Порушення нічного сну: сучасний погляд на безсоння

У свіжому інтерв’ю для «Щотижневика АПТЕКА» доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, завідувач кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та голов­ний науковий співробітник ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» Тамара Сергіївна Міщенко розповіла про порушення нічного сну у контекс­ті COVID-19, види інсомнії, фактори, що її провокують, методи лікування та дослідження щодо ефективності сучасних вітчизняних лікарських засобів.

— Як дізнатися, чи дійсно у мене є безсон­ня? І наскільки це серйозна проблема?

— Загалом, якщо ви страждаєте від того, що регулярно не висипаєтеся, то можна говорити про ознаки безсоння. Сучасна медицина називає порушення нічного сну терміном «інсомнія». Згідно з Міжнародною класифікацією розладів сну 3-го перегляду інсомнією вважають порушення сну принаймні одного з трьох видів: нічні пробудження (тобто неспання більше ніж 30 хв вночі), труднощі із засинанням (коли потрібно більше ніж 30 хв, щоб заснути) або ж ранні пробудження, через які загальна тривалість сну стає коротшою ніж 6,5 год. Слід зауважити, що для встановлення діагнозу «інсомнія» перелічені проблеми мають виникати не менше 3 разів на тиждень. Якщо у вас наявні ці ознаки, на жаль, можна з упевненістю говорити про інсомнію.

Хронічне недосипання призводить до дратівливості, депресії, проблем з пам’яттю та увагою. Безсоння не тільки виснажує енергію та впливає на настрій, але й може погіршувати здоров’я, продуктивність і якість життя.

Встановлено, що артеріальна гіпертензія, мозковий інсульт, ішемічна хвороба серця та нерегулярне серцебиття (серцеві аритмії) частіше відмічають в осіб з інсомнією, ніж у їх однолітків без порушень сну. Дослідження також показали, що недостатній сон пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету 2-го типу.

— Які є види інсомнії?

— Вирізняють три клінічні форми інсомнії: хронічну, гостру та ідіопатичну. Гостра інсомнія триває менш ніж 3 місяці та, як правило, пов’язана з гострою стресовою подією. Такі розлади сну лікар може ефективно купірувати за допомогою снодійних препаратів.

Хронічна інсомнія триває понад 3 місяці та зазвичай потребує проведення когнітивно-поведінкової терапії, а снодійні препарати розглядаються як додатковий інструмент.

А от ідіопатична інсомнія, тобто така, причину якої не встановлено, у пацієнта може тривати протягом всього життя. Ця форма інсомнії найтяжче піддається терапії та потребує особ­ливої уваги фахівців.

— Чи є люди, які «приречені страждати» на інсомнію?

— На сьогодні є переконливі наукові докази того, що інсомнія може мати спадковий характер. Захворювання може дебютувати в будь-якому віці, але частіше діагностується в осіб похилого віку, особливо за наявності у них супутніх захворювань та виражених вікових змін.

— Які фактори впливають на розвиток інсомнії?

— Виділяють 4 групи факторів, які впливають на формування інсомнії: біологічні, психологічні, соціальні, поведінкові.

До біологічних відносять зниження активності гальмівних систем, особливо гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), десинхронізацію електроенцефалограми (ЕЕГ), підвищений тонус симпатичної нервової системи, підвищення рівнів «гормонів стресу», катехоламінів та кортизолу, частоти серцевих скорочень та варіабельності серцевого ритму, посилення метаболізму.

Психологічні фактори включають підвищену емоційність, тривожність, іпохондричність, психологічні травми, афективні, депресивні розлади. До соціальних факторів можна віднести змінну та нічну роботу, низький соціально-економічний статус.

— Застосування яких лікарських засобів може спричинити порушення сну?

Дійсно, інсомнія може доволі часто виникати на тлі прийому лікарських засобів. Якщо ви приймаєте будь-який з них і маєте проб­леми зі сном, вам слід проконсультуватися зі своїм лікарем або фармацевтом з приводу корекції дози, переходу на інший тип ліків або спроби альтернативного лікування. Найчастіше інсомнія виникає та набуває хронічної форми на фоні прийому блокаторів β-адренорецепторів (внаслідок пригнічення ендогенного мелатоніну), певної групи антидепресантів, антигіпертензивних засобів, препаратів з вмістом кофеїну, антиалергічних засобів, а також препаратів для лікування хвороб Альцгеймера та Паркінсона.

— Чому саме стрес є однією з основних причин появи інсомнії?

— На розвиток гострої інсомнії значний вплив чинять стресові фактори. Часто це конфлікти в сім’ї, втрата близької людини, проблеми на роботі, виявлення серйозного захворювання у пацієнта або його близьких, зміна місця проживання, роботи тощо. Все це призводить до підвищеного збудження в когнітивно-емоційній, поведінковій сферах, а також у вегетативній або центральній нервовій системах. Це проявляється підвищенням частоти серцевих скорочень і варіабельності серцевого ритму, посиленням метаболізму протягом доби, підвищенням температури тіла, рівня секреції адренокортикотропного гормону та кортизолу (основних медіаторів реакції на стрес), особ­ливо у вечірній час, збільшенням високочастотної електроенцефалографічної активності, що свідчить про підвищену активність симпатичної нервової системи та гіперактивацію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи під час сну та неспання. Припускається, що фізіологічна дерегуляція цих систем при стресі і є основною причиною розвитку інсомнії.

— Що «допомагає» інсомнії стати хронічною?

— Ймовірність хронізації гострої інсомнії залежить від тривалості стресового фактора, його характеру та індивідуальних особливостей пацієнта. Хронічний стрес, наявність у пацієнта тривоги, депресії можуть призводити до хронізації порушень сну.

— Сьогодні стрес часто пов’язаний з COVID-19. Чи впливає сам корона­вірус на формування безсоння?

— У багатьох хворих, які перенесли COVID-19, дійсно відмічають порушення нічного сну внаслідок підвищення активності вегетативної (симпатоадреналової) системи, емоційної напруги, тривоги, депресії та ін.

— Які основні методи лікування інсомнії?

— Можна виділити два базові підходи. Перший — неспецифічний, застосовується при будь-якому виді інсомнії, але переважно при хронічній. Це психотерапія, і вона, в свою чергу, складається з 3 напрямків: навчання пацієнта правилам гігієни сну, поведінкова терапія (тобто створення відповідних умов для настання сну) та когнітивна терапія (зміна уявлень про власний сон).

Більш специфічним підходом у лікуванні інсомнії є фармакотерапія. Вона в першу чергу показана особам з гострою інсомнією. А от для пацієнтів з хронічним перебігом цієї патології найбільш ефективним є поєднання психотерапії з фармакотерапією.

— Які групи препаратів застосовуються при лікуванні інсомнії? Чи є золотий стандарт такої терапії?

— Європейські настанови з діагностики та лікування безсоння рекомендують застосовувати для фармакологічного лікування безсоння агоністи бензодіазепінових рецепторів (препарати Z-групи), похідні бензодіазепіну, антидепресанти з седативною дією, мелатонін тощо. Найбільш ефективними серед снодійних засобів вважають похідні бензодіазепінів.

Щодо золотого стандарту, фармакологія та медицина ніколи не стоять на місці, пошук «ідеального» снодійного, як і лікарського засобу від будь-якої іншої хвороби, завжди буде тривати, адже немає межі досконалості. Проте є чіткі критерії, яким має відповідати «ідеальний» снодійний препарат: він має швидко діяти, забезпечувати якісний сон і зберігати при цьому його природну фізіологічну структуру, не викликати побічних реакцій та небажаних явищ, у тому числі на тлі прийому інших лікарських засобів.

Пошуки такого снодійного засобу ніколи не припинялися. І коли з’являються інноваційні препарати, вони завжди привертають до себе пильну увагу. Особливо приємно, коли такі оригінальні ліки створюються в нашій країні. Нещодавно в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України» ми провели клінічне дослідження оригінального вітчизняного снодійного препарату. За його створення колектив розробників був нагороджений премією Національної академії наук ім. А.І. Кіпріанова, а також Державною премією України.

— У чому полягало це дослідження?

— Метою дослідження був порівняльний аналіз ефективності та переносимості двох снодійних засобів — інноваційного препарату Левана® IC та добре відомого препарату, діючою речовиною якого є зопіклон. У дослідженні брали участь пацієнти з первинною інсомнією. Курс лікування для всіх хворих становив 14 днів. Ефективність терапії у пацієнтів обох груп оцінювалася в динаміці за анкетою бальної оцінки суб’єктивних характеристик сну, що була запропонована академіком О.М. Вейном, та за опитувальником Епворта. Важливу інформацію стосовно впливу препаратів на структуру сну одержано при проведенні полісомнографії (комплексне обстеження стану пацієнта під час його сну в спеціалізованій палаті з безперервним моніторуванням показників).

Отже, ми вивчили суб’єктивну оцінку сну та денної активності під час лікування, а також проаналізували зміни у структурі сну після завершення курсу терапії.

— Які результати отримані у цьому дослідженні?

— Проведене дослідження підтвердило швидку та виражену клінічну ефективність препарату Левана® IC в лікуванні інсомнії, яка за більшістю показників суб’єктивної та об’єктивної оцінки статистично перевершила результати, отримані в групі порівняння. Також доведено, що вже на 3-й день терапії препаратом Левана® IC у більшості пацієнтів сумарний бал за суб’єктивною оцінкою якості сну досяг нижньої границі норми (в групі порівняння цей показник досягнутий в середньому на 8-й день терапії). Крім того, починаючи вже з 2-го дня терапії препаратом Левана виявлено суттєве зниження інтенсивності денної сонливості, яка є одним з найбільш частих і виражених небажаних ефектів снодійних засобів, що негативно впливає на активність та якість життя пацієнтів. Денна сонливість також може спричинювати небезпечні для життя наслідки, особливо при необхідності керувати транспортними засобами та виконувати інші види робіт, які потребують концентрації уваги.

Результати полісомнографічного обстеження достовірно показали, що на тлі терапії препаратом Левана® IC виявлені нормалізація процесу засинання, збільшення тривалості нічного сну, глибоких стадій фаз повільного сну та тривалості фаз швидкого сну. При цьому у пацієнтів відмічено зменшення часу дрімотного стану, відновлення циклічності сну та його ефективності. Тобто, за даними проведеного дослідження, можна говорити про фізіологічну снодійну дію препарату Левана, яка не порушує природної структури сну.

Оригінальне дослідження за посиланням: http://www.mif-ua.com/archive/article/51554.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті