Стратегія розвитку охорони здоров'я до 2030 р.: очікування та пріоритети

Михайло Радуцький, голова Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) на своїй сторінці у Facebookоприлюднив пост, у якому поінформував про очікувані результати, які визначені у проєкті Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 р. (далі — Стратегія). Зокрема він підкреслив, що пріоритетом Стратегії є зменшення витрат пацієнта із власної кишені.

Також голова Комітету зауважив, що за декілька тижнів проєкт вказаного документа буде винесено на громадське обговорення. Надалі її має погодити Уряд.

Відтак, очікуваними від реалізації Стратегії результатами до 2030 р. є:

збільшення тривалості життя чоловіків та жінок на 3 роки (до 70 та 80 років відповідно),
зниження материнської та дитячої смертності до середнього рівня Європейського Союзу,
зниження передчасної смертності від неінфекційних захворювань на третину,
зниження рівня інвалідності через захворювання, яким можна запобігти,
зниження захворюваності та інвалідності від туберкульозу, ВІЛ та гепатиту С,
зниження смертності від дорожньо-транспортного травматизму на третину,
зменшення споживання тютюну, алкоголю та солі.

Також голова Комітету зазначив, що у проєкті Стратегії визначено 5 пріоритетних напрямків:

1. врядування у сфері охорони здоров’я,
2. універсальне охоплення послугами,
3. громадське здоров’я,
4. залучення людей та громад,
5. кадрові ресурси системи.

Що це конкретно означає?

1. Врядування — це розвиток інституцій та системи ефективного управління

Як зазначається в повідомленні, наразі в медицині вже створено ефективну модель управління. Серед її нових складових — Національна служба здоров’я України (НСЗУ), державне підприємство «Медичні закупівлі України».

Незабаром, після ухвалення законопроєкту № 4142 про систему громадського здоров’я, почне діяти нова протиепідеміологічна служба, а на базі Державного експертного центру МОЗ України (ДЕЦ) планується створення незалежної агенції з проведення оцінки медичних технологій.

«Фактично стратегія закріплює нову архітектуру управління сферою охорони здоров’я. Завдання на майбутнє — розвивати та підтримувати нові інституції, покращувати взаємодію між ними, посилювати кадровий потенціал», — зауважує М. Радуцький.

2. Універсальне охоплення послугами — якісні послуги

Держава гарантує громадянам надання безоплатних базових медичних послуг та доступ до сучасних, ефективних, безпечних лікарських засобів. «Ми продовжуємо розвивати Програму медичних гарантій: збільшуємо тарифи, розширюємо перелік послуг. Наступне завдання — підвищити якість послуг. Для цього у Стратегії вказаний алгоритм моніторингу надання послуг від НСЗУ», — зазначено в повідомленні.

Голова Комітету звернув увагу, що одна з найбільших проблем — неформальні платежі. У 2018 р. 49% поточних витрат на охорону здоров’я здійснювали пацієнти, це один із найвищих показників в Європі. Стратегія ставить за мету значно зменшити кількість оплат «з власної кишені». На думку М. Радуцького, ініціатива з фармацевтичного страхування — це один з інструментів, який має стати складовою стратегії.

3. Громадське здоров’я — створення сучасної протиепідеміологічної служби

Ключові функції системи громадського здоров’я — епідеміологічний нагляд, аналіз показників здоров’я населення, моніторинг частоти виникнення та поширення захворювань, оцінка факторів, що впливають на здоров’я. Незабаром Верховна Рада розгляне законопроєкт № 4142 про систему громадського здоров’я. Він передбачає створення нової сучасної протиепідеміологічної служби, яка буде займатися цими питаннями.

4. Залучення людей та громад — це допомога держави в покращенні здоров’я населення

«Відповідальність за власне здоров’я — це запорука досягнення кращих результатів при лікуванні пацієнтів. Розуміння свого стану та ризиків допомагає людині приймати усвідомлені рішення щодо способу життя. Фактично ми говоримо про державні програми, які допоможуть українцям покращити стан здоров’я», — наголошує М. Радуцький.

Цей напрям стратегії перекликається з програмою Президента Володимира Зеленського «Здорова Україна», яка передбачає запровадження системи медичних оглядів осіб похилого віку, здорове харчування у школах, масштабне облаштування спортивних майданчиків для занять фізкультурою.

5. Кадрові ресурси — навчання за допомогою сучасних програм

Питання кадрів — одна з найбільших проблем медицини. Підвищення якості професійної підготовки майбутніх лікарів відповідно до найкращих світових практик сприятиме конкурентоспроможності медичної освіти. Для цього заплановане оновлення програм підготовки спеціалістів, навчання в потужних університетських клініках, створення сучасних симуляційних центрів, розвиток післядипломної освіти. Також йдеться про підготовку не лише лікарів, а й менеджерів системи охорони здоров’я, фахівців громадського здоров’я, соціальних працівників, які відіграють значну роль в організації медичних послуг.

«Хтось заперечить — скільки вже стратегій затверджували, і де вони? Я впевнений, що цього разу ми спільно створимо реальну «дорожню карту» розвитку галузі. Адже за кожним з основних напрямків вже є низка напрацювань і досягнень. Згадаємо програму Президента з неонатального скринінгу, пілотний проєкт аеромедичної евакуації, успіхи трансплантології, прозорі та ефективні державні закупівлі та дуже багато іншого», — резюмував М. Радуцький.

За матеріалами facebook.com/radutskyy

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!