Покашляйте, будь ласка!

Осінньо-зимовий період — час загострення застуд, одним з найбільш частих проявів яких є кашель. Кашель може минати самостійно та не загрожувати здоров’ю, а може бути й тривалим, виснажливим та супроводжуватися утрудненим відхаркуванням.

Кашель — захисна рефлекторна реакція організму, що забезпечує очищення слизової оболонки дихальних шляхів від сторонніх тіл (пил, дрібні речі, вода, їжа) або слизу. У деяких випадках кашель може бути відповіддю на подразнення чутливих рецепторів, що містяться в слизовій оболонці дихальних шляхів (холодне повітря), або зумовлений зниженням порогу чутливості (прийом деяких ліків), рідше — бути пов’язаним з рідкісними розладами здоров’я (патологія обмінних процесів, вроджені вади розвитку). Причиною кашлю можуть бути як інфекційні (віруси, бактерії, грибки, гельмінти), так і неінфекційні чинники (вади розвитку, обмінні порушення, застійна серцева недостатність).

У більшості випадків лікування кашлю слід проводити емпірично та зосереджуватися на симптоматичному полегшенні стану.

Засоби, що пригнічують кашель, можна використовувати, щоб зменшити вираженість сухого (непродуктивного) кашлю шляхом купірування кашльового рефлексу, а відхаркувальні засоби (муколітики) — при вологому кашлі, коли фіксується продукування великої кількості слизу в дихальних шляхах (Sharma S. et al., 2023).

До протикашльових засобів, що може порекомендувати фармацевт, належать лікарські засоби, які містять:

• бутамірату цитрат — засіб-пригнічувач, що спричиняє неспецифічний антихолінергічний та бронхоспазмолітичний ефект, покращує функцію дихання;
• алкалоїд глауцин, що пригнічує кашльовий центр, не впливаючи на дихальний центр, чинить слабко виражену бронхоспазмолітичну та адренолітичну дію;
• окселадин — протикашльовий засіб центральної дії;
• преноксдіазин, який зумовлює протикашльову дію за рахунок локальної анестезуючої дії (знижує збудливість периферичних сенсорних (кашльових) рецепторів), бронхолітичної дії (пригнічує барорецептори, які беруть участь у кашльовому рефлексі), та незначного зниження активності дихального центру, але без пригнічення дихання.

Однак при рекомендаціях протикашльових засобів не варто забувати, що кашель є основним захисним механізмом, а зниження кашльового рефлексу може негативно вплинути на час одужання від хвороби (Sharma S. et al., 2023).

Вологий кашель супроводжується виділенням великої кількості мокротиння, тому при його лікуванні рекомендується застосовувати муколітичні препарати (при в’язкому густому мокротинні), а також відхаркувальні засоби, що стимулюють евакуацію синтезованого слизу назовні з органів дихання:

1. Муколітичні засоби прямої дії
   • За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зниження в’язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету, навіть за наявності гнійного мокротиння.
2. Муколітичні засоби непрямої дії
   • Амброксолу гідрохлорид збільшує секрецію залоз дихальних шляхів, посилює виділення легеневого сурфактанта і стимулює циліарну активність, внаслідок чого полегшується відділення слизу та його виведення (мукоциліарний кліренс).
   • Бромгексин чинить відхаркувальну і муколітичну дію, збільшує об’єм мокротиння, знижує його в’язкість та сприяє його евакуації з бронхів, стимулює гідролітичну деполімеризацію мукопротеїнових волокон і активність миготливого епітелію.
   • Карбоцистеїн впливає на гелеву фазу слизу дихальних шляхів: шляхом розриву дисульфідних містків глікопротеїнів, спричиняє розрідження надмірно в’язкого секрету бронхів, що сприяє евакуації мокротиння.
3. Експекторанти
   • Біологічно активні речовини алтеї лікарської чинять протизапальну, пом’якшувальну, відхаркувальну, обволікаючу дію, прискорюють регенерацію тканин, зменшують вираженість запального процесу.
   • Дія гвайфенезину полягає у стимуляції рецепторів слизової оболонки шлунка і рефлекторному стимулюванні секреції залоз дихальних шляхів, у результаті чого збільшується об’єм і знижується в’язкість бронхіального секрету.
   • Компоненти листя евкаліпта зумовлюють антисептичну, протизапальну, знеболювальну, в’яжучу, репаративну і відхаркувальну дію.
   • Біологічно активні сполуки подорожника великого чинять відхаркувальну, протизапальну, знеболювальну, кровоспинну, ранозагоювальну, бактеріостатичну дію та посилюють функціональну активність епітелію дихальних шляхів, сприяючи виділенню й евакуації слизу з них.
   • Корінь солодки містить компоненти, що мають відхаркувальні та обволікаючі властивості та чинять сечогінну, протизапальну, спазмолітичну, антигістамінну, противиразкову дію.
   • Сухий екстракт листя плюща містить сапоніни, які характеризуються відхаркувальною, спазмолітичною, протизапальною, антимікробною дією.
   • У складі трави чебрецю містяться ефірна олія, флавоноїди, дубильні та гіркі речовини, камедь, тритерпенові кислоти, мінеральні солі, що при взаємодії чинять відхаркувальну, антибактеріальну, спазмолітичну та знеболювальну дію, заспокійливо діють на центральну нервову систему, стимулюють виділення шлункового соку.

При симптоматичному лікуванні продуктивного кашлю при різних захворюваннях органів дихання, що супроводжуються бронхоспазмом, можуть бути призначені й інші лікарські засоби, наприклад Аскоріл. Але не слід забувати, що встановити діагноз та призначити лікування в конкретному випадку може лише лікар.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА» за матеріалами www.dec.gov.ua, www.nhs.uk

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!