Законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель».

Представляти проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Радуцький Михайло Борисович.

Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Для проведення ефективних закупівель та отримання найкращих цінових пропозицій при закупівлі медичних товарів, у тому числі дороговартісного медичного обладнання необхідно забезпечити:

1) проведення ретельного аналізу ринку та вивчення потреби закладів охорони здоров’я з метою створення конкурентних умов та задоволення реальних потреб медичних працівників;

2) здійснення проактивних заходів для залучення потенційних постачальників до участі у закупівлях, а також побудова репутації та стосунків, за яких потенційні постачальники мають довіру до закупівельника;

3) формування конкурентних технічних завдань та закупівельної документації, яка дозволяє брати участь у закупівлях якомога більшій кількості визнаних міжнародних виробників медичного обладнання;

4) проведення агрегації потреби багатьох закладів охорони здоров’я.

Вищезазначений підхід має на меті створення висококонкурентного середовища, за якого постачальники медичних товарів зацікавлені надавати найкращу з можливих пропозицію.

У свою чергу за інформацією Міністерства охорони здоров’я України закупівлі медичних товарів, що проводяться закладами охорони здоров’я та іншими замовниками, часто позбавлені вказаних характеристик, натомість:

1) технічним завданням відповідає обмежене коло потенційних постачальників, створюючи удавану конкуренцію, що може бути обумовлено, як прихильністю медичних працівників до певних виробників, так і, ймовірно, корупційними зловживаннями;

2) закуповуються невеликі обсяги медичних товарів, що не створює достатніх стимулів для потенційних постачальників найкращу пропозицію;

3) аналіз ринку та вивчення потреб пацієнтів, медичних працівників і формування закупівельних пріоритетів є формальним.

Іншим проблемним питанням є те, що навіть за умови відповідального і професійного підходу до проведення закупівель замовники часто не можуть отримати найкращу цінову пропозицію, оскільки можуть існувати неформальні домовленості постачальників, а також небажання постачальників надавати найкращу цінову пропозицію, оскільки це може завадити їх подальшим продажам з вищою ціною.

Для здійснення ефективних закупівель медичного обладнання, а також інших медичних товарів доцільно використовувати такі закупівельні інструменти в залежності від предмета закупівлі:

1) централізована закупівля медичного обладнання за рахунок коштів Державного бюджету України має використовуватись у випадках, коли існує потреба у втручанні держави для вирішення найгостріших проблем медичного забезпечення та неможливості це забезпечити власними силами громад.

Наприклад, розбудова мережі реперфузійних центрів для лікування гострого інфаркту міокарда чи мережі центрів для проведення променевої терапії онкологічних захворювань або оновлення парку автомобілів швидкої медичної допомоги. Такі комплексні заходи спрямовані на удосконалення надання медичної допомоги усім громадянам України незалежно від їх місця проживання;

2) закупівля медичних товарів за кошти громад через інструмент електронних каталогів або через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО). Цей механізм має використовуватись, коли існує регіональна програма, що спрямована на розв’язання певної проблеми, наприклад впровадження малоінвазивних хірургічних методів лікування, побудова регіональної лабораторної мережі тощо. Зазначимо, що саме органи місцевого самоврядування відповідальні за покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я;

3) закупівлі за кошти закладів охорони здоров’я через інструмент електронних каталогів при закупівлі найпоширеніших медичних товарів, а саме лікарських засобів, розхідних матеріалів тощо. Закупівля через ЦЗО передбачає, що ЦЗО формує закупівельні лоти та здійснює збір даних про потребу у товарах з визначеного кола замовників, після чого оголошується процедура відкритих торгів. Перевагою такого інструмента є можливість агрегації потреби багатьох замовників та уніфікації закупівельних лотів, однак цей інструмент потребує значних людських та часових ресурсів з боку ЦЗО, синхронізації закупівельних процесів ЦЗО та багатьох замовників, що може бути недосяжним при закупівлі великої кількості товарів для багатьох незалежних замовників.

У свою чергу закупівлі через інструмент електронних каталогів передбачають значно вищий рівень цифровізації, оскільки ЦЗО безперервно створює закупівельні профілі та здійснює кваліфікацію до них потенційних постачальників, тоді замовники можуть у будь-який проміжок часу здійснити закупівлю, не озираючись на інших замовників. Перевагою такого методу є проведеннях швидких закупівель, неможливість дискримінації постачальників (оскільки їх кваліфікує до електронного каталогу ЦЗО, а не замовник), стандартизації профілів медичних товарів та технічних завдань, що призводить до високого рівня конкуренції між постачальниками. Недоліком такого методу наразі є відсутність агрегації потреби багатьох замовників, оскільки закупівельна процедура проводиться для кожного замовники окремо. Водночас, цей недолік може бути виправлений шляхом внесення змін до законодавства та технічного доопрацювання функціонала електронної системи публічних закупівель.

Підсумовуючи, на сьогодні найперспективнішим інструментом зниження цін на медичні товари, в тому числі медичне обладнання, є запровадження обов’язковості використання інструмента електронних каталогів для замовників за визначеним переліком медичних товарів.

Це має дозволити уніфікувати технічні завдання, усунути можливість дискримінації постачальників, пришвидшити процедуру закупівель, зменшити трудовитрати на підготовку закупівельної документації та спростити доступ до ринку новим постачальникам.

Також Україна, маючи статус країни-кандидата в Європейський Союз, може стати членом спільної угоди про закупівлі. Однак з метою доєднання до такої угоди що передбачена статтею 12(3) Регламенту (ЄС) 2022/2371 про серйозні транскордонні загрози здоров’ю необхідно передбачити зміни в законодавстві. Основна мета цієї угоди – забезпечити справедливий доступ та наявність медичних засобів у країнах-учасницях. Спільна закупівля зміцнює купівельну спроможність, що дозволяє забезпечити кращі умови договору та заощадити завдяки обсягам.

Зазначений законопроект розроблений спільно з Міністерством охорони здоров’я України з урахуванням обговорень щодо удосконалення системи медичних закупівель, які проводились на базі Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування за участі народних депутатів України, експертів, а також представників правоохоронних та антикорупційний органів з метою удосконалення системи медичних закупівель.

2. Цілі та завдання законопроекту

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель» (далі – Законопроект) розроблений з метою удосконалення системи медичних закупівель задля ефективного та економного використання коштів державного та місцевих бюджетів.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Цим Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», які дозволять:

1) забезпечити формування та затвердження Кабінетом Міністрів України переліку лікарських засобів та медичних виробів, які мають закуповуватись виключено з використанням інструменту електронних каталогів;

2) забезпечити виключення порогів для використання електронних каталогів;

3) забезпечити врегулювання питання агрегованих закупівель товарів та зведення потреби замовників при закупівлі товарів через централізовану закупівельну організацію та/або з використанням електронного каталогу;

4) забезпечити можливість використання переговорної процедури при проведенні закупівель централізованою закупівельною організацією;

5) забезпечити можливість здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів спільно з іншими державами Європейського Союзу.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

У сфері правового регулювання законопроекту діють Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон України «Про публічні закупівлі», постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій», постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» та інші нормативно-правові акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття законопроекту забезпечить розширення доступу як пацієнтів так і медичних працівників до необхідних їм лікарських засобів та медичних виробів, а також забезпечить удосконалення та спрощення процедури закупівель лікарських засобів і медичних виробів.

Народні депутати України

Проект

зареєстровано в Парламенті 23.11.2023 р.

за реєстр. № 10282

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Про публічні закупівлі» (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289 із наступними змінами) такі зміни:

1) у частині першій статті 1: доповнити пунктом 22 такого змісту:

«2²) агрегована закупівля – придбання централізованою закупівельною організацією товарів, послуг (крім поточного ремонту) на підставі зведеної потреби в аналогічних товарах, послугах (крім поточного ремонту) в інтересах замовників відповідно до цього Закону;»;

у пункті 8 слова «вартість якого (яких) є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1-3 частини першої статті 3 цього Закону» виключити;

у пункті 38 після слів «рамковими угодами» доповнити словами «та переговорні процедури закупівлі»;

2) у статті 3:

після частини третьої доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. У разі коли замовники здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, такі закупівлі незалежно від їх вартісних меж здійснюються виключно з використанням електронного каталогу відповідно до порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цим Законом, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або повторно з використанням електронного каталогу відповідно до порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Типові форми договорів про закупівлю лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються з використанням електронного каталогу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок розробки інформації про технічні, якісні та інші характеристики медичних виробів, що закуповуються через електронний каталог, затверджується Кабінетом Міністрів України.».

У зв’язку з цим частину четверту – десяту вважати відповідно частинами п’ятою – одинадцятою.

частину шосту після абзацу двадцять третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«24) закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, спільно з країнами Європейського Союзу, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.»;

3) у статті 7:

у пункті 1 частини другої після слів «звіту про результати проведення закупівлі» доповнити словами «та/або договору про закупівлю у разі проведення агрегованої закупівлі»;

у частині третій після слів «звіту про результати проведення закупівлі» доповнити словами «та/або договору про закупівлю у разі проведення агрегованої закупівлі»;

4) у статті 11:

у частині тринадцятій:

в абзаці третьому після слів «за рамковою угодою» доповнити словами «та/або з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі»;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

«Замовники надають централізованій закупівельній організації необхідну інформацію про потребу для проведення закупівель відповідно до законодавства»;

в абзаці шостому після слів «передбачених цим Законом» доповнити словами «(крім випадків, зазначених у пункті 1 частини другої статті 40 цього Закону)»;

частину п’ятнадцяту доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:

«Централізовані закупівельні організації можуть встановлювати необхідність зведення потреби замовників при використанні інструменту електронних каталогів.

Порядок проведення агрегованих закупівель, затверджується Кабінетом Міністрів України».

5) у статті 40:

пункт 1 частини другої після слів «цим Законом» доповнити словами «, у тому числі, у зв’язку з їх відхиленням згідно зі статтею 31 цього Закону»; після частини другої доповнити частиною третьою такого змісту:

«3. Переговорна процедура закупівлі застосовується централізованою закупівельною організацією, яка проводить закупівлю в інтересах замовника, як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.».

У зв’язку з цим частини третю – восьму вважати відповідно частинами четвертою – дев’ятою.

частину четверту викласти в такій редакції:

«4. Замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті), під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.»;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«5. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника, приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.»

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити технічну реалізацію положень цього Закону в електронній

системі публічних закупівель.

Голова Верховної Ради України

Порівняльна таблиця до проекту Закону України

«Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель»

Народні депутати України

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!