Про алергію
Алергія — патологічна реакція імунної системи людського організму на нешкідливі екзогенні молекули. Те, що зазвичай нешкідливо, але викликає реакцію, називається алергеном. Це можуть бути пилок рослин, кліщі домашнього пилу, шерсть тварин, певні продукти харчування, ароматизатори, цвіль тощо. У всьому світі алергічні захворювання є одними з найбільш поширених видів хронічних захворювань. Основні органи-мішені алергії — шкіра, дихальні шляхи і слизові оболонки. Симптоматика може розвиватися відразу після контакту з алергеном або через кілька годин чи днів (Voisin T. et al., 2017; Falcon R.M.G. et al., 2023).
Про полінози
Сезонний алергічний риніт (поліноз, «сінна лихоманка») — алергічна патологія, яка характеризується серозними виділеннями із носа, чханням, вираженим свербежем очей і носа, закладеністю носа, нежитем, чханням, сухим кашлем, сльозотечею, рідше — головним болем, втомою, запаленням носових пазух і горла, та виникає під час сезонного цвітіння рослин (Akhouri S. et al., 2024).
За даними WAO, відзначається підвищення частоти та тяжкості алергії на пилок. Така тенденція зумовлена зміною клімату (зміни температури, режиму опадів і тривалі сезони цвітіння призвели до збільшення викиду пилку) (Ziska L.H. et al., 2019), факторами навколишнього середовища (посилення забруднення повітря, алергени в приміщеннях і зменшення біорізноманіття зумовлюють зростання алергії на пилок) (Pawankar R., 2014), сезонними змінами (рівень пилку вищий протягом весняного та літнього сезонів), географічним розташуванням, кількістю пилку в повітрі, генетикою (John Hopkins Medicine, 2023). Період загострення полінозу збігається з періодом цвітіння певних рослин. Вираженість клінічних проявів залежить від погоди (Toro A.R. et al., 2015). Коли людина з алергією на пилок вдихає його, її імунна система ідентифікує його як потенційно небезпечну речовину та виділяє хімічні речовини, такі як гістамін, що викликає симптоми алергії. Варто зауважити, що атипова реакція виникає не на пилок у цілому, а на певні білки, наявні в пилкових зернах або навколо них (InformedHealth.org, 2006).
Залежно від строків палінації рослин виділяють такі полінози:
- весняні, зумовлені запиленням дерев;
- весняно-літні, викликані пилком лучних та злакових трав;
- літньо-осінні, зумовлені пилком бур’янів (Кравчун П.Г., 2013).
Різні рослини запилюються в різні пори року (рисунок), тому місяці, в які хворіють на поліноз, залежать від того, на який тип пилку виникає алергія. У той час як деякі люди реагують на один тип пилку протягом весни, а потім почуваються краще влітку, інші можуть відчувати симптоми цілий рік через вплив різних алергенів. Слід враховувати, що показники цвітіння — орієнтовні, адже метеорологічні чинники можуть пришвидшити чи сповільнити, подовжити чи скоротити ці процеси (Мельниченко Г., 2020).
Про перехресні реакції
Деякі продукти містять білки, схожі з алергенами пилку. Тому вони викликають погіршення стану у пацієнта з полінозом, особливо в період сезонного загострення. Мова в цьому випадку йде про перехресну алергію — це різновид атипової реакції, де імунна система реагує схожим чином на різні з першого погляду речовини (Ferreira F. et al., 2004). Наприклад, якщо людина має алергію на один з видів родини рослин, існує ймовірність того, що інші види цієї родини теж провокуватимуть атопічну реакцію. Крім того, можливі «перехрещування» між різними родинами. У пилку рослини, її плодах, листі, стеблах, а також в інших споріднених рослинах наявні схожі молекули-алергени. Тому у пацієнта з полінозом може виникати алергія і на різні плоди (овочі, фрукти, зерна). Для тих, хто реагує на пилок злакових трав, харчова алергія може бути викликана продуктами з борошна. А при алергії на пилок берези може бути реакція на споживання яблук, вишень або моркви через спільні білки тощо (Matricardi P.M. et al., 2016). Прикладом неспецифічної перехресної реакції є «латексно-фруктовий синдром», коли при алергії на латекс виникає реакція на багато фруктів і овочів (авокадо, банан, каштан, ківі, персик, помідор, картопля, болгарський перець тощо) (Wagner S., 2002).
Беремо алергію на пилок під контроль
Повністю вилікувати алергію поки неможливо. Але певні стратегії лікування можуть допомогти полегшити симптоми.
1. Модифікація способу життя. Люди з алергією на пилок першочергово мають звести до мінімуму контакти зі специфічним алергеном та дотримуватися запобіжних заходів: слідкувати за прогнозами пилку, закривати вікна в приміщенні, проводити часте вологе прибирання, дотримуватися правил гігієни (приймати душ, переодягатися та прати одяг після перебування на вулиці, щоб видалити пилок та запобігти його поширенню в оселі), відмовитися від квітів у домі, уникати сушіння білизни на відкритому повітрі, максимально уникати місць цвітіння потенційних алергенів, перебуваючи на вулиці — носити маску (зменшує кількість вдихуваних частинок пилку), виключити з раціону продукти, що можуть спричинити перехресну алергію, за можливості змінити регіон проживання (найменше пилку у високогірних районах і на морському узбережжі).
2. Медикаментозна підтримка. На жаль, науковці й досі знаходяться в пошуку «магічної» таблетки, яка б могла допомогти алергікам забути про свій невтішний діагноз. Попри відсутність етіологічного лікування алергії (усунення причини), хворобу можна блокувати з допомогою антигістамінних препаратів, які здатні зв’язуватися з гістаміновими рецепторами, не активуючи імунну систему, та глюкокортикоїдів (за призначенням лікаря).
Рекомендується при сезонному та цілорічному алергічному риніті в якості першого вибору використовувати інтраназальні форми антигістамінних препаратів та кортикостероїдів. При цілорічному алергічному риніті перевагу варто надавати пероральним антигістамінним препаратам (Clebak K.T. et al., 2019).
Згідно з рекомендаціями АRIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma; Алергічний риніт і його вплив на астму), при проявах сезонної алергії доцільно обирати неседативні антигістамінні препарати 2-го покоління, що не провокують розвитку низки небажаних побічних ефектів, зокрема сонливості та зниження уваги.
Не слід алергікам нехтувати й промиванням носа фізіологічним розчином, адже встановлено, що це допомагає зменшувати вираженість симптомів алергії на термін до 8 тиж порівняно з відсутністю лікування (дає змогу усувати зі слизової оболонки носа частинки пилку) (Clebak K.T. et al., 2019).
Лікар може запропонувати алергенспецифічну імунотерапію (АСІТ) — метод лікування, показаний при алергічному риніті, коли симптоми залишаються неконтрольованими, незважаючи на медикаментозну корекцію та уникнення алергенів. Вважається, що АСІТ є ефективним методом для полегшення симптомів алергії та покращення якості життя пацієнта навіть після припинення лікування та може запобігати прогресуванню полінозу до бронхіальної астми та виникненню нової сенсибілізації (Boonpiyathad T. et al., 2021). А, як відомо, алергічний риніт є фактором ризику розвитку бронхіальної астми (Cruz A.A. et al., 2007).
Тож, як бачимо, алергія на пилок — не вирок. Беручи до уваги час цвітіння алергенних рослин, дотримуючись порад з модифікації способу життя та контролюючи перебіг хвороби за допомогою лікарського та медикаментозного супроводу, поліноз можна взяти під контроль і не дати йому можливості погіршувати якість життя.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
*Адаптовано з сайту allergy.in.ua.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим