Цифровізація військового обліку та інші новації мобілізаційного законодавства

Днем раніше Верховна Рада України продовжила строк дії воєнного стану в Україні (з 05:30 14 лютого 2024 р. строком на 90 діб — до 14 травня 2024 р.) і розблокувала підписання законопроєкту щодо цифровізації військового обліку (реєстр. № 10062), прийнятого в цілому 16 січня, який також є частиною законодавства про мобілізацію.

Оскільки згідно із законопроєктом № 10062 оформлення документів військового обліку громадян України буде здійснюватися із використанням засобів Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — Реєстр), і відповідні дані будуть зберігатися у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном, зупинимося на його положеннях докладніше.

Хмари даних та їх держателі

Законопроєкт № 10062 змінює основний функціонал Реєстру, запроваджений Законом України № 1951-VIII ще у 2017 р. Тепер серед основних завдань Реєстру є обов’язковість та своє­часність внесення до Реєстру відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, повнота та актуалізація відомостей.

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Так, до Реєстру, крім прізвища, імені та по батькові і дати народження, внесуть персональні дані про місце проживання та місце перебування; номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти; відомості про батьків, опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей — за згодою; реквізити паспорта; відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи); відцифрований образ обличчя; реквізити посвідчення водія та інше.

Згода призовників, військовозобов’язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

Отримати інформацію про внесення себе до Реєстру військовозобов’язаних можна буде через системи Міністерства цифрової трансформації України.

До службових даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста, які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, належать відомості про:

1) виконання військового обов’язку;

2) результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;

4) участь у бойових діях.

Також до Реєстру вносяться персональні та службові відомості, одержані від призовників, військовозобов’язаних, резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, перелік яких визначений ст. 14 Закону України № 1951-VIII, зокрема, адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна міграційна служба, Міністерство освіти і науки України тощо.

Загалом персональні та службові дані можуть передавати «інші державні органи-держателі (розпорядники, адміністратори) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних», отже, зрозуміло, що перелік не є вичерпним.

Електронний кабінет та хмарні сховища

Закон України № 1951-VIII доповнено статтею 14-1 «Електрон­ний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», якою визначено, що електронний кабінет — це персональний кабінет (захищений відокремлений вебсервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, які відображаються в ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику військовозобов’язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Урядом, та/або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженим Урядом.

Громадяни зможуть вносити зміни щодо своїх персональних даних. Наприклад, доповнити інформацію про освіту, вчений ступінь чи знання іноземних мов.

Дані Реєстру будуть зберігатися у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном — розміщуватися у військових хмарних сховищах країн — членів НАТО — на це іноземні партнери виділять 100 млн дол. США.

Відповідно, у Закон України від 17 лютого 2022 р. № 2075-IX «Про хмарні послуги» вноситься виняток з правила про необхідність дотримання вимог законодавства про захист персональних даних і про заборону обробки інформації, що становить державну таємницю, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном, — виняток встановлюється на час дії правового режиму воєнного стану.

Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ) з невідкладним повідомленням Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Також Україна зможе розміщувати свої ІТ-системи у «хмарах» країн — членів НАТО. Це посилить кіберзахист, відкриє доступ до розвідданих партнерів та зменшить кількість об’єктів критичної інфраструктури, захист яких потребує додаткової протиповітряної оборони.

Отже, приписи законопроєкту № 10449 щодо обов’язку громадянина мати свій електронний кабінет, спираються на положення законопроєкту № 10062.

Головні новації мобілізаційного закону

Законопроєктом № 10449 плануються зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України та законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу» тощо. Зокрема, передбачено головні обов’язки громадянина України самостійно стати на військовий облік, дбати про актуалізацію своїх даних та здійснити інші заходи щодо своєї мобілізаційної підготовки, зокрема проходити медичний огляд.

На виконання цих обов’язків громадянин повинен зареєструвати свій електронний кабінет: тепер повістка може бути надіслана через нього, днем її вручення вважатиметься той, коли територіальний центр комплектації (ТЦК) отримав повідом­лення про її доставку (одразу виникає питання щодо обов’язку мати відповідний гаджет, а також достатньо коштів на його придбання).

Серед ключових положень законопроєкту № 10449 також можна виділити такі:

• постановка на військовий облік для чоловіків з віку 17 років, зміна призовного віку з 27 до 25 років;
• для виїзду за кордон обов’язкова наявність військово-облікового документа з відміткою про взяття на військовий облік або виключення з нього;
• військовозобов’язані після оголошення мобілізації мають 60 днів для уточнення облікових даних — через центр надання адміністративних послуг, ТЦК або електрон­ний кабінет;
• військовий облік передбачено для жінок з медичною та фармацевтичною освітою, але служити вони можуть доб­ровільно (за контрактом);
• строкову службу скасовано, замість неї базова військова служба (підготовка) для чоловіків віком 18–24 років тривалістю до 5 міс, можлива служба за контрактом;
• загальновійськова підготовка в закладах вищої освіти для чоловіків (жінки — за бажанням);
• визначено строк військової служби: право на звільнення можна отримати після 36 міс безперервної служби під час дії воєнного стану;
• військові після звільнення з полону можуть взяти відпустку на 90 днів;
• виключається обмежена придатність за медичними показаннями — є 9 міс на повторний медогляд;
• чоловіки віком 25–55 років, яким після 24 лютого 2024 р. встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп (крім травм, контузій, каліцтв, одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки внаслідок її ампутації), до кінця 2024 р. підлягатиму переогляду на придатність до військової служби;
• засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням можуть бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації;
• Національній поліції визначені повноваження щодо участі в заходах мобілізації.

Зміни щодо відстрочки від призову

Право на відстрочку матимуть, зокрема:

• особи, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років, крім осіб, що мають заборгованість зі сплати аліментів більше ніж 3 міс;
• здобувачі послідовної освіти матимуть право на відстрочку, крім аспірантів-контрактників. Також право на відстрочку матимуть докторанти та інтерни, а також наукові і науково-педагогічні працівники, що працюють не менш ніж на 0,75 ставки.

Також, крім суддів та народних депутатів, таке право мають заброньовані. Бронюванню, зокрема, підлягають:

• держслужбовці категорії «А», зокрема, голови обласних, районних, районних у місті рад, сільські, селищні, міські голови — усі військовозобов’язані;
• держслужбовці категорії «Б», «В», які працюють в органах місцевого самоврядування, — до 50% військовозобов’язаних;
• працівники Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби судової охорони, держорганів та установ системи правосуддя та органів досудового розслідування, патронатних служб, за винятком військовозобов’язаних;
• працівники підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання, а також тих, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Що стосується бронювання, то у Верховній Раді розглядають також ініціативу, згідно з якою бронь від мобілізації до лав ЗСУ можна буде отримати незалежно від посади та спеціальності, але за певних умов — щомісячної сплати відповідної суми (розглядається розмір ставки за бронь від 6 до 50 тис. грн) за працівника на додаток до військового збору 1,5%. Проте це стосується лише співробітників приватного бізнесу: безробітний, наприклад, не може себе «забронювати» від призову, якщо він навіть матиме потрібну суму.

Військово-транспортний обов’язок

Законопроєктом № 10449 передбачено, що під мобілізацію можуть підпадати не тільки зареєстровані транспортні засоби і водний транспорт, а й техніка: трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини, інша сільськогосподарська техніка.

Ці дії можуть здійснювати ТЦК, центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України (СБУ), відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки та Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Вони ж визначатимуть обсяги необхідних транспортних засобів за типами і марками.

Важливо: з моменту оголошення загальної мобілізації транспорт і техніка, призначені до мобілізації, не можуть надаватися в оренду/лізинг, права на неї не можуть передаватися іншим власникам або надаватися в заставу, не можуть вчинятися будь-які дії, які унеможливлюють передачу цих засобів військовим формуванням.

Мобілізаційні заходи стосовно транспорту можуть, за новим законопроєктом, вживатися тільки у виняткових ситуаціях для підтримки обороноздатності країни та відповідно до затвердженої законодавством процедури. Зокрема, приймання-передача залучених у ході мобілізації транспортних засобів відбувається на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість тощо.

Електронна повістка та оповіщення

Як ми вже знаємо, у разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов’язаний з’явитися в зазначене в ній місце у визначений строк.

Законопроєктом № 10449 передбачено, що повістка може бути надіслана через електронний кабінет призов­ника. Визначено алгоритм встановлення факту вручення повістки і, відповідно, принцип відліку часу для звернення ТЦК до суду. Так, врученням повістки вважатиметься і проставлення поштової відмітки про неможливість вручення «з інших причин» за будь-якою відомою адресою. Також врученням вважатиметься доставлення повістки до електронного кабінету військовозобов’язаного.

Для громадян, які самостійно прибули до ТЦК та підлягають направленню на військову підготовку, час явки до ТЦК встановлюється протягом 2 міс з дня проходження ВЛК.

До поважних причин неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, належатимуть:

• перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути в зазначені пункт і строк;
• смерть його близького родича або близького родича його дружини (чоловіка).

Про причини неприбуття громадянин повинен буде повідомити ТЦК протягом 3 діб від попередньо визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК.

У період проведення мобілізації громадяни України віком 18–60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ. Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський може здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.

Ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає прямий обов’язок підприємств оповіщати своїх працівників. Залишився незмінним обов’язок забезпечувати прибуття працівників, яких залучають до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів.

Суб’єктом відповідальності буде посадова особа підприємства, що винна у неведенні/неналежному веденні військового обліку, відповідальна за його ведення. Якщо військовий облік не організовано, відповідальним буде керівник.

Штраф за неведення (неналежне ведення) військового обліку — від 5100 грн до 8500 грн.

Санкції щодо ухилянтів

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 336 Кримінального кодексу України. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Однак на практиці реальне покарання можуть замінити випробувальним терміном, який ще називають «умовним», — він може тривати від 6 міс до 3 років, але найпоширеніший — 1–2 роки.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд при виборі покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеристики особи-злочинця, щирість її каяття тощо. Наразі почастішали випадки, коли суд визначає підсудному реальний термін ув’язнення, мотивуючи це тим, що «обвинувачений, ухиляючись від призову на військову службу під час мобілізації у воєнний стан, фактично поставив свої інтереси вище за інших, так само мобілізованих осіб, нехтуючи їхню самопожертву та готовність боронити суверенітет та незалежність держави, що свідчить про суттєво підвищений ступінь суспільної небезпечності як вчиненого обвинуваченим діяння, так і самого винуватого».

Законопроєктом № 10449 пропонується ввести статтю 283-2 Кодексу адміністративного судочинства — у справах за зверненням ТЦК щодо громадянина можуть вводитися такі обмеження:

• обмеження у праві виїзду за межі України;
• обмеження у праві керування транспортними засобами;
• накладення арешту на кошти та інші цінності.

Так, у разі невиконання військовозобов’язаним своїх обов’язків та якщо поліція не може здійснити адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаного чи резервіста протягом 15 днів до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає йому поштою чи в електронній формі вимогу про виконання обов’язку.

Якщо громадянин за 10 днів не виконав зазначеного у вимозі обов’язку або не з’явився до ТЦК (закордонної дипломатичної установи України), тоді ТЦК звертається до суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування автомобілем, накладення арешту на кошти.

Судам надано 15 днів на розгляд справ за зая­вами ТЦК. При цьому коло оскарження поширюється і на апеляційні суди, і на Верховний Суд, але рішення суду про арешт та інші обмеження для ухилянта пропонується виконувати негайно, не чекаючи результатів апеляційного оскарження.

Ухилянтам також заборонять виїзд за кордон. При цьому консульську допомогу в закордонних дипустановах України в умовах воєнного стану громадяни України — чоловіки віком 18–60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, — можуть отримати лише за наявності військово-облікових документів.

Винятки:

• оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
• консульська допомога дітям, якщо другий з батьків — іноземець;
• оформлення спадщини;
• допомога особам під арештом.

Оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта за межами України громадянам України чоловічої статі віком 18–60 років здійснюється за умови наявності військово-облікових документів.

Обмеженню прав ухилянтів присвячений і законопроєкт № 10379, яким передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Його основна мета — посилити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони, військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації шляхом збільшення штрафів за порушення в цій сфері, що, на думку його авторів, повинно підвищити дисципліну громадян.

Щодо кримінальної відповідальності, то законопроєкт № 10379 передбачає доповнення до ст. 336 Кримінального кодексу України, за якими відмова від проходження медичного огляду буде каратися позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Отже, особи з інвалідністю ІІ та ІІІ груп будуть вимушені проходити повторний переогляд, а у разі неявки — мати в перспективі вирок щодо позбавлення волі.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!