Симптоматичне лікування кашлю

Певно, немає такої людини, яка хоча б раз у житті не стикнулася з кашлем. Він може бути надокучливим, заважати жити повноцінним життям, викликати дискомфорт тощо. Але водночас цей симптом відіграє важливу захисну роль, адже є рефлекторним механізмом, який допомагає очищати дихальні шляхи від сторонніх частинок. Хоча у більшості випадків кашель не має загрозливого характеру, ним нехтувати не варто. У кожному окремому випадку необхідні індивідуальний підхід та правильна підтримувальна терапія, щоб не допустити розвитку ускладнень.

Про кашель

Кашель — це переважно неконтрольований захисний рефлекторний механізм, відповідальний за мукоциліарний кліренс дихальних шляхів і надлишок секрету в дихальних шляхах (Sharma S. et al., 2024). Найчастіше він класифікується за тривалістю (гострий — <3 тиж, підгострий — 3–8 тиж та хронічний — >8 тиж) та характером виділень (сухий, без виділення мокротиння, та вологий, що супроводжується відходженням мокротиння >10 мл на добу) (Kefang Lai et al., 2018).

  • Гострий кашель у дорослих в основному є проявом гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та гострого бронхіту, хоча може виникати також при гострому риносинуситі, кашлюку, загостренні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), алергічному риніті, бронхіальній астмі, застійній серцевій недостатності, пневмонії, аспіраційному синдромі, емболії легеневої артерії, або через особливості професійної діяльності чи вплив навколишнього середовища.
  • Підгострий кашель здебільшого розвивається після пере­несеної вірусної інфекції дихальних шляхів, коли відновлюється пошкоджений епітелій дихальних шляхів, а також при бронхіальній астмі, еозинофільному бронхіті та синдромі постназального затікання (Kefang Lai et al., 2018; Sharma S. et al., 2024).
  • Хронічний кашель може бути одним із домінуючих проя­вів деяких хронічних хвороб (гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, хронічного бронхіту, новоутворень, серцевої астми, хронічного риносинуситу), розвиватися на фоні тривалого прийому деяких ліків (інгібіторів ангіо­тензинперетворювального ферменту (АПФ), інгібіторів протонної помпи, блокаторів β-рецепторів) чи виникати через психосоматичні розлади (Kefang Lai et al., 2018).

Хронічний кашель потребує комплексного мультимодального підходу до лікування під наглядом лікаря з фокусом на основне захворювання (Sharma S. et al., 2024).

Щодо психогенного хронічного кашлю, то частіше він відмічається у дітей, а його патогенез може включати не тільки психологічні фактори, а й розлади центральної нервової системи. Зазвичай психогенний кашель виникає у денний час і зникає при фокусуванні уваги на чомусь та під час сну. Варіант лікування у такому випадку — психотерапія, короткочасне застосування протикашльових засобів, при потребі — протитривожні засоби або антидепресанти (Kefang Lai et al., 2018).

Раціональна фармдопомога при скаргах на кашель

У більшості пацієнтів, які звертаються по допомогу до аптеки з приводу гострого кашлю, основними захворюваннями є інфекції дихальних шляхів із доброякісним перебігом. У близько 80% цих пацієнтів відзначають зменшення вираженості симптомів протягом 3 днів і повне одужання через 4 тиж, що підтверджує вичікувальний підхід на ранній стадії захворювання (Bergmann M. et al., 2021). Тому як гострий, так і підгострий кашель зазвичай потребують лише підтримувальної тактики лікування, якщо немає підозри на серйозну патологію (Sharma S. et al., 2024).

Самолікування кашлю можливе лише у разі гострих респіраторних захворювань, ларингіту, трахеїту, на початкових стадіях гострого бронхіту, при вдиханні подразнювальних речовин (за умови задовільного загального стану пацієнта)!

Оскільки при ГРВІ, як і при гострому бронхіті, окрім гострого кашлю можуть виникати біль у горлі, чхання, риніт, закладеність носа, підвищення температури тіла, головний біль, міалгія, чхання, то лікування зосереджується на симптоматичному полегшенні стану.

Неправильно пригнічувати кашльовий рефлекс при відходженні мокротиння.

Основним завданням при лікуванні респіраторного захворювання є звільнення легень від мокротиння, у якому накопичуються патогени та яке заважає диханню. Тому легеневий секрет повинен розріджуватися і виводитися з організму. Допомогти хворим з утрудненим відходженням мокротиння може прийом муколітичних засобів прямої (ацетилцистеїн) та непрямої дії (амброксол, бромгексин, карбоцистеїн), а також експекторантів (алтея лікарська, гвайфенезин, листя евкаліпту, подорожник великий, корінь солодки, листя плюща, трава чебрецю). Відхаркувальні лікарські засоби необхідно запивати достатньою кількістю рідини (додатково до фізіологічної норми 1,5–2 л рідини для компенсації фізіологічних втрат) та не приймати на ніч, щоб їх дія не заважала сну.

Нераціонально застосовувати муколітики при сухому кашлі.

Оскільки кашель є захисним механізмом організму, а зниження кашльового рефлексу може негативно вплинути на час одужання від хвороби, то застосування засобів, що його пригнічують, має бути обмеженим, особливо при вірусних респіраторних хворобах (Sharma S. et al., 2024). Застосування протикашльових засобів (бутамірату, глауцину, окселадину, преноксдіазину) слід розглядати здебільшого для пацієнтів із сильним сухим кашлем.

Варто зазначити, що полегшити кашель у дорослих і дітей старшого віку при гострому респіраторному захворюванні можуть комбінації антигістамінних і протикашльових засобів (Kefang Lai, 2018) або антигістамінних та деконгестантів з анальгетиками (De Sutter AI. et al., 2022).

Зокрема, антигістамінні препарати при ГРВІ чинять проти­кашльову дію через їх антимускаринові, спазмолітичні, протиблювотні та седативні властивості (Lam S.H.F. et al., 2021). А назальні деконгестанти чинять симпатоміметичну та судинозвужувальну дію, усуваючи набряк слизової оболонки носа та верхніх дихальних шляхів та зменшуючи виділення, у тому числі кількість слизу, що стікає по задній стінці горла, що опосередковано зменшує кашель, викликаний постназальним затіканням (Johnson D.A. et al., 1993).

Дані досліджень свідчать про те, що промивання носа сольовим розчином значно зменшує вираженість назальних симптомів при ГРВІ, у тому числі й кашель, і демонструє потенціал для запобігання рецидиву хвороби (Slapak I. et al., 2008).

Щодо антибіотиків, то вони не усувають кашель, і призначаються лікарем лише для лікування ускладнень захворювання, що його викликало, у разі, якщо хвороба має бактеріальне походження.

На додаток до медикаментозної терапії кашлю можуть бути рекомендовані інгаляції з рослинними препаратами, дихальна гімнастика, вживання вітамінів, мінералів та інших дієтичних доповнень до раціону, які сприятимуть швидшому одужанню. Важливо пам’ятати, що ефективність цих методів може варіювати залежно від причини кашлю та індивідуальних особливостей.

  • Дорослим та дітям віком старше 1 року при кашлі можна рекомендувати перед сном вживання меду (за відсутності алергії на продукти бджільництва), який, як показано у дослідженнях, знижує частоту та ступінь сильного кашлю вночі (Goldman R.D., 2014).
  • Виявлена противірусна, антибактеріальна та протизапальна дія ефірних олій — анісової, евкаліптової, гіркого фенхелю, м’яти, чайного дерева, чебрецю, що робить можливим їх застосування з метою полегшення симптомів ГРВІ та бронхіту (Horváth G. et al., 2015).
  • Парові інгаляції з евкаліптом, базиліком, лавровим листом, камфорою або корицею можуть бути рекомендовані при ГРВІ, бронхіті, бронхіальній астмі та ХОЗЛ (Kumar B.D. et al., 2022).

Якщо протягом 2 діб після проведення симптоматичного лікування кашель зберігається, необхідно обов’язково звернутися до лікаря.

Загрозливі симптоми

Терміново потрібно звернутися до лікаря, якщо кашель триває >7 днів та його інтенсивність зростає, відмічається раптовий напад сильного кашлю або інтенсивний кашель триває протягом години без перерви; кашель супроводжується стійким тривалим (протягом 2 тиж) підвищенням (37,5–38 °С) або високою температурою тіла (>38–39 °С) протягом 2 або більше діб, задишкою, болем у грудній клітці при диханні, відділенням густого зеленуватого мокротиння або мокротиння з прожилками крові, нападами задишки, слабкістю, зменшенням маси тіла, рясним пото­виділенням (особливо вночі), лихоманкою; наявні рясне виділення мокротиння та зміна голосу.

Загальні рекомендації щодо поведінки пацієнтів за наявності кашлю

Під час лікування кашлю важливо давати організму час та сили для відновлення.

  • Правильне харчування, багате на поживні речовини, може підтримувати імунну систему та сприяти швидшому одужанню (Childs C.E. et al., 2019).
  • Рясне пиття сприяє полегшенню відходження мокротиння (Farzan S. et al., 1990).
  • Часте провітрювання приміщення сприяє належній циркуляції повітря в закритих приміщеннях, запобігаючи накопиченню застояного повітря та забруднювальних речовин.
  • Утримання від куріння, в тому числі від пасивного вдихання тютюнового диму, попереджатиме подразнення дихальних шляхів.

Варто пам’ятати, що раціональна терапія кашлю — це визначення його причини та лікування саме її, а не окремо лише її прояву — кашлю!

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами http://www.ncbi.nlm.nih.gov, http://www.dec.gov.ua, http://www.drlz.com.ua
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті