Фармацевтична галузь є складовою національної безпеки — засідання Президії НАН України

19 Липня 2022 3:01 Поділитися

13 липня під головуванням Президента Національної академії наук (НАН) України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України, під час якого серед іншого було заслухано і обговорено доповідь першого заступника генерального директора з наукової роботи Науково-технічного комплексу (НТК) «Інститут монокристалів» НАН України (Харків), члена-кореспондента НАН України Валентина Чебанова на тему «Хімічні дослідження для вітчизняної фармації як складова національної безпеки».

За словами доповідача, національна безпека країни ґрунтується насамперед на здоров’ї її громадян, а тому медична і фармацевтична галузі є її ключовими складовими, що наочно демонструють як пандемія COVID-19, так і війна росії проти України. Установи НАН України активно залучені до наукових і науково-технологічних розробок фармацевтичного спрямування, вони є важливою частиною української фармацевтичної галузі і, відповідно, системи національної безпеки.

Однак зараз спостерігається суттєве скорочення досліджень галузевої й університетської фармацевтичної науки в Україні. Це спричиняє критичний розрив між фундаментальними та прикладними дослідженнями, ускладнює впровадження їх результатів у виробництво. У зв’язку з цим В. Чебанов зазначив, що цю негативну тенденцію важливо максимально швидко подолати за рахунок активнішої участі НАН України у вирішенні проблем, які раніше було покладено на галузеву фармацевтичну науку.

Досвід такого поєднання академічної і галузевої складових має Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України, яке успішно здійснює міждисциплінарні дослідження функціональних матеріалів фармацевтичного та медико-біологічного призначення. Зокрема, науковці відділення:

  • проводять комплексні дослідження на ключових етапах створення нових або генеричних лікарських засобів та їх компонентів у межах концепції «від молекули до лікарського засобу»;
  • отримали низку важливих наукових результатів: розроблено стратегію керування хемо- та регіоспрямованістю багатокомпонентних гетероциклізацій. На її основі запропоновано багатокомпонентні реакції полінуклео­філів і карбонільних сполук, за допомогою яких шляхом варіювання реакційних параметрів можна керувати напрямком взаємодій, селективно отримуючи у реакціях однакових вихідних хемотипів до п’яти різних гетероциклічних систем;
  • у межах виконання державного замовлення розроблено новий пінний препарат із широким спектром антибактеріальної дії, зокрема проти резистентних до антибіотиків штамів бактерій, місцевої знеболювальної та антиоксидантної дії. Препарат готовий до впровадження і може використовуватися для місцевого лікування при ранах у першій фазі ранового процесу і знезараження ран на догоспітальному етапі для профілактики гнійних ускладнень і некрозів;
  • підготовлено правила стандартизації фармацевтичної продукції МОЗ України і створено систему гармонізованих нормативних документів, які регулюють обіг лікарських засобів на різних етапах їх життєвого циклу, а також елементи системи гарантування їх якості й сертифікації, що сприяло розвитку українського фармацевтичного сектору. Визначені статті Державної фармакопеї України, стандарти і нормативні документи є обов’язковими для застосування всіма фармацевтичними підприємствами, що гарантує високу якість вітчизняних лікарських препаратів та ін.

Під час обговорення цієї доповіді Віталій Кальченко, радник при дирекції Інституту органічної хімії НАН України, академік, зауважив, що до війни в Україні вироблялася понад тисяча лікарських препаратів, але на основі субстанцій, закуповуваних у Китаї (власних виробництв субстанцій у нас практично немає). Водночас в останні роки, особ­ливо під час пандемії, Китай різко підвищив ціни на субстанції, які постачає всьому світові, і зменшив асортимент постачань, створивши світову проблему, яку називають «medicine’s power» («влада ліків», залежність від лікарських препаратів). У цю залежність потрапили практично всі країни, які закуповували субстанції.

Проте західні країни оперативно відреагували на цю проблему, ухвалили відповідні програми, затвердили бюджет на релокацію виробництв з Китаю до своїх країн, а також на інновації. Однак в Україні наразі пропозицій щодо виробництва власних субстанцій не надавалося — кожна фармацевтична компанія вирішує цю проблему, як може.

Розробленням технологій фармпрепаратів в Україні займаються потужні приватні науково-виробничі фірми, а також академічні установи, зокрема, Інститут монокристалів, Інститут органічної хімії. Проте для конкурентоздатності академічним інститутам потрібно переоснастити свою матеріальну базу, закупити сучасне обладнання. Необхідні також зміни до законодавства, які стимулювали б інновації.

За словами В. Кальченка, розроблення технологій і їх впровадження у виробництво — це складне завдання, до виконання якого мають докласти зусилля і хіміки, і біологи, і фармацевти, і медики, і виробничники, й економісти, об’єднанням, координуванням та фінансуванням яких має опікуватися відповідна державна програма.

Під час засідання виступив і заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, доктор медичних наук Володимир Короленко. Він зауважив, що фармацевтична галузь є важливим сектором нашої економіки і багато в чому визначає, зокрема, національну безпеку України, її обороноздатність, життєдіяльність країни, вирізняється великою наукоємністю і потребує тісної міжгалузевої кооперації. Тому розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості є одним з ключових напрямів економічного зростання України, сприяння відновленню й примноженню людського капіталу.

Підсумовуючи, А. Загородній підкреслив, що НАН розуміє необхідність подальшого розвитку наукових досліджень, спрямованих на зміцнення здоров’я людини, та активної участі науковців академії в програмах імпортозаміщення лікарських препаратів. На його переконання, разом з МОЗ України і Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками НАН має стати локомотивом, який рухатиме реформи в галузях, пов’язаних зі здоров’ям нації.

За матеріалами www.nas.gov.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті