Хронічний біль є основною клінічною проблемою: в Європі близько 18% населення страждає від помірного та тяжкого хронічного болю (Breivik H. et al., 2006). Відчуття болю в суглобах є однією з причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації, а також розвитку хронічного больового синдрому, що значно знижує якість життя. Біль, зниження функції й обмеження активності є симптомами деяких хвороб скелетно-м’язової системи, наприклад, остеоартрозу — найвищу поширеність болю у колінах відзначають у жінок віком 45–75 років і старше (Карабут Л.В., Єрьоменко Р.Ф., 2021).
При зверненні пацієнта за допомогою в аптеку, фармацевту бажано дізнатися, чи біль і порушення функції суглоба виникли внаслідок травми, чи наявні один або декілька загрозливих симптомів, чи належить пацієнт до груп ризику захворювання на остеоартроз і чи відмічають нині або в анамнезі остеоартроз тощо. Залежно від відповідей клієнту можна буде рекомендувати відповідні дії чи лікарські засоби. Розглянемо детально, на що фармацевту слід звернути увагу.
Важливо розуміти можливі причини виникнення болю в суглобах, особливо в осіб із груп ризику, та необхідність своєчасного звернення до лікаря за консультацією та призначенням належного лікування. До груп ризику належать:
- особи віком старше 60 років;
- пацієнти із травмами суглобів в анамнезі;
- особи з деякими хронічними хворобами (ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматична патологія тощо);
- робітники, зайняті важкою фізичною працею або робота яких пов’язана з перебуванням суглобів у незручному положенні (сидіння «навпочіпки», стояння «навколішки» тощо);
- спортсмени-професіонали;
- особи з надмірною масою тіла;
- жіноча стать (особливо віком старше 50 років), у жінок захворювання більш поширене, ніж у чоловіків;
- прогресування хвороби можуть спричиняти поліпрагмазія, незбалансоване харчування (недостатнє надходження з їжею вітамінів, кальцію).
Нагадаємо деякі загальні заходи, які сприяють зниженню ризику розвитку захворювань, що викликають біль у суглобах, про які може повідомити фармацевт при розмові з пацієнтом:
- достатня фізична активність та зниження гіподинамії;
- раціональний режим харчування зі збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів;
- відмова від надмірного вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- контроль маси тіла.
Бувають випадки, коли відвідувач аптеки має чіткі скарги, тому нагадаємо фармацевтам симптоми, які потребують рекомендації щодо невідкладного звернення до лікаря, а саме:
- біль у суглобі, що супроводжується підвищенням температури тіла вище 37,8 °С;
- після фізичного навантаження в ділянці ураженого суглоба з’являються болючість і обмеження рухів або інтенсивність болю зростає;
- у ділянці ураженого суглоба підвищується температура, з’являються почервоніння, набряк та обмеження рухів суглоба;
- біль у суглобі з’явився після травмування;
- біль у суглобі з’явився після перенесеної нещодавно гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ);
- біль у суглобі супроводжується розладами сечовиділення, висипом на шкірі;
- біль і ранкова скутість у дрібних суглобах тривають більше 30 хв.
Згідно з рекомендаціями Європейського товариства з клінічних та економічних аспектів остеопорозу та остеоартриту (ESCEO, 2014 р.), лікування остеоартрозу необхідно починати із застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) у формі мазі, гелю тощо та глюкозаміну/хондроїтину сульфату (Bruyere O. et al., 2015). Вони досить ефективно можуть зменшити вираженість болю на початкових стадіях захворювання з відносно невисоким ризиком розвитку побічних ефектів, які характерні для системних протизапальних препаратів.
Основою анальгезивної дії НПЗП є пригнічення синтезу медіаторів болю та запалення — простагландинів внаслідок зниження активності ферменту циклооксигенази–2 (ЦОГ-2), за рахунок чого зменшується вираженість запалення та болю в суглобі. Якщо проведене лікування є малоефективним, до терапії болю додають також НПЗП системної дії (у формі капсул, таблеток тощо) та препарати гіалуронової кислоти. Але ліки, які досить часто приймають пацієнти, у тому числі самостійно, належать до неселективних інгібіторів ферменту ЦОГ-1 та ЦОГ-2: ібупрофен, диклофенак, індометацин та інші. Вони досить ефективно усувають біль та запалення у більшості пацієнтів, які скаржаться на біль у суглобах. Необхідно дуже обережно застосовувати підгрупу коксибів, селективних інгібіторів ЦОГ-2 (целекоксиб) у пацієнтів літнього віку при хворобах серця, печінки, нирок.
Таким чином, загалом НПЗП зумовлюють хороший анальгезивний ефект при слабкому та помірному больовому синдромі (Насонова В.А., 2003). Однак необхідно дуже обережно та раціонально використовувати протизапальну та знеболювальну терапію, строго дотримуватися режиму дозування препаратів у хворих похилого віку внаслідок підвищеного ризику розвитку у них побічних ефектів. Це особливо небезпечно при довготривалому застосуванні, при самостійному, без рекомендацій лікаря, прийомі препаратів або самостійній необґрунтованій їх заміні на генеричні препарати (Мамчур В.Й., Коваленко О.Ю., 2015).
Важливо відзначити, що в протоколі фармацевта наведено перелік безрецептурних лікарських засобів для зниження ризику розвитку деяких захворювань суглобів. Наприклад:
1. Анальгетики та антипіретики:
- кислота ацетилсаліцилова;
- метамізол натрію;
- парацетамол.
2. Нестероїдні протизапальні засоби для системного застосування:
- ібупрофен;
- кислота мефенамінова;
- напроксен;
для місцевого застосування:
- диклофенак;
- ібупрофен;
- індометацин;
- кетопрофен;
- напроксен;
- німесулід.
3. Інші нестероїдні протизапальні/протиревматичні засоби:
- глюкозамін;
- хондроїтину сульфат;
- глюкозамін + хондроїтину сульфат.
При цьому фармацевту важливо надати рекомендації стосовно режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів та звернути увагу на застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
Отже, підбиваючи підсумки, слід зазначити, що оптимальне лікування захворювання суглобів потребує комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів. Для зменшення вираженості болю в суглобах важливо сприяти навчанню правил поведінки в повсякденному житті, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних з порушенням функції суглобів, і запобігти подальшому руйнуванню суглобового хряща:
- дотримуватися лікування, призначеного лікарем;
- регулярно виконувати спеціальні фізичні вправи для суглобів;
- уникати тривалого перебування на ногах, пересування на великі відстані;
- користуватися підтримувальними засобами (палиці, ортопедичні устілки, фіксатори суглобів тощо);
- для зниження навантаження на суглоби необхідно зменшити надмірну масу тіла та дотримуватися раціонального режиму харчування.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим