В полоні алергії: сезон амброзії не за горами

Коли природа вирішила покарати

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia) — бур’яниста рослина, пилок якої є одним із найнебезпечніших аероалергенів: його тривалий вплив може призвести до сенсибілізації навіть у людини, раніше не схильної до алергічних реакцій (рисунок). За даними Європейської аероалергенної мережі (European Aeroallergen Network — EAN), відмічають постійне збільшення площі заражених амброзією територій Центральної Європи та її значний негативний вплив на здоров’я населення (Leru P.M. et al., 2019).

Рисунок Цікаві факти про амброзію

Підступний пилок

Сезон амброзії зазвичай триває 6–10 тиж: з середини липня до початку листопада, або до того часу, коли температура опускається нижче нуля на кілька тижнів. При цвітінні цієї рослини утворюється основна причина її алергенності — пилок, що характеризується масовістю (одна рослина може випускати до 1 млрд пилкових зерен за сезон) та високим сенсибілізувальним профілем (лише 10 пилкових зерен на 1 м³ повітря здатні спровокувати алергічну реакцію).

У пилку амброзії відкрито та описано 8 алергенних білків: Amb a 1 (основний алерген з класу пектат-ліаз, до якого чутливі більше 95% пацієнтів), Amb a 4 (дефензиноподібний білок), Amb a 6 (транспортер ліпідів), Amb a 8 (профілін), Amb a 11 (цистеїн-протеаза), Amb a 12 (енолаза), Amb a 9 та Amb a 10 (полькальцини). Рівень сенсибілізації між вказаними алергенами коливається у межах 10–50%. Потужний алергенний вплив пилку також пов’язують із дією ферменту ендопептидази та флавоноїдів, що містяться в його складі (Kuan-Wei Chen et al., 2018).

На сьогодні амброзія вже є частиною міської флори великих міст, що зумовлює підвищення ризику забруднення повітря та респіраторних захворювань (Leru P. M. et al., 2019). Незважаючи на те що більшість пилку амброзії падає поблизу материнської рослини, значна його частка може переноситися на далеку відстань. Тому навіть перебуваючи в районі з невеликою кількістю рослин-алергенів, все одно можна постраждати від їх впливу. Вченими зафіксовано підвищення впливу амброзієвого пилку на здоров’я протягом останніх десятиліть, та прогнозується ще більше його зростання через глобальне потепління (Gentili R. et al., 2019), адже доведено, що при підвищенні температури та концентрацій СО₂ у повітрі зростає й концентрація алергенних білків у пилку (Kuan-Wei Chen et al., 2018).

Патогенез та діагностика захворювання

Механізм розвитку алергічної реакції на амброзію відбувається за такою схемою: 1. Контакт з алергеном (дотик, вдихання чи проковтування пилку амброзії) → 2. Активація імунної системи → 3. Вивільнення гістаміну → 4. Прояв алергічних симптомів.

Сенсибілізація до амброзії може спричиняти перехресну реакцію (імунну відповідь на подібні за будовою та функціями алергенні молекули) на пилкові рослини (полин, ромашку, ехінацею), горіхи (арахіс, фундук, грецькі горіхи), насіння соняшнику, кунжут, гречку, пшеницю, сою, персики, яблука, дині, кавун, цукіні, банани, огірки, артишоки, манго, харчові продукти (халва, мед, соняшникова олія). Перехресну алергію провокують білки-полькальцини (Amb a 9 та Amb a 10), що є як у складі пилку амброзії, так і в її відповідниках (Kuan-Wei Chen et al., 2018).

Комплексна діагностика патології включає збір анамнезу, шкірні прік-тести з алергеном амброзії, аналіз крові на вміст IgE. При необхідності також проводяться дослідження щодо наявності перехресних реакцій.

Які симптоми алергії на амброзію?

Серед симптомів алергії на амброзію виділяють сильний нежить з рідкими водянистими виділеннями, закладеність носа, почервоніння та свербіж очей, сльозотечу, першіння в горлі, часте чихання, сухий подразнюючий кашель, висип на шкірі, що свербить.

При тривалому впливі пилкових алергенів у чутливих осіб можуть розвиватися такі ускладнення: частий головний біль (напади мігрені), дратівливість, погіршення сну та психо­емоційного стану (депресія), втрата смакових та нюхових відчуттів, закладеність вух, розвиток бронхіальної астми. Пилок амброзії також може стати причиною загострення симптомів уже діагностованої раніше бронхіальної астми з піком розвитку в середині вересня, що часто ускладнюється запаленням легень та набряками дихальних шляхів.

Як лікувати алергію на амброзію?

Хоча не існує спеціальних ліків від алергії на амброзію, є лікарські засоби та методи, що можуть допомогти зменшити вираженість симптоматики та поліпшити загальний стан пацієнта.

Для зменшення вираженості алергічних проявів рекомендуються антигістамінні лікарські засоби для системного застосування. У цьому контексті слід згадати про лево­цетиризину дигідрохлорид — синтетичний ізомер цетиризину з групи антигістамінних препаратів ІІІ покоління, дія якого зумовлена впливом на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції. Левоцетиризин попереджує розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію. Тому препарати на основі левоцетиризину — обґрунтований вибір для симптоматичного лікування алергічного риніту та кропив’янки.

Окрім антигістамінних засобів системної дії, можуть бути застосовані протиалергічні креми та мазі для місцевого застосування, симпатоміметики, стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів, засоби елімінаційної терапії.

У разі, коли симптоматична терапія не допомагає, для уточнення діагнозу та призначення адекватного лікування потрібно обов’язково звернутися до лікаря, який після встановлення діагнозу може призначити:

• пероральні стероїди (преднізон);
• назальні глюкокортикоїди (мометазон, флутиказон);
• очні гормональні краплі (дексаметазон, лотепреднол).

У разі тяжкої алергії на амброзію або для тривалого лікування може бути призначений курс алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ), що передбачає прийом спеціальних сублінгвальних таблеток або ін’єкцій, які розвивають толерантність до алергенів пилку та знижують імунну гіпер­реактивність.

Запобіжні методи

З метою запобігання сенсибілізації амброзією рекомендовано:

• максимально обмежити вплив джерел пилку рослини, тримаючи закритими всі вікна в будинках і автомобілях, миючи руки після дотику до тварин, які були на вулиці, знімаючи взуття та змінюючи одяг після входу в приміщення, а також приймаючи душ перед сном;
• зменшити час перебування на вулиці, коли кількість пилку висока (зазвичай зранку, а також у вітряні, теплі дні та після дощу);
• за 2 год до можливого контакту з алергеном застосовувати протиалергічні назальні спреї та очні краплі;
• почати профілактичний прийом антигістамінних засобів за 2 тиж до ймовірного початку цвітіння цієї рослини в регіоні проживання;
• часто промивати носову порожнину сольовими розчинами;
• постійно проводити вдома вологе прибирання.

Особливої дієти при алергії на амброзію не призначають, але бажано виключити з раціону продукти, що можуть провокувати перехресну реакцію.

Якщо вчасно діагностувати та підібрати ефективну терапію, то навіть таке захворювання, як алергія на пилок амброзії, можна здолати. І хоча повністю позбутися від цієї патології неможливо, дякуючи сучасним терапевтичним методикам, можна значно знизити рівень сенсибілізації організму та унеможливити розвиток ускладнень.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!