ПДВ та маркетинг: як підготуватися до податкових перевірок?

Микола Орлов, адвокат, керуючий партнер ЮФ «ОМП», нагадав, що проблема з оподаткуванням маркетингових послуг не нова, оскільки загострення цього питання почалося з 2017 р. До основних видів проблем з ПДВ доповідач відніс:

• блокування податкових накладних (ПН);
• невизнання ПДВ кредиту, зокрема, у випадку спроб отримання відшкодування переплат ПДВ;
• донарахування ПДВ-зобов’язань у разі нетоварних знижок та перевиставляння вартості реклами/промоції на власника бренду/торгової марки (ТМ).

Стосовно останнього М. Орлов зауважив, що в разі здійснення промотування лікарських засобів через дистриб’юторів є високий ризик донарахування їм 20% ПДВ. Оскільки будь-які нетоварні знижки та бонуси Державна податкова служба України (ДПС) розглядає як плату за послуги, відповідно, вони мають оподатковуватися ПДВ.

Така зацікавленість маркетинговими послугами пов’язана з різницею в ставках оподаткування на продаж фармпродукції (7%) та її промоції/реклами/маркетингу (20%). Відповідно, якщо фармвиробник імпортує або продає ліки, то він сплачує 7% ПДВ, а коли витрачає кошти на промоцію, то отримує 20% ПДВ кредиту.

Однак для ДПС будь-яке відшкодування ПДВ тісно пов’язане з експортом товарів/послуг. На практиці це втілюється так: якщо підвищується рівень відшкодування ПДВ, то, з іншого боку, мають зрости і надходження від податку на прибуток, який має сплатити фармкомпанія через збільшення експортних надходжень.

Однак, якщо ріст доходів непропорційний зростанню сум до відшкодування, ця парадигма руйнується і ДПС намагається оскаржити ПДВ кредит. Адже, якщо доходи фармкомпаній падають, вони збільшують витрати на маркетинг. Через це залежно від періоду ситуація з доходами компанії є різною, а ПДВ для відшкодування зростає.

На сьогодні ДПС оскаржує ПДВ кредит за 2 сценаріями, аргументуючи:

1) нереальністю проведення операцій, вказуючи на:

• неадекватний вибір контрагента, яким є компанії-одноденки, послуги, надані ФОП, які не мають навичок для надання маркетингових послуг і т.ін.;
• неадекватне документування наданих послуг, зокрема, відсутня первинна документація або вона неналежно складена, або суперечить договору/рахунку/акта. Доповідач звернув увагу, що наразі майже всі державні органи відійшли від сприйняття наявності договору/рахунку/акта як належного доказу надання тих чи інших послуг.

Тому якщо йдеться про надання послуг, результат яких є нематеріальним, то необхідна наявність певних звітів, які б доводили чи фіксували результати надання таких послуг. У зв’язку із цим для доведення реальності надання послуг повинні бути створені детальні звіти з певною об’єктивною фіксацією (фото, відео, зразки рекламної продукції та ін.). При цьому це має бути системна робота, в іншому випадку — такі звіти за попередні кілька років можуть бути втрачені й не зможуть бути відновлені;

• неадекватні умови надання послуг — відсутність персоналу, експертизи, обладнання для надання відповідних послуг;

2) відсутністю зв’язку з господарською діяльністю.

Для ДПС адекватними контрагентами для надання маркетингових послуг вважатимуться компанії, які:

• мають необхідний персонал та основні засоби для надання таких послуг;
• спеціалізуються на такому виді діяльності (рекламні агенції);
• мають історію надання таких послуг;
• не мають очевидних ознак участі в мінімізації оподаткування, наприклад, компанія не зареєстрована на тимчасово окупованих територіях;
• мають зрозумілий ланцюжок підрядників, якщо контрагент самостійно не здатен надати весь обсяг маркетингових послуг.

Для мінімізації ризиків М. Орлов надав кілька порад. Зокрема, якщо маркетингові послуги замовляються в аптечних мережах, то необхідно уважно вивчати надавачів послуг з-поміж компаній групи відповідної мережі. Оскільки сьогодні все ще залишається поширена практика, коли аптечна мережа створює 1 компанію, на яку просить сплачувати кошти за надані маркетингові послуги.

Однак виявлені випадки, коли на цю компанію сплачувалися кошти за маркетингові послуги, але ця компанія не мала ліцензії на роздрібну торгівлю та не підписувала договори з іншими компаніями групи аптечної мережі щодо надання маркетингових послуг. Через це у ДПС виникають сумніви щодо нереальності наданих послуг, тому бажано також платити компаніям, які сукупно представляють 60–70% відповідної мережі та мають ліцензію на роздрібну торгівлю.

Стосовно аргументації ДПС про відсутність зв’язку з господарською діяльністю М. Орлов зауважив, що якщо ДПС використовує лише цю аргументацію, то значить, що у неї вже відсутні сумніви щодо самого факту надання маркетингових послуг. Тепер вона намагатиметься довести, що послуги були, але відсутній зв’язок із господарською діяльністю компанії. В своїй аргументації ДПС спиратиметься на те, що:

• надання маркетингових послуг замовлено не у тих контрагентів. Наприклад, фармвиробники платять аптечним мережам за маркетинг, але при цьому вони продають свій товар дистриб’юторам, а не аптечним мережам. На думку ДПС, від такого маркетингу не зростають продажі виробника;
• відсутній економічний ефект від наданих маркетингових послуг. Для спростування цього твердження потрібно відмітити зростання продажів після наданих послуг. Тому фінансовий відділ повинен вести аналітичні звіти і бути готовим доводити економічний ефект від маркетингових послуг.

Щодо останнього М. Орлов зазначив, що в 2022 р. Верховний суд України у справі № 160/8251/19 дійшов висновку, що маркетингові, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з проведення рекламних заходів із просування товарів фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту товарів підприємства в торговельних мережах контрагентів шляхом популяризації продукції підприємства серед споживачів та стимулювання споживчого попиту, що й зумовлює господарський характер цих послуг для підприємства. Водночас зазначені дії з просування товару мають економічний ефект самі по собі незалежно від їх результату.

Так, у судовій практиці зафіксовано, що якщо виробник замовив маркетингові послуги у належного контрагента і вони реально були надані, то, незважаючи на результат наданих маркетингових послуг (збільшення чи зменшення обсягів продажу), факт їх надання не скасовує ділову мету цієї господарської операції з маркетингу.

Доповідач наголосив, що окрім вищезазначених проблем, з якими наразі стикаються фармвиробники в контексті ПДВ кредитів, існує й низка інших проблем з ПДВ, зокрема:

• перевиставляння на іноземну компанію вартості рекламних активностей компаній;
• питання нетоварних знижок;
• блокування ПН.

Стосовно перевиставляння вартості реклами. Насамперед це стосується випадків, коли українські дочірні підприємства рекламують/промотують товари під ТМ або брендом своїх материнських компаній. ДПС вважає, що під час рекламування товарів популяризується ТМ/бренд, а значить, їх власник також отримує певне благо від реклами. Тобто дочірня компанія безкоштовно надає маркетингові послуги материнській компанії (власнику ТМ), через що має нараховуватися 20% ПДВ на ці послуги. Тому, коли дочірня компанія подає ПДВ кредит на відшкодування послуг з реклами, ДПС не визнає цей ПДВ кредит, бо, на її думку, він повинен бути зменшений на суму ПДВ, яке дочірня компанія мала перевиставити своїй материнській компанії.

Тому для мінімізації ризику відмов у відшкодуванні ПДВ кредиту варто, зокрема:

• обов’язково укласти платний договір на використання ТМ/бренду в господарській діяльності на території України;
• проаналізувати рекламу, звернувши увагу на зміст реклами/маркетингу/промоції та, якщо у ній зроблено фокус на бренд, то це підсилюватиме позиції ДПС. Відповідно варто задуматися над формулою розподілу витрат на цю рекламу з материнською компанією.

МОТИВАЦІЙНІ ПЛАТЕЖІ

З 2012 р. ДПС почала звертати увагу на той факт, що знижки, які виробники надавали дистриб’юторам згідно з договорами поставки, часто були платою за послуги. Тоді в ДПС зазначили, що одним з методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут — дистриб’юторів). Оскільки мотиваційні виплати, які не пов’язані з поставками товарів, спрямовуються на стимулювання збуту продукції, такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг. Враховуючи зазначене, мотиваційні виплати є об’єктом оподаткування ПДВ. Пізніше цей підхід ДПС поширила на будь-які виплати, бонуси, безповоротну допомогу, які не були прямо й чітко пов’язані з поставками товарів.

БЛОКУВАННЯ ПН

Андрій Качковський, старший юрист ЮФ «ОМП», звернув увагу, що якщо раніше ДПС намагалася оскаржувати ПДВ кредит на етапі податкових перевірок, то з 2022 р. актуальною стає тенденція ДПС щодо блокування ПН, як тільки такі з’являються в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Реєстр ПН). Тобто ще до податкової перевірки втрачається право на податковий кредит, який міг би бути перенесеним у майбутні періоди або бути заявленим до бюджетного відшкодування.

Порядок зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування в Реєстрі ПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 11.12.2019 р. № 1165.

Під час реєстрації ПН у системі вона проходить автоматизований моніторинг відповідності ознакам безумовної реєстрації. Наступним етапом є перевірка щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показників позитивної податкової історії. У разі проходження перевірки зазначених критеріїв здійснюється наступний етап перевірки щодо відповідності відображених у ПН операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Відповідно, якщо ПН відповідає хоча б одному із критеріїв, то її реєстрація зупиняється і компанія втрачає ПДВ кредит. На практиці дуже часто блокування відбувається за ключовим словом «маркетинг».

Для уникнення таких ситуацій є кілька варіантів:

• відмовитися від «маркетингових договорів» взагалі. Тим самим не виникатиме маркетингового ПДВ кредиту і у ДПС не буде підстав для податкової перевірки;
• проаналізувати положення постанови КМУ № 1165 і відслідковувати можливі зміни до неї, аби відповідати її вимогам;
• відмовитися від залучення ФОПів до маркетингу та перевести надання послуг на юридичних осіб — тримачів ліцензій на роздрібну торгівлю, тим самим мінімізувавши невідповідність критеріям ризиковості.

Під час заходу А. Качковський також представив учасникам судову практику, яку здійснювали юристи ЮФ «ОМП» для успішного відстоювання інтересів фармацевтичних виробників у судових спорах щодо відшкодування ПДВ.

ПІДГОТОВКА ДО ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК

Анна Білик, старший юрист ЮФ «ОМП», зауважила, що будь-яка підготовка до перевірки повинна починатися ще на моменті підписання маркетингового договору з контрагентом. На цьому етапі фармкомпанія має перевірити контрагента щодо того, чи є у нього достатня кількість кваліфікованого персоналу для виконання умов договору, чи є маркетинг його видом господарської діяльності тощо.

У договорі має чітко зазначатися, які саме послуги надають контрагенти в межах договору. Бажано прописати ділову мету та деталізацію послуг, які надаються за договором. Це допоможе сформувати коректний звіт про надані маркетингові послуги, який варто складати не рідше 1 разу на квартал, на відміну від актів виконаних робіт за договором, які потрібно складати кожного місяця.

Також при оформленні звітів необхідно мати чітке пояснення ділової мети замовлених послуг. Звіт повинен давати можливість зробити коректний підрахунок вартості наданих послуг (відображеної в рахунку та акті), тобто містити всю необхідну інформацію для здійснення такого підрахунку залежно від формули ціноутворення, прописаної в договорі.

У разі проведення податкової перевірки слід повідомити про неї контрагентів та разом перевірити всі документи.

Під час самої перевірки слід не поспішати надавати всі документи, які є в компанії. Варто аналізувати податкові запити і обдумувати відповіді на них. Час для цього є, адже згідно із законодавством обов’язок компанії — надати всі документи, які вона вважає за необхідне, до останнього дня закінчення перевірки.

Крім того, потрібно вимагати письмові запити і надавати відповіді також у письмовій формі. Слід надавати документи за переліком і під підпис перевіряючих. Завжди потрібно ще раз перевіряти документи/інформацію перед передачею ДПС.

А. Білик порекомендувала компаніям також наполягати на обговоренні результатів перевірки до підписання акта. Це допоможе оскаржити певні моменти перевірки ще на етапі підписання акта.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!