Звіт ВООЗ про фінансовий захист українців у сфері охорони здоров’я. Коротко про головне

23 березня експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні спільно з Барселонським офісом ВООЗ з фінансування систем охорони здоров’я презентували звіт організації «Чи можуть люди дозволити собі платити за медичну допомогу: нові дані про рівень фінансового захисту в Україні». Цей звіт є всебічним аналізом фінансового захисту в нашій державі до ескалації війни, який охоплює період 2009–2021 рр. і, що найважливіше, впливу реформи охорони здоров’я з 2017 р. Також у рамках заходу відбулася панельна дискусія на тему «Ключові напрямки та політики щодо зменшення катастрофічних платежів та неформальних витрат».

Участь у дискусії щодо впровадження результатів звіту взяли представники Міністерства охорони здоров’я України, Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) та Націо­нальної служби здоров’я України.

Варто зазначити, що це дослідження є важливим з ряду причин:

  • по-перше, воно показує, як країна відреагувала на пандемію COVID-19,
  • по-друге, інформує про результати запровадження медичної реформи,
  • по-третє, дозволяє порівняти витрати населення на сферу охорони здоров’я з такими в інших країнах Європи.

Отже, згідно зі звітом, у 2021 р. 17% домогосподарств (або 2,5 млн сімей) змушені були зробити катастрофічні витрати на охорону здоров’я. До катастрофічних витрат відносять такі, що становлять понад 40% від щорічного доходу родини. За словами Михайла Радуцького, голови Комітету, з 2018 р. цей показник покращується, тобто кількість людей з критичними витратами на медичні послуги зменшується. Також із 2017 р. зменшується кількість випадків, коли пацієнт не зміг отримати медичну допомогу. Найбільшими є затрати домогосподарств на лікарські засоби (44%) та стаціонарні медичні послуги (43%). Автори дослідження відзначають, що частина українців продовжує з власної кишені сплачувати за послуги, які входять до Програми медичних гарантій (ПМГ) та надаються державою за направленням сімейного лікаря безоплатно. Найчастіше сплачують за ліки та послуги люди з низьким рівнем доходу.

За результатом звіту експерти ВООЗ надали Україні наступні рекомендації:

1) здійснення оптимізації витрат на медицину, зокрема необхідно забезпечити фінансування ПМГ на рівні 5% валового внутрішнього продукту;

2) пріоритет витрат на первинку — ліки для амбулаторного та стаціонарного лікування;

3) фокус на підтримці людей з найнижчими доходами (групи ризику);

4) розширення програми реімбурсації «Доступні ліки»;

5) моніторинг виписування препаратів за рецептами;

6) розширення Національного переліку основних лікарських засобів.

Разом з тим М. Радуцький під час панельної дискусії поінформував учасників заходу про кроки, які Україна вже зробила щодо виконання рекомендацій, наданих експертами ВООЗ, зокрема:

  • програма «Доступні ліки» розширюється. МОЗ України наказом від 21.02.2023 р. № 351 затвердило новий Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, до якого включено 21 торгову назву імуносупресивних препаратів. Окрім того, у планах також відшкодування вартості тест-смужок та знеболювальних лікарських засобів;
  • з квітня вводиться електронний рецепт на всі рецептурні ліки.

Окремою темою для обговорення стали неформальні платежі. За оцінками експертів ВООЗ, завдяки медичній реформі та пріоритету надання послуг на первинці вдалося зменшити суми, які українці платять безпосередньо медикам. Однак це питання потрібно вирішувати комплексно, зокрема шляхом внесення змін до податкової політики держави.

Для зменшення витрат населення на ліки та медичні послуги було запропоновано:

1) запровадити в законодавство поняття «фармацевтична послуга».

2) ухвалити стандарти якості та протоколи надання медичних послуг. Це стратегічне завдання для профільного міністерства. Коли будуть затверджені ці документи, Національна служба здоров’я України зможе контролювати якість надання послуг, правильність призначення ліків пацієнту;

3) підвищення оплати за пакети медичних послуг до ринкового рівня. У такому разі медичні заклади будуть отримувати достатньо коштів, щоб платити працівникам гідні зарплати. Відповідно, менше медиків отримуватимуть гроші «в кишеню» від пацієнтів. Однак під час війни виділити більше коштів на охорону здоров’я, а, відповідно, підвищити вартість пакетів, неможливо.

Крім того, було презентовано результати дослідження, у ході якого порівнювали витрати на медицину українців та європейців. Україна посідає останнє місце за витратами населення на медичні послуги порівняно з іншими країнами Європи, як за офіційними, так і за неофіційними платежами. Так, 12% українців знаходяться в категорії збідніння, 9% — за межею бідності.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами facebook.com/radutskyy,
фото зі сторінки ВООЗ у Facebook
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті