересня, тож лікарі-ендокринологи не мали можливості вчасно заповнити плани лікування для всіх пацієнтів, хоча й пройшли навчання з роботи за новою системою ще влітку. До того ж через збільшення попиту (лікарі виписали препарати «із запасом», виходячи із потреби аж до 3 міс) деякі приватні аптеки тимчасово призупинили відпуск, у той час як комунальні взяли на себе підвищене навантаження.

Вражає недостатня поінформованість пацієнтів: тільки мала частка з них знає, що ендокринологові для роботи буде потрібний номер декларації із сімейним лікарем. Тому перехідний період має бути більш тривалим, вважає Н. Власенко.

Валентина Очеретенко, голова ради Української діабетичної федерації, повідомила, що наразі по областях договори з НСЗУ на підключення до системи забезпечення інсулінами мають лише кілька аптечних закладів. Найменшу кількість пропозицій щодо укладання договору подали аптеки таких областей: Кіровоградська , Волинська, Луганська, Чернігівська . Лікувальні заклади первинки теж не долучаються активно до інформування пацієнтів з діабетом, зокрема, за допомогою погоджених із НСЗУ матеріалів (плакатів).

Проте головним завданням, на думку В. Очеретенко, слід вважати прийняття національної програми за напрямком «цукровий діабет». У державах, де працюють такі програми (а це понад 150 країн світу), ефективність використання суспільних коштів вища, а результати лікування цук­рового діабету — кращі. Адже розповсюдженість ускладнень в Україні дуже висока, попри обсяги витрачених коштів. Заради запов­нення інформаційних «лакун», разом із ДЕЦ федерацією опубліковано тематичний атлас із даними з вітчизняних та зарубіжних джерел.

Дмитро Самофалов, тимчасово виконуючий обов’язки голови НСЗУ, зазначив, що саме заради подолання проблем, що наразі підіймають пацієнти з цукровим діабетом, прийнято рішення перейти від субвенцій органам місцевої влади до системи реімбурсації та її адміністрування НСЗУ. «За всі роки існування системи субвенцій ми спостерігали нестачу коштів для закупівлі інсулінів. Система, коли пацієнт залежить від рішення місцевої влади та фінансової спроможності кожної області — несправедлива», — підкреслив очільник НСЗУ. Переміщення пацієнтів між областями також було проблематичним з огляду на забезпечення інсулінами. Тож, наразі вже більше 1 тис. аптек подали заявки, та укладено перші договори. Загалом «система охорони здоров’я вже готова до впровадження нового механізму реімбурсації інсулінів», що сприятиме підвищенню доступності для пацієнтів життєво необхідних ліків.

Прийом заяв, які подають аптечні заклади на укладення договору про реімбурсацію інсулінів та ліків для пацієнтів із нецукровим діабетом, наразі триває:

• станом на 28 вересня НСЗУ отримала 1281 заяву за напрямом «цукровий діабет» та 928 — «нецукровий діабет» відповідно від 731 та 583 закладів — юридичних осіб;
• договорів за двома напрямами реімбурсації з обох боків вже підписано 9;
• з 699 підписаних договорів 406 — за напрямом реімбурсації інсулінів та 293 — ліків для пацієнтів з нецукровим діа­бетом;
• ще майже 500 договорів чекають на підписання НСЗУ.

До речі, типова форма договору про реімбурсацію змінена згідно з Постановою КМУ № 953 від 13.09.2021 р., і наразі включає, зокрема, зобов’язання для аптеки забезпечити наявність «мінімум по одній одиниці кожної форми протягом доби з моменту отримання звернення пацієнта за препаратом інсуліну». Відстежити динаміку подання аптечними закладами заяв про укладення договору про реімбурсацію з НСЗУ можна на дашборді: nszu.gov.ua/e-data/dashboard/reimb-apply. Перелік аптек, у яких можна отримати інсулін за електронним рецептом, можна буде дізнатися в контакт-центрі НСЗУ за номером: 16-77 або на сайті nszu.gov.ua.

З приводу доступності та захищеності даних Д. Самофалов пояснив наступне. Відповідно до Закону України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення та певних нормативно-правових актів, у країні діє так звана гібридна система передачі даних до електронної системи охорони здоров’я. Центральний компонент реалізують Міністерство охорони здоров’я та НСЗУ за підтримки ДП «Електронне здоров’я», а периферичний, за допомогою якого вводять дані, — приватні фірми. Центральна база є високозахищеною, та доступ до даних, що не є знеособленими, мають лише посадові особи з обов’язком нерозголошення. Систему сертифікації МІС із відповідними вимогами до захисту та збереження інформації також успішно впроваджено. Тому проблем з витоком даних немає і, як сподівається Д. Самофалов, не буде, проте з’явиться ще більше корисної статистичної інформації, зокрема, у вигляді дашбордів та е-даних.

За словами лікаря-ендокринолога Жанни Співак, кандидата медичних наук, завідувача ендокринологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні, голови групи експертів з ендокринології управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації, електронна система на Сумщині почала працювати лише з 13 вересня, і створено лише 20% з 5,5 тис. лікувальних планів. Оформлення їх триватиме від 1 до 3 міс, тим більше, що багатьом пацієнтам інсулін призначали у стаціонарі, а на місцях рецепти виписували терапевти, тож встановлення контакту з ендокринологом, який приймає амбулаторно, інколи — за півтори сотні кілометрів від місця проживання хворого, буде потребувати часу. Ж. Співак запропонувала дозволити всім лікарям, включаючи терапевтів, що раніше були користувачами Реєстру 1-го рівня, продовжувати виписувати інсулін, наразі — в електрон­ній формі. На думку доповідача, також незрозуміло, яким чином аптеки, що братимуть участь у забезпеченні інсуліном, формуватимуть товарний запас цих препаратів. «У перспективі ми розраховуємо, що всі наші пацієнти будуть внесені в електронну систему охорони здоров’я та отримають електронні рецепти на інсулін», — зазначила лікар.

Чи стануть труднощі перехідного періоду додатковим тягарем для хворих, чи понесуть вони на перших порах додаткові фінансові витрати? Будемо спостерігати за ситуацією, проте на перспективу маємо надію на підвищення доступності людських інсулінів та їх аналогів. Зокрема, частка останніх на ринку України останніми роками відчутно збільшується, проте є нижчою порівняно з такою в більшості країн Європи. Так, серед 23 країн частка аналогів у 2019 р. коливалася від 40 (Азербайджан) до 95% (Туреччина, Латвія)*. За даними з того ж джерела, частка непокритої потреби в інсулінах в Україні у 2019 р. становила 13% (за деякими припущеннями — навіть 31%), тоді як забезпечення потреби в препаратах інсуліну за кошти державного та місцевих бюджетів (рецепти з Реєстру) — 69%, а з урахуванням out-of-pocket продажу — 87%.

Чіткі та зрозумілі правила для всіх пацієнтів з початком адміністрування НСЗУ програми реімбурсації препаратів інсуліну, оновлення категоризації пацієнтів, зокрема, поява нової категорії хворих із функціональними порушеннями верхніх кінцівок травматичного або нев­рологічного характеру, дають надію на позитивні зміни в майбутньому.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!