ГС «АПАУ» проти запровадження додаткових зборів на валютообмінні операції

12 Серпня 2022 2:02 Поділитися

Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») у складі Української ради бізнесу звернулася з відкритим листом до органів державної влади, зокрема до Президента та Прем’єр-міністра України із закликом не запроваджувати додаткового збору на валютообмінні операції. Адже внаслідок цього може підвищитися вартість імпортних ліків.

Нагадаємо, раніше проти запровадження додаткового збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг виступила Асоціація AMOMD®. Оскільки, на переконання її членів, це призведе до підвищення вартості для кінцевих споживачів самих товарів та стане для них додатковим фінансовим навантаженням.

З повним текстом листа можна ознайомитися нижче.

Президенту України В. Зеленському

Прем’єр-міністру України Д. Шмигалю

Міністру фінансів України С. Марченку

Першому віце-Прем’єр-міністру, міністру економіки Ю. Свириденко

Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Д. Гетманцеву

Шановні представники влади!

Цим листом Українська Рада Бізнесу висловлює Вам свою повагу та стурбованість планами Уряду щодо запровадження додаткового збору на валютообмінні операції. Підтримуючи транспарентність економіки та відповідальних платників податків, ми звертаємо увагу на загрози, які несе рішення про встановлення нових прихованих податків. Зокрема, запровадження 10% збору на придбання валюти імпортерами призведе до:

  1. тінізації економіки України, збільшення обсягів контрабанди, дропшипінгу та готівкових розрахунків без використання фіскальних реєстраторів, скорочення cashless економіки. «Тіньовий» імпорт зможе легко уникнути додаткового збору і стане ще більш конкурентоспроможним у порівнянні з «білим» імпортом. Наслідком цього стане переміщення кінцевого споживача у сегмент сірої економіки: від офіційних дилерів до дропшиперів;
  2. зростання попиту на готівковому валютному ринку. У результаті цього підвищиться тиск на міжбанківський валютний ринок та курс валюти;
  3. зростання інфляції внаслідок неминучого підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів, у першу чергу — на товари критичного імпорту. При цьому вітчизняний виробник також постраждає, адже імпортна сировина і компоненти займають велику частку у виготовленні вітчизняних товарів;
  4. cуттєвого підвищення цін на продукцію прямих інвесторів, які зайшли на український ринок без посередництва імпортерів. На сьогодні переважна більшість таких інвесторів поступилися своєю маржею і стримують ціни, щоб зберегти частку ринку, продаючи імпортні товари, ціна яких розрахована за «старими» курсами;
  5. зменшення бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість для тих компаній, які не зможуть конкурувати з «чорним» імпортом і зберігатимуть ціновий поріг для своїх товарів;
  6. суттєвого погіршення інвестиційного клімату. Буде поставлено під сумнів можливість подальшого розвитку, оскільки в умовах воєнного стану ведення господарської діяльності за умови запровадження додаткового збору стимулюватиме перенесення виробничих потужностей за межі України. Уже зараз питання безпеки і перспективи української економіки змушують зарубіжних інвесторів переглядати свої плани щодо розвитку в Україні. Запровадження додаткового збору може стати «останньою краплею», яка призведе до відтоку інвесторів, у тому числі тих, які створюють робочі місця та забезпечують ввезення іноземного обладнання та технологій;
  7. фактичного запровадження державою обмежувальних санкцій, які ускладнять співпрацю з розвиненими країнами, призведуть до розірвання коопераційних зв’язків, наявність яких є вкрай важливою за умови ведення бойових дій.

Враховуючи аргументи, які влада наводить на користь нового збору, хочемо зазначити, що вони могли бути актуальними наприкінці весни цього року, проте абсолютно не відповідають поточній ситуації на кінець літа.

На 1 серпня 2022 р. міжнародні резерви України становили 22 385 млн дол. США. У липні вони знизилися лише на 2% з огляду на інтервенції Національного банку України та виплати за внутрішніми валютними зобов’язаннями держави, які значною мірою компенсовані валютними залученнями на користь Уряду.

Після встановлення нового офіційного курсу попит за безготівковими операціями клієнтів помітно знизився. Так, із 22 липня і до кінця місяця щоденно на міжбанку фіксувалася чиста пропозиція валюти обсягом від 40 до 70 млн дол. США на день. Це дозволило Національному банку України викупити 682,8 млн дол. з 25 до 29 липня.

Динаміка платіжного балансу України у січні–червні 2022 р. свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у І півріччі 2022 р. був зведений із профіцитом 3,7 млрд дол. (у І півріччі 2021 р. був від’ємним на рівні -0,2 млрд дол.).

У липні бюджет України отримав 169,6 млрд грн надходжень, з яких 80 млрд грн — міжнародна допомога, завдяки чому дефіцит бюджету вдалося скоротити майже в 40 разів — до 3,7 млрд грн. у липні.

Таким чином, незважаючи на критичний стан економіки країни, банківська система є стабільною, а Національний банк України має золотовалютних резервів в обсязі більше, ніж на 3 міс імпорту.

Отже, актуальної потреби в новому зборі немає. Звертаємося до вас із закликом не проводити різких податкових змін у період війни і відновлення економіки, адже такі зміни призведуть до результатів, протилежних очікуваним.

Сподіваємося на подальшу співпрацю і спільне обговорення механізмів стимулювання наповнення бюджету.

З повагою

бізнес-асоціації —

члени Української Ради Бізнесу

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті