M&A Radar 2023: стійкість та інвестиційні перспективи в Україні

Світлана Щербатюк, керівниця напряму супроводження корпоративних угод, iнвестицій та ринків капіталу, KPMG в Україні, представила комплексний аналіз ринку злиттів і поглинань (mergers and acquisitions — M&A) та огляд українського ринку M&A за 2023 р. «M&A Radar 2023: Ukraine», який підготували експерти напряму супроводження корпоративних угод KPMG в Україні. У дослідженні розглянуті угоди із вартістю понад 5 млн дол. США.

Перш ніж перейти до українського ринку M&A, слід звернути увагу на світові тенденції. У світовій сфері M&A 2021 р. був рекордно успішним з точки зору кількості угод та їх вартості. З 2022 р. з урахуванням макроекономічних та геополітичних викликів, ринок M&A почав демонструвати спад. У 2023 р. він сягнув найнижчих показників за останні 10 років.

Враховуючи картину на глобальному ринку та поточну ситуацію в Україні, взагалі мало на що можна було сподіватися у сфері M&A угод. Втім результати ринку M&A напрочуд дуже цікаві та успішні. У 2023 р. відбулося 47 угод на загальну суму близько 1,25 млрд дол. (вартість угод з оголошеною вартістю), що становить понад 60% від успішного 2021 р. та значно більше, ніж у 2022 р. Це свідчить про стійкість української економіки та її здатність вистоювати в умовах війни. У 2023 р. середня вартість угод зменшилася порівняно із успішними роками, що є свідченням обережності інвесторів. Значна частка угод відбулася у сфері інновацій та технологій, що вже є традиційним для України.

Дослідження показало, що близько 60% українських угод M&A зосереджені в 4 ключових секторах. Це, як вже зазначалося, — інновації та технології, а також сільське господарство, транспорт та інфраструктура і нерухомість і будівництво.

Серед найбільших угод варто визначити придбання Lifecell французькою компанією NJJ Capital.

Щодо структури інвесторів, які здійснюють угоди в Україні, то традиційно велику частку займають вітчизняні фінансові партнери. У 2023 р. частка таких угод становила близько 50%. Ще 35% угод щодо придбання українських активів здійснено іноземними інвесторами.

«Тож можна відзначити, що інвестори повертаються в Україну, незважаючи на обставини та виклики, пов’язані із війною, з якими стикнулися економіка та бізнес в Україні», — резюмувала спікерка.

«Стосовно географії іноземних інвесторів, то за кількістю угод вони розподілилися порівну між ЄС та Північною Америкою. Також варто виділити значну частку угод (15%) з придбання іноземних активів українськими інвесторами. Це свідчить про те, що український бізнес шукає альтернативні шляхи розвитку та диверсифікації ризиків. На нашу думку, ця тенденція буде посилюватися у майбутньому», — додала С. Щербатюк.

Денис Кудін, виконавчий віцепрезидент зі стратегії та розвитку ПАТ «Укрнафта», зазначив, що Захід недооцінює стійкість української економіки, і 2024 р. покаже ще більше угод за кількістю і на значно більшу суму. У подальшому спостерігатимемо консолідацію галузей, особливо тих, що постраждали від війни.

Також варто відзначити таку перспективну галузь для інвестицій, як видобування, адже Україна багата природними ресурсами. Зокрема, «Укрнафта» має що запропонувати українським та іноземним інвесторам.

Український ринок світлих нафтопродуктів становить близько 10 млн тонн, 8 з яких імпортується. Тож є дві можливості — це інвестування у видобуток нафти та нафтопереробку. Але якщо для інвестицій у нафтопереробку мова йде про мільярди доларів, то інвестиції у видобуток починаються з 10–20 млн дол. Поклади нафти в Україні оцінюються у 500 млн тонн при видобутку у близько 2,5 млн тонн. Це означає, що можна кратно нарощувати видобуток, і країна може бути самодостатньою з видобутку нафти.

Минулого року підприємство пробурило 8 свердловин, цього року планується пробурити 30 із подальшим збільшенням в наступні роки до 70. На 2024 р. Уряд затвердив програму на 28 млрд грн, тож будуть значні інвестиції у видобуток, втім, є простір і для приватних інвесторів. Наразі «Укрнафта» визначила 21 із 90 родовищ, які є непріоритетними, і саме це — поле можливостей для приватних інвесторів.

Ганна Шувалова, принципал в Horizon Capital, зауважила, що компанія провела фінальне закриття фонду з фокусом на Україну на рівні 350 млн дол., перевищивши ціль на 100 млн, збільшивши загальну суму активів під управлінням до 1,6 млрд дол.

Це успіх для українських бізнесів, які стануть отримувачами цих інвестицій. Було досить важко «підняти» фонд такого розміру для інвестицій в країну, де іде війна.

«Проте ми вважаємо, що в Україну потрібно інвестувати зараз, а не чекати, поки війна скінчиться, адже по завершенню війни будуть стояти черги з іноземних інвесторів», — підкреслила Г. Шувалова.

Немалозначну роль у залученні інвестицій зіграли фантастичні результати бізнесів, в які було проінвестовано, що підкреслило стійкість українського бізнесу.

Пріоритетними напрямками інвестицій є бізнеси, які зростають, мають стабільну фінансову ситуацію та активні на міжнародних ринках, зокрема це сфера технологій. Але розглядаються й інші галузі.

Володимир Лавренчук, регіональний директор NEQSOL HOLDING, зауважив, що Україна залишається в переліку пріоритетних ринків для інвестицій компанії. Найбільшим активом компанії в Україні є «Vodafone», і діяльність такого активу вселяє оптимізм і дає змогу практично розглядати інвестиції в Україну зараз і після війни. Також варто відзначити галузі критичної інфраструктури, які під час війни продемонстрували високий рівень управління і високий рівень фінансових результатів, зокрема телекомунікаційна галузь.

«Наша стратегія базується на тому, що ми продовжимо інвестувати в цю галузь», — підкреслив спікер.

Консолідація ринку також потребуватиме нових поглинань, і цього не уникнути.

Щодо черги інвесторів після війни, то є значна відмінність в оцінці інвестиційної перспективи тих інвесторів, що вже оперують в Україні, і тих, що дивляться на програму відновлення й хотіли би оперувати в Україні. І ті, й інші хочуть інвестувати, але компанії, які вже інвестують в Україну, мають велику перевагу, адже вони більш обізнані в регуляторних викликах.

Леся Кузьменко, заступниця голови Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в Україні, розповіла про діяльність та плани банку в Україні.

«Відповідь на повномасштабне вторгнення була дуже швидкою, і вже в березні 2022 р. всі акціонери ухвалили рішення про підтримку України. Нами було прийнято зобов’язання інвестувати 3 млрд євро протягом 2022–2023 рр.», — зазначила Л. Кузьменко.

При цьому всі інвестиції спрямовані на реальний сектор економіки — як в державні, так і в приватні компанії, а також в муніципалітет. За фактом за 2 роки було інвестовано 4 млрд євро.

Пріоритетними напрямами були підтримка торгівлі, енергетична безпека і підтримка життєво необхідної інфра­структури, продовольча безпека і стійкість приватного сектору.

У 2022 р. увагу було сфокусовано на підтримці ліквідності компаній. У 2023 р. компанії адаптувалися та стали більш стійкими, і фокус змінився на оптимізацію процесів, розширення, модернізацію та вихід на інші ринки.

Серед компаній, в які було вкладено інвестиції, варто виділити державні — «Укрзалізниця», «Укренерго», «Нафтогаз», та приватні — «Фармак», «Арселорміталл» та інші.

ЄББР також швидко адаптується до змін і розробляє нові інструменти для задоволення потреб і попиту компаній.

Основними фінансовими інструментами протягом цих 2 років були наступні:

• пряме кредитування, спрямоване на великих клієнтів із сумою кредитування понад 10 млн євро;
• risk sharing — програма з державними і комерційними банками, коли разом з партнерами розглядається кожний клієнт окремо, і комерційний банк надає клієнту кредит, а ЄБРР — гарантію в розмірі до 60%, покриваючи частково ризик і стимулюючи банки надавати кредити;
• нова програма risk sharing на портфельній основі, тобто розглядається не кожен клієнт окремо, а надається гарантія до 50% на портфель з невеликих клієнтів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!