Кашель у дітей: коли варто зачекати, а коли і як лікувати?

Анатомія кашльового рефлексу: як це працює?

З біологічної точки зору, кашель — це швидкий, потужний видих, який включає 3 фази: інспіраторну (глибокий вдих), компресійну (закриття голосової щілини та скорочення дихальних м’язів, що створює підвищений внутрішньогрудний тиск) та експіраторну (видиху), а також слугує життєво важливим захисним механізмом для здоров’я легень. Він запобігає легеневій аспірації, сприяє активності війок та очищає дихальні шляхи від залишків їжі (Chang A.B., 2006; Mastrorilli С. et al., 2024). Головна причина, чому кашель ефективно очищає дихальні шляхи, полягає у швидкості потоку повітря: коли м’язи грудної клітки та діафрагми різко скорочуються, вони створюють потужний тиск, що змушує повітря виходити з легень на значній швидкості — >55 км/год (Kwon S.B. et al., 2012). Кашльовий рефлекс регулюється кашльовим центром у довгастому мозку, який активується через стимуляцію нервових закінчень (рецепторів) у гортані, трахеї та бронхах (Polverino M. et al., 2012).

У здорової дитини може бути до 34 епізодів кашлю на добу, і це вважається нормою. Однак, наприклад, під час застуди частота кашлю може суттєво підвищуватися (Landau L.I., 2006; Yousaf N. et al., 2012). Причина полягає в тому, що після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) рецептори дихальних шляхів стають чутливішими до подразників, тому навіть легке вдихання холодного повітря може викликати кашель (поствірусний кашель)¹.

Важливо відзначити, що кашель істотно знижує якість життя дітей, порушуючи їхній сон, здатність гратися та успішність у школі. Крім того, він є основним джерелом стресу та тривоги для батьків, що нерідко призводить до необґрунтованих візитів до лікарні (Vogelberg C. et al., 2023).

Діагностичний компас

Одним із важливих діагностичних критеріїв у педіатрії є тривалість кашлю, оскільки вона прямо вказує на ймовірну причину (Sharma S. et al., 2023; Mastrorilli С. et al., 2024). Зокрема, гострий кашель у дитини — це симптом, який проявляється впродовж <2–3 тиж (трапляється у 70–80% дітей з ГРВІ) (Landau L.I., 2006). Переважна більшість цих випадків має самообмежувальний характер та асоційована з ГРВІ, включно із застудою та гострим бронхітом (Worrall G., 2011). Інші причини включають вдихання стороннього тіла, сезонний алергічний риніт або перший прояв хронічного захворювання (Alsubaie H. et al., 2015; Vogelberg C. et al., 2023). Хоча переважна більшість випадків має інфекційну природу, кашель можуть зумовлювати й неінфекційні чинники. До них належать вроджені вади розвитку, обмінні порушення та серйозні системні стани, зокрема застійна серцева недостатність². 2 з кожних 3 дітей віком до 4 років батьки приводять на огляд до лікаря принаймні раз на рік через ГРВІ, причому до ³/₄ з них мають кашель переважно вірусної етіології (Worrall G., 2011).

Коли ж тривалість кашлю перетинає межу в 4 тиж у дітей віком до 14 років, він отримує статус хронічного (Mastrorilli С. et al., 2024), що може бути спричинений або набувати більш тяжкої форми через вплив подразників, які переносяться повітрям, таких як тютюновий дим, алергени та забруднення від дорожнього руху (Vogelberg C. et al., 2023; Mastrorilli С. et al., 2024). Часто цей вид кашлю є проявом однієї із системних проблем, як-от бронхіальна астма (вираженість кашлю збільшується вночі, після фізичного навантаження або контакту з алергенами), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) (часто «прихований» чи «нічний» кашель), синдром постназального затікання (кашель супроводжується відчуттям «грудки» в горлі), первинна циліарна дискінезія або муковісцидоз (генетичні хвороби), психогенний кашель («гавкітливий», зникає уві сні, часто асоційований із психоемоційним напруженням).

Патологічна тривалість кашлю визначається не стільки його частотою за добу, скільки персистенцією самого симптому. На частоту кашлю впливає генетична схильність, серед іншого, варіації генів, пов’язаних із сенсорною нейропатією, які підвищують чутливість до подразників. Крім генетичної схильності, важливими зовнішніми факторами ризику кашлю, особливо у дітей, є пасивне куріння та відвідування дитячих садків (Mastrorilli С. et al., 2024).

Залежно від характеру кашель може бути вологим / продуктивним, що супроводжується виділенням слизу, або сухим, який часто є подразливим (Foti Randazzese S. et al., 2024).

Розпізнати тип кашлю та причину — означає дати дитині можливість отримати найефективнішу і найменш шкідливу допомогу.

Про деякі відмінності кашлю у дітей та дорослих

Кашель у дітей суттєво відрізняється від кашлю у дорослих як на фізіологічному, так і клінічному, а також терапевтичному рівнях:

• фізіологічні відмінності (незрілість рефлексу) — шлях кашльового рефлексу прямо пов’язаний із центром контролю дихання в стовбурі головного мозку. Оскільки механізми контролю дихання та пов’язані з ним рефлекси у дітей проходять процес дозрівання (матурації), очікується, що й сам кашльовий рефлекс знаходиться на різних стадіях розвитку. Це означає, що нормальні рефлекси та реакції на подразники у дитини відрізняються від таких у дорослих);
• клінічні та етіологічні відмінності поширених причин хронічного кашлю у дорослих — бронхіальна астма, постназальне затікання та ГЕРХ — є набагато менш поширеними причинами хронічного кашлю у дітей. Зокрема, у педіатрії клінічна оцінка часто базується на диференціації між специфічним (наявністю супутніх ознак, що вказують на основне захворювання) та неспецифічним кашлем, тоді як у дорослих цей підхід не є типовим;
• терапевтичні відмінності (неефективність ліків): багато лікарських засобів, які емпірично застосовують для терапії кашлю у дорослих, мінімально ефективні або проти­показані для дітей.

Враховуючи, що етіологічні чинники та відповідь на лікування істотно різняться, гайдлайни з лікування кашлю у дітей повинні бути також відмінними від таких у дорослих (Chang A.B., 2005).

Основи терапевтичних втручань при кашлю у дітей

Основна терапевтична стратегія — підтримання комфортних умов у приміщенні, де перебуває дитина: достатньо зволожене повітря (на рівні 60–80%) та комфортна температура повітря (18–24 °С) (WHO Housing and Health Guidelines. Geneva: World Health Organization; 2018). Дослідження свідчать, що несприятлива температура повітря може суттєво впливати на фізіологічні реакції та когнітивні функції людей у приміщенні (Abbasi A.M. et al., 2019). А от підтримання помірного рівня відносної вологості у приміщенні може розглядатися як спосіб зменшення вираженості респіраторних симптомів у мешканців та сприяння їхньому комфорту та здоров’ю (Jones E.R. et al., 2022).

Окрім цього, дитині потрібно пити багато рідини, щоб підтримувати водний баланс. У пригоді можуть стати розчини електролітів, які можуть допомогти відновити мінерали, необхідні організму дитини^4,5.

Для лікування симптомів кашлю та застуди доступні безрецептурні ліки: муколітики прямої та непрямої дії, експекторанти та ненаркотичні протикашльові засоби³. Проте вони не рекомендуються щодо лікування деяких категорій дітей (Vogelberg C. et al., 2023). Зокрема, Управління з контролю за якістю харчових продуктів та лікарських засобів (Food and Drug Administration — FDA) не рекомендує безрецептурні ліки від кашлю та застуди у дітей віком до 2 років, оскільки вони можуть спричинити у них серйозні та потенційно небезпечні для життя побічні ефекти⁵.

За необхідності для тимчасового зменшення вираженості супутніх симптомів, серед іншого, для зниження підвищеної температури тіла, ступеня тяжкості болю та дискомфорту⁵ дитині може бути рекомендований прийом жаро­знижувальних та нестероїдних протизапальних препаратів³.

Для комплексного полегшення стану не слід забувати про назальну гігієну. Регулярне застосування сольових назальних розчинів забезпечує необхідне зволоження носових ходів і є важливим заходом для запобігання закладеності, особливо у випадках постназального затікання — поширеної причини нічного кашлю. Щодо найменших пацієнтів, у немовлят віком до 1 року ефективним і щадним методом прочищення носа є аспірація слизу за допомогою шприца-груші, що використовується із сольовими краплями або без них⁵.

Мед є альтернативою для дітей віком старше 12 міс (йдеться про прийом від 0,5 до 1 ч л продукту, розведеного в теплій воді, ввечері перед сном), однак протипоказаний дітям віком до 1 року через ризик розвитку ботулізму (Kuitunen I. et al., 2023). У дослідженнях виявлено, що мед може бути ефективнішим за плацебо та деякі безрецептурні препарати у зниженні частоти та тяжкості перебігу нічного кашлю завдяки його пом’якшувальним та антиоксидантним властивостям (Kuitunen I. et al., 2023).

«Червоні прапорці»

Звернення до лікаря не можна відкладати, якщо вираженість кашлю збільшується або триває понад тиждень, а також при підвищеній температурі тіла (>38–39 °C) упродовж ≥2 діб або стійкому її підвищенні протягом 2 тиж. Особ­ливо насторожити мають задишка, біль у грудній клітці, напади ядухи, виражена слабкість, підвищене потовиділення в нічний час доби, зміна голосу, а також виділення густого зеленуватого мокротиння чи мокротиння з прожилками крові. Якщо кашель зберігається протягом 2 діб після початку симптоматичного лікування, це є прямою підставою для термінової консультації з фахівцем.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!