Законопроєкт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

16 Вересня 2021 5:19 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».

Представлятиме законопроект у Верховній Раді Міністр фінансів Марченко Сергій Михайлович.

Прем’єр-міністр України                                                Денис Шмигаль

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

  1. Мета

Метою прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (далі – законопроект) є врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», удосконалення бюджетних процедур та актуалізація деяких норм Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Прийняття законопроекту обумовлено необхідністю врегулювання бюджетних відносин відповідно до завдань, визначених законодавчими актами, актами Президента України і програмними документами Уряду, а також удосконалення бюджетних процедур і актуалізації положень Кодексу з урахуванням положень проекту Державного бюджету України на 2022 рік і прийнятих змін до галузевих законодавчих актів.

Законопроект спрямований на забезпечення виконання:

пункту 61 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України;

статті 27 Закону України від 19.10.2000 № 2064-III «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання»;

пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.08.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»;

підпункту 1 пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14.07.2020 № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

пункту 30 Рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики, схвалених Постановою Верховної Ради України від 15.07.2021 № 1652-IX;

підпункту 3 пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2022 – 2024 роки за статтями, пов’язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони України», введеного в дію Указом Президента України від 18.05.2021 № 196;

пункту 15 заходів Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 – 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 № 34;

пункту 5 плану заходів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, наданого у додатку до Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 437-р;

Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 471 (пріоритет 6.1 «Прозорі публічні фінанси»);

плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276-р (пункт 222);

рекомендацій Рахункової палати на підставі проведеного аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.

Також внесення запропонованих у законопроекті змін до Кодексу забезпечить узгодження норм Кодексу із:

статтями 14, 113, 165 Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 01.12.2020 № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій»);

частиною другою статті 271 Митного кодексу України;

статтею 32 Закону України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту»;

пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 04.11.2020 № 963-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками».

  1. Основні положення проекту акта

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу, пов’язані з:

1) удосконаленням і подальшим розвитком складових програмно-цільового методу у бюджетному процесі, зокрема в частині визначення терміну «бюджетна пропозиція», наділення головних розпорядників бюджетних коштів повноваженнями щодо складання і подання Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу) бюджетних пропозицій та встановлення їх відповідальності за включення недостовірних даних до таких пропозицій і порушення термінів їх подання, уточнення вимог щодо залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетних програм (статті 2, 20, 22, 23, 33, 38, 751, 116);

2) визначенням вимог щодо формування і затвердження Стратегії управління державним боргом та внесення змін до неї (стаття 16);

3) унормуванням питання списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, шляхом надання повноважень Уряду за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету та місцевим радам визначати перелік суб’єктів господарювання із зазначенням обсягів списання такої заборгованості (стаття 17);

4) встановленням вимог щодо надання позичальникам кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та уточнення порядку нарахування пені у  разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення таких кредитів  та державних (місцевих) гарантій (стаття 17);

5) зміною механізму визначення ліміту загального обсягу місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу з 1 січня 2023 року (стаття 18);

6) поширенням вимог щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині управління об’єктами комунальної власності, подальшим розвитком системи державного внутрішнього фінансового контролю шляхом гармонізації з міжнародно визнаними стандартами (стаття 26);

7) уточненням норм Кодексу щодо оприлюднення інформації про місцеві бюджети та інформації про виконання Державного бюджету України (стаття 28);

8) створенням державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки (далі – Фонд) у складі спеціального фонду Державного бюджету України з визначенням джерелами формування Фонду відрахувань щорічних ліцензійних платежів від провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і від випуску та проведення лотерей і встановленням напрямами використання коштів Фонду – на реалізацію програм та заходів, визначених законом про Державний бюджет України, у сферах  охорони здоров’я, спорту, освіти, культури, наукової і науково-технічної діяльності (статті 245, 29, 30, 59, 61, 64);

9) зміною розподілу коштів від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, між загальним і спеціальним фондами державного бюджету та загальним фондом місцевих бюджетів
(статті 29, 30, 64; пункт 511 Прикінцевих та перехідних положень);

10) уточненням процедури складання Бюджетної декларації за статтями, пов’язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони України, визначеної Кодексом, з урахуванням компетенції і функцій Ради національної безпеки і оборони України (стаття 33);

11) включенням до переліку захищених видатків бюджету видатків на роботи і заходи з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів (стаття 55);

12) врегулюванням питань зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів в електронному вигляді, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку (статті 2, 13, 45, 58, 59, 78, 80);

13) уточненням норм Кодексу щодо залучення коштів єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, сплати загальнодержавних і місцевих податків і зборів у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків, терміну подання місцевими фінансовими органами розпису місцевого бюджету (статті 43, 45, 78, 100);

14) приведенням норм Кодексу у відповідність до Митного кодексу України, законів України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» і від 01.12.2020 № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (статті 2, 16, 29, 45, 64);

15) розширенням переліку джерел формування доходів загального і спеціального фонду місцевих бюджетів, зокрема за рахунок джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів, який з 01.01.2023 пропонується ліквідувати як складову частину спеціального фонду місцевих бюджетів, уточненням норм Кодексу щодо затвердження місцевого бюджету з дефіцитом або профіцитом, врегулюванням питання перерахування залишків коштів бюджету розвитку на кінець 2022 року до загального фонду місцевих бюджетів (статті 64, 641, 66, 67, 671, 71, 72, 73, 74, 91; пункт 52 Прикінцевих та перехідних положень);

16) узгодженням норм Кодексу щодо формування та використання спеціального фонду місцевого бюджету з відповідними нормами щодо формування та використання спеціального фонду державного бюджету, упорядкуванням норм стосовно складових частин спеціального фонду місцевих бюджетів, удосконаленням норм щодо передачі державою права на здійснення видатків з метою дотримання єдиних підходів до застосування законодавчо визначених засад для їх реалізації, уточненням норм Кодексу щодо передачі коштів між місцевими бюджетами (статті 70, 84, 85, 93, 101);

17) узгодженням норм Кодексу щодо видатків місцевих бюджетів на освіту зі статтею 32 Закону України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» (статті 89, 90), а також запровадженням норми щодо стимулювання органів місцевого самоврядування до використання залишків коштів за освітньою субвенцією (стаття 1032);

18) уточненням переліку порушень бюджетного законодавства, переглядом  заходів впливу за порушення бюджетного законодавства та механізму їх застосування, унормуванням порядку досудового оскарження учасниками бюджетного процесу рішень про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, прийнятих територіальними органами Казначейства (статті 116, 117, 120, 122, 123, 124);

19) наданням Уряду повноважень щодо визначення порядку погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом (пункт 21 Прикінцевих та перехідних положень);

20) унормуванням особливостей бюджетних відносин на рівні місцевих бюджетів в умовах воєнного стану, а також на рівні державного і місцевих бюджетів в умовах здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації з відповідними повноваженнями Уряду, військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування (пункт 22 Прикінцевих та перехідних положень);

21) уточненням переліку норм законодавчих актів, що застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Урядом, виходячи з наявних фінансових ресурсів (пункт 26 Прикінцевих та перехідних положень);

22) продовженням у 2022 році використання частини коштів спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (пункт 511 Прикінцевих та перехідних положень);

23) унормуванням у 2022 році розподілу між спеціальним фондом державного бюджету і бюджетом розвитку місцевих бюджетів надходжень від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 61 Перехідних положень Земельного кодексу України, та їх використання (пункт 53 Прикінцевих та перехідних положень).

  1. Правові аспекти

У зазначеній сфері суспільних відносин діють:

Бюджетний кодекс України;

Податковий кодекс України;

Митний кодекс України;

Земельний кодекс України;

Закон України від 19.10.2000  № 2064-III «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання»;

Закон України від 20.08.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»;

Закон України від 14.07.2020 № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

Закон України від 04.11.2020 № 963-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками»;

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2022 – 2024 роки за статтями, пов’язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони України», введене в дію Указом Президента України від 18.05.2021 № 196.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону здійснюватиметься з урахуванням норм законодавства, обсяги надходжень та витрат визначатимуться Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» відповідно до принципу збалансованості бюджетної системи.

  1. Позиція заінтересованих сторін

Реалізація Закону може мати вплив на ключові інтереси заінтересованих сторін.

Законопроект не стосується питань прав осіб з інвалідністю, функціонування і застосування української мови як державної. Законопроект не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Законопроект погоджено з Мінекономіки, Мінцифри та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Правова експертиза законопроекту проведена Мін’юстом 14 вересня
2021 року (висновок № 79570/98332-26-21/7.3.2).

  1. Оцінка відповідності

Законопроект не містить положень, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією; створюють підстави для дискримінації.

Оцінка гендерного впливу законопроекту не проводилась. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась. Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

  1. Прогноз результатів

Реалізація Закону не матиме впливу на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Реалізація Закону сприятиме дотриманню принципів єдності і збалансованості бюджетної системи, забезпечить ефективне здійснення своїх повноважень відповідними учасниками бюджетного процесу на всіх стадіях бюджетного процесу, а також удосконалення бюджетних процедур та актуалізацію норм Кодексу.

Заінтересована сторона Вплив реалізації акта на заінтересовану сторону Пояснення очікуваного впливу
Учасники бюджетного процесу позитивний Забезпечить ефективне здійснення своїх повноважень відповідними учасниками бюджетного процесу у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Міністр фінансів України                                                 Сергій Марченко

Проект

Зареєстровано в Папламенті

15.09.2021 р. за № 6062

Закон України

Про внесення змін до Бюджетного кодексу України

Верховна Рада України постановляє:

  1. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50—51, ст. 572) такі зміни:
  2. У частині першій статті 2:

1) доповнити частину пунктом 41 такого змісту:

«41) бюджетна пропозиція — документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для досягнення цілей державної (регіональної) політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів, та показників їх досягнення, на підставі відповідних орієнтовних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету на середньостроковий період;»;

2) пункт 9 після слів «що містить пропозиції» доповнити словами «до проекту бюджету на плановий бюджетний період»;

3) пункти 13 і 33 викласти в такій редакції:

«13) видатки бюджету — кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належить погашення боргу, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування;»;

«33) місцеве запозичення — операції з отримання до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету чи бюджету міської територіальної громади кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету чи бюджету міської територіальної громади;»;

4) у пункті 411 слово «випуску» замінити словами «розміщення (емісії)»;

5) доповнити частину пунктом 473 такого змісту:

«473) система електронної звітності — автоматизована система, яка забезпечує зведення, складання та подання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів (кошторисів бюджетних установ) в електронному вигляді з додержанням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;».

  1. У пункті 4 частини першої статті 4 слово «передбачених» замінити словом «передбачені».
  2. У частині десятій статті 13 слова «Планові і звітні показники щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість,» замінити словами «Звітні показники бюджетного відшкодування податку на додану вартість, планові і звітні показники щодо».
  3. У статті 16:

1) в абзаці третьому частини першої слова «умови випусків і порядок розміщення» замінити словами  «умови розміщення (емісії)»;

2) абзац перший частини дев’ятої викласти в такій редакції:

«9. Умови розміщення (емісії) державних цінних паперів і цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, визначаються з урахуванням Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки.»;

3) частину десяту викласти в такій редакції:

«10. Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією на середньостроковий період та законом про Державний бюджет України. Стратегія розробляється Міністерством фінансів України та затверджується Кабінетом Міністрів України один раз на три роки не пізніше 1 серпня останнього року реалізації попередньої Стратегії.

Зміни до Стратегії вносяться у разі відхилення більше ніж на 15 відсотків показників Бюджетної декларації на відповідний бюджетний період від показників Бюджетної декларації, на підставі якої розроблялася Стратегія, в частині основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України в частині номінального валового внутрішнього продукту та індексу споживчих цін, показників дефіциту (профіциту) державного бюджету, показників за основними джерелами фінансування державного бюджету.».

  1. У статті 17:

1) абзац дев’ятий частини третьої викласти в такій редакції:

«сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується у разі прострочення відшкодування зазначених витрат більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такого прострочення та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;»;

2) частину восьму доповнити абзацами такого змісту:

«Обов’язковою умовою договору, укладеного із суб’єктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою, мають бути зобов’язання суб’єкта господарювання або іншого позичальника:

забезпечити своєчасне обслуговування та погашення кредитів (позик);

внести плату за надання кредитів (позик);

надати майнове або інше забезпечення виконання своїх зобов’язань;

сплатити пеню за прострочення виконання своїх зобов’язань. Пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

надати кредитору права на договірне списання банком коштів з рахунків суб’єкта господарювання або іншого позичальника на користь кредитора.»;

3) абзаци перший і другий частини дев’ятої після слів «суб’єкта господарювання» доповнити словами «або іншого позичальника»;

4) частину чотирнадцяту доповнити реченням такого змісту: «Перелік суб’єктів господарювання із зазначенням обсягів списання такої заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (визначається рішенням про місцевий бюджет).»;

5) частину шістнадцяту після слів «Забороняється надання» доповнити словами «кредитів (позик), залучених державою,».

  1. Абзац перший частини третьої статті 18 викласти в такій редакції:

«3. Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 150 відсотків середньорічного обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету, які надійшли за три попередні бюджетні періоди, що передують прийняттю рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної чи міської ради про здійснення місцевого запозичення та/або надання місцевої гарантії, без урахування доходів, визначених пунктами 1, 11 частини першої статті 64, пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, та міжбюджетних трансфертів.».

  1. У статті 20:

1) у частині третій слова «підготовки пропозицій до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та складання бюджетного запиту» замінити словами «складання Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та проекту бюджету на плановий бюджетний період»;

2) абзац шостий частини сьомої після слів «виконання бюджетної програми» доповнити словами «, або конкретних одержувачів бюджетних коштів, якщо завдання, визначені бюджетною програмою, можуть бути виконані виключно ними».

  1. У частині п’ятій статті 22:

1) доповнити частину пунктом 11 такого змісту:

«11) організовує та забезпечує складання бюджетної пропозиції з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), схваленої (схваленого) у попередньому бюджетному періоді, і подає її Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);»;

2) у пункті 2 слова «проекту кошторису та» виключити, а слово «їх» замінити словом «його».

  1. У статті 23:

1) у другому реченні частини шостої слова «виконавчого органу» замінити словами «виконавчого комітету»;

2) у частині восьмій слова «видатків бюджету і надання кредитів з бюджету», «видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків»  та «виконавчого органу» замінити відповідно словами «бюджетних асигнувань», «бюджетних асигнувань на видатки розвитку за рахунок зменшення бюджетних асигнувань на інші видатки» та «виконавчого комітету».

  1. Доповнити Кодекс статтею 245 такого змісту:

«Стаття 245. Державний фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки

  1. Державний фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
  2. Джерелами формування державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки є:

1) доходи державного бюджету, визначені пунктом 139 частини третьої статті 29 цього Кодексу;

2) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

  1. Кошти державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених законом про Державний бюджет України:

1) у сфері охорони здоров’я за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет,
50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

2) у сфері спорту за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, ліцензії на провадження діяльності з проведення парі тоталізатора на іподромі та ліцензії на букмекерський пункт;

3) у сфері культури за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на випуск та проведення лотерей;

4) у сфері освіти та наукової і науково-технічної діяльності за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, ліцензії на гральний стіл та/або на гральний стіл з кільцем рулетки та ліцензії на гральний автомат.

  1. Порядок використання коштів державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки встановлюється Кабінетом Міністрів України.».
  2. У статті 26:

1) пункт 5 частини першої після слів «держави», «державної» доповнити відповідно словами «і територіальних громад», «та комунальної»;

2) в абзаці четвертому частини третьої:

перше речення викласти в такій редакції:

«Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту, порядок утворення таких підрозділів визначаються Кабінетом Міністрів України.»;

друге речення після слів «функціонування систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту» доповнити словами «та координацію діяльності підрозділів внутрішнього аудиту».

  1. У статті 28:

1) у частині четвертій:

абзац перший виключити;

абзац шостий доповнити реченням такого змісту: «Інформація за підсумками року оприлюднюється не пізніше 1 березня року, що настає за звітним.»;

2) у частині п’ятій:

абзац перший викласти в такій редакції:

«5. Інформація про виконання Державного бюджету України підлягає  оприлюдненню не пізніше 1 березня року, що настає за звітним, на офіційних сайтах Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України або в інший спосіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».»;

у другому реченні абзацу другого слово «публікується» замінити словом «оприлюднюється»;

доповнити частину після абзацу дев’ятого новим абзацом такого змісту:

«звіти про огляди витрат державного бюджету — у триденний строк після їх подання до Кабінету Міністрів України.».

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

у другому реченні абзацу одинадцятого слово «публікується» замінити словом «оприлюднюється».

  1. У статті 29:

1) у частині першій цифри і слово «66, 691 та 71» замінити цифрами і словом «66 і 691»;

2) у частині другій:

доповнити частину пунктом 101 такого змісту:

«101) особливі види мита та сезонне мито;»;

пункт 24 після слова і цифр «статті 64» доповнити словами і цифрами «та пунктом 14 частини першої статті 641»;

пункт 25 після слів «крім плати, визначеної» доповнити словами і цифрами «пунктом 139 частини третьої статті 29,»;

3) у частині третій:

у пункті 63 слова «абзацами чотирнадцятим — шістнадцятим» замінити словами «абзацами чотирнадцятим — сімнадцятим»;

у пункті 135 цифри «50» замінити цифрами «40»;

доповнити частину пунктом 139 такого змісту:

«139) плата за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, ліцензії на провадження діяльності з проведення парі тоталізатора на іподромі, ліцензії на випуск та проведення лотерей, ліцензії на гральний стіл та/або на гральний стіл з кільцем рулетки, ліцензії на букмекерський пункт, ліцензії на гральний автомат,
50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, а також 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;».

  1. У частині четвертій статті 30:

1) доповнити частину пунктом 24 такого змісту:

«24) заходи, визначені частиною третьою статті 245 цього Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 139 частини третьої статті 29 цього Кодексу);»;

2) у пункті 21 слова і цифри «(за рахунок джерел, визначених
пунктом 135 частини третьої статті 29 цього Кодексу), у тому числі здійснення таких заходів» виключити, а цифри «40» замінити цифрами »50».

  1. У статті 33:

1) у частині четвертій:

в абзаці першому слова «(включаючи обсяг видатків та надання кредитів на національну безпеку і оборону)» виключити;

абзац другий виключити;

2) у частині п’ятій:

абзац перший після слів «Бюджетної декларації» доповнити словами
«, у тому числі бюджетних пропозицій,»;

в абзаці другому слова «пропозицій до Бюджетної декларації» замінити словами «бюджетних пропозицій»;

в абзаці третьому слова «готують пропозиції до Бюджетної декларації» замінити словами «складають бюджетні пропозиції»;

доповнити частину після абзацу третього новим абзацом такого змісту:

«Головні розпорядники коштів державного бюджету забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних пропозицій, які мають містити всю інформацію, необхідну для їх аналізу, згідно з вимогами Міністерства фінансів України.».

У зв’язку з цим абзаци четвертий — шостий вважати відповідно абзацами п’ятим — сьомим;

абзац п’ятий після слів «Бюджетної декларації» доповнити словами
«, у тому числі бюджетних пропозицій,»;

доповнити частину після абзацу шостого новим абзацом такого змісту:

«Міністерство фінансів України подає Раді національної безпеки і оборони України інформацію щодо включення видатків та надання кредитів на національну безпеку і оборону до Бюджетної декларації.».

У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим.

  1. У пункті 91 частини першої статті 38 слова «(подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету)» виключити.
  2. У статті 43:

1) у частині четвертій:

в абзаці першому слова «за погодженням з Міністерством фінансів України» та «, Пенсійного фонду України» виключити;

абзац другий після слів «дефіциту державного бюджету» доповнити словами «, Пенсійного фонду України»;

2) в абзаці другому частини п’ятої слова «бюджету розвитку та» виключити.

  1. У статті 45:

1) у частині другій:

в абзаці першому слова «, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій» виключити;

доповнити частину після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

«Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету, здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.».

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

2) у частині восьмій слова «податків і зборів» замінити словами «загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами,».

  1. Абзац тринадцятий частини другої статті 55 після слів «зони відчуження» доповнити словами «, а також роботи та заходи з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів».
  2. Абзац перший частини другої статті 58 після слів «Казначейством України» доповнити словами і цифрами «в системі електронної звітності із забезпеченням доступу до неї органам, визначеним у частинах першій та другій статті 59, частині першій статті 60 цього Кодексу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
  3. У частині другій статті 59:

1) після слів «державного фонду розвитку водного господарства» доповнити словами «, державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки»;

2) слова «та звіт про бюджетну заборгованість» замінити словами
«, звіт про бюджетну заборгованість та уточнений звіт про виконання Державного бюджету України в частині показників державних запозичень, погашення та обслуговування державного боргу (у разі потреби)».

  1. Частину другу статті 61 доповнити пунктом 85 такого змісту:

«85) звіт про надходження і використання коштів державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки;».

  1. У частині першій статті 64:

доповнити частину пунктами 364, 372 і 391 такого змісту:

«364) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є комунальна власність;»;

«372) 10 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі;»;

«391) плата за надання місцевих гарантій (відповідно до статті 17 цього Кодексу);»;

пункт 431 викласти в такій редакції:

«431) 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, залу гральних автоматів);»;

доповнити частину пунктами 432 — 437 такого змісту:

«432) 5 відсотків коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України), що зараховуються до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на території яких розташована відповідна ділянка надр. Якщо ділянка надр розташована на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, кошти між відповідними місцевими бюджетами розподіляються в межах встановленого співвідношення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

433) кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

434) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім території Автономної Республіки Крим);

435) 55 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим;

436) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до договорів про сплату пайової участі, укладених до 1 січня 2020 року;

437) пеня і відсотки за користування кредитами, наданими з бюджетів територіальних громад згідно із законом;».

  1. Частину першу статті 641 доповнити пунктами 121 — 124 такого змісту:

«121) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є спільна власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебуває в управлінні районних рад;

122) кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

123) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності;

124) пеня і відсотки за користування кредитами, наданими з районних бюджетів згідно із законом;».

  1. У частині першій статті 66:

пункт 15 викласти в такій редакції:

«15) орендна плата за водні об’єкти, що розташовані на земельних ділянках водного фонду за межами населених пунктів, що надаються
в користування на умовах оренди територіальними громадами, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів. Орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надані в користування на умовах оренди до 2 березня 2021 року Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;»;

доповнити частину пунктами 252, 253, 271, 321 — 324 такого змісту:

«252) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, спільна власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебуває в управлінні обласних рад;

253) пеня і відсотки за користування кредитами, наданими з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів згідно із законом;»;

«271) плата за надання місцевих гарантій (відповідно до статті 17 цього Кодексу);»;

«321) 5 відсотків коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України), що зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету областей, на території яких розташована відповідна ділянка надр. Якщо ділянка надр розташована на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, кошти між відповідними місцевими бюджетами розподіляються в межах встановленого співвідношення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

322) кошти від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебуває в управлінні обласних рад, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

323) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім території Автономної Республіки Крим);

324) 35 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, що зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим;».

  1. У частині другій статті 67 слова і цифри «та частиною першою статті 71» виключити.
  2. У пункті 2 частини другої статті 671 слова і цифри «статтями 64 — 66, 691і 71« замінити словами і цифрами «статтями 64 — 66 і 691».
  3. У статті 691:

1) у назві статті слово «Надходження» замінити словом «Доходи»;

2) у частині першій:

в абзаці першому слово «надходжень» замінити словом «доходів»;

пункти 1, 10 і 11 виключити;

у пункті 13 слово «надходження» замінити словом «доходи».

  1. Статтю 70 доповнити частинами третьою — шостою такого змісту:

«3. Кошти, отримані до спеціального фонду місцевих бюджетів, спрямовуються відповідно на:

1) регулювання земельних відносин (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 частини першої статті 691 цього Кодексу);

2) програми природоохоронних заходів місцевого значення (за рахунок джерел, визначених пунктами 4, 41 та 7 частини першої статті 691 цього Кодексу);

3) видатки, передбачені частиною четвертою статті 13 цього Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 частини першої статті 691 цього Кодексу);

4) видатки, передбачені положеннями про цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 частини першої статті 691 цього Кодексу);

5) цільові видатки, що здійснюватимуться за кошти субвенцій, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 частини першої статті 691 цього Кодексу);

6) реалізацію проектів та заходів програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 частини першої статті 691 цього Кодексу);

7) будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення (за рахунок місцевих запозичень до обласних бюджетів);

8) інші видатки згідно із законами (за рахунок джерел, визначених пунктами 3 і 13 частини першої статті 691 цього Кодексу).

  1. Джерелами формування загального фонду місцевих бюджетів у частині кредитування є:

1) повернення кредитів суб’єктами господарювання, зобов’язання яких гарантовані Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою;

2) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів згідно із законом, що не мають цільового призначення.

  1. Джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у частині кредитування є:

1) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;

2) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;

3) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів згідно із законом, що мають цільове призначення.

  1. Кошти місцевих бюджетів у частині кредитування спрямовуються на:

1) надання кредитів з бюджету згідно із законом, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

2) надання кредитів з бюджету згідно із законом, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 частини п’ятої цієї статті);

3) державне пільгове кредитування сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини п’ятої цієї статті);

4) реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті).».

  1. Статтю 71 виключити.
  2. У статті 72:

1) у частині першій:

абзац перший після слів «за загальним фондом у разі» доповнити словами «залучення до бюджету коштів від місцевих запозичень,»;

в абзаці другому слова «спрямування до бюджету розвитку коштів із загального фонду такого місцевого бюджету» замінити словами «погашення місцевого боргу»;

2) частину другу викласти в такій редакції:

«2. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період), надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів, а також залучення до обласного бюджету коштів від місцевих запозичень на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення.

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, придбання цінних паперів.».

  1. У частині першій статті 73:

1) у пункті 1 слова «та бюджетом розвитку» виключити;

2) у пункті 2 слова «бюджету розвитку та» виключити.

  1. У частині першій статті 74:

1) в абзаці першому слова «бюджету розвитку» замінити словами «капітальних видатків»;

2) в абзаці другому слова «міських бюджетів» замінити словами «бюджетів міських територіальних громад».

  1. Частину третю статті 75 викласти в такій редакції:

«3. Організаційно-методологічні засади складання бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів (включаючи типову форму бюджетного запиту) визначаються Міністерством фінансів України.

Місцеві фінансові органи з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.».

  1. У статті 751:

1) абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

«Організаційно-методологічні засади складання бюджетної пропозиції та прогнозу місцевого бюджету (включаючи форми бюджетної пропозиції та типову форму прогнозу місцевого бюджету) визначаються Міністерством фінансів України.»;

2) у частині четвертій:

в абзацах першому і другому слова «пропозицій до прогнозу місцевого бюджету» замінити словами «бюджетних пропозицій»;

доповнити частину після абзацу другого новим абзацом такого змісту:

«Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевому фінансовому органу бюджетних пропозицій, які мають містити всю інформацію, необхідну для їх аналізу відповідно до вимог місцевого фінансового органу.».

У зв’язку з цим абзаци третій і четвертий вважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим;

в абзаці четвертому слова «пропозицій до прогнозу місцевого бюджету» замінити словами «бюджетних пропозицій»;

в абзаці п’ятому слово «пропозицій» замінити словами «бюджетних пропозицій»;

3) у частині п’ятій слова «виконавчих органів» замінити словами «виконавчих комітетів»;

4) у частині шостій слова «виконавчі органи» замінити словами «виконавчі комітети»;

5) пункт 6 частини сьомої після слів «у розрізі інвестиційних проектів» доповнити словами «, які спрямовуються на будівництво (придбання), реконструкцію та реставрацію об’єктів».

  1. У статті 76:

1) у частині першій:

в абзаці першому слова «виконавчим органом» замінити словами «виконавчим комітетом»;

пункт 5 виключити;

2) пункт 51 частини другої після слів «інвестиційних проектів» доповнити словами «, які спрямовуються на будівництво (придбання), реконструкцію та реставрацію об’єктів».

  1. У статті 78:

1) у частині другій:

доповнити частину після абзацу другого новим абзацом такого змісту:

«Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів, здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.».

У зв’язку з цим абзаци третій — п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим — шостим;

в абзацах п’ятому і шостому слова «бюджету розвитку та» виключити;

2) у другому реченні частини третьої слова «До затвердження розпису місцевого бюджету» замінити словами і цифрою «Якщо до 1 січня планового року не затверджений розпис місцевого бюджету,»;

3) частину п’яту після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.».

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.

  1. Частину другу статті 80 викласти в такій редакції:

«2. Органи Казначейства України складають та подають звітність про виконання місцевих бюджетів за встановленими формами в системі електронної звітності із забезпеченням доступу до неї відповідним місцевим фінансовим органам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зведені показники звітності про виконання бюджетів одночасно подаються органами Казначейства України відповідно органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань фінансів, місцевим фінансовим органам обласних державних адміністрацій та відповідних міських рад, у складі яких утворені райони у місті (у разі утворення районних у місті рад), на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.».

  1. У частині другій статті 84:

1) абзац перший доповнити словами і цифрами «, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89—91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.»;

2) доповнити частину абзацом другим такого змісту:

«Забороняється планувати та здійснювати видатки з місцевих бюджетів, які відповідно до розмежувань, визначених статтями 89—91 цього Кодексу,  повинні плануватися та здійснюватися з інших місцевих бюджетів, та здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних місцевих бюджетів, крім випадків співробітництва територіальних громад на договірних засадах (з урахуванням норм статті 93 цього Кодексу).».

  1. Частину другу статті 85 викласти в такій редакції:

«2. Забороняється планувати та здійснювати видатки з місцевих бюджетів, які віднесені цим Кодексом до державного бюджету, а також здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з місцевого та державного бюджетів, крім випадків, коли здійснюються капітальні видатки за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує затвердженню та здійсненню видатків, а також видатки за рішенням Кабінету Міністрів України.

Такі видатки здійснюються шляхом надання субвенції з місцевого бюджету державному бюджету на підставі рішення місцевої ради та договору між місцевою радою та бюджетною установою, що утримується за рахунок державного бюджету.».

  1. У частині першій статті 89:

1) в абзаці другому підпункту «б» пункту 2 слова і цифри «міська рада з населенням більше 50 тисяч» замінити словами «міська, селищна, сільська рада»;

2) у пункті 5 слова «школи естетичного виховання дітей,» виключити.

  1. Абзац другий підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 90 після слів «засновником яких є» доповнити словами «Верховна Рада Автономної Республіки Крим,».
  2. Частину першу статті 91 доповнити пунктами 91, 151, 152 і 191 такого змісту:

«91) розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях;»;

«151) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки;

152) підготовка земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них державної (до розмежування земель державної та комунальної власності) чи комунальної власності для продажу на земельних торгах та проведення таких торгів;»;

«191) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб’єкта господарювання;».

  1. У частині третій статті 93 слова «і укладання договору» замінити словами «а також укладання договору у разі передачі субвенції між місцевими бюджетами».
  2. У частині першій статті 100:

1) абзац третій виключити;

2) абзац п’ятий після слів «відповідний бюджетний період» доповнити словами «, у тому числі у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків,».

  1. Частину другу статті 101 доповнити абзацом такого змісту:

«У разі надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, які відповідно до законодавства розподіляються обласними державними адміністраціями та перераховуються з обласного бюджету до інших місцевих бюджетів, договори не укладаються.».

  1. Частину четверту статті 1032 доповнити абзацом такого змісту:

«Залишки коштів за освітньою субвенцією, не використані протягом наступного бюджетного періоду, вилучаються до державного бюджету.».

  1. У пункті 6 частини першої статті 113 слова «та внутрішнього аудита» виключити.
  2. У частині першій статті 116:

1) пункт 1 після слів «даних до» доповнити словами «бюджетних пропозицій та»;

2) пункт 2 після слів «термінів подання» доповнити словами «бюджетних пропозицій та»;

3) пункт 161 доповнити словами «(включаючи порядки та умови надання субвенцій)».

  1. У частині першій статті 117:

1) у пункті 4 слова і цифри «та пунктом 38» виключити;

2) у пункті 5 слова і цифри «пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів)» замінити словами і цифрами «пунктами 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів), 28 і 38»;

3) пункт 7 виключити.

  1. Частину другу статті 120 після слів і цифр «на строк до 30 днів» доповнити словами «або до усунення порушення бюджетного законодавства».
  2. У статті 122:

1) у назві статті слова «міжбюджетних трансфертів» замінити словами «складання місцевих бюджетів»;

2) частину першу після слів «щодо складання відповідного бюджету» доповнити словами «, в тому числі»;

3) частину другу після слів «законом про Державний бюджет України» доповнити словами «, в тому числі».

  1. Статтю 123 доповнити частиною третьою такого змісту:

«3. Казначейство України має право скасовувати рішення територіальних органів Казначейства України про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.».

  1. Частину першу статті 124 доповнити абзацом такого змісту:

«Рішення, прийняте територіальним органом Казначейства України, може бути оскаржено також у Казначействі України протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини статті.».

  1. У розділі VI «Прикінцеві та перехідні положення»:

1) пункт 21 викласти в такій редакції:

«21. Установити, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Казначействі України, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;

2) у пункті 22:

абзац перший викласти в такій редакції:

«22. Установити, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації:»;

у підпункті 1:

в абзаці третьому слова «рішення Кабінету Міністрів України» замінити словами «(відповідною комісією місцевої ради) рішення Кабінету Міністрів України (місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету відповідної місцевої ради)»;

доповнити підпункт абзацом такого змісту:

«частини сьома та восьма статті 78 у частині обмежень у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування про внесення змін до місцевих бюджетів;»;

у підпункті 2:

абзац другий після слів «захисту держави» доповнити словами «або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації»;

доповнити підпункт абзацом четвертим такого змісту:

«щодо особливостей формування та виконання місцевих бюджетів, діяльності учасників бюджетного процесу на відповідних територіях;»;

доповнити пункт підпунктом 5 такого змісту:

«5) функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації у разі їх утворення відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».»;

3) у пункті 26:

слова «Закону України «Про професійно-технічну освіту» замінити словами «Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»;

слова і цифри «частини першої статті 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324)» замінити словами і цифрами «частини першої статті 21 та частини дванадцятої статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324; 2014 р., № 29, ст. 942; 2017 р., № 2, ст. 25)»;

слова і цифри «абзаців третього і четвертого підпункту 8 пункту 8 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 29, ст. 942);» виключити;

слова і цифри «статті 91, абзаців першого і другого пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190)» замінити словами і цифрами «статей 91, 11, 12, абзаців першого і другого пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами)»;

слова і цифри «частини сьомої статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» замінити словами і цифрами «частин п’ятої та сьомої статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України»;

після слів і цифр «(Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594),» доповнити словами і цифрами «статей 1, 9, 40 і 481 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573); частини п’ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409; 2017 р., № 2, ст. 25); частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34 — 35, ст. 458); статей 95 і 96 Закону України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40 — 41, ст. 379; 2017 р., № 2, ст. 25); Закону України «Про пробацію» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 93); Закону України «Про розвідку» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 86, ст. 2761); Закону України «Про основи національного спротиву» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 62, ст. 3894);»;

після слів і цифр «Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» доповнити словами і цифрами «, абзацу другого частини п’ятої статті 4 та абзацу другого частини третьої статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31)»;

4) доповнити розділ пунктами 511, 52 і 53 такого змісту:

«511. Установити, що у 2022 році, як виняток з положень пункту 21  частини четвертої статті 30 цього Кодексу, 50 відсотків коштів спеціального фонду, джерелом формування якого є доходи, визначені пунктом 135 частини третьої статті 29 цього Кодексу, спрямовуються Міністерству інфраструктури України на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень.»;

«52. Установити, що на кінець 2022 року залишки коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів, які обліковуються на рахунках місцевих бюджетів (крім місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень), відкритих в:

органах Казначейства України, перераховуються органами Казначейства України до загального фонду відповідних місцевих бюджетів;

установах банків державного сектору (у разі обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку в установах банків державного сектору), перераховуються місцевими фінансовими органами (розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів) на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства України, з подальшим перерахуванням їх органами Казначейства України відповідно до абзацу другого цього пункту.

  1. Установити, що у 2022 році надходження від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 61 Перехідних положень Земельного кодексу України, зараховуються:

70 відсотків — до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем за рішенням Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

30 відсотків — до бюджету розвитку місцевих бюджетів.».

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року, крім пункту 6, підпункту 1 пункту 13, підпункту 2 пункту 17, абзаців третього, п’ятого, дев’ятого — тринадцятого пункту 23, абзаців другого — четвертого пункту 24, абзаців п’ятого, сьомого — одинадцятого пункту 25, пунктів 26, 27, абзацу третього підпункту 2 пункту 28 (у частині виключення пункту 1 частини першої статті 691), абзаців дев’ятого і дванадцятого пункту 29, пунктів 30—32, абзацу другого пункту 33, абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 37, пункту 43 розділу І, які набирають чинності з 1 січня 2022 року та вводяться в дію з 1 січня 2023 року.
  2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону:

1) привести  свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

Порівняльна таблиця

до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проекту акта
Стаття 2. Визначення основних термінів

1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

пункт відсутній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9) бюджетний запит – документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету;

 

13) видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування; компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій;

 

33) місцеве запозичення – операції з отримання до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного чи міського бюджету кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету Автономної Республіки Крим, обласного чи міського бюджету;

 

411) погашення державного (місцевого) боргу – операції з повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів та/або випуску боргових цінних паперів;

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

Стаття 2. Визначення основних термінів

1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

41) бюджетна пропозиція – документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для досягнення цілей державної (регіональної) політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів, та показників їх досягнення,  на підставі відповідних орієнтовних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету на середньостроковий період;

9) бюджетний запит – документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції до проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету;

13) видатки бюджету – кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать погашення боргу, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування;

 

 

 

 

 

 

 

33) місцеве запозичення – операції з отримання до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету чи бюджету міської територіальної громади кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету чи бюджету міської територіальної громади;

411) погашення державного (місцевого) боргу – операції з повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів та/або розміщення (емісії) боргових цінних паперів;

473) система електронної звітності – автоматизована система, яка забезпечує зведення, складання та подання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів (кошторисів бюджетних установ) в електронному вигляді з додержанням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;

 

Стаття 4. Склад бюджетного законодавства

1. Бюджетне законодавство складається з:

4) інших законів, що регулюють бюджетні відносини, передбачених статтею 1 цього Кодексу;

Стаття 4. Склад бюджетного законодавства

1. Бюджетне законодавство складається з:

4) інших законів, що регулюють бюджетні відносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу;

Стаття 13. Складові частини бюджету

 

10. Планові і звітні показники щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення кредитів до бюджету, погашення боргу, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та інші відповідні показники, визначені Міністерством фінансів України, обов’язково відображаються з від’ємним значенням.

 

Стаття 13. Складові частини бюджету

 

10. Звітні показники бюджетного відшкодування податку на додану вартість, планові і звітні показники щодо повернення кредитів до бюджету, погашення боргу, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та інші відповідні показники, визначені Міністерством фінансів України, обов’язково відображаються з від’ємним значенням.

 

Стаття 16. Здійснення державних (місцевих) запозичень та управління державним (місцевим) боргом

 

1. Державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про Державний бюджет України (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу, абзацом першим частини сьомої та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті), з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті).

Кабінет Міністрів України визначає основні умови здійснення державних запозичень, у тому числі основні умови кредитних договорів та основні умови випусків і порядок розміщення державних цінних паперів.

9. Умови випуску та обігу державних цінних паперів і цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, визначаються з урахуванням Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

10.  Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про Державний бюджет України. Стратегія розробляється Міністерством фінансів України та затверджується Кабінетом Міністрів України щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому.

 

 

 

Стаття 16. Здійснення державних (місцевих) запозичень та управління державним (місцевим) боргом

 

1. Державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про Державний бюджет України (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу, абзацом першим частини сьомої та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті), з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті).

Кабінет Міністрів України визначає основні умови здійснення державних запозичень, у тому числі основні умови кредитних договорів та основні умови розміщення (емісії) державних цінних паперів.

9. Умови розміщення (емісії) державних цінних паперів і цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, визначаються з урахуванням Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

 

10.  Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією на середньостроковий період та законом про Державний бюджет України. Стратегія розробляється Міністерством фінансів України та затверджується Кабінетом Міністрів України один раз на три роки, не пізніше 1 серпня останнього року реалізації попередньої Стратегії.

Зміни до Стратегії вносяться у разі відхилення більше ніж на 15 відсотків показників Бюджетної декларації на відповідний бюджетний період від показників Бюджетної декларації, на підставі якої розроблялася Стратегія, в частині основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України в частині номінального валового внутрішнього продукту та індексу споживчих цін, показників дефіциту (профіциту) державного бюджету, показників за основними джерелами фінансування державного бюджету.

Стаття 17. Державні та місцеві гарантії

3. Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом.

Обов’язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії, крім державних гарантій на портфельній основі, є укладення договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб’єктом господарювання про погашення заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за виконання гарантійних зобов’язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов’язання суб’єкта господарювання:

внести плату за надання державної (місцевої) гарантії;

надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за гарантією;

відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань;

сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

 

 

 

надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб’єкта господарювання на користь гаранта.

8. У разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) гарантійних зобов’язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб’єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Якщо договором, укладеним із суб’єктом господарювання, передбачаються зобов’язання такого суб’єкта з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою), невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань за договором тягне перехід до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади) права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) зобов’язань за такими кредитами (позиками).

абзаци відсутні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Прострочена заборгованість суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб’єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.

 

 

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.

 

У разі порушення справи про банкрутство суб’єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.

14. Забороняється списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв’язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

 

16. Забороняється надання державних (місцевих) гарантій суб’єкту господарювання, який має прострочену заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), іншу заборгованість з погашення раніше отриманого кредиту (позики) у фінансовій установі або податковий борг перед державним (місцевим) бюджетом.

Стаття 17. Державні та місцеві гарантії

3. Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом.

Обов’язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії, крім державних гарантій на портфельній основі, є укладення договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб’єктом господарювання про погашення заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за виконання гарантійних зобов’язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов’язання суб’єкта господарювання:

внести плату за надання державної (місцевої) гарантії;

надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за гарантією;

відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань;

сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується у разі прострочення відшкодування зазначених витрат більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такого прострочення та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб’єкта господарювання на користь гаранта.

8. У разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) гарантійних зобов’язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб’єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Якщо договором, укладеним із суб’єктом господарювання, передбачаються зобов’язання такого суб’єкта з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою), невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань за договором тягне перехід до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади) права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) зобов’язань за такими кредитами (позиками).

Обовязковою умовою договору, укладеного із субєктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою, мають бути зобовязання субєкта господарювання або іншого позичальника:

забезпечити своєчасне обслуговування та погашення кредитів (позик);

внести плату за надання кредитів (позик);

надати майнове або інше забезпечення виконання своїх зобов’язань;

сплатити пеню за прострочення виконання своїх зобов’язань. Пеня нараховується у разі виникнення заборгованості із обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

надати кредитору права на договірне списання банком коштів з рахунків суб’єкта господарювання або іншого позичальника на користь кредитора.

 

9. Прострочена заборгованість суб’єкта господарювання або іншого позичальника перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб’єкта господарювання або іншого позичальника податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання або іншого позичальника.

 

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб’єкта господарювання або іншого позичальника перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.

 

У разі порушення справи про банкрутство суб’єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.

14. Забороняється списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв’язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік суб’єктів господарювання із зазначенням обсягів списання такої заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (визначається рішенням про місцевий бюджет).

16. Забороняється надання кредитів (позик), залучених державою, державних (місцевих) гарантій суб’єкту господарювання, який має прострочену заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), іншу заборгованість з погашення раніше отриманого кредиту (позики) у фінансовій установі або податковий борг перед державним (місцевим) бюджетом.

Стаття 18. Граничні обсяги державного (місцевого) боргу та державних (місцевих) гарантій

3. Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу (без урахування гарантійних зобов’язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200 відсотків (для міста Києва – 400 відсотків) середньорічного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів), визначеного відповідно до показників на наступні за плановим два бюджетні періоди у прогнозі відповідного місцевого бюджету.

 

У разі очікуваного перевищення цієї граничної величини місцевий фінансовий орган невідкладно звертається до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної чи міської ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів з приведення такого загального обсягу боргу у відповідність із положеннями цього Кодексу за умови попереднього погодження з Міністерством фінансів України.

Стаття 18. Граничні обсяги державного (місцевого) боргу та державних (місцевих) гарантій

3. Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 150 відсотків середньорічного обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету, які надійшли за три попередні бюджетні періоди, що передують прийняттю рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної чи міської ради про здійснення місцевого запозичення та/або надання місцевої гарантії,  без урахування доходів, визначених пунктами 1, 11  частини першої статті 64, пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, та міжбюджетних трансфертів.

У разі очікуваного перевищення цієї граничної величини місцевий фінансовий орган невідкладно звертається до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної чи міської ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів з приведення такого загального обсягу боргу у відповідність із положеннями цього Кодексу за умови попереднього погодження з Міністерством фінансів України.

Стаття 20. Застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі

3. Бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та складання бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку.

 

7. За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Абзац другий виключено.

Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації.

Порядок використання бюджетних коштів має містити:

цілі та напрями використання бюджетних коштів;

відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми;

 

 

завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання;

у разі потреби порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-територіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням відповідних нормативно-правових актів;

конкурсні вимоги до інвестиційних проектів, включаючи порядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення виконавців таких проектів;

критерії та умови відбору суб’єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також визначення обсягу такої підтримки;

умови та критерії конкурсного відбору позичальників та проектів (програм), на реалізацію яких надаються кредити з бюджету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх поверненням;

положення щодо необхідності перерахування коштів за бюджетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;

шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;

вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в результаті проведення централізованих заходів;

у разі потреби – положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів поставки та проведення розрахунків;

інші положення щодо особливостей бюджетної програми.

……….

Стаття 20. Застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі

3. Бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та проекту бюджету на плановий бюджетний період з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку.

 

7. За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Абзац другий виключено.

Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації.

Порядок використання бюджетних коштів має містити:

цілі та напрями використання бюджетних коштів;

відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми, або конкретних одержувачів бюджетних коштів, якщо завдання, визначені бюджетною програмою, можуть бути виконані виключно ними;

завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання;

у разі потреби порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-територіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням відповідних нормативно-правових актів;

конкурсні вимоги до інвестиційних проектів, включаючи порядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення виконавців таких проектів;

критерії та умови відбору суб’єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також визначення обсягу такої підтримки;

умови та критерії конкурсного відбору позичальників та проектів (програм), на реалізацію яких надаються кредити з бюджету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх поверненням;

положення щодо необхідності перерахування коштів за бюджетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;

шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;

вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в результаті проведення централізованих заходів;

у разі потреби – положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів поставки та проведення розрахунків;

інші положення щодо особливостей бюджетної програми.

……….

Стаття 22. Розпорядники бюджетних коштів

 

5. Головний розпорядник бюджетних коштів:

1) розробляє план діяльності на середньостроковий період (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів) з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку;

пункт відсутній

 

 

 

 

 

2) організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

Стаття 22. Розпорядники бюджетних коштів

 

5. Головний розпорядник бюджетних коштів:

1) розробляє план діяльності на середньостроковий період (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів) з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку;

11) організовує та забезпечує складання бюджетної пропозиції з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), схваленої (схваленого) у попередньому бюджетному періоді, і подає її Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

 

2) організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання бюджетного запиту і подає його Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

Стаття 23. Бюджетні призначення та асигнування

 

6. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) повноваження на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. Передача бюджетних призначень у випадку, передбаченому цією частиною статті, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження.

 

8. У межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції (з урахуванням частини шостої статті 108 цього Кодексу), а також за бюджетною програмою збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

……………….

Стаття 23. Бюджетні призначення та асигнування

 

6. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) повноваження на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. Передача бюджетних призначень у випадку, передбаченому цією частиною статті, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження.

 

8. У межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл бюджетних асигнувань за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції (з урахуванням частини шостої статті 108 цього Кодексу), а також за бюджетною програмою збільшення бюджетних асигнувань на видатки розвитку за рахунок зменшення бюджетних асигнувань на інші видатки (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

стаття відсутня Стаття 245. Державний фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки

1. Державний фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

2. Джерелами формування державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки є:

1) доходи державного бюджету, визначені пунктом 139 частини третьої статті 29 цього Кодексу;

2) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

3. Кошти державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених законом про Державний бюджет України:

1) у сфері охорони здоров’я за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

2) у сфері спорту за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, ліцензії на провадження діяльності з проведення парі тоталізатора на іподромі та ліцензії на букмекерський пункт;

3) у сфері культури за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на випуск та проведення лотерей;

4) у сфері освіти та наукової і науково-технічної діяльності за рахунок отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, ліцензії на гральний стіл та/або на гральний стіл з кільцем рулетки та ліцензії на гральний автомат.

4. Порядок використання коштів державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Контроль та аудит у бюджетному процесі

1. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує:

1) оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);

2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

3) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

4) проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

5) запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об’єктами державної власності;

6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

3. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України. Організаційно-методологічні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту визначаються Міністерством фінансів України, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, у тому числі здійснює оцінку функціонування систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту.

Стаття 26. Контроль та аудит у бюджетному процесі

1. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує:

1) оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);

2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

3) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

4) проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

5) запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об’єктами державної та комунальної власності;

6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

3. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту, порядок утворення таких підрозділів визначаються Кабінетом Міністрів України. Організаційно-методологічні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту визначаються Міністерством фінансів України, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, у тому числі здійснює оцінку функціонування систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та координацію діяльності підрозділів внутрішнього аудиту.

Стаття 28. Доступність інформації про бюджет

 

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують публікацію інформації про місцеві бюджети, в тому числі рішень про місцевий бюджет та квартальних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет має бути опубліковане не пізніше ніж через десять днів з дня його прийняття у газетах, визначених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують оприлюднення на своїх офіційних сайтах або в інший спосіб відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”:

1) прогнозу місцевого бюджету – у п’ятиденний строк з дня його схвалення;

2) проекту рішення про місцевий бюджет – не пізніше ніж через три робочі дні після подання його Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді;

3) рішення про місцевий бюджет – у десятиденний строк з дня його прийняття;

4) інформації про виконання місцевого бюджету – за підсумками місяця, кварталу, року.

 

 

 

5. Інформація про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів підлягає обов’язковій публікації не пізніше 1 березня року, що настає за роком звіту: Державного бюджету України – в газеті “Урядовий кур’єр”; місцевих бюджетів – у газетах, визначених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

Міністерство фінансів України до 20 березня року, що настає за звітним, здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, в якому беруть участь уповноважені представники Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Рахункової палати. Інформація про час і місце публічного представлення публікується разом із звітом про виконання Державного бюджету України.

 

Головні розпорядники бюджетних коштів оприлюднюють шляхом розміщення на своїх офіційних сайтах (головні розпорядники коштів місцевих бюджетів можуть оприлюднювати в інший спосіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»):

абзац відсутній

 

Публічне представлення інформації про виконання місцевих бюджетів відповідно до показників, бюджетні призначення щодо яких затверджені рішенням про місцевий бюджет, здійснюється до 20 березня року, що настає за звітним. Інформація про час і місце публічного представлення такої інформації публікується разом з інформацією про виконання відповідних бюджетів.

Стаття 28. Доступність інформації про бюджет

 

абзац виключити

 

 

 

 

 

 

 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують оприлюднення на своїх офіційних сайтах або в інший спосіб відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”:

1) прогнозу місцевого бюджету – у п’ятиденний строк з дня його схвалення;

2) проекту рішення про місцевий бюджет – не пізніше ніж через три робочі дні після подання його Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді;

3) рішення про місцевий бюджет – у десятиденний строк з дня його прийняття;

4) інформації про виконання місцевого бюджету за підсумками місяця, кварталу, року. Інформація за підсумками року оприлюднюється не пізніше 1 березня року, що настає за звітним.

 

5. Інформація про виконання Державного бюджету України підлягає  оприлюдненню не пізніше 1 березня року, що настає за звітним, на офіційних сайтах Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України або в інший спосіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

Міністерство фінансів України до 20 березня року, що настає за звітним, здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, в якому беруть участь уповноважені представники Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Рахункової палати. Інформація про час і місце публічного представлення оприлюднюється разом із звітом про виконання Державного бюджету України.

 

Головні розпорядники бюджетних коштів оприлюднюють шляхом розміщення на своїх офіційних сайтах (головні розпорядники коштів місцевих бюджетів можуть оприлюднювати в інший спосіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»):

звіти про огляди витрат державного бюджету – у триденний строк після їх подання до Кабінету Міністрів України.

Публічне представлення інформації про виконання місцевих бюджетів відповідно до показників, бюджетні призначення щодо яких затверджені рішенням про місцевий бюджет, здійснюється до 20 березня року, що настає за звітним. Інформація про час і місце публічного представлення такої інформації оприлюднюється разом з інформацією про виконання відповідних бюджетів.

 

Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України

1. До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 641, 66691 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

2. До доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) належать:

 

9) ввізне мито (крім ввізного мита, визначеного пунктом 3 частини третьої цієї статті);

 

10) вивізне мито;

 

пункт відсутній

24) плата за надання адміністративних послуг (крім плати, визначеної пунктом 36 частини першої статті 64 цього Кодексу);

 

25) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати, визначеної пунктами 21 – 24, 27, 28, 281 і 431 частини першої статті 64, пунктом 2 частини першої статті 641, пунктами 18 – 21, 24, 25 і 251 частини першої статті 66 цього Кодексу);

 

 

3.  Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) є:

63) 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (крім штрафів, визначених пунктом 135 цієї частини статті);

 

135) 50 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі;

 

пункт  відсутній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України

1. До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 64166 і 691  цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

 

2. До доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) належать:

 

9) ввізне мито (крім ввізного мита, визначеного пунктом 3 частини третьої цієї статті);

 

10) вивізне мито;

 

101) особливі види мита та сезонне мито;

24) плата за надання адміністративних послуг (крім плати, визначеної пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 14 частини першої статті 641 цього Кодексу);

25) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати, визначеної пунктом 139 частини третьої статті 29, пунктами 21 – 24, 27, 28, 281 і 431 частини першої статті 64, пунктом 2 частини першої статті 641, пунктами 18 – 21, 24, 25 і 251 частини першої статті 66 цього Кодексу);

 

3.  Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) є:

63) 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – сімнадцятим частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (крім штрафів, визначених пунктом 135 цієї частини статті);

 

135) 40 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі;

 

139) плата за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, ліцензії на провадження діяльності з проведення парі тоталізатора на іподромі, ліцензії на випуск та проведення лотерей, ліцензії на гральний стіл та/або на гральний стіл з кільцем рулетки, ліцензії на букмекерський пункт, ліцензії на гральний автомат, 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, а також 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

Стаття 30. Склад видатків та кредитування Державного бюджету України

4. Кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 та частини третьої цієї статті цього Кодексу, спрямовуються відповідно на:

пункт  відсутній

 

 

21) здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (за рахунок джерел, визначених пунктом 135 частини третьої статті 29 цього Кодексу), у тому числі здійснення таких заходів Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України (за рахунок 40 відсотків джерел, визначених пунктом 135 частини третьої статті 29 цього Кодексу).

Стаття 30. Склад видатків та кредитування Державного бюджету України

4. Кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 та частини третьої цієї статті цього Кодексу, спрямовуються відповідно на:

24) заходи, визначені частиною третьою статті 245 цього Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 139 частини третьої статті 29 цього Кодексу);

21) здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України (за рахунок 50 відсотків  джерел, визначених пунктом 135 частини третьої статті 29 цього Кодексу).

 

 

Стаття 33. Складання та схвалення Бюджетної декларації

 

4. Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та аналізу виконання бюджету у попередніх і поточному бюджетних періодах прогнозує обсяги доходів державного бюджету, визначає обсяги фінансування державного бюджету, повернення кредитів до державного бюджету та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету (включаючи обсяг видатків та надання кредитів на національну безпеку і оборону) на середньостроковий період.

Рада національної безпеки і оборони України на підставі обсягу видатків та надання кредитів на національну безпеку і оборону на середньостроковий період, доведеного Міністерством фінансів України, готує з урахуванням програмних документів у сфері національної безпеки і оборони та не пізніше 15 квітня року, що передує плановому, надає Міністерству фінансів України обґрунтовані пропозиції щодо розподілу зазначеного обсягу між головними розпорядниками коштів державного бюджету.

5. Міністерство фінансів України розробляє та у визначені ним терміни доводить до головних розпорядників коштів державного бюджету інструкції з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період.

Інструкції з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації можуть запроваджувати додаткові фінансові обмеження, організаційні та інші вимоги, яких зобов’язані дотримуватися всі розпорядники коштів державного бюджету у процесі підготовки пропозицій до Бюджетної декларації.

Головні розпорядники коштів державного бюджету відповідно до вимог інструкцій та орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період, доведених Міністерством фінансів України, готують пропозиції до Бюджетної декларації, включаючи інформацію щодо цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показників їх досягнення.

абзац відсутній

 

 

 

 

Міністерство фінансів України здійснює аналіз поданих головними розпорядниками коштів державного бюджету пропозицій до Бюджетної декларації на відповідність доведеним орієнтовним граничним показникам видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету і вимогам доведених інструкцій.

На основі такого аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення пропозицій головних розпорядників коштів державного бюджету до Бюджетної декларації.

абзац відсутній

 

 

 

 

Міністерство фінансів України вживає заходів для усунення розбіжностей з головними розпорядниками коштів державного бюджету. Якщо узгодження не досягнуто, Міністерство фінансів України додає відповідну інформацію до Бюджетної декларації, що подається Кабінету Міністрів України.

Стаття 33. Складання та схвалення Бюджетної декларації

 

4. Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та аналізу виконання бюджету у попередніх і поточному бюджетних періодах прогнозує обсяги доходів державного бюджету, визначає обсяги фінансування державного бюджету, повернення кредитів до державного бюджету та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період.

 

абзац виключити

 

 

 

 

 

 

 

5. Міністерство фінансів України розробляє та у визначені ним терміни доводить до головних розпорядників коштів державного бюджету інструкції з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації, у тому числі бюджетних пропозицій, та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період.

Інструкції з підготовки бюджетних пропозицій можуть запроваджувати додаткові фінансові обмеження, організаційні та інші вимоги, яких зобов’язані дотримуватися всі розпорядники коштів державного бюджету у процесі підготовки бюджетних пропозицій.

Головні розпорядники коштів державного бюджету відповідно до вимог інструкцій та орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період, доведених Міністерством фінансів України, складають бюджетні пропозиції, включаючи інформацію щодо цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показників їх досягнення.

Головні розпорядники коштів державного бюджету забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних пропозицій, які мають містити всю інформацію, необхідну для їх аналізу, згідно з вимогами Міністерства фінансів України.

Міністерство фінансів України здійснює аналіз поданих головними розпорядниками коштів державного бюджету пропозицій до Бюджетної декларації, у тому числі бюджетних пропозицій, на відповідність доведеним орієнтовним граничним показникам видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету і вимогам доведених інструкцій.

На основі такого аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення пропозицій головних розпорядників коштів державного бюджету до Бюджетної декларації.

Міністерство фінансів України подає Раді національної безпеки і оборони України інформацію щодо включення видатків та надання кредитів на національну безпеку і оборону до Бюджетної декларації.

 

Міністерство фінансів України вживає заходів для усунення розбіжностей з головними розпорядниками коштів державного бюджету. Якщо узгодження не досягнуто, Міністерство фінансів України додає відповідну інформацію до Бюджетної декларації, що подається Кабінету Міністрів України.

Стаття 38. Матеріали, що додаються до проекту закону про Державний бюджет України

1. Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, подаються:

 

9) інформація про мету, завдання та результативні показники, яких кожний головний розпорядник коштів державного бюджету передбачає досягти під час виконання бюджетних програм, за формою, визначеною Міністерством фінансів України;

91) інформація про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, і показники їх досягнення за результатами попереднього бюджетного періоду, очікувані у поточному бюджетному періоді та прогнозні на середньостроковий період (подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету);

………………….

Стаття 38. Матеріали, що додаються до проекту закону про Державний бюджет України

1. Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, подаються:

 

9) інформація про мету, завдання та результативні показники, яких кожний головний розпорядник коштів державного бюджету передбачає досягти під час виконання бюджетних програм, за формою, визначеною Міністерством фінансів України;

91) інформація про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, і показники їх досягнення за результатами попереднього бюджетного періоду, очікувані у поточному бюджетному періоді та прогнозні на середньостроковий період;

 

………………….

Стаття 43. Казначейське обслуговування бюджетних коштів

 

4. Казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів України має право залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України.

Казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів України має право залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету з дотриманням граничного обсягу дефіциту державного бюджету.

5. Обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду, тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету покриваються Казначейством України в межах поточного бюджетного періоду, а тимчасові касові розриви Пенсійного фонду України, пов’язані з виплатою пенсій, – у межах фактичного дефіциту коштів на цю мету за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду.

У разі розміщення коштів місцевого бюджету на депозитах та/або обслуговування коштів місцевого бюджету в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків обсяги тимчасових касових розривів за загальним фондом такого місцевого бюджету не покриваються за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку.

Порядок проведення таких операцій затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 43. Казначейське обслуговування бюджетних коштів

 

4. Казначейство України має право залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів.

 

Казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів України має право залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету з дотриманням граничного обсягу дефіциту державного бюджету, Пенсійного фонду України.

 

5. Обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду, тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету покриваються Казначейством України в межах поточного бюджетного періоду, а тимчасові касові розриви Пенсійного фонду України, пов’язані з виплатою пенсій, – у межах фактичного дефіциту коштів на цю мету за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду.

У разі розміщення коштів місцевого бюджету на депозитах та/або обслуговування коштів місцевого бюджету в частині власних надходжень бюджетних установ в установах банків обсяги тимчасових касових розривів за загальним фондом такого місцевого бюджету не покриваються за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку.

Порядок проведення таких операцій затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 45. Виконання Державного бюджету України за доходами

 

2. Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

абзац відсутній

 

 

Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.

 

8. У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

 

Стаття 45. Виконання Державного бюджету України за доходами

 

2. Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

 

 

 

 

 

 

Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету, здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.

Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.

 

8. У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Стаття 55. Захищені видатки бюджету

2. Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на:

роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар’єрних функцій зони відчуження;

Стаття 55. Захищені видатки бюджету

2. Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на:

роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар’єрних функцій зони відчуження, а також роботи та заходи з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів;

Стаття 58. Звітність про виконання Державного бюджету України

2. Зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Казначейством України.

 

 

 

Казначейство України забезпечує достовірність інформації про виконання Державного бюджету України.

Стаття 58. Звітність про виконання Державного бюджету України

2. Зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Казначейством України в системі електронної звітності із забезпеченням доступу до неї органам, визначеним у частинах першій та другій статті 59, частині першій статті 60 цього Кодексу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Казначейство України забезпечує достовірність інформації про виконання Державного бюджету України.

 

Стаття 59. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України

 

2. Зведені показники звітів про виконання бюджетів, інформація про виконання захищених видатків Державного бюджету України, інформація про використання коштів з резервного фонду державного бюджету, інформація про використання коштів державного фонду регіонального розвитку, звіти про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, державного фонду розвитку водного господарства (такі звіти мають включати планові та фактичні показники відповідних надходжень і витрат державного бюджету в розрізі бюджетної класифікації та залишки коштів на початок і кінець звітного періоду), інформація про здійснені операції з управління державним боргом, інформація про надані державні гарантії та звіт про бюджетну заборгованість подаються Казначейством України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

Стаття 59. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України

 

2. Зведені показники звітів про виконання бюджетів, інформація про виконання захищених видатків Державного бюджету України, інформація про використання коштів з резервного фонду державного бюджету, інформація про використання коштів державного фонду регіонального розвитку, звіти про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, державного фонду розвитку водного господарства, державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки (такі звіти мають включати планові та фактичні показники відповідних надходжень і витрат державного бюджету в розрізі бюджетної класифікації та залишки коштів на початок і кінець звітного періоду), інформація про здійснені операції з управління державним боргом, інформація про надані державні гарантії, звіт про бюджетну заборгованість та уточнений звіт про виконання Державного бюджету України в частині показників державних запозичень, погашення та обслуговування державного боргу (у разі потреби) подаються Казначейством України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

Стаття 61. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України

2. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України включає:

 

пункт відсутній

 

Стаття 61. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України

2. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України включає:

 

85) звіт про надходження і використання коштів державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки;

 

Стаття 64. Склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад

1. До доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать:

363) плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, який зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем надання послуг;

 

пункт відсутній

……

 

 

пункт відсутній

 

 

 

пункт відсутній

 

431) частина розміру плати за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, яку встановлює Кабінет Міністрів України, яка сплачується ліцензіатами до бюджетів місцевого самоврядування за місцем розташування відповідного пункту розповсюдження державної лотереї;

 

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

пункт відсутній

Стаття 64. Склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад

1. До доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать:

363) плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, який зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем надання послуг;

 

364) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є комунальна власність;

……

372) 10 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі;

 

391) плата за надання місцевих гарантій (відповідно до статті 17 цього Кодексу);

431) 50 відсотків отриманих доходів від плати  за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та 50 відсотків отриманих доходів від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, залу гральних автоматів);

 

432) 5 відсотків коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України), що зараховуються до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на території яких розташована відповідна ділянка надр. Якщо ділянка надр розташована на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, кошти між відповідними місцевими бюджетами розподіляються в межах встановленого співвідношення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

433) кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

434) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім території Автономної Республіки Крим);

435) 55 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим;

436) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до договорів про сплату пайової участі, укладених до 01 січня 2020 року;

437) пеня і відсотки за користування кредитами, наданими з бюджетів територіальних громад згідно із законом;

Стаття 641. Склад доходів загального фонду районних бюджетів

1. До доходів загального фонду районних бюджетів належать:

……

12) частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному районними радами;

пункт відсутній

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

пункт відсутній

 

 

Стаття 641. Склад доходів загального фонду районних бюджетів

1. До доходів загального фонду районних бюджетів належать:

……

12) частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному районними радами;

121) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є спільна власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебуває в управлінні районних рад;

122) кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

123) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності;

124) пеня і відсотки за користування кредитами, наданими з районних бюджетів згідно із законом;

……

Стаття 66. Склад доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів

1. До доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належать:

……

15) орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, яка зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

 

 

 

 

 

251) плата за ліцензії на виробництво пального, на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

пункт відсутній

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

……

27) штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів із суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

пункт відсутній

 

……

32) 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

Стаття 66. Склад доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів

1. До доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належать:

……

15) орендна плата за водні об’єкти, що розташовані на земельних ділянках водного фонду за межами населених пунктів, що надаються в користування на умовах оренди територіальними громадами, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів. Орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надані в користування на умовах оренди до 02 березня 2021 року Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

251) плата за ліцензії на виробництво пального, на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

252) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, спільна власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебуває в управлінні обласних рад;

253) пеня і відсотки за користування кредитами, наданими з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів згідно із законом;

…..

27) штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів із суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

271) плата за надання місцевих гарантій (відповідно до статті 17 цього Кодексу);

……

32) 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

 

321) 5 відсотків коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України), що зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету областей, на території яких розташована відповідна ділянка надр. Якщо ділянка надр розташована на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, кошти між відповідними місцевими бюджетами розподіляються в межах встановленого співвідношення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

322) кошти від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебуває в управлінні обласних рад, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

323) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім території Автономної Республіки Крим);

324) 35 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, що зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим;

…..

Стаття 67. Окремі особливості формування місцевих бюджетів

….

2. До доходів загального фонду місцевих бюджетів належать доходи, визначені статтями 64, 641 і 66 цього Кодексу, та трансферти з інших бюджетів (крім субвенцій, визначених статтею 691 та частиною першою статті 71 цього Кодексу).

 

Стаття 67. Окремі особливості формування місцевих бюджетів

….

2. До доходів загального фонду місцевих бюджетів належать доходи, визначені статтями 64, 641 і 66 цього Кодексу, та трансферти з інших бюджетів (крім субвенцій, визначених статтею 691 цього Кодексу).

Стаття 671. Особливості взаємовідносин державного бюджету з бюджетами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

……

2. Положення цього Кодексу для бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя застосовуються з урахуванням таких особливостей:

…….

2) доходи, що визначені статтями 64-66691 і 71 цього Кодексу та сплачуються (перераховуються) на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, зараховуються до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим;

Стаття 671. Особливості взаємовідносин державного бюджету з бюджетами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

……

2. Положення цього Кодексу для бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя застосовуються з урахуванням таких особливостей:

………

2) доходи, що визначені статтями 64-66 і 691 цього Кодексу та сплачуються (перераховуються) на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, зараховуються до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим;

Стаття 691. Надходження спеціального фонду місцевих бюджетів

1. До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать:

1) надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів (визначені в частині першій статті 71 цього Кодексу);

10) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;

11) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, а також пеня і відсотки за користування ними;

13) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

 

Стаття 691.  Доходи спеціального фонду місцевих бюджетів

1. До доходів спеціального фонду місцевих бюджетів належать:

 

пункт виключити

 

 

пункт виключити

 

 

пункт виключити

 

 

 

13) інші доходи, визначені законом про Державний бюджет України.

 

Стаття 70. Видатки та кредитування місцевих бюджетів

……..

частина відсутня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

частина відсутня

 

 

 

 

 

 

частина відсутня

 

 

 

 

 

 

 

 

частина відсутня

 

 

Стаття 70. Видатки та кредитування місцевих бюджетів

………

3. Кошти, отримані до спеціального фонду місцевих бюджетів, спрямовуються відповідно на:

1) регулювання земельних відносин (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 частини першої статті 691 цього Кодексу);

2) програми природоохоронних заходів місцевого значення (за рахунок джерел, визначених пунктами 4, 41 та 7 частини першої статті 691 цього Кодексу);

3) видатки, передбачені частиною четвертою статті 13 цього Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 частини першої статті 691 цього Кодексу);

4) видатки, передбачені положеннями про цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 частини першої статті 691 цього Кодексу);

5) цільові видатки, що здійснюватимуться за кошти субвенцій, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 частини першої статті 691 цього Кодексу);

6) реалізацію проектів та заходів програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 частини першої статті 691 цього Кодексу);

7) будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення (за рахунок місцевих запозичень до обласних бюджетів);

8) інші видатки згідно із законами (за рахунок джерел, визначених пунктами 3 і 13 частини першої статті 691 цього Кодексу).

4. Джерелами формування загального фонду місцевих бюджетів у частині кредитування є:

1) повернення кредитів суб’єктами господарювання, зобов’язання яких гарантовані Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою;

2) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів згідно із законом, що не мають цільового призначення.

5. Джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у частині кредитування є:

1) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;

2) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;

3) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів згідно із законом, що мають цільове призначення.

6. Кошти місцевих бюджетів у частині кредитування спрямовуються на:

1) надання кредитів з бюджету згідно із законом, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

2) надання кредитів з бюджету згідно із законом, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 частини п’ятої цієї статті);

3) державне пільгове кредитування сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини п’ятої цієї статті);

4) реалізацію Державної програми забезпечення молоді  житлом (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті).

Стаття 71. Бюджет розвитку місцевих бюджетів

1. Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

Пункт 1 частини першої статті 71 виключено

Пункт 1-1 частини першої статті 71 виключено

Пункт 2 частини першої статті 71 виключено

3) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність;

4) плата за надання місцевих гарантій (відповідно до статті 17 цього Кодексу);

4-1) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

4-2) 10 відсотків коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України), що розподіляються між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, на території яких знаходиться відповідна ділянка надр, у такому співвідношенні: 5 відсотків – до бюджету Автономної Республіки Крим або обласного бюджету; 5 відсотків – до відповідного бюджету місцевого самоврядування. Якщо ділянка надр розташована на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, кошти між відповідними місцевими бюджетами розподіляються в межах встановленого співвідношення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

5) кошти від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває в комунальній власності, включаючи кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

6) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності, при цьому від продажу земельних ділянок, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим: 35 відсотків – до бюджету Автономної Республіки Крим, 55 відсотків – до сільських, селищних, міських бюджетів Автономної Республіки Крим;

7) капітальні трансферти (субвенції) з інших бюджетів;

8) кошти від повернення кредитів, наданих з відповідного бюджету, та відсотки, сплачені за користування ними (крім надходжень, визначених пунктами 10 і 11 частини першої статті 69-1 цього Кодексу);

9) місцеві запозичення, здійснені у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

10) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради (щодо коштів резервного фонду місцевого бюджету в частині витрат бюджету розвитку – за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради).

2. До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:

1) погашення місцевого боргу, в тому числі за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

2) капітальні видатки, включаючи капітальні трансферти іншим бюджетам (крім капітальних видатків, що здійснюються за рахунок визначених пунктами 2-13 частини першої статті 69-1 цього Кодексу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів);

3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб’єкта господарювання;

4) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки;

5) підготовка земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них державної (до розмежування земель державної та комунальної власності) чи комунальної власності для продажу на земельних торгах та проведення таких торгів;

6) платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади;

7) розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях.

3. Капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних проектів; будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; збереження та розвиток історико-культурних місць України та заповідників; будівництво та розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги; оновлення матеріально-технічної бази комунальних закладів охорони здоров’я, комп’ютеризацію та інформатизацію закладів загальної середньої освіти і комунальних закладів охорони здоров’я; природоохоронні заходи; інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням.

4. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

частину п’яту виключено

статтю виключити
Стаття 72. Особливості затвердження місцевого бюджету з дефіцитом або профіцитом

1. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за загальним фондом у разі використання вільного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за загальним фондом у разі спрямування до бюджету розвитку коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, виконання зобов’язань за непогашеними позиками, а також для забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

2. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі залучення до бюджету розвитку коштів від місцевих запозичень, коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів, а також у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період). Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу, придбання цінних паперів.

 

 

Стаття 72. Особливості затвердження місцевого бюджету з дефіцитом або профіцитом

1. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за загальним фондом у разі залучення до бюджету коштів від місцевих запозичень, використання вільного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за загальним фондом у разі погашення місцевого боргу, виконання зобов’язань за непогашеними позиками, а також для забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

2. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період), надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів, а також залучення до обласного бюджету коштів від місцевих запозичень на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення.

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, придбання цінних паперів.

Стаття 73. Позики місцевим бюджетам

1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради можуть отримувати:

1) позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду, у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України стосовно бюджету Автономної Республіки Крим і міських бюджетів – у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання та погашення таких позик визначається Міністерством фінансів України;

2) позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів відповідно до частини п’ятої статті 43 цього Кодексу. Такі позики не надаються у разі розміщення коштів місцевого бюджету на депозитах та/або обслуговування коштів місцевого бюджету в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків.

…..

Стаття 73. Позики місцевим бюджетам

1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради можуть отримувати:

1) позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом місцевих бюджетів, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду, у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України стосовно бюджету Автономної Республіки Крим і міських бюджетів – у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання та погашення таких позик визначається Міністерством фінансів України;

2) позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів відповідно до частини п’ятої статті 43 цього Кодексу. Такі позики не надаються у разі розміщення коштів місцевого бюджету на депозитах та/або обслуговування коштів місцевого бюджету в частині власних надходжень бюджетних установ в установах банків.

 

…..

Стаття 74. Особливості здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій

1. Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку:

 

бюджету Автономної Республіки Крим, міських бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, що забезпечують виконання завдань Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення Автономної Республіки Крим і міських територіальних громад;

 

Стаття 74. Особливості здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій

1. Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування капітальних видатків:

 

бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міських територіальних громад та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, що забезпечують виконання завдань Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення Автономної Республіки Крим і міських територіальних громад;

 

Стаття 75. Організаційні засади складання прогнозів місцевих бюджетів та проектів місцевих бюджетів

3. Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України відповідно до статті 34 цього Кодексу та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Стаття 75. Організаційні засади складання прогнозів місцевих бюджетів та проектів місцевих бюджетів

3. Організаційно-методологічні засади складання бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів (включаючи типову форму бюджетного запиту) визначаються Міністерством фінансів України.

Місцеві фінансові органи з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Стаття 751.  Складання та схвалення прогнозу місцевого бюджету

 

1. Місцевий фінансовий орган щороку спільно з іншими головними розпорядниками бюджетних коштів відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку України і відповідної території, та з урахуванням Бюджетної декларації складає прогноз місцевого бюджету – документ середньострокового бюджетного планування, що визначає показники місцевого бюджету на середньостроковий період і є основою для складання проекту місцевого бюджету.

Організаційно-методологічні засади складання прогнозу місцевого бюджету (включаючи типову форму прогнозу місцевого бюджету) визначаються Міністерством фінансів України.

 

…..

4. Місцевий фінансовий орган розробляє та у визначені ним терміни доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки пропозицій до прогнозу місцевого бюджету та орієнтовні граничні показники видатків місцевого бюджету та надання кредитів з місцевого бюджету на середньостроковий період.

Інструкції з підготовки пропозицій до прогнозу місцевого бюджету можуть запроваджувати додаткові фінансові обмеження, організаційні та інші вимоги, яких зобов’язані дотримуватися всі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки пропозицій до прогнозу місцевого бюджету.

абзац відсутній

 

 

 

 

Місцевий фінансовий орган здійснює аналіз поданих головними розпорядниками бюджетних коштів пропозицій до прогнозу місцевого бюджету на відповідність доведеним орієнтовним граничним показникам видатків місцевого бюджету та надання кредитів з місцевого бюджету і вимогам доведених інструкцій.

На основі такого аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення пропозицій головних розпорядників бюджетних коштів до прогнозу місцевого бюджету.

 

5. Місцеві фінансові органи до 15 серпня року, що передує плановому, подають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних місцевих рад прогнози відповідних місцевих бюджетів.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад не пізніше 1 вересня року, що передує плановому, розглядають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів і у п’ятиденний строк подають їх разом із фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих рад для розгляду у порядку, визначеному відповідними радами.

 

З дня схвалення прогнозу місцевого бюджету втрачає чинність прогноз місцевого бюджету, схвалений у попередньому бюджетному періоді.

7. Прогноз місцевого бюджету містить положення, що включають:

6) обсяги капітальних вкладень у розрізі інвестиційних проектів, визначені в межах загальних граничних показників видатків місцевого бюджету та надання кредитів з місцевого бюджету;

 

 

Стаття 751.  Складання та схвалення прогнозу місцевого бюджету

 

1. Місцевий фінансовий орган щороку спільно з іншими головними розпорядниками бюджетних коштів відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку України і відповідної території, та з урахуванням Бюджетної декларації складає прогноз місцевого бюджету – документ середньострокового бюджетного планування, що визначає показники місцевого бюджету на середньостроковий період і є основою для складання проекту місцевого бюджету.

Організаційно-методологічні засади складання бюджетної пропозиції та прогнозу місцевого бюджету (включаючи форми бюджетної пропозиції та типову форму прогнозу місцевого бюджету) визначаються Міністерством фінансів України.

…..

4. Місцевий фінансовий орган розробляє та у визначені ним терміни доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних пропозицій та орієнтовні граничні показники видатків місцевого бюджету та надання кредитів з місцевого бюджету на середньостроковий період.

 

Інструкції з підготовки бюджетних пропозицій можуть запроваджувати додаткові фінансові обмеження, організаційні та інші вимоги, яких зобов’язані дотримуватися всі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних пропозицій.

 

Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевому фінансовому органу бюджетних пропозицій, які мають містити всю інформацію, необхідну для їх аналізу відповідно до вимог місцевого фінансового органу.

Місцевий фінансовий орган здійснює аналіз поданих головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетних пропозицій, на відповідність доведеним орієнтовним граничним показникам видатків місцевого бюджету та надання кредитів з місцевого бюджету і вимогам доведених інструкцій.

На основі такого аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетних пропозицій головних розпорядників бюджетних коштів до прогнозу місцевого бюджету.

 

5. Місцеві фінансові органи до 15 серпня року, що передує плановому, подають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих комітетів відповідних місцевих рад прогнози відповідних місцевих бюджетів.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних місцевих рад не пізніше 1 вересня року, що передує плановому, розглядають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів і у п’ятиденний строк подають їх разом із фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих рад для розгляду у порядку, визначеному відповідними радами.

З дня схвалення прогнозу місцевого бюджету втрачає чинність прогноз місцевого бюджету, схвалений у попередньому бюджетному періоді.

7. Прогноз місцевого бюджету містить положення, що включають:

6) обсяги капітальних вкладень у розрізі інвестиційних проектів, які спрямовуються на будівництво (придбання), реконструкцію та реставрацію об’єктів, визначені в межах загальних граничних показників видатків місцевого бюджету та надання кредитів з місцевого бюджету;

Стаття 76. Проект рішення про місцевий бюджет та матеріали, що до нього додаються, предмет регулювання рішення про місцевий бюджет

1. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради. Разом з ним подаються:

……

5) перелік інвестиційних проектів на середньостроковий період;

……

2. Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

……

51) обсяги капітальних вкладень у розрізі інвестиційних проектів;

 

 

……

Стаття 76. Проект рішення про місцевий бюджет та матеріали, що до нього додаються, предмет регулювання рішення про місцевий бюджет

1. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим комітетом відповідної місцевої ради. Разом з ним подаються:

……

пункт виключити

……

2. Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

……

51) обсяги капітальних вкладень у розрізі інвестиційних проектів, які спрямовуються на будівництво (придбання), реконструкцію та реставрацію об’єктів;

……

Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів

 

2. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

абзац відсутній

 

 

Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до місцевих бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.

За рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ може здійснюватися установами банків державного сектору.

Порядок обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору, а також особливості ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та складання звітності про виконання місцевих бюджетів щодо таких коштів визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

3. Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису місцевого бюджету керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис місцевого бюджету на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

 

5. Податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

абзац відсутній

 

 

 

 

 

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства, а також здійснюють обмін відповідною інформацією з органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів

 

2. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів, здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.

Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до місцевих бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.

За рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині власних надходжень бюджетних установ може здійснюватися установами банків державного сектору.

Порядок обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору, а також особливості ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та складання звітності про виконання місцевих бюджетів щодо таких коштів визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

3. Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. Якщо до 1 січня планового року не затверджений розпис місцевого бюджету, керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис місцевого бюджету на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

 

5. Податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства, а також здійснюють обмін відповідною інформацією з органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 80. Звітність про виконання місцевих бюджетів

2. Казначейство України складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів за встановленими формами. Зведені показники звітності про виконання бюджетів одночасно подаються органами Казначейства України відповідно органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань фінансів, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних місцевих рад на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.

 

 

 

Стаття 80. Звітність про виконання місцевих бюджетів

2. Органи Казначейства України складають та подають звітність про виконання місцевих бюджетів за встановленими формами в системі електронної звітності із забезпеченням доступу до неї відповідним місцевим фінансовим органам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зведені показники звітності про виконання бюджетів одночасно подаються органами Казначейства України відповідно органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань фінансів, місцевим фінансовим органам обласних державних адміністрацій та відповідних міських рад, у складі яких утворені райони у місті (у разі утворення районних у місті рад), на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.

Стаття 84. Забезпечення здійснення видатків

1. Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу.

 

 

 

абзац відсутній

Стаття 84. Забезпечення здійснення видатків

1. Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.

Забороняється планувати та здійснювати видатки з місцевих бюджетів, які відповідно до розмежувань, визначених статтями 89-91 цього Кодексу, повинні плануватися та здійснюватися з інших місцевих бюджетів, та здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних місцевих бюджетів, крім випадків співробітництва територіальних громад на договірних засадах (з урахуванням норм  статті 93 цього Кодексу).

Стаття 85. Передача державою права на здійснення видатків

1. Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов’язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України. Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує плануванню видатків, або за рішенням Кабінету Міністрів України. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету.

Стаття 85. Передача державою права на здійснення видатків

1. Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

2. Забороняється планувати та здійснювати видатки з місцевих бюджетів, які віднесені цим Кодексом до державного бюджету, а також здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з місцевого та державного бюджетів, крім випадків, коли здійснюються капітальні видатки за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує затвердженню та здійсненню видатків, а також видатки за рішенням Кабінету Міністрів України.

Такі видатки здійснюються шляхом надання субвенції з місцевого бюджету державному бюджету на підставі рішення місцевої ради та договору між місцевою радою та бюджетною установою, що утримується за рахунок державного бюджету.

 

Стаття 89. Видатки, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад

1. До видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на:

 

2) освіту:

 

а) дошкільну освіту;

 

б) загальну середню освіту:

 

ліцеї (засновником яких є міська рада з населенням більше 50 тисяч), початкові школи, гімназії;

 

5) державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки; театри, сільські, селищні, міські бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус академічних, національних, зоопарки комунальної власності);

Стаття 89. Видатки, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад

1. До видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на:

 

2) освіту:

 

а) дошкільну освіту;

 

б) загальну середню освіту:

 

ліцеї (засновником яких є міська, селищна, сільська рада), початкові школи, гімназії;

 

5) державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки; театри, сільські, селищні, міські бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус академічних, національних, зоопарки комунальної власності);

Стаття 90. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів

1. До видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:

 

2) освіту:

 

а) загальну середню освіту:

 

спеціальні школи, санаторні школи, ліцеї (засновником яких є обласна рада);

Стаття 90. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів

1. До видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:

 

2) освіту:

 

а) загальну середню освіту:

 

спеціальні школи, санаторні школи, ліцеї (засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада);

Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів

1.      До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на:

9) типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури;

пункт відсутній

 

15) регулювання земельних відносин;

пункт відсутній

 

 

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

пункт відсутній

 

 

Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів

1.     До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на:

9) типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури;

91) розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях;

15) регулювання земельних відносин;

151) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки;

152) підготовка земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них державної (до розмежування земель державної та комунальної власності) чи комунальної власності для продажу на земельних торгах та проведення таких торгів;

191) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб’єкта господарювання;

Стаття 93. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів

….

3. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору.

Стаття 93. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів

….

3. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, а також укладання договору у разі передачі субвенції між місцевими бюджетами.

Стаття 100. Індекс податкоспроможності місцевого бюджету

1. Індекси податкоспроможності місцевих бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж один раз на рік, крім випадків:

виділення нових або зміни статусу вже існуючих адміністративно-територіальних одиниць;

зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків;

зміни податкового законодавства.

Зміна обсягу надходжень податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб за відповідний бюджетний період повинна бути підтверджена органами стягнення.

 

Стаття 100. Індекс податкоспроможності місцевого бюджету

1. Індекси податкоспроможності місцевих бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж один раз на рік, крім випадків:

виділення нових або зміни статусу вже існуючих адміністративно-територіальних одиниць;

абзац виключити

 

зміни податкового законодавства.

Зміна обсягу надходжень податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб за відповідний бюджетний період, у тому числі у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків, повинна бути підтверджена органами стягнення.

Стаття 101. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:

….

Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті, визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

абзац відсутній

Стаття 101. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:

….

Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті, визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У разі надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, які відповідно до законодавства розподіляються обласними державними адміністраціями та перераховуються з обласного бюджету до інших місцевих бюджетів,  договори не укладаються.

Стаття 1032. Освітня субвенція

 

4. Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності, зазначених у частині першій цієї статті.

абзац відсутній

Стаття 1032. Освітня субвенція

 

4. Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності, зазначених у частині першій цієї статті.

Залишки коштів за освітньою субвенцією, не використані протягом наступного бюджетного періоду, вилучаються до державного бюджету.

Стаття 113. Повноваження органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства

1. До повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

6) станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюджетних коштів.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, щомісячно надає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Стаття 113. Повноваження органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства

1. До повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

6) станом внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, щомісячно надає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства

1. Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме:

1) включення недостовірних даних до бюджетних запитів;

 

 

2) порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання;

161) порушення вимог цього Кодексу щодо розроблення і забезпечення головними розпорядниками бюджетних коштів затвердження порядків використання бюджетних коштів;

 

Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства

1. Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме:

1) включення недостовірних даних до бюджетних пропозицій та бюджетних запитів;

2) порушення встановлених термінів подання бюджетних пропозицій та бюджетних запитів або їх неподання;

161) порушення вимог цього Кодексу щодо розроблення і забезпечення головними розпорядниками бюджетних коштів затвердження порядків використання бюджетних коштів (включаючи порядки та умови надання субвенцій);

 

Стаття 117. Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства

1. За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

…..

4) зменшення бюджетних асигнувань – застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету – застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет – застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 цього Кодексу;

7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів – застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 28 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Казначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (базової дотації) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Стаття 117. Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства

1. За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

……..

4) зменшення бюджетних асигнувань – застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету – застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктами 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів), 28 і 38 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет – застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 цього Кодексу;

пункт виключити

 

 

абзац виключити

 

 

 

Стаття 120. Зупинення операцій з бюджетними коштами

2. Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на строк до 30 днів у межах поточного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 120. Зупинення операцій з бюджетними коштами

2. Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на строк до 30 днів або до усунення порушення бюджетного законодавства у межах поточного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 122. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства в частині міжбюджетних трансфертів

1. У разі порушення вимог цього Кодексу та закону про Державний бюджет України щодо складання відповідного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів Кабінету Міністрів України надається право протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, обласний бюджет, бюджети міст Києва та Севастополя звернутися до суду з одночасним клопотанням про невідкладне зупинення дії рішення про відповідний місцевий бюджет до закінчення судового розгляду справи. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до запровадження інституту представника Президента України наступного дня після підписання Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради рішення про місцевий бюджет або внесення до нього змін надсилають його Міністерству фінансів України.

2. У разі порушення вимог щодо складання бюджету згідно із цим Кодексом та законом про Державний бюджет України в частині міжбюджетних трансфертів Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій надається право протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про районний бюджет, бюджет місцевого самоврядування звернутися до суду з одночасним клопотанням про невідкладне зупинення дії рішення про відповідний місцевий бюджет до закінчення судового розгляду справи. Районні державні адміністрації до запровадження інституту представника Президента України, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах Києві та Севастополі рад наступного дня після підписання керівником відповідної місцевої ради рішення про місцевий бюджет або внесення до нього змін надсилають його Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

Стаття 122. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства в частині складання місцевих бюджетів

1. У разі порушення вимог цього Кодексу та закону про Державний бюджет України щодо складання відповідного бюджету, в тому числі в частині міжбюджетних трансфертів, Кабінету Міністрів України надається право протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, обласний бюджет, бюджети міст Києва та Севастополя звернутися до суду з одночасним клопотанням про невідкладне зупинення дії рішення про відповідний місцевий бюджет до закінчення судового розгляду справи. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до запровадження інституту представника Президента України наступного дня після підписання Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради рішення про місцевий бюджет або внесення до нього змін надсилають його Міністерству фінансів України.

2. У разі порушення вимог щодо складання бюджету згідно із цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, в тому числі в частині міжбюджетних трансфертів, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій надається право протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про районний бюджет, бюджет місцевого самоврядування звернутися до суду з одночасним клопотанням про невідкладне зупинення дії рішення про відповідний місцевий бюджет до закінчення судового розгляду справи. Районні державні адміністрації до запровадження інституту представника Президента України, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах Києві та Севастополі рад наступного дня після підписання керівником відповідної місцевої ради рішення про місцевий бюджет або внесення до нього змін надсилають його Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

Стаття 123. Відповідальність органів Казначейства України

частина відсутня

Стаття 123. Відповідальність органів Казначейства України

3. Казначейство України має право скасовувати рішення територіальних органів Казначейства України про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Стаття 124. Оскарження рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства

1. Рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.

абзац відсутній

 

 

 

Стаття 124. Оскарження рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства

1. Рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.

Рішення, прийняте територіальним органом Казначейства України, може бути оскаржено також в Казначействі України протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини статті.

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

21. Установити, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками (крім заборгованості бюджетів Автономної Республіки Крим) перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Казначействі України, не здійснюється до законодавчого врегулювання цього питання. 21. Установити, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Казначействі України, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

22. Установити, що в умовах воєнного стану:

1) не застосовуються такі норми цього Кодексу:

абзац третій частини другої статті 4;

стаття 23 щодо обов’язковості погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету рішення Кабінету Міністрів України про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету;

 

 

 

частина третя статті 24;

частина третя статті 27;

частина перша статті 52;

частина друга статті 54;

стаття 55;

абзац відсутній

 

 

 

2) Кабінет Міністрів України може приймати рішення:

за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави (до початку роботи Верховної Ради України);

 

щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;

абзац відсутній

 

 

3) міжбюджетні відносини регулюються відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний період на засадах, що забезпечують виконання органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування покладених на них завдань і функцій у такий період;

4) виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

підпункт відсутній

22. Установити, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації:

1) не застосовуються такі норми цього Кодексу:

абзац третій частини другої статті 4;

стаття 23 щодо обов’язковості погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією місцевої ради) рішення Кабінету Міністрів України (місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету відповідної місцевої ради) про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету;

частина третя статті 24;

частина третя статті 27;

частина перша статті 52;

частина друга статті 54;

стаття 55;

частини сьома та восьма статті 78 у частині обмежень у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування про внесення змін до місцевих бюджетів;

 

2) Кабінет Міністрів України може приймати рішення:

за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації (до початку роботи Верховної Ради України);

щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;

щодо особливостей формування та виконання місцевих бюджетів, діяльності учасників бюджетного процесу на відповідних територіях;

3) міжбюджетні відносини регулюються відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний період на засадах, що забезпечують виконання органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування покладених на них завдань і функцій у такий період;

4) виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

5) функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій,  військово-цивільних адміністрацій в частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації у разі їх утворення відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

26. Установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178); статей 5 та 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94); Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 15, ст. 111); частин першої та другої статті 9, статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399); частини другої статті 12, пункту “ж” частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19); статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425); статті 9 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18); статті 43 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433); статей 61, 62, 63 та 64 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 24, ст. 182); статті 4 Закону України “Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 12, ст. 187); Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 37 – 38, ст. 2004); Закону України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 38 – 39, ст. 380); абзаців другого та третього частини другої статті 24, частини шостої статті 27, частини п’ятої статті 54, частини першої статті 63, частини першої статті 66, статей 67, 68, 72, підпункту 16 пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про фахову передвищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., N 30, ст. 119); Закону України “Про повну загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., N 31, ст. 226); абзацу першого частини другої, абзаців другого, четвертого та п’ятого частини третьої статті 18, абзацу третього, п’ятого частини четвертої статті 21, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 22 Закону України “Про позашкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 46, ст. 393); частини другої статті 14, абзацу другого частини третьої статті 30, частини п’ятої статті 35 Закону України “Про дошкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259); абзацу другого частини першої статті 26 Закону України “Про зайнятість населення” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 24, ст. 243); статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 42 – 43, ст. 293); частини третьої статті 22, абзацу другого частини першої, частини третьої статті 29 Закону України “Про культуру” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 24, ст. 168); статті 14 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 27, ст. 904); статті 10 Закону України “Про систему іномовлення України” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 4, ст. 37); статті 44 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 45, ст. 397); частини третьої статті 119, статті 250 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375); частини другої статті 13, частини першої статті 14, абзацу сьомого частини другої статті 21 Закону України “Про театри і театральну справу” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 26, ст. 350); абзаців восьмого та дев’ятого частини другої статті 28 Закону України “Про музеї та музейну справу” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191); частини четвертої статті 19 Закону України “Про охорону праці” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 2, ст. 10); Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 3, ст. 25); частин третьої, четвертої та п’ятої статті 26 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 7, ст. 50); пункту 6 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577); абзацу п’ятого частини третьої статті 5, частини п’ятої статті 19 Закону України “Про охорону дитинства” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142); абзацу другого пункту 30 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170); другого речення частини п’ятої статті 6 Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст. 453); абзацу третього частини другої статті 47 Закону України “Про професійно-технічну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 32, ст. 215); частини третьої статті 15, частини шостої статті 30 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 177); частин четвертої, п’ятої, шостої статті 14 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 50, ст. 302); частини першої статті 25 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 45, ст. 313); частини першої статті 21 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324); абзаців третього і четвертого підпункту 8 пункту 8 розділу I Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 29, ст. 942); статті 91, абзаців першого і другого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190); частини сьомої статті 21 Закону України “Про Національну гвардію України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 17, ст. 594),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

абзацу шостого частини третьої статті 6 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 16, ст. 255); статей 6 і 7 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 26, ст. 896); статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII “Перехідні положення” Закону України від 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

26. Установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178); статей 5 та 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94); Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 15, ст. 111); частин першої та другої статті 9, статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399); частини другої статті 12, пункту “ж” частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19); статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425); статті 9 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18); статті 43 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433); статей 61, 62, 63 та 64 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 24, ст. 182); статті 4 Закону України “Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 12, ст. 187); Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 37 – 38, ст. 2004); Закону України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 38 – 39, ст. 380); абзаців другого та третього частини другої статті 24, частини шостої статті 27, частини п’ятої статті 54, частини першої статті 63, частини першої статті 66, статей 67, 68, 72, підпункту 16 пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про фахову передвищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., N 30, ст. 119); Закону України “Про повну загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., N 31, ст. 226); абзацу першого частини другої, абзаців другого, четвертого та п’ятого частини третьої статті 18, абзацу третього, п’ятого частини четвертої статті 21, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 22 Закону України “Про позашкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 46, ст. 393); частини другої статті 14, абзацу другого частини третьої статті 30, частини п’ятої статті 35 Закону України “Про дошкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259); абзацу другого частини першої статті 26 Закону України “Про зайнятість населення” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 24, ст. 243); статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 42 – 43, ст. 293); частини третьої статті 22, абзацу другого частини першої, частини третьої статті 29 Закону України “Про культуру” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 24, ст. 168); статті 14 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 27, ст. 904); статті 10 Закону України “Про систему іномовлення України” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 4, ст. 37); статті 44 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 45, ст. 397); частини третьої статті 119, статті 250 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375); частини другої статті 13, частини першої статті 14, абзацу сьомого частини другої статті 21 Закону України “Про театри і театральну справу” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 26, ст. 350); абзаців восьмого та дев’ятого частини другої статті 28 Закону України “Про музеї та музейну справу” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191); частини четвертої статті 19 Закону України “Про охорону праці” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 2, ст. 10); Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 3, ст. 25); частин третьої, четвертої та п’ятої статті 26 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 7, ст. 50); пункту 6 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577); абзацу п’ятого частини третьої статті 5, частини п’ятої статті 19 Закону України “Про охорону дитинства” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142); абзацу другого пункту 30 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170); другого речення частини п’ятої статті 6 Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст. 453); абзацу третього частини другої статті 47 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 32, ст. 215); частини третьої статті 15, частини шостої статті 30 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 177); частин четвертої, п’ятої, шостої статті 14 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 50, ст. 302); частини першої статті 25 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 45, ст. 313); частини першої статті 21 та частини дванадцятої статті 29 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324;  2014 р., №29, ст. 942; 2017 р., №2, ст.25); статей 91, 11, 12, абзаців першого і другого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190 із наступними змінами); частин п’ятої та сьомої статті 21 Закону України “Про Національну гвардію України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 17, ст. 594),

 

статей 1, 9, 40 і 481 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573); частини п’ятої статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409; 2017р., №2, ст.25); частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р.,
№ 34-35, ст. 458); статей 95 і 96 Закону України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України,
2015 р., № 40-41, ст. 379; 2017 р., № 2, ст. 25); Закону України “Про пробацію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р.,
№ 13, ст. 93); Закону України “Про розвідку” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 86, ст. 2761); Закону України “Про основи національного спротиву” (Офіційний вісник України, 2021 р.,
№ 62, ст. 3894);
абзацу шостого частини третьої статті 6 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 16, ст. 255); статей 6 і 7 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 26, ст. 896); статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII “Перехідні положення” Закону України від 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру”, абзацу другого частини п’ятої статті 4 та абзацу другого частини третьої статті 10 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31)  застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

пункт відсутній 511. Установити, що у 2022 році, як виняток з положень пункту 21 частини четвертої статті 30 цього Кодексу, 50 відсотків коштів спеціального фонду, джерелом формування якого є доходи, визначені пунктом 135 частини третьої статті 29 цього Кодексу, спрямовуються Міністерству інфраструктури України на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень.
пункт відсутній 52. Установити, що на кінець 2022 року залишки коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів, які обліковуються на рахунках місцевих бюджетів (крім місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень), відкритих в:

органах Казначейства України, перераховуються органами Казначейства України до загального фонду відповідних місцевих бюджетів;

установах банків державного сектору (у разі обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку в установах банків державного сектору) перераховуються місцевими фінансовими органами (розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів) на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства України, з подальшим перерахуванням їх органами Казначейства України відповідно до абзацу другого цього пункту.

 

пункт відсутній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

53. Установити, що у 2022 році надходження від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 61 Перехідних положень Земельного кодексу України, зараховуються:

 70 відсотків до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем за рішенням Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

30 відсотків до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

 

Міністр фінансів України        Сергій Марченко

 

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті