Перший препарат для лікування пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією пройшов державну оцінку медичних технологій

Спінальна м’язова атрофія (СМА) — це важке, інвалідизуюче і небезпечне для життя аутосомно-рецесивне спадкове захворювання, перебіг якого супроводжується ураженням рухових нейронів спинного мозку і порушенням функцій різних органів і систем. СМА — це орфанна патологія, що входить до національного Переліку рідкісних (орфанних) захворювань і призводить до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації. СМА є основною генетично зумовленою причиною смерті немовлят та дітей молодшого віку [1, 2]. В Україні на СМА хворіють понад 200 дітей. Лікування таких хворих є надзвичайно дорогим і до недавнього часу не оплачувалося державою — маленькі пацієнти та їх батьки лишалися сам на сам із цим страшним діагнозом та були змушені шукати допомоги у своїх співвітчизників, організовуючи благодійні збори для того, щоб мати можливість придбати необхідні ліки, від яких залежить життя дитини.

ПРО СПІНАЛЬНУ М’ЯЗОВУ АТРОФІЮ

СМА успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Частота носійства становить 1/50, а поширеність — 1/100 000. Існують різні типи СМА, які визначаються на основі проявів захворювання, включаючи вік початку та найвищу досягнуту рухову функцію. СМА 1-го типу є найпоширенішою та найтяжчою, розвивається на 0–6-му місяці життя, і без лікування діти живуть в середньому менше 2 років. Встановлено, що СМА зумовлена зниженням рівня білка SMN (протеїну, що забезпечує виживання мотонейронів) через делеції або точкові мутації в гені виживання мотонейронів SMN1 в екзоні 7, що знаходиться на 5-й парі хромосом 5q13 [1, 2, 3]. У здорових людей ген SMN1 забезпечує продукцію всього необхідного організму білка SMN. При СМА у зв’язку з пошкодженням гена SMN1 організм хворого використовує лише резервний ген SMN2, на основі якого синтезується близько 90% низькофункціонального нестабільного білка SMN і тільки незначна кількість функціонально повноцінного білка SMN. Дефіцит білка SMN є критичним для виживання мотонейронів і негативно впливає на периферичні органи й тканини. Білок SMN в нормі експресується у всіх еукаріотичних клітинах і наявний як у їх ядрах, так і в цитоплазмі. Білок SMN впливає на численні клітинні процеси: підтримку цитоскелету й гомеостаз клітин, утворення рибонуклеопротеїну, сплайсинг матричної РНК (мРНК), транскрипцію і транспорт мРНК, виживання клітин тощо. Тому при СМА спостерігається системність ураження. Низький рівень білка SMN призводить до порушення стану як центральної нервової системи, так і попе­речносмугастих і дихальних м’язів, міокарда, кісткової і хрящової системи, кровоносних судин, імунної системи, печінки, підшлункової залози, інших внутрішніх органів [1–4].

Важливою особливістю СМА є великий спектр тяжкості клінічних проявів хвороби — від малосимптомних дорослих форм до захворювання новонароджених з неминучим донедавна летальним прогнозом [1–6]. СМА не супроводжується когнітивними порушеннями. Пацієнти із СМА мають нормальний або високий загальний інтелект: IQ — 110–120 [7, 8].

При СМА розрізняють декілька типів перебігу. СМА 1-го типу, або хвороба Вердніга — Гоффмана, маніфестує у віці до 6 міс, діти дуже слабкі вже в перші місяці життя, мають значні труднощі з диханням і ковтанням, прогноз зазвичай негативний. СМА 2-го типу дебютує в дитячому віці між 6 і 18 міс, діти можуть сидіти без сторонньої допомоги, однак вони ніколи не ходять самостійно. СМА 3-го типу, що також відома як хвороба Кугельберга — Валландера, має більш м’який перебіг, маніфестація захворювання відмічається після 18 міс, пацієнти здатні сидіти, але не можуть стояти, ходити. СМА 4-го типу розвивається у дорослому віці [1–6].

Визначити точну поширеність та захворюваність на СМА (код G-12 за МКХ-10) за даними офіційної статистики в Україні неможливо у зв’язку з недосконалістю статистичних звітів центру медичної статистики МОЗ щодо СМА. В Україні існує недержавна база даних хворих на СМА, яка ведеться благодійним фондом «Діти зі спінальною м’язовою атрофією» (далі — Фонд). Фонд створено батьками хворих на СМА дітей. База даних автоматизована та узгоджена з міжнародним реєстром СМА у мережі TREAT-NMD, а з 2017 р. перейшла на спільну за принципом ведення універсальну online-платформу, яка представлена на вебсайті Фонду csma.org.ua/універсальна-реєстраційна-платформа/.

Важливою метою бази даних щодо пацієнтів із СМА Фонду є співпраця з державними органами для надання медичної допомоги, підтримки виконання Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань» в частині створення реєстрів пацієнтів, сприяння умов догляду та лікування хворих, розробки стандартів медичного обслуговування. Опубліковані Фондом дані свідчать, що станом на 01.01.2020 р. в Україні проживали 267 пацієнтів із СМА. Станом на травень 2021 р. у реєстрі Фонду містився запис про 244 пацієнтів, з них 220 осіб — з підтвердженим ДНК-аналізом: СМА 1-го типу — 31 хворий, СМА 2-го типу – 151, СМА 3-го типу – 38 осіб, 24 пацієнти очікують на верифікацію діагнозу [12]. Дані Фонду були використані під час процедури оцінки медичних технологій (ОМТ).

Для пацієнтів з СМА 1-го типу однією з найбільших клінічно незадоволених потреб є доступ до лікування, що покращує виживаність, дихальну функцію, ковтання та руховий розвиток. Окрім того, для пацієнтів із СМА незначні зміни в руховій функції можуть мати вагомий вплив на якість життя. Згідно з міжнародними рекомендаціями та світовою клінічною практикою менеджмент пацієнтів із СМА полягає у використанні етіопатогенетичних хворобомодифікуючих лікарських засобів та підтримувальної терапії. Підтримувальне лікування включає респіраторну підтримку, належне харчування, ортопедичну корекцію, фізичну терапію/реабілітацію, симптоматичну терапію [13, 14].

На сьогодні в світі розроблено 3 етіопатогенетичні препарати, що модифікують перебіг хвороби: рисдиплам (модифікатор сплайсингу), нусінерсен (антисмисловий олігонуклеотид) та онасемноген абепарвовек-ксіоі). Кожний з трьох хворобомодифікуючих препаратів використовується разом з підтримувальною терапією.

СМА — КОЛИ ЧАС ГРАЄ ПРОТИ

В Україні правами пацієнтів зі СМА також опікується громадський рух «Діти ми встигнемо». За словами співзасновника громадського руху «Діти ми встигнемо» Віталія Свічинського, в Україні відбулося багато позитивних зрушень щодо забезпечення прав пацієнтів зі СМА. Так, Президент оголосив, що в Україні з’явиться неонатальний скринінг новонароджених на СМА. Раннє виявлення хвороби та початок лікування навіть до появи симптомів значно покращують прогноз перебігу для таких пацієнтів.

Далі — більше. Нещодавно прийнятий Державний бюджет України на 2022 р. передбачає виділення коштів на закупівлю препаратів, необхідних для лікування дітей зі СМА. Про це повідомила пресслужба Верхов­ної Ради. Згідно з цією інформацією, передбачено 300 млн грн на закупівлю дороговартісних ліків, зокрема для терапії хворих на СМА.

Представники руху «Діти ми встигнемо» сподіваються, що ці кошти будуть витрачені на придбання препаратів, які модифікують перебіг хвороби.

НАДВАЖЛИВА ПОДІЯ: ПЕРШИЙ ПРЕПАРАТ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СМА ОТРИМАВ ВИСНОВОК ОМТ

9 грудня 2021 р. було опубліковано стратегічно важливий для пацієнтів зі СМА документ — це позитивний висновок уповноваженого органу з державної ОМТ щодо препарату для підтримувальної терапії хворих на СМА — рисдипламу (ЕВРІСДІ, Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія). Державна ОМТ складається з результатів аналізу порівняльної ефективності, безпеки, доцільності витрат та аналізу впливу на бюджет лікарського засобу на основі даних заявника.

Це одна зі складових проведення нової процедури укладання договорів керованого доступу. Тому наразі цей документ дає зелене світло закупівлі рисдипламу, адже згідно з висновком рекомендовано розглянути можливість проведення переговорів щодо укладання договору керованого доступу для препарату рисдиплам за показанням лікування пацієнтів зі СМА І типу. Оскільки висновком рекомендується проведення переговорів щодо укладання договору керованого доступу, то є надія на те, що така процедура дозволить домовитися про знижки та, відповідно, більше покриття пацієнтів лікуванням.

Крім того, висновком рекомендовано включити рисдиплам до Національного переліку основних лікарських засобів та (або) номенклатур (переліків, списків, реєстрів) ліків, що закуповуються за кошти державного бюджету.

ДОГОВОРИ КЕРОВАНОГО ДОСТУПУ — ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПІДХІД ДО ЗАКУПІВЛІ ІННОВАЦІЙНИХ ЛІКІВ

Щорічно сотні тисяч українців з тяжкими захворюваннями, у тому числі спадковими та онкологічними, потребують лікування, вартість якого часто для них є непідйомною. Сподіватися залишається тільки на державні програми, які покривають ці витрати повністю або частково. Особливо гостро наразі стоїть проблема забезпечення доступу до інноваційної терапії. Інноваційні лікарські засоби, особливо для пацієнтів з рідкісними генетичними хворобами, часто виробляються єдиною у світі компанією. Тому говорити про зниження ціни завдяки конкуренції не доводиться. Коли серед виробників ліків існує конкуренція, відкриті торги є простим інструментом отримання кращої ціни. Але для інноваційного лікарського засобу, який може бути єдиним для певної категорії пацієнтів, потрібен інший підхід. Таким підходом, широко визнаним у світі, є застосування процедури укладання договорів керованого доступу.

Відрадно бачити, що Україна також почала активно рухатися в цьому напрямку. 21 вересня 2021 р. Верховна Рада України прийняла Закон України від 21.09.2021 р. № 1756-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу», який удосконалює доступ пацієнтів до інноваційних ліків за рахунок бюджетних коштів. Важливим першим етапом такого механізму є проведення ОМТ для визначення доцільності укладання договорів керованого доступу.

Договори керованого доступу (managed entry agreements) — це угоди між виробниками і закупівельником. Вони укладаються, щоб забезпечити інноваційними препаратами пацієнтів, у тому числі з рідкісними захворюваннями, за рахунок коштів держави. Аналогічний формат закупівель вже давно діє в багатьох країнах світу, таких як США, Велика Британія, держави ЄС, і допомагає мільйонам важкохворих громадян.

Необхідною умовою укладання договорів керованого доступу є проведення державної ОМТ для визначення порівняльної ефективності та впливу на бюджет того чи іншого препарату.

У цьому контексті варто підкреслити, що протягом майже двох десятків років Фонд «Діти зі спінальною м’язовою атрофією» разом з Громадською спілкою «Орфанні захворювання України» та іншими пацієнтськими організаціями готував правові засади для того, щоб законопроєкт щодо договорів керованого доступу став законом.

ДЕРЖАВНА ОЦІНКА МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ОРФАННИМИ ХВОРОБАМИ

Проведення державної ОМТ для визначення доцільності укладання договору керованого доступу є дуже важливим першим етапом. Таким чином забезпечується прозора та обґрунтована оцінка лікарського засобу для надання рекомендацій щодо економічної доцільності, прогнозування та оцінки фінансових ризиків, усунення невизначеностей щодо терапевтичного ефекту в реальній практиці. І, врешті-решт, це надає змогу забезпечити пацієнтів інноваційними ліками за рахунок держави.

ОМТ у разі орфанних препаратів стикається з рядом методологічних складностей, зокрема через нестачу даних, невелику кількість хворих, обмежене розуміння кінцевих точок. З іншого боку, зазвичай лікування надто дороговартісне і його фармакоефективність дуже складно оцінити з використанням звичайних підходів. Оскільки обов’язок надати необхідні дані під час проходження ОМТ покладається на заявника, то їх збір та обробка може бути справжнім викликом для виробника орфанного лікарського засобу. Тому так важливо, що нарешті виробник препарату для лікування хворих на СМА подав заявку на проходження ОМТ, успішно пройшов перевірку, отримав позитивний висновок та рекомендований для закупівлі за процедурою договорів керованого доступу, і цей препарат — ЕВРІСДІ (за міжнародною непатентованою назвою — рисдиплам).

Рисдиплам є модифікатором сплайсингу гена SMN2, що призводить до підвищення рівня білка SMN у всьому організмі. Пероральний прийом є значною перевагою цього препарату. Порівняно з природним прогресуванням захворювання виживаність без потреби у постійній вентиляції легень значно збільшувалася у немовлят, які отримували рисдиплам протягом 12 міс. Протягом 4 тиж від початку лікування препаратом рівень білка SMN підвищувався більш ніж у 2 рази порівняно з вихідним рівнем, і ці результати зберігалися щонайменше протягом року [15].

Під час державної ОМТ встановлено, що за даними проведеного непрямого порівняння рисдиплам демонструє клінічно та статистично значуще поліпшення показників кінцевих точок ефективності у пацієнтів віком від 2 місяців із СМА І типу без використання постійної вентиляції легень порівняно з найкращою підтримувальною терапією, а саме: виживаність без постійної вентиляції легень, загальна виживаність, усі рухові функції, окрім перевертання і стояння з опорою та без.

Висновок за результатами здійсненої державної ОМТ із наданими рекомендаціями Державного експертного центру (Уповноваженого органу з оцінки медичних технологій) вже в найближчі дні буде розглянуто відповідною робочою групою МОЗ України з питань договорів керованого доступу. Саме ця робоча група, до складу якої входять державні службовці МОЗ та посадові особи ДП «Медичні закупівлі України», має прийняти рішення, чи починати перемовини з виробником задля укладення договору керованого доступу, чи ні. Таким чином, на даний момент вже створено всі необхідні регуляторні механізми для укладення таких договорів і забезпечення дітей зі СМА інноваційним життєво необхідним лікуванням.

«Я дуже сподіваюся, що безпосередньо після отримання компанією Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд висновку щодо проходження ОМТ дуже швидко розпочнеться процес закупівлі. Можу точно сказати, що вся нормативна база — нова для нашої держави, відповідно, для її імплементації потрібно більше часу. Ми як рух «Діти ми встигнемо» наполягаємо, що всі процедури мають бути пришвидшені, адже діти зі СМА і люди зі СМА старшого віку не можуть чекати проходження бюрократичних процедур. Ми і так чекали надто довго на ті кроки, які ми маємо сьогодні. Люди отримали жахливі наслідки прогресування хвороби, які може спричинити СМА, люди зневірилися, деякі виїхали з нашої країни у надії на лікування. І тому якщо ми будемо надто довго стартувати, я боюся, що це тільки буде забирати життя та призведе до ще більшої зневіри пацієнтів. Тому ми будемо працювати над тим, щоб у співпраці з владою максимально пришвидшити процедури проходження всіх бюрократичних етапів», — наголосив В. Свічинський.

Таким чином, наразі в грі на виживання, у якій приз — це ліки для пацієнтів зі СМА, здатні подовжити життя і знизити ризик інвалідизації, м’ячик опинився на боці МОЗ України. Сподіваємося, що профільне міністерство спрацює на «відмінно» і максимально прискориться для того, щоб забезпечити для пацієнтів зі СМА лікуванням, що дарує життя та рух.

Список використаної літератури знаходиться в редакції
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті