Холодова травма — це ушкодження, що виникають через вплив на організм низьких температур навколишнього середовища. Відчуття холоду може призвести до зниження температури тіла (гіпотермії) та пошкодження фокальних м’яких тканин (Danzl D.F., 2022).
Холодові травми (ХТ) залишаються актуальною проблемою медицини. Ушкодження організму внаслідок впливу низької температури (загальне охолодження, відмороження) розповсюджені в різних кліматичних поясах і часто зумовлюють інвалідизацію або навіть летальні наслідки. Великих втрат від ХТ зазнають збройні сили під час бойових дій у холодну пору року. Фармакопрофілактика та фармакотерапія ХТ розроблені недостатньо. З цією метою використовують фригопротектори — збірна група лікарських препаратів, які підвищують опірність організму до дії низьких температур довкілля. Але найефективніші механізми фригопротекторної дії залишаються недостатньо дослідженими (Капелька І.Г. та ін., 2021).
ХТ виникають при взаємодії 2 чинників: низької абсолютної температури та тривалості її впливу на організм людини. Загалом, організм людини містить механізми для збереження внутрішньої температури тіла, навіть якщо перфузію кінцівок тимчасово порушено з метою збереження внутрішньої температури. Коли ці механізми починають відмовляти внаслідок перевантаження, це призводить до постійного пошкодження тканин. Остаточний механізм травми включає поєднання безпосереднього ураження клітин внаслідок дії холоду, безпосереднього утворення льоду всередині клітин та в міжклітинному просторі, ішемії через тромбоз судин та реперфузійне пошкодження (Hall M.A. et al., 2023).
При зниженні температури тіла нижче 33 °С, виникає спазм судин мікроциркулярного русла і знижуються реологічні властивості крові (збільшується в’язкість крові). Це зумовлює порушення перфузії тканин, гіпоксію та їх загибель. Отже, для попередження змертвіння тканин при ХТ необхідно поєднувати зігрівання тканин з відновленням мікроциркуляції. Стійкість до охолодження знижується при значному стомленні, голодуванні, після травми, крововтрати, у осіб, які перебувають у стані шоку, алкогольного сп’яніння, при попаданні в холодну воду. Переохолодження настає швидше за високої вологості повітря, сильного вітру, особливо, якщо на людині легкий, тісний або промоклий одяг. Про початок загального охолодження свідчать збудження, озноб, синюшність губ, блідість і похолодання шкіри, «гусяча шкіра», задишка, почастішання пульсу. Потім з’являються відчуття втоми, скутість, сонливість, байдужість, загальна слабкість. Якщо охолодження триває, то настає непритомний стан, відбувається втрата свідомості, зупинка дихання і кровообігу.
В інструкції до лікарського засобу Аркоксія (етерококсиб) зазначено, що препарат показаний в якості симптоматичної терапії при остеоартриті, ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондиліті, а також при болю і ознаках запалення, пов’язаних із гострим подагричним артритом, та може бути застосований при нетривалому лікуванні помірного післяопераційного болю, пов’язаного зі стоматологічними операціями. Сучасні дослідження вказують і на додаткові можливі фригопротекторні властивості цього лікарського засобу.
Значну роль у патогенезі ХТ відіграють продукти метаболізму арахідонової кислоти: тромбоксан, простагландини, лейкотрієни. Враховуючи роль ейкозаноїдів у механізмі розвитку патології, можна зробити припущення щодо позитивного впливу інгібіторів метаболізму арахідонової кислоти на перебіг цієї патології (Капелька І.Г. та ін., 2020). Інгібітори каскаду арахідонової кислоти мають значний потенціал як агенти для профілактики тяжких ХТ.
Результати попередніх досліджень продемонстрували виражені фригопротекторні властивості деяких нестероїдних протизапальних засобів, насамперед диклофенаку натрію, еторикоксибу, дарбуфелону мезилату, в умовах гострого загального охолодження. Встановлено, що еторикоксиб і дарбуфелону мезилат виявляють фригопротекторні властивості, зменшуючи вираженість гіпотермії, чинять стресопротекторну дію та сприятливо впливають на функціональний стан нирок. Усі досліджені нестероїдні протизапальні препарати запобігають зниженню скорочувальної здатності міокарда (впливом на систолічний індекс) та подовженню інтервалу Q–T внаслідок гострої ХТ. Профілактичне застосування інгібіторів каскаду арахідонової кислоти зменшує вираженість стресової реакції, сприяє підтримці функції нирок і серця (Штриголь С. та ін., 2022).
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим