Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2023 рік

23 Вересня 2022 10:33 Поділитися

Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2023 рік

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 37 Бюджетного кодексу України подаємо проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 13 вересня 2022 р., з відповідними матеріалами.

Водночас з урахуванням введення в Україні воєнного стану просимо розглянути можливість прийняття проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» в першому читанні та в цілому.

Представлятиме законопроєкт у Верховній Раді Міністр фінансів Марченко Сергій Михайлович.

Прем’єр-міністр УкраїниДенис Шмигаль

Пояснювальна записка до проєкту Закону України  «Про Державний бюджет України на 2023 рік»

ВИТЯГ

Інформація про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного  і соціального розвитку України

Поточна економічна ситуація

Починаючи з 24 лютого 2022 року, економіка України функціонує в умовах безпрецедентних викликів. Масштаби руйнування в Україні важко переоцінити. Такого шоку економіка країни не бачила з часів Другої світової війни. Окупанти продовжують руйнувати не лише військові об’єкти, а й транспорту, енергетичну та виробничу інфраструктуру, яка будувалась поколіннями українців. Багато підприємств призупинили свою роботу або через безпосередню військову загрозу, або через заблокований доступ до ринків збуту чи сировини. На цьому фоні відбувається кардинальна зміна не лише системи міжгалузевих зв’язків, а й структури економіки в цілому.

Додатковим викликом для аналізу та прогнозування економічного розвитку є складність оцінки поточної ситуації, оскільки практично відсутня повна статистична інформація. В умовах обмеженої офіційної статистики, джерелами альтернативної інформації, які використовуються в даних складних умовах, є адміністративні дані за окремими секторами економіки та результати опитування підприємств, що проводяться різними організаціями.

За даними Державної служби статистики України, скорочення реального ВВП за підсумком І кварталу становило 15,1 відсотка, у ІІ кварталі падіння пришвидшилось до 37,2 відсотка.

Динаміка внесків у формування ВВП у 2019–2022 роках


Джерело: Державна служба статистики України, розрахунки Міністерства фінансів України

Немає жодної галузі в країні, яка б прямо або опосередковано не зазнала втрат від російської агресії.

Так, в умовах безпрецедентних викликів проходить збір врожаю 2022 року. При цьому доводиться враховувати не лише втрату контролю над частиною територій, обстріли, але і навмисні підпали полів російськими окупантами, а також вибухівки і міни, які залишилися подекуди на деокупованих землях.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 08 вересня 2022 року врожай зернових та зернобобових культур становив 25,9 млн т, що на 42,4 відсотка менше аналогічної дати минулого року (станом на 08 вересня 2021 року врожай становив 44,9 млн т), у тому числі пшениці — 19,2 млн т, що менше на 41,5 відсотка відповідно, та ячменю — 5,5 млн т, що менше на 45,3 відсотка відповідно.

Значні виклики спостерігаються і у промисловому комплексі — проблеми з логістикою, ланцюгами постачання сировини, масштабні руйнування виробничих комплексів. Майже повністю зруйновано одні з найбільших промислових підприємств — металургійні комбінат «Азовсталь» та металургійний комбінат ім. Ілліча. Зруйновано інфраструктуру Кременчуцького нафтопереробного заводу — найбільшого підприємства з виробництва нафтопродуктів в Україні, яке забезпечувало понад третину всього українського ринку палива.

Ураховуючи відсутність статистичної інформації, важко кількісно оцінити динаміку агрегованих компонентів ВВП за методом кінцевого використання. Однак, динаміка точкових випереджаючих індикаторів свідчить, що після значного скорочення попиту домогосподарств у лютому останнім часом спостерігається певне відновлення споживчого попиту.

Так, згідно з даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні» у липні 2022 року Індекс споживчих настроїв українців зріс на 1,1 пункт та становить 73,2 пункти (порівняно із 64,1 пунктом у лютому поточного року). Дещо зросли індекси очікуваних змін матеріального становища, очікуваного розвитку економіки впродовж року та доцільності робити великі закупи. Зменшилися індекси особистого матеріального становища та очікуваного розвитку економіки впродовж п’яти років.

Проте, не дивлячись на певне покращення ситуації на споживчому ринку, споживчий попит залишається пригніченим через збільшення рівня безробіття, скорочення реальної заробітної плати та зовнішньої міграції громадян України унаслідок безпекових ризиків (за даними Агенства ООН у справах біженців, станом на 30 серпня 2022 року кількість перетинів кордону з України з 24 лютого 2022 року становила 12 млн осіб, при цьому в Україну повернулось 5,3 млн осіб).

Одним із найбільш чутливих до зміни безпекової ситуації компонентів ВВП є валове нагромадження основного капіталу (інвестиції). Наразі складно оцінити величину скорочення зазначеного компоненту. Для поточної оцінки динаміки валового нагромадження основного капіталу також використовується точковий випереджаючий індикатор — індекс ділових очікувань.

Так, за даними Національного банку України, у ІІ кварталі спостерігалось продовження погіршення індексу ділових очікувань з 108,2 відсотка у І кварталі до 72,6 відсотка у ІІ кварталі. Скорочення ділової активності очікують підприємства всіх видів економічної діяльності, найбільше — добувної промисловості, а також енерго- та водопостачання (індекс ділових очікувань — 60,8 відсотка та 67,6 відсотка відповідно).

Валове нагромадження основного капіталу у 2019–2022 роках

Джерело: Державна служба статистики України, Національний банк України

Слід відмітити, що ситуація щодо військової агресії впливає не лише на економіку України, а і на цінову динаміку на світових товарних ринках.

Так, підписання Стамбульської угоди про припинення блокади українських портів та відновлення експорту зерна призвело до помітного падіння цін на зернові культури на світових ринках, яке продовжило спостерігатися після відправки суден з портів України. Крім того, додатковим чинником падіння цін на пшеницю виступав початок збору врожаю у регіонах Північної кулі, що в результаті позначилося на збільшенні пропозиції. Внесок у зниження цін на кукурудзу також дало сезонне збільшення пропозиції в Аргентині і Бразилії, де збиральна кампанія проходить випереджальними темпами порівняно з минулим роком. Водночас стрімке падіння цін обмежувалося прогнозом засушливих погодних умов в США на Середньому Заході. На світовому ринку добрив панує тренд зниження цін, зокрема у липні місяці, після досягнення рекордно високого рівня. Частково причиною падіння цін є значне скорочення попиту, зокрема у Південно — Східній Азії, де агровиробники не вважали доцільним покупку добрив за рекордно високою ціною. Крім того, зниженню цін сприяло деяке здешевлення вартості газу в Європі у ІІ кварталі. На цей час ринок добрив знаходиться у періоді міжсезоння, що, зважаючи на зниження попиту, позначилося на подальшому скороченні цін.

Крім того, наразі на світових товарних ринках, зокрема нафти, в останні два місця, починаючи з червня, ціни знижуються внаслідок суттєвого скорочення попиту, зростання запасів нафти та побоювання, що найбільші світові економіки в найближчій перспективі зіткнуться з рецесією. Ціни на залізні руди продемонстрували незначне уповільнення скорочення на тлі посилення підтримки Китаєм ринку нерухомості та новин про наміри збільшити витрати на інфраструктуру і тим самим підтримати економіку в умовах карантину. Водночас світові ціни на сталь перейшли від затяжного падіння до невеликого зростання, внаслідок збільшення попиту на тлі короткострокового зниження пропозиції через закриття підприємств в окремих регіонах на технічне обслуговування.

Як наслідок, за даними Світового банку, у серпні 2022 року порівняно з серпнем 2021 року на світових ринках ціни на нафту марки Brent уповільнили темпи зростання до 40,8 відсотка (у липні 2022 року порівняно з липнем 2021 року зростання на 46,4 відсотка), на добрива — до 32,3 відсотка (на 36,1 відсотка відповідно), на пшеницю — до 18 відсотків (на 30 відсотків), на кукурудзу — на 12,9 відсотка (на 16 відсотків відповідно), тоді як на метали скоротилися на 8,5 відсотка (скорочення на 11,1 відсотка відповідно) та на залізну руду — на 32,9 відсотка (скорочення на 49,3 відсотка відповідно).

Ураховуючи значне погіршення логістичного сполучення, скорочення виробничої активності на фоні певного відновлення споживчого попиту спостерігається розширення дефіциту торгівельного балансу до 3,2 млрд дол США у липні поточного року. Зазначена динаміка відбувається через скорочення імпорту меншими темпами, ніж експорту. Так, у липні порівняно із липнем минулого року експорт товарів та послуг зменшився на 41,8 відсотка, в той час як імпорт лише на 2,1 відсотка (на фоні зростання імпорту послуг).

Експорт товарів у липні скоротився на 47,4 відсотка та становив 2,7 млрд дол. США. Найбільше скоротився експорт чорних та кольорових металів — на 75,9 відсотка (порівняно з червнем 2022 року — на 23,6 відсотка). Також знизився експорт за всіма іншими основними товарними групами, зокрема: мінеральними продуктами, у тому числі рудами — на 66,2 відсотка (до червня впав на 9,9 відсотка); продовольчими товарами — на 14,3 відсотка (до червня — на 3,3 відсотка), у тому числі зерновими — на 42,3 відсотка (до червня зріс на 13,1 відсотка); продукцією хімічної промисловості — на 53,7 відсотка (до червня впав на 4,8 відсотка); продукцією машинобудування — на 45,2 відсотка (до червня — на 0,7 відсотка); деревиною та виробами з неї — на 26,7 відсотка (до червня — на 2,3 відсотка); промисловими виробами — на 54,6 відсотка (до червня — на 9,3 відсотка).

У липні імпорт товарів скоротився на 20,3 відсотка та становив 4,8 млрд дол. США. Енергетичний імпорт скоротився на 0,6 відсотка (до червня зріс на 7 відсотків). Неенергетичний імпорт скоротився на 25,2 відсотка (до червня — на 3 відсотки), зокрема: продукції машинобудування — на 41,5 відсотка (до червня впав на 18,9 відсотка); продукції хімічної промисловості — на 27 відсотків (до червня зріс на 18,7 відсотка); чорних та кольорових металів — на 36,7 відсотка (до червня зріс на 36,4 відсотка); промислових виробів — на 25,9 відсотка (до червня впав на 2,9 відсотка); продовольчих товарів — на 13,2 відсотка (до червня впав на 0,7 відсотка); деревини та виробів з неї — на 35,8 відсотка (до червня зріс на 41,4 відсотка).

Споживча інфляція з урахуванням факту війни знаходиться на рівні вищому, ніж інфляційний таргет Національного банку України. У серпні споживчі ціни зросли на 1,1 відсотка (0,7 відсотка у липні). У річному вимірі зростання споживчих цін становило 23,8 відсотка. Ключовими драйверами зростання цін виступали продовольчі та  енергетичні товари, а також транспортні послуги, зокрема, ціни на овочі зросли на 112,4 відсотка у річному обчисленні, на хліб і хлібопродукти — на 37,9 відсотка, на паливо та мастила — на 68,1 відсотка, на транспортні послуги — на 31,2 відсотка. Базова інфляція у серпні порівняно із липнем становила 2,1 відсотка, з початку року — 15,1 відсотка.

Завдяки спільним зусиллям Уряду та Національного банку України, допомозі міжнародних партнерів, вдається утримувати вітчизняні золотовалютні резерви на рівні, який дозволяє підтримувати макрофінансову стабільність.

Так, станом на кінець серпня 2022 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 25 436 млн дол. США, скоротившись на 17,8 відсотка порівняно зі станом на кінець попереднього року.

З початку війни Національний банк України тимчасово відійшов від політики гнучкого обмінного курсу, зафіксувавши курс на рівні 29,25 гривні до долара США. Фіксований курс став новим номінальним якорем. З огляду на зміну фундаментальних характеристик економіки України під час війни та зміцнення долара США до інших валют, починаючи з 21 липня 2022 року курс гривні до долара США було зафіксовано на новому рівні — 36,57 грн/дол США, девальвувавши його на 25 відсотків.

Очікування до кінця 2022 року та прогноз на 2023 рік

При розрахунках показників Державного бюджету України на 2022 рік, затвердженого Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, було враховано основні прогнозні макропоказники, схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 року № 586 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2022 — 2024 роки» (далі — постанова № 586), які передбачали подальше поступове прискорення економічного зростання, яке вже очікувалося за підсумком 2021 року після значних втрат, що були зафіксовані у 2020 році внаслідок пандемії COVID-19 у світі.

Однак на фоні широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації, прогноз, врахований під час формування бюджету на 2022 рік, повністю втратив свою актуальність. Зазнали змін всі ключові макроекономічні показники та припущення прогнозу.

Також війна змінила традиційні форми та підходи до процесу аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку країни. Відсутність повної поточної статистичної інформації та додаткові джерела невизначеності — тривалість та наслідки бойових дій — фактично унеможливили процес прогнозування у традиційній до війни формі та розрізі показників.

У зв’язку з цим процес прогнозування здійснюється в режимі реального часу в умовах високого ступеня невизначеності та непередбачуваності у сфері національної та регіональної безпеки через зміну ситуації на фронті, інтенсивності та географії бойових дій та їх наслідків.

При розрахунках показників проєкту Державного бюджету України на 2023 рік використовувались основні прогнозні макропоказники та окремі припущення, надіслані листом Міністерства економіки України від 31 серпня 2022 року № 3011-05/62642-03.

Слід відмітити, що прогнозна динаміка ВВП у поточному році буде знаходитись переважно під дією чинників, що зумовлюють скорочення економічної активності. Зокрема, продовження військового протистояння, руйнація значної частини виробничої та транспортної інфраструктури, ускладнення логістичних зв’язків, зовнішня міграція значної частини населення. З іншого боку, пом’якшує негативні наслідки війни поступова адаптація економічних агентів до нових умов функціонування.

Так, після первинного шоку у перші місяці війни, починаючи з квітня спостерігається поступове відновлення економічної активності. За допомогою оцінки на основі випереджаючих точкових індикаторів можна зробити висновок, що серед компонентів попиту найбільш швидке відновлення спостерігається у споживанні домогосподарств на фоні відкладеного споживчого попиту та певного покращення очікувань.

За даними опитувань у липні 2022 року, які щомісячно проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій («Український бізнес під час війни»), на фоні зменшення рівня невизначеності як в середньо-, так й в короткострокових перспективах, виробничі очікування бізнесу покращуються. Зокрема, частка респондентів, що повідомили про зменшення виробництва, знизилась із 44,9 відсотка у червні до 27,5 відсотка у липні. Майже вдвічі знизився й відсоток тих, хто планує його скорочення: із 14 відсотків у червні до 8,7 відсотка в липні. Зростає частка тих підприємств, які починають використовувати свої виробничі потужності ближче до довоєнних обсягів та очікують нових замовлень. Зокрема, у липні 36 відсотків підприємців почали працювати майже на повних обсягах виробництва (у травні було 17 відсотків, у червні — 30 відсотків).

Після скорочення ВВП на 15,1 відсотка у І кварталі 2022 року за звітними даними Державної служби статистики України, економіка пришвидшила падіння до 37,2 відсотка у ІІ кварталі. У подальшому очікується уповільнення квартальних темпів падіння реального ВВП внаслідок адаптації економіки та налагодження нових логістичних ланцюгів.

У цілому, за підсумком 2022 року, очікується падіння ВВП на рівні 33,2 відсотка порівняно із 2021 роком, рівень інфляції — 30,1 відсотка (у розрахунку грудень до грудня попереднього року).

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та окремі припущення на 2020–2022 роки

Назва 2021 2022 2023
Звіт Постанова Уряду від 31.05.2021 № 586 (під бюджетні розрахунки) Очікуване Мінекономіки (станом на 31.08.2022) Прогноз Мінекономіки (станом на 31.08.2022)
Валовий внутрішній продукт:
номінальний, млрд грн 5 459,6 5 368,7 4 680,2 6 399,0
реальна зміна, відсотків, р/р 3,4 3,8 -33,2 4,6
Індекс споживчих цін:
у середньому до попереднього року, відсотків, р/р 109,4 107,2 121,2 130,6
грудень до грудня попереднього року, відсотків, р/р 110,0 106,2 130,1 130,0
Індекс цін виробників промислової продукції:
грудень до грудня попереднього року, відсотків, р/р 162,2 107,8 132,8 135,7
Середньомісячна заробітна плата працівників, брутто, номінальна, грн 14 014 15 258 14 025 18 508
Рівень безробіття населення у віці 15 — 70 років за методологією МОП, відсотків до робочої сили відповідного віку 9,9 8,5 27,9 28,2
Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу,
млн доларів США
-2 671 -8 595 -18 665 -14 248
Експорт товарів та послуг:
млн доларів США 81 504 70 286 57 187 62 364
зміна, відсотків, р/р 34,3 6,5 -29,8 9,1
Імпорт товарів та послуг:
млн доларів США 84 175 78 881 75 852 76 612
зміна, відсотків, р/р 33,4 9,2 -9,9 1,0
Припущення прогнозу
Обмінний курс гривні до долара США, грн за долар США
в середньому за період 27,3 28,6 32,3 42,2
на кінець періоду 27,3 28,7  [±1] 36,6 50,0

Джерело: Державна служба статистики України, Національний банк України, прогноз Міністерства економіки України

З метою мінімізації фіскальних ризиків, пов’язаних із змінами у макроекономічному середовищі, для розрахунку показників державного бюджету на наступний рік використовувався помірно-консервативний сценарій макроекономічного прогнозу, який передбачає обережні оцінки щодо темпів відновлення економіки у наступному році.

Зовнішньоекономічне середовище. Макроекономічний прогноз на 2023 рік для України розраховано на припущеннях різноспрямованого впливу динаміки світових цін. Так, з одного боку, позитивно буде впливати зменшення цін на енергетичні ресурси, зокрема, нафту, з іншого боку, негативно на динаміку експорту буде впливати очікуване скорочення цін на метали, залізні руди, пшеницю та кукурудзу.

Ключовими ризиками зовнішньоекономічного середовища виступатиме розгортання глобальної світової економічної кризи, що призведе до додаткового падіння цін на експортну сировину, скорочення виробництва, зменшення кількості робочих місць, подорожчання долара США тощо.

Попит. Основним рушієм у формуванні економічного зростання в Україні залишатиметься внутрішній попит. Найбільший внесок у зростання, як і раніше, матиме споживчий попит в силу своєї найбільшої питомої ваги у ВВП. По мірі відновлення економічної активності в країні, зростання заробітних плат та покращення споживчих настроїв спостерігатиметься нарощування споживчої активності населення. У 2023 році очікується зростання споживання домогосподарств, чому сприятиме збільшення середньомісячної заробітної плати як у номінальному — до 18 508 грн, так і у реальному вимірі — на 1 відсоток. Підтримці кінцевих споживчих витрат домашніх господарств на придбання споживчих товарів та послуг сприятиме мораторій на підвищення житлово-комунальних тарифів, що підтримуватиме розвиток соціально-орієнтованих галузей, малого та середнього бізнесу.

В умовах необхідності оновлення виробничих фондів, покращення ділових очікувань підприємств та на фоні низької бази порівняння 2022 року, у наступному році очікується зростання валового нагромадження основного капіталу. Відновлення інвестиційної діяльності не тільки стимулюватиме виробничу активність в країні, а й формуватиме підґрунтя до структурної перебудови економіки у середньостроковій перспективі.

По мірі вирішення проблем із логістикою очікується поступове зростання експорту від місяця до місяця, що підтримуватиме вітчизняних виробників, у тому числі сільськогосподарських, та дасть можливість відновити експортний потенціал.

Відновлення споживчого та інвестиційного попиту виступатимуть основними драйверами економічного зростання у 2023 році.

За помірно-консервативним сценарієм пронозу, у наступному році очікується зростання реального ВВП на 4,6 відсотка.

Пропозиція. Після припинення активних бойових дій найшвидше відновлюватиметься сфера послуг, яка є чутливою до активності населення, що повертатиметься до своїх домівок, а також є більш цифровізованою, що відкриває не тільки внутрішні ринки збуту.

Також відбуватиметься активне відновлення малого та середнього підприємництва, які потребують менших інвестицій, мають на сьогодні значну бюджетну підтримку як у вигляді кредитних програм, так і податкових послаблень, є більш мобільними та мають ширші можливості маневрувати з логістикою та продажами своєї продукції. Зокрема, це виробництва, що пов’язані із задоволення першочергових потреб, а також креативні індустрії.

Найбільше триватиме етап відновлення великих промислових підприємств, зокрема, металургійних, частина з яких суттєво зруйнована. Такі підприємства потребуватимуть більш тривалого часу та суттєво більших інвестицій для відновлення зруйнованих потужностей та перебудови логістики.

Необхідність швидкої відбудови зруйнованої інфраструктури сприятиме активному відновленню будівельної сфери, яка під час активної фази бойових дій практично зупинила свою діяльність як через військові дії, так і через припинення інвестування.

Поступова активізація економічних процесів підтримуватиме і транспортну сферу, діяльність якої у більшості підвидів була зупинена під час воєнного стану.

Ціни. У наступному році цінова динаміка на споживчому ринку буде формуватися під дією різноспрямованих чинників.

З одного боку, запровадження мораторію на підвищення цін та тарифів на комунальні послуги, зниження світових цін енергоносії, пригнічений споживчий попит стримуватимуть динаміку споживчих цін.

З іншого боку, суттєвий вплив на динаміку цін матимуть фактори пропозиції та витратні чинники — зменшення пропозиції сільськогосподарської продукції, ускладнення логістичних шляхів, лаговий вплив від зростання цін виробників. Поступове відновлення експорту також здійснюватиме тиск на зростання цін на товари, що торгуються, у бік паритету із світовими цінами.

За підсумком у 2023 році очікується, що споживча інфляція залишатиметься високою, хоча її зростання незначно уповільниться — до 30 відсотків у вимірі грудень до грудня попереднього року.

Наведені прогнозні показники 2022 — 2023 років є оцінкою у режимі реального часу і, враховуючи поточну мінливість соціально-економічної ситуації, можуть бути уточнені та переглянути як у бік покращення, так і у бік погіршення.

Оцінка показників доходів

Прогноз доходів Державного бюджету України на 2023 рік розроблений на базі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, які враховують дії правового режиму воєнного стану, та із застосуванням чинного бюджетного та податкового законодавства, а також пропозицій змін до норм Податкового кодексу України.

Показники дохідної частини державного бюджету розроблені з урахуванням наступних особливостей, зокрема:

продовження справляння військового збору (крім оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України);

збереження зарахування додаткового нормативу у розмірі 4 відсотків податку на доходи фізичних осіб (без врахування сплати податку на території міста Києва) до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (крім міста Києва) за рахунок зниження надходжень до державного бюджету;

поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток підприємствами з річним доходом понад 40 млн грн;

застосування диференційованих ставок рентної плати на природний газ, що діють з 01 квітня 2022 року, та збереження діючих ставок на нафту та газовий конденсат;

зарахування 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу, нафти та газового конденсату) до державного бюджету та 5 відсотків до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин;

спрямування 86,56 відсотка акцизного податку з пального до спеціального фонду державного бюджету на розвиток дорожнього господарства (решта 13,44 відсотка спрямовується до бюджетів територіальних громад);

незастосування у 2023 році до ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, акцизного податку, екологічного податку та рентної плати індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції;

застосування чинних ставок оподаткування, крім ставок акцизного податку на пальне, які застосовані відповідно до ставок визначених проєктом Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (реєстр. № 7668-д від 29 серпня 2022 року), з  основних податків:

Найменування показника 2021 р. 2022 р. 2023 р.
розмір ставок
Податок та збір на доходи фізичних осіб
в т. ч.:
19,5% 19,5%
податок на доходи фізичних осіб 18% 18%
військовий збір 1,5% 1,5%
Податок на прибуток підприємств

(основна ставка)

18% 18%
Рентна плата за користування надрами для видобування залізної руди (у 2021 р. — середня вартість залізної руди за індексом IODEX
58 відсотків FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts) (з 2022 р. — середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts
11% < 70$

12% ≥ 70$

3,5% ≤ 100$

5% ≤ 200$

10% > 200$

3,5% ≤ 100$

5% ≤ 200$

10% > 200$

Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу відсоток від фактичної ціни реалізації природного газу (до 01.03.2022 від середньої митної вартості імпортного природного газу)
видобутий із свердловин (крім нових свердловин з 01.01.2018): застосовування диференційованих ставок з 01.04.2022 за 1 тис. м3
глибина залягання покладів до 5000 метрів 29% 14,5% ≤ 150$

29% ≤ 400$

29%; 65% > 400$

14,5% ≤ 150$

29% ≤ 400$

29%; 65% > 400$

глибина залягання покладів понад
5000 метрів
14%    7% ≤ 150$

14% ≤ 400$

14%; 31% > 400$

   7% ≤ 150$

14% ≤ 400$

14%; 31% > 400$

з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України 11% 11% 11%
природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність 70% 70% 70%
видобутий із нових свердловин з 01.01.2018:
глибина залягання покладів до 5000 метрів 12%    6% ≤ 150$

12% ≤ 400$

12%; 36% > 400$

   6% ≤ 150$

12% ≤ 400$

12%; 36% > 400$

глибина залягання покладів понад
5000 метрів
6%    3% ≤ 150$

6% ≤ 400$

6%; 18% > 400$

   3% ≤ 150$

6% ≤ 400$

6%; 18% > 400$

Рентна плата за користування надрами для видобування нафти відсоток від вартості товарної продукції — середня ціна одного бареля нафти «Urals» перерахована у гривні за тонну за курсом НБУ із врахуванням середнього показника місткості барелів в 1 тонні нафти марки «Urals» у розмірі 7,28
глибина залягання покладів до 5000 метрів 31% 31%
глибина залягання покладів понад 5000 метрів 16% 16%
Рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату відсоток від вартості товарної продукції, розрахованої як для нафти
глибина залягання покладів до 5000 метрів 31% 31%
глибина залягання покладів понад 5000 метрів 16% 16%
Податок на додану вартість 20% (7%) 20% (7%)
Акцизний податок, зокрема:
Сигарети з фільтром та без фільтра:
специфічна ставка (грн за 1000 шт.) 1 088,64 1 306,37 1 567,64
адвалорна ставка (відсоток від вартості реалізації) 12% 12%
Мінімальне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку (грн за 1000 шт.) 1 456,33 1 747,6 2 097,12
Тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням 1 456,33 1 747,6 2 097,12
Лікеро-горілчані вироби (грн за 1 л 100% спирту) 126,96 133,31

(з 01.03.2022)

133,31
Пиво 2,78 грн за 1 л 59,82 грн за 1л 100% спирту

(з 01.03.2022)

59,82 грн за 1л 100% спирту
Електрична енергія (відсоток від вартості реалізації) 3,2% 3,2%
Бензин (євро за 1000 л приведених до 15°С) 213,5 213,5;

0

(на період воєнного стану)

213,5;

100

(на період воєнного стану)

Дизельне паливо (євро за 1000 л приведених до 15°С) 139,5 139,5;

0

(на період воєнного стану)

139,5;

100

(на період воєнного стану)

Скраплений газ (євро за 1000 л приведених до 15°С) 52 52;

0

(на період воєнного стану

52;

52

(на період воєнного стану)

Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю (за умови перевищення 500 тонн на рік, норма діє з 2019 року) (грн за 1 тонну) 30 30

З урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, макроекономічного прогнозу, вищезазначених особливостей, загальні показники доходів державного бюджету на 2023 рік становлять 1 260,1 млрд грн та зменшуються порівняно із затвердженими показниками 2022 року (зі змінами) на 282,1 млрд грн, а з фактичними показниками 2021 року на 24,2 млрд гривень.

При цьому частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через державний бюджет у 2023 році зменшується порівняно із затвердженими показниками 2022 року (зі змінами) на 9 відсотків, а з фактичними показниками 2021 року на 3,8 відсотка.

Загальні показники доходів державного бюджету у 2021–2023 роках

Зменшення прогнозної частки доходів у ВВП на 2023 рік порівняно з фактичними показниками 2021 року:

за рахунок вимушеного зниження ділової активності економіки країни в період дії воєнного стану;

прийняття податкових змін, зокрема:

з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану будь-які суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток підприємств, за виключенням деяких видів діяльності, можуть перейти на третю групу спрощеної системи оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку 2 відсотки;

на період дії воєнного стану зменшено податкове навантаження на постачання палива, а саме, знижено до 7 відсотків ставку ПДВ на внутрішні поставки та імпорт бензину, скрапленого газу та важких дистилятів.

Додаток з деталізованими показниками Державного бюджету України за доходами (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 2021–2023 роки у розрізі бюджетної класифікації та порівнянням з відповідними фактичними показниками за попередній бюджетний період і затвердженими показниками на поточний бюджетний період зі змінами, додається. При цьому прогнозні показники на 2023 рік по основних бюджетоформуючих джерелах розраховувались наступним чином:

  • податок та збір на доходи фізичних осіб (код 11010000) — 129 066,9 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозні показники розраховані в програмному середовищі Eviews10 та базуються на використанні залежностей, що виявлені методами регресійного аналізу, між фактичними надходженнями податку та середньою заробітною платою штатних працівників, кількістю працюючих, ставкою податку, а також з урахуванням структурних змін, які відбулися в минулому, зокрема в обліку статистичних показників заробітної плати штатних працівників. Податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів розраховувався згідно даних Національного банку України щодо прогнозного обсягу нарахованих процентів за депозитами фізичних осіб.

Також збережено зарахування додаткового нормативу у розмірі 4 відсотків податку на доходи фізичних осіб (без врахування сплати податку на території міста Києва) до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (крім міста Києва) за рахунок зниження надходжень до державного бюджету у обсязі 9,9 млрд гривень.

Основними факторами впливу на спад надходжень податку на доходи фізичних осіб у 2023 році є ділова активність суб’єктів господарювання, виходячи з можливостей в періоди дії воєнного стану та ліквідації наслідків збройної агресії проти України;

  • податок на прибуток підприємств (код 11020000) — 132 000 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозні показники податку на прибуток підприємств визначено з урахуванням законодавчо встановлених ставок оподаткування, термінів нарахування та сплати податку, на підставі фактично задекларованої суми податку на прибуток за останній звітний рік та розрахункової суми декларування за дев’ять місяців, скорегованих на прогнозний ріст прибутку прибуткових підприємств.

Основою інформаційного забезпечення для розрахунку прогнозу податку на прибуток підприємств є: очікувані та прогнозні макроекономічні показники, а саме прибуток прибуткових підприємств; фактичні показники податкової звітності (дані зведеної декларації з податку на прибуток за звітні періоди); фактичні надходження податку на прибуток за попередні звітні періоди; зміни податкового законодавства;

  • рентна плата (код 13000000) — 120 617,9 млн грн
  • рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (код 13010000) — 462,1 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів розраховується із врахуванням очікуваних надходжень (нарахувань) такої рентної плати у поточному році, а також аналізу динаміки надходжень у попередніх періодах. Індексація ставок оподаткування використання лісових ресурсів не застосовувалась;

  • рентна плата за спеціальне використання води (код 13020000) — 856,4  млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання води розраховується із врахуванням очікуваних надходжень (нарахувань) такої рентної плати у поточному році, а також аналізу динаміки надходжень у попередніх періодах. Індексація ставок оподаткування використання води не застосовувалась.

Також 45 відсотків рентної плати за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики замість загального фонду державного бюджету зараховується до спеціального фонду державного бюджету (Закон України від 15 лютого 2022 року № 2043-IX набрав чинності з 19 серпня 2022 року);

  • рентна плата за користування надрами для видобування:

інших корисних копалин загальнодержавного значення (код 13030100) — 881,6  млн грн (розрахунок додається);

бурштину (код 13031000) — 12,5 млн грн (розрахунок додається);

кам’яного вугілля коксівного та енергетичного (код 13031500) — 348,8  млн грн (розрахунок додається);

залізних руд (код 13031600) — 5 405,3  млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень за користування надрами для видобування корисних копалин (крім видобування нафти, природного газу та газового конденсату) розраховується із врахуванням очікуваних надходжень (нарахувань) відповідної рентної плати у поточному році, макроекономічних показників, зокрема індексу цін виробників у добувній промисловості і розроблені кар’єрів, середньорічної світової ціни на залізні руди, а також аналізу динаміки надходжень у період воєнного часу;

  • рентна плата за користування надрами для видобування:

нафти (код 13030700) — 9 568,5  млн грн (розрахунок додається);

природного газу (код 13030800) — 97 400,5  млн грн (розрахунок додається);

газового конденсату (код 13030900) — 3 199,7  млн грн (розрахунок додається).

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів розраховується із урахуванням макроекономічного прогнозу, зокрема, середньої ціни реалізації природного газу; середньорічної ціни одного бареля нафти Urals, яка розраховується шляхом множення прогнозної середньорічної ціни на нафту марки Brent та середнього коефіцієнту співвідношення ціни нафти марки Urals до Brent; коефіцієнту місткості барелів в 1 тонні нафти (7,28); прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, а також виходячи із прогнозних обсягів видобутку вуглеводневої сировини (природного газу, нафти та газового конденсату); ставок оподаткування (в залежності від глибини залягання покладів);

  • рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (код 13060000) — 2 161,6  млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України розраховується виходячи із податкових зобов’язань (нарахованих сум) такої рентної плати за податковий період поточного року (за даними ДПС), які враховують анулювання, закінчення строку дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або її видачі.

Об’єктом оподаткування рентною платою за радіочастоти є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм;

  • рентна плата за транспортування (код 13080000) — 320,9  млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами розраховується із урахуванням прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, прогнозних обсягів транспортування нафти магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, що надаються АТ «Укртранснафта», ставок оподаткування, а також аналізу динаміки надходжень рентної плати за транспортування нафти у попередніх періодах.

Оскільки, транспортування аміаку через територію України призупинено, то прогнозний показник рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на 2023 рік не прогнозувався;

  • акцизний податок:

з вироблених в Україні підакцизних товарів (код 14020000) — 64 468,2 млн грн,

з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (код 14030000) — 72 896,7 млн грн (розрахунки додаються).

Прогнозні показники акцизного податку розраховуються окремо з вироблених в Україні товарів та ввезених на територію України товарів у розрізі груп підакцизних товарів з урахуванням макроекономічних показників, зокрема, прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, індексу споживчих цін, а також виходячи з прогнозних обсягів реалізації підакцизних товарів з врахуванням обсягів виробництва, експорту та імпорту таких товарів, наданих галузевими міністерствами, відомствами та організаціями.

Також у прогнозі акцизного податку з пального враховані норми проєкту Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (реєстр. № 7668-д від 29.08.2022).

При прогнозуванні надходжень акцизного податку використовуються окремі показники Державної служби статистики України, Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Національного банку України;

  • податок на додану вартість (код 14060000) — 228 500 млн грн, (код 14070000) — 367 800 млн грн (розрахунки додаються)

Прогнозні показники податку на додану вартість визначено на базі фактичних надходжень податку з урахуванням макроекономічного прогнозу, зокрема, номінального ВВП, кінцевих споживчих витрат, експорту товарів, імпорту товарів, зміни обмінного курсу національної валюти. Основою інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків податку є макроекономічні показники, а також інформація Міністерства економіки України, Національного банку України, Державної служби статистики України, Державної казначейської служби України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України;

  • ввізне мито (код 15010000) — 35 219 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозні показники ввізного мита розраховуються на підставі макроекономічних показників, зокрема, прогнозних показників імпорту товарів та послуг, середньорічного обмінного курсу гривні до долара США та з урахуванням середньозважених ставок ввізного мита.

При прогнозуванні надходжень ввізного мита використовується інформація Міністерства економіки України, Національного банку України, Державної казначейської служби;

  • частина чистого прибутку та дивіденди (код 21010000) — 7 311 млн грн (розрахунок додається)

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність здійснювався виходячи із прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

  • кошти, що перераховуються Національним банком України (код 21020000) — 19 361 млн грн

Прогноз коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», врахований за даними Національного банку»;

  • плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (код 22020000) — 1 596,2 млн грн

Прогноз плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (у розрізі видів плат за ліцензії), врахований за даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей;

  • доходи від плати за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою (код 24110100) — 993,9 млн грн, плата за користування кредитами (позиками), залученими державою (код 24110200) — 934,3 млн грн

Прогнозні показники плат за надання державних гарантій та кредитів (позик), користування кредитами (позиками), залучених державою, а також на підставі положень міжурядових угод та договорів, укладених між Міністерством фінансів України та підприємствами-позичальниками, та субкредитних угод та положень договорів, укладених між Міністерством фінансів України та бенефіціарами спільних з міжнародними фінансовими організаціями проєктів. При цьому беруться до уваги суми позик, строки та прогнозні суми використання позик, графіки погашення позик, види та розміри платежів з обслуговування позик, стан підготовки та реалізації проєктів;

  • власні надходження бюджетних установ (код 25000000) — 45 559,6 млн грн, у тому числі: код 25010000 — 45 134,3 млн грн, код 25020000 — 425,4 млн грн

Прогнозний обсяг власних надходжень бюджетних установ, які зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, визначений відповідно до прогнозних показників головних розпорядників бюджетних коштів щодо доходів та видатків, які здійснюються за рахунок цих коштів.

Також на підставі макроекономічних показників та/або динаміки фактичних надходжень протягом минулих та поточного років прогнозувалися доходи по наступних платежах (розрахунки додаються):

вивізне мито (код 15020000);

особливі види мита та сезонне мито (код 15030000);

податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства (код 19090000);

плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (код 21040000);

інші надходження (код 21080500);

суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації (код 21080600);

суми, стягнені з винних осіб за порушення правил пожежної безпеки (код 21080800);

штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код 21080900);

пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код 21081000);

адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081100);

кошти в іноземній валюті за реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності (код 22010400);

плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією (код 22012900);

єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України (код 22110000);

плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них (код 22200000);

кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду (крім майна, конфіскованого за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення) (код 24010000);

надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності (код 24030000);

інші надходження (код 24060300);

відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України (код 24060500);

плата за подання скарги щодо процедур закупівлі до органу оскарження (код 24061800);

кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі як забезпечення їх тендерної пропозиції/пропозиції учасника спрощеної закупівлі, які не підлягають поверненню цим учасникам (код 24061900);

кошти, отримані від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю як забезпечення виконання такого договору, які не підлягають поверненню учаснику (код 24062000);

кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (код 24062200);

кошти від реалізації скарбів, майна, одержаного державою або територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, безхазяйного майна, знахідок, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі (код 31010000).

Інші доходи у розрізі кодів класифікації доходів бюджету, крім наведених вище, прогнозуються центральними та іншими органами виконавчої влади.

Пояснення щодо видатків та надання кредитів

Мінімальна заробітна плата та ЄТС

У проєкті Державного бюджету на 2023 рік передбачено видатки на встановлення мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року у розмірі 6 700 грн та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 01 січня 2023 року у розмірі 2 893 гривні.

З урахуванням вимог статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ та державних органів мають забезпечити утримання чисельності працівників та виплату заробітної плати в межах видатків, передбачених у проєкті державного бюджету на 2023 рік.

Ураховуючи рівень матеріального забезпечення окремих категорій осіб, фінансові можливості державного бюджету та принцип збалансованості для встановлення посадових окладів суддям та працівникам державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівникам податкових і митних органів, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено на рівні 2 102 гривні.

Соціальний захист сімей, жінок, дітей, осіб з інвалідністю та інших найбільш вразливих категорій населення

У проєкті Державного бюджету України на 2023 рік з метою підвищення ефективності управління бюджетними видатками Міністерства соціальної політики України здійснено переформатування та структуровано бюджетні програми з урахуванням основних пріоритетів політики міністерства за відповідними групами і категоріями отримувачів та визначено такі напрями соціальних програм:

фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду — 232 935,3 млн гривень.

Показники видатків на 2023 рік, які спрямовуються на пенсійне забезпечення обраховані з урахуванням індексу інфляції, прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня –2 093 грн, що на 159 грн більше, ніж у січні 2022 року.

Водночас у 2023 році, як і у попередні роки, мінімальні пенсії виплачуватимуться у розмірах, не нижчих за встановлений законодавством прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; за рахунок коштів державного бюджету здійснюватимуться видатки на пенсійне страхування окремих категорій громадян (осіб, які проходять строкову військову службу, здійснюють догляд за дитиною або інвалідом, тощо).

Отже, виплата пенсій 10,7 млн українським пенсіонерам буде забезпечено вчасно і в повному обсязі.

підтримка малозабезпечених сімей72 907,5 млн грн, зокрема:

надання пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі — 37 870,2 млн грн;

державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю 17 394,4 млн грн;

державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям — 15 486,6 млн гривень.

соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини66 637,9 млн грн, зокрема надання допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання — 57 647,3 млн гривень.

соціальний захист дітей та сім’ї27 301 млн грн, зокрема допомога при народженні та усиновленні дитини — 9 736,5 млн гривень.

соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю 3 703,3 млн гривень. Зазначені кошти будуть спрямовані на:

забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю (крісла колісні, засоби реабілітації, ортопедичне взуття, спеціальні засоби для спілкування та орієнтування тощо), протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні;

забезпечення реабілітаційними заходами дітей з інвалідністю;

підвищення рівня медичної, фізичної, психологічної та іншої реабілітації осіб з інвалідністю шляхом розробки високо функціональних програм та методик реабілітації, та впровадження технічних засобів реабілітації, виготовлених за високоефективними технологіями.

У 2023 році буде продовжено роботу із створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, для чого в проєкті Державного бюджету України на 2023 рік регіонам передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам у загальному обсязі 175,4 млн грн або в обсязі, визначеному Державною соціальною програмою запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.

У наступному році за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа передбачено здійснювати підтримку малих групових будинків для надання державної соціальної допомоги дітям, які в них перебувають, в обсязі майже 10 млн гривень.

Соціальний захист ветеранів війни, членів сімей таких осіб, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України

У проєкті Державного бюджету України на 2023 рік на реалізацію програм та заходів соціального захисту ветеранів війни, членів сімей таких осіб, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України передбачені видатки в обсязі 6 819,5 млн грн, серед яких:

забезпечення житлом 2 843 осіб — 5 501,8 млн грн;

психологічна допомога, соціальна, професійна адаптації, санаторно-курортне лікування, розвиток спорту ветеранів — 540,4 млн грн, що на 291,3 млн грн більше, ніж у 2022 році;

функціонування Українського ветеранського фонду, зокрема надання фінансової підтримки ветеранам та членам їх сімей для реалізації проєктів, — 244,7 млн грн;

виплата одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» — 324,5 млн грн;

створення та утримання Національного військового меморіального кладовища — 65,4 млн гривень.

Охорона здоров’я

У проєкті Державного бюджету України на 2023 рік передбачено видатки на охорону здоров’я (державний бюджет з трансфертами) в обсязі 175 688,4 млн гривень.

На реалізацію програми медичних гарантій враховані видатки в обсязі 142 748,2 млн грн для:

первинної медичної допомоги з урахуванням кількості населення, яке заключило декларацію з лікарем;

екстреної медичної допомоги;

спеціалізованої медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах з урахуванням пріоритетних послуг та станів;

паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації;

реімбурсації вартості лікарських засобів та медичних виробів.

До надання медичних послуг за програмою медичних гарантій у 2023 році планується долучити Національний інститут раку та Республіканський центр лікування та реабілітації наслідків нейротравми на базі відділень Комунальне підприємсво «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни».

Також у проєкті Державного бюджету України на 2023 рік враховано видатки на:

спеціалізовану медичну допомогу, яка надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я11 428,8 млн грн;

систему громадського здоров’я — 3 800,5 млн грн;

централізовану закупівлю лікарських засобів та медичних виробів (з лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкології, серцево-судинних захворювань, рідкісних орфанних захворювань, забезпечення заходів імунопрофілактики населення тощо) та високовартісного медичного обладнання для оснащення закладів охорони — 10 278,1 млн гривень.

На забезпечення трансплантації в Україні органів та інших анатомічних матеріалів і лікування громадян України за кордоном передбачено 1 162,7 млн гривень.

У 2023 році з метою підтримки комунальних закладів в системі охорони здоров’я, які не надають медичних послуг за програмою медичних гарантій, планується збереження субвенції на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я в обсязі 1 571,1 млн грн з урахуванням запропонованих Міністерством охорони здоров’я подальших заходів реформи фінансування системи охорони здоров’я.

Зокрема видатки на фінансове забезпечення бюро судово-медичної експертизи враховані в складі субвенції лише до 1 липня 2023 року, а з 1 липня у зв’язку з структурною трансформацією служби судово-медичної експертизи включені до видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я».

Освіта

У проєкті Державного бюджету України на 2023 рік видатки на освіту враховані в обсязі 154 957,1 млн гривень.

На виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів освіти на 2023 рік враховано освітню субвенцію в обсязі 87 515,5 млн гривень.

Також передбачено видатки на облаштування бомбосховищ та безпечних умов для учнів та вчителів в обсязі 1 500 млн гривень.

Для відновлення парку шкільних автобусів, які були передані для потреб Збройних Сил України, у проєкті державного бюджету передбачено кошти у обсязі 000 млн гривень.

На виплату академічних стипендій враховано кошти в обсязі 3 622,4 млн гривень.

З метою продовження реалізації програми «Нова українська школа» на видання і придбання підручників і посібників для учнів і вчителів 6х класів враховані кошти в обсязі 753,5 млн гривень.

На виконання вимог статті 1033 Бюджетного кодексу України щодо охоплення інклюзивною освітою дітей в усіх закладах освіти на 2023 рік для надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами враховано 304,6 млн гривень.

На відновлення зруйнованих/пошкоджених закладів вищої та фахової передвищої освіти враховано 440 млн гривень.

Наукова та науково-технічна діяльність

У проєкті Державного бюджету України на 2023 рік на наукову і науково-технічну діяльність враховані видатки у обсязі 11 797,6 млн грн, з яких за загальним фондом державного бюджету — 8 117,3 млн гривень.

На забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та надання ним грантової підтримки науковим дослідженням у проєкті державного бюджету заплановано видатки у обсязі 414,8 млн гривень.

Також у проєкті державного бюджету на 2023 рік враховано кошти у сумі 589,5 млн грн для здійснення наукових досліджень на антарктичній станції «Академік Вернадський».

Для підтримки проведення наукових досліджень науковими установами, які мають вагомі наукові і практичні результати широкого національного і міжнародного значення, підтримки пріоритетних для держави напрямів наукових досліджень в проєкті державного бюджету Національній академії наук України враховані видатки у розмірі 335,9 млн. гривень.

Видатки на підтримку наукової діяльності молодих вчених враховані у складі видатків Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України науки у обсязі 190 млн гривень.

Національна безпека і оборона

У проєкті Державного бюджету України на 2023 рік з урахуванням вимог Закону України «Про національну безпеку України» загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 1 141 108,2 млн грн або 17,8 відсотка ВВП, з них:

видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони (загальний фонд — 1 006 072,1 млн грн, спеціальний фонд — 115 036,1 млн грн, у тому числі 99 450 млн грн — кредитні кошти, залучені державою від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії )1 121 108,2 млн грн;

державні гарантії — до 20 000 млн гривень.

Видатки по загальному фонду планується спрямувати, зокрема, на:

грошове забезпечення та заробітну плату (з нарахуваннями)563 975,5 млн грн;

медикаменти та перев’язувальні матеріали — 1 048,4 млн грн;

продукти харчування — 20 307,6 млн грн;

оплату комунальних послуг та енергоносіїв — 7 137,1 млн грн;

створення, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової (спеціальної) техніки — 298 601 млн грн;

виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності та інші соціальні виплати — 47 958 млн грн;

будівництво (придбання) житла — 1 870,4 млн гривень.

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії

Для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення об’єктів критичної інфраструктури, житлового фонду та здійснення інших першочергових заходів у 2023 році у складі видатків спеціального фонду враховано видатки на фонд з подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації у сумі 19 361 млн гривень.

Врахування результатів оглядів витрат

У 2021 році огляди проводилися відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 470-р «Про проведення у 2021 році оглядів витрат державного бюджету в окремих сферах». Оглядами було охоплено 16 сфер витрат 9 головних розпорядників коштів державного бюджету, в тому числі 14 сфер, огляди в яких продовжені з минулих років, та дві нові сфери. У 15 сферах огляди витрат завершено, рішення Уряду прийнято щодо 9 з них.

Відтак, зміни, що відбулися у реалізації державної політики за результатами оглядів витрат, враховано під час підготовки проєкту державного бюджету на 2023 рік, зокрема, у сферах:

пенсійного забезпечення в частині встановлення надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (Міністерство соціальної політики України): удосконалено механізм призначення та перерахунку пенсій військовослужбовців, передбачено індексацію пенсій починаючи з 1 березня 2023 року;

освіти в частині виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти (Міністерство соціальної політики України): удосконалено порядок виплати соціальних стипендій Верховної Ради України, які призначаються та виплачуються додатково до інших стипендій або грантів, уточнено порядок використання бюджетних коштів на виплату соціальних стипендій;

наукової і науково-технічної діяльності наукових установ Національної академії наук України (НАНУ): змінено порядок конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (запроваджено нові організаційні засади та умови проведення конкурсу, збільшено частку прикладних досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у загальній кількості наукових робіт), переглянуто тематику робіт, скоректовано результативні показники за відповідними бюджетними програмами;

охорони здоров’я в частині здійснення централізованих закупівель лікарських засобів, медичних виробів і послуг (Міністерство охорони здоров’я України): передано частину видатків на централізовану закупівлю лікарських засобів та медичних виробів до Програми медичних гарантій;

В окремих сферах ще триває робота головних розпорядників коштів державного бюджету (Міністерство молоді та спорту України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Національної академії наук України, Державна судова адміністрація України) з імплементації результатів оглядів витрат, у тому числі в частині актуалізації чинних нормативно-правових актів та розробки нових.

Звіти Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (подані до Кабінету Міністрів України 21 грудня 2021 року та 09 лютого 2022 року) та звіт Міністерства інфраструктури України (поданий до Кабінету Міністрів України 08 лютого 2022 року) не було розглянуто у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, оскільки діяльність Уряду сконцентрована на захисті державного суверенітету.

Залишився незавершеним огляд, розпочатий ще у 2019 році у сфері видатків на вугільну галузь Міністерства енергетики України.

МіністрСергій Марченко

Проєкт

зареєстровано в Парламенті

14.09.2022 р. № 8000

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Державний бюджет України на 2023 рік

Стаття 1. Визначити на 2023 рік:

доходи Державного бюджету України у сумі 1.279.172.682,9 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.146.645.710 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 132.526.972,9 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України у сумі 2.513.872.741,6 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 2.253.321.409,6 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 260.551.332 тис. гривень;

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 14.428.769,8 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 13.955.383,4 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 473.386,4 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 59.528.711,1 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України — у сумі 15.159.102 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 44.369.609,1 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 1.279.800.000 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.107.879.418,2 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 171.920.581,8 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону;

оборотний залишок коштів Державного бюджету України у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Стаття 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2023 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя згідно з додатками № 3, № 4 і № 7 до цього Закону.

Стаття 3. Затвердити на 2023 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками № 5 і № 6 до цього Закону.

Стаття 4. Затвердити перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2023 році від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проєктів, згідно з додатком № 8 до цього Закону.

Дозволити Міністерству фінансів України на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення очікуваних надходжень у 2023 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проєктів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених цим Законом, а також перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до цього Закону.

Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2023 року граничний обсяг державного боргу в сумі 6.406.013.451,2 тис. гривень.

Стаття 6. Установити, що у 2023 році державні гарантії можуть надаватися:

1) за рішенням Кабінету Міністрів України:

а) для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проєктів;

б) для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва — резидентам України;

в) для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в обсязі до 20.000.000 тис. гривень).

Програми, пов’язані з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, затверджуються Кабінетом Міністрів України до надання державних гарантій.

Суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплачувати до державного бюджету плату за їх отримання.

Порядок та умови надання державних гарантій, зазначених у підпунктах «а»—«в» пункту 1 цієї статті, встановлюються Кабінетом Міністрів України;

2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проєктів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проєктів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств;

3) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єкта господарювання державного сектору економіки, який провадить діяльність у сфері передачі електроенергії в Україні, перед Кредитною установою для відбудови (KfW) для реалізації проєкту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (інтеграція української ОЕС до європейської об’єднаної енергосистеми) НІ» (в обсязі до 1.440.000 тис. гривень);

4) за рішенням Кабінету Міністрів України та/або на підставі міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання державного сектору економіки, 100 відсотків акцій яких належать державі, за кредитами (позиками), що залучаються з метою підтримки їх ліквідності та стійкості роботи. Зазначені міжнародні договори України можуть включати, зокрема, положення щодо відмови від суверенного імунітету України в можливих спорах щодо таких зобов’язань та не потребують ратифікації Верховною Радою України.

Стаття 7. Установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років — 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років — 2833 гривні;

працездатних осіб — 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, — 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, — 2093 гривні.

Стаття 8. Установити з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі — 6700 гривень; у погодинному розмірі — 40,46 гривні.

Стаття 9. Установити, що у 2023 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України ’’Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 45 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100 відсотків; для дітей — 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2023 році не збільшується.

Стаття 10. Установити, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2023 рік:

до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 17і, 172 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також податок на дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів, як складова частина податку на прибуток підприємств із застосуванням положень, визначених пунктом 2 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України; надходження від реалізації автомобілів, наземних, водних та повітряних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету; надходження від збору на соціально- економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження; надходження від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, отримані на безоплатній та безповоротній основі в рамках програм та проєктів бюджетної підтримки для боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, а також для посилення національної системи стійкості та подолання наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України;

джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України, щодо державного бюджету (крім надходжень, визначених статтею 12 цього Закону), в тому числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;

джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені частиною другою статті ЗО Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 13 цього Закону).

Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2023 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) кошти від сплати особами з інвалідністю часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих особами з інвалідністю;

2) плата за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про дорожній рух», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про Національну поліцію» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»;

3) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України (крім коштів від реалізації розвідувальним органом Міністерства оборони України надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна);

4) 30 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України ’’Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

5) внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;

6) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла, і пеня за порушення строку платежу з погашення кредиту;

7) відсотки за користування пільговими іпотечними кредитами, наданими внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), і пеня за порушення строку платежів з погашення кредитів;

8) надходження коштів, пов’язаних з виконанням норм Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»;

9) кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України».

Стаття 12. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2023 рік у частині фінансування є надходження, визначені частиною третьою статті 15 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження в попередні періоди в рамках Угод про фінансування програми «Програма підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики України», укладеної Урядом України та ЄС 27 листопада 2014 року, та «Підтримка впровадження транспортної стратегії України», укладеної Урядом України та ЄС 21 грудня 2010 року;

2) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до статей 7 і 8 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», що надійшли у минулі періоди;

3) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у попередні роки;

4) залишок коштів, джерелом формування яких були кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату;

5) 70 відсотків надходжень від приватизації майна установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій;

6) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від Європейського інвестиційного банку в рамках проєктів «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації» та «Основний кредит для аграрної галузі — Україна», одержані за рахунок зовнішніх запозичень у попередні періоди.

Стаття 13. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2023 рік у частині кредитування є надходження, визначені частиною третьою статті ЗО Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-педагогічних і педагогічних працівників, а також на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково- педагогічних та педагогічних працівників, і пеня;

2) повернення кредитів у сумі 6.745,1 тис. гривень, наданих у 2007 році з Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних проєктів у галузях економіки, насамперед із впровадження передових енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних джерел палива;

3) повернення коштів, наданих приватному акціонерному товариству «Укргідроенерго» на поворотній основі для реалізації проєктів соціально- економічного розвитку;

4) повернення кредитів, наданих із спеціального фонду державного бюджету внутрішньо переміщеним особам на придбання житла;

5) повернення кредитів, наданих з державного бюджету внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла.

Стаття 14. Установити, що у 2023 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті ЗО Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та здійснення заходів, визначених частиною четвертою статті ЗО Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11–13 цього Закону, спрямовуються відповідно на:

1) реалізацію Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 11 цього Закону);

2) державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 12 цього Закону);

3) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу щодо підтримки регіональної політики та державної політики у сфері транспорту (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 12 цього Закону);

4) придбання Міністерством енергетики України облігацій внутрішньої державної позики відповідно до статті 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 12 та пунктом 2 статті 13 цього Закону);

5) розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 12 цього Закону);

6) надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 13 цього Закону);

7) виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, з метою реалізації проєктів соціально-економічного розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);

8) закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про дорожній рух», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про Національну поліцію», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 цього Закону);

9) будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 11 цього Закону);

10) розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та функціонування органів розпорядника зазначеного Реєстру (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону);

11) надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 11 та пунктом 4 статті 13 цього Закону);

12) забезпечення функціонування постійно діючого незалежного державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

13) надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 11 та пунктом 5 статті 13 цього Закону);

14) проведення будівництва, реконструкції (реставрації) та капітального ремонту об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби України за бюджетною програмою «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3601020) (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 12 цього Закону);

15) надання кредитів для фінансування проєктів розвитку малого та середнього бізнесу (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 12 цього Закону);

16) фонд ліквідації наслідків збройної агресії (за рахунок джерел, визначених пунктами 8, 9 статті 11 цього Закону).

Стаття 15. Установити, що у 2023 році Національний банк України перераховує до Державного бюджету України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком України резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про Національний банк України», кошти на загальну суму не менш як 19.361.000 тис. гривень.

Кошти, передбачені у частині першій цієї статті, перераховуються Національним банком України до Державного бюджету України відповідно до графіка, встановленого Міністерством фінансів України.

Стаття 16. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій банків та обмін облігацій внутрішньої державної позики на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням у тижневий строк Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 17. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, в обмін на такі облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 18. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, у тому числі, як виняток з положень частини першої статті 16 Бюджетного кодексу України, за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу. Умови таких правочинів визначаються Кабінетом Міністрів України.

На обсяг здійснених державних запозичень Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 19. Установити, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів в рамках Програми з відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Установити, що господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним періодом.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним періодом.

На суму несвоєчасно сплачених коштів (частини чистого прибутку) до державного бюджету контролюючими органами нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Суб’єкти управління об’єктами державної власності забезпечують реалізацію дивідендної політики держави стосовно господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, шляхом здійснення відповідних заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими товариствами згідно з їх установчими документами та законодавством.

Стаття 21. До законодавчого врегулювання питання функціонування Верховного Суду України утримання суддів Верховного Суду України та працівників його апарату здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених Верховному Суду.

Стаття 22. Установити, що у 2023 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Стаття 23. Установити, як виняток з положень пункту 1 частини другої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 11 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), зараховується до загального фонду державного бюджету у розмірі 21 відсоток, до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі — 64 відсотки.

Стаття 24. Установити, що у 2023 році, як виняток з положень підпунктів 2 та 3 частини першої статті 98, пункту 2 частини першої статті 99 Бюджетного кодексу України, горизонтальне вирівнювання податкоспроможності здійснюється:

для обласних бюджетів — окремо за надходженням податку на прибуток підприємств, визначеного пунктом Iі частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України, за січень — серпень 2022 року та за очікуваним надходженням у 2022 році податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України;

для бюджетів місцевого самоврядування, крім бюджетів міст Києва та Севастополя і районів у містах, — за очікуваним надходженням у 2022 році податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України.

Стаття 25. Передбачити у 2023 році додаткову дотацію на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною агресією Російської Федерації.

Установити що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, розподіл такої додаткової дотації між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Установити, що у 2023 році на період воєнного стану в Україні та протягом ЗО днів з дня припинення або скасування цього стану не застосовуються положення частин десятої і одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони.

Стаття 27. Установити, що у 2023 році, як виняток з положень пункту 21 частини четвертої статті ЗО Бюджетного кодексу України, надходження, визначені пунктом ІЗ5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, спрямовуються Міністерству внутрішніх справ України та Національній поліції України на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Стаття 28. Установити, що у 2023 році кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 5 і частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, спрямовуються відповідно до пункту 5 і частини четвертої статті ЗО Бюджетного кодексу України на:

здійснення заходів у сфері освіти за бюджетними програмами «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) та «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти» (код 2201420);

закупівлю високовартісного медичного обладнання для закладів охорони здоров’я за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400);

здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво» (код 3801280);

реконструкцію, будівельно-ремонтні роботи баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки за бюджетними програмами «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» (код 3401110) та «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220).

Стаття 29. Створити у 2023 році фонд ліквідації наслідків збройної агресії у складі спеціального фонду Державного бюджету України з метою подолання наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Рішення про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Бюджетного кодексу України, не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею.

Кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будівель (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту;

реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання;

реконструкцію, капітальний ремонт будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проєктної (проєктно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій.

Звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року.

2. Додатки №№ 1–8 до цього Закону є його невід’ємною частиною.

3. Зупинити на 2023 рік дію:

абзаців другого і третього частини першої статті 14 Бюджетного кодексу України;

абзацу другого частини сьомої статті 16 Бюджетного кодексу України (в частині необхідності погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету);

абзаців першого (в частині гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій) та другого частини першої, частини другої статті 18 Бюджетного кодексу України;

абзацу другого частини першої статті 24і Бюджетного кодексу України;

пункту 242 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України;

пункту 52 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України;

частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст. 436; 2018 р., № 6–7, ст. 43) щодо розміру посадових окладів судових експертів;

частини першої статті 12і, частин першої, другої та п’ятої статті 122 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2010 р., № 1, ст. 3; 2013 р., № 14, ст. 90; 2014 р., № 20–21, ст. 712; 2020 р., № 28, ст. 188);

абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31) — із змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року № 2347, в частині затвердження Верховною Радою України програми медичних гарантій у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік;

статті 35 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448; 2020 р., №№ 7–9, ст. 48, № 36, ст. 273);

пунктів 1–3 частини першої статті 3, частини другої статті 4, пункту 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 47, ст. 407);

частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155; 2020 р., № 50, ст. 456);

абзацу п’ятого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії*» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 50, ст. 456);

частини шостої статті 2 Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування»;

підпункту 3 пункту 4 статті 21 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про енергетичну ефективність» (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 2, ст. 8);

частини дев’ятої статті 12 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 265; 2021 р., № 35, ст. 295);

Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111).

4. Міністерству оборони України, Державній спеціальній службі транспорту України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Службі зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій передбачати у межах видатків державного бюджету на їх утримання на відповідний рік протягом строку дії відповідних господарських договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, необхідні кошти для їх оплати, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України.

Міністерство оборони України, Державна спеціальна служба транспорту України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба зовнішньої розвідки України, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами, пов’язаними із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України, а Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на зазначену мету державних гарантій.

5. Кабінету Міністрів України забезпечувати утворення органів виконавчої влади та/або виконання органами виконавчої влади додаткових повноважень в межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади.

6. Установити, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) застосовуються до 31 грудня 2023 року.

7. Установити, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція із здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

8. Установити, що у 2023 році частина друга та абзац п’ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частина друга статті 22, стаття 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», частина друга статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

9. Установити, що у 2023 році для розрахунку обсягу видатків на державне фінансування статутної діяльності політичних партій на 2023 рік застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2022 року.

10. Кабінету Міністрів України разом з Центральною виборчою комісією після припинення чи скасування воєнного стану в Україні подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України.

11. Кабінету Міністрів України після припинення чи скасування воєнного стану виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах опрацювати питання збільшення видатків для виконання пріоритетних напрямів розвитку культури Українським культурним фондом та Українським інститутом книги, відновлення програм збереження української культурної та історичної спадщини.

12. Кабінету Міністрів України за підсумками виконання Державного бюджету України у І кварталі 2023 року виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах розглянути питання щодо збільшення видатків за бюджетною програмою КПКВК 2601030 «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно- промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення».

Голова Верховної Ради України

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті