Ох, ці вугрі!

Акне, або вугрова хвороба, — значно поширене дерматологічне запальне захворювання серед підлітків і молоді (хоча може відмічатися й у осіб літнього віку), яке розвивається внаслідок закупорки волосяних фолікулів шкіри. Помилково вважати цю патологію лише косметичною проблемою, адже в наукових дослідженнях доведено, що вона пов’язана з низкою фізіологічних аспектів здоров’я у людини та потребує комплексного підходу для її розв’язання (Nandy P. et al., 2024).

Що таке акне та чому розвивається?

Акне — це поліморфне запальне захворювання шкіри, яке, за попередніми даними, уражує близько 40% усього дорослого населення та майже 80% підлітків у всьому світі — при цьому у хлопців хвороба розвивається частіше та має більш тяжкий перебіг, ніж у дівчат. Клінічна картина включає в себе низку ознак, починаючи від легкої форми комедонів з або без рідкісних запальних уражень та закінчуючи гострою формою агресивного патологічного стану з глибоким запаленням, вузлами та в деяких випадках із зумовленими хворобою системними проявами. У більшості випадків вугрі розвиваються на обличчі, причому у багатьох пацієнтів залишаються рубці, тяжкість яких залежить від ступеня акне (табл. 1). Шрами від вугрового висипу є наслідком зміненої реакції загоєння ран на шкірне запалення, причому майже у 80% усіх атрофічних рубців виявляються запальні клітинні інфільтрати. Майже всі рубці (99%) походять від папул і пустул (запальних уражень) і післязапальних уражень. Захворювання може супроводжуватися почервонінням, лущенням, печінням, свербежем, дисхромією та болем, а також спричиняти значні психологічні розлади. Багато людей з акне страждають від депресії та тривоги та можуть навіть мати суїцидальні думки (Mohiuddin A.K., 2019; Szepietowska M. et al., 2023).

Таблиця 1. Ступінь акне

Стадія	Ступінь тяжкості	Симптоматика
І	Легкий	Розвиток на шкірі відкритих та закритих комедонів (чорних або білих вугрів) з невеликою кількістю папул — підшкірних прищів (виглядають, як червоні плями або виступаючі горбки) і пустул (мають вигляд ліпом) без ознак запалення.
ІІ	Помірний	Розвиток незначної кількості папул з еритемою або пустул із запаленою шкірою навколо, переважно на обличчі.
ІІІ	Середньої тяжкості	Численні папули та пустули, а також випадкові запалені вузлики (порожнини, заповнені гноєм), що проявляються також на грудях і спині. Ознаки запального процесу значно виражені.
ІV	Тяжкий	Велика кількість папул і пустул, а також червонуватих і болісних вузликів, що з часом можуть призвести до утворення рубців.

Хибною є думка, що вугровий висип розвивається лише через недотримання правил особистої гігієни. Насправді викликати його можуть різні чинники. Вважається, що дефіцит епідермальної бар’єрної функції, що призводить до подальшого збільшення трансепідермальної втрати води, є ключовим фактором у розвитку акне. З точки зору патофізіології, розвиток акне зумовлюють такі палогічні процеси, як надмірне вироблення шкірного сала під контролем андрогенів, що призводить до гіперплазії сальних залоз, змінена фолікулярна гіперкератинізація, що спричиняє блокування секреції сироватки, колонізація сальних залоз бактеріями Cutibacterium acnes та хронічне запалення під контролем складних вроджених і набутих імунологічних механізмів, адекватний контроль яких є ключовим при підборі лікування (Dias da Rocha M.A. et al., 2024). Тригером розвитку захворювання може бути прийом деяких ліків (препаратів фтору, брому, йоду, літію, дьогтю, глюкокортикостероїдів, протисудомних засобів), вплив сонячного світла, використання оклюзійного одягу (наплічників, пов’язок, рюкзаків), важка фізична праця, несприятливі фактори навколишнього середовища (підвищена запиленість або загазованість, підвищена температура або вологість повітря, контакт з оліями, нафтою, хімічними речовинами), жирна косметика, наявність ендокринних порушень (полікістозу яєчників, передменструального загострення, вагітності), генетична схильність, травмування шкіри мийними засобами тощо (Sutaria A.H. et al., 2023).

У деяких дослідженнях встановлено, що розвиток акне корелює зі споживанням молока та продуктів з високим глікемічним індексом (Ismail N.H. et al., 2012), підвищенням стресового навантаження (Zari S. et al., 2017), депривацією сну (Schrom K.P. et al., 2019), порушенням мікрофлори кишечнику (Lee Y.B. et al., 2019), інсулінорезистентністю тощо (Hasrat N.H. et al., 2023).

Як лікувати акне?

Краще розуміння патофізіологічних механізмів, що викликають акне, дозволило розробити більш оптимальний комбінований підхід до лікування, що включає застосування місцевої терапії та системних лікарських засобів та має на меті зменшити вираженість запальних або незапальних уражень шкіри, покращити зовнішній вигляд, запобігти або звести до мінімуму потенційні несприятливі наслідки, зокрема появу рубців (Mohiuddin A.K., 2019).

Стандартом лікування вугрів легкого та середнього ступеня тяжкості є місцева терапія, яку також можуть рекомендувати фармацевти.

Якщо у відвідувача аптеки з вугровим висипом відсутні загрозливі симптоми (табл. 2), для поліпшення стану рекомендовані:

місцеві ретиноїди, що містять:
- адапален — похідне нафтойної кислоти, ретиноїдоподібна речовина, що модулює процеси клітинної диференціації та кератинізації, а також запальні процеси у шкірі, сприяє збереженню неушкодженої шкіри та нормальній диференціації епітеліальних клітин фолікулів, завдяки якій зменшується утворення мікрокомедонів і перешкоджається розвиток акне.

Американська академія дерматології (American Academy of Dermatology — AAD) зазначає, що «ретиноїди є основою місцевої терапії акне, оскільки вони є комедолітичними сполуками, що усувають попередників мікрокомедонових уражень і мають протизапальну дію» (Leyden J. et al., 2017);

топічні препарати для лікування акне, що містять:
- бензоїл пероксид, який має антисептичні та кератолітичні властивості, гальмує розвиток бактерій у вуграх, сприяє очищенню пор;
- азелаїнову кислоту, що пригнічує проліферацію кератиноцитів та нормалізує порушені при акне термінальні процеси диференціації епідермісу.

Варто відмітити, що азелаїнова кислота є першочерговим вибором в якості монотерапії незапальних і запальних вугрів (Mohiuddin A.K., 2019);

місцеві антибактеріальні засоби, що містять:
- еритроміцин — чинить бактеріостатичну дію на мікроорганізми, що спричиняють вугровий висип — бактерії Propionibacterium acne та Streptococcus epidermidis.
- кліндаміцин — проявляє бактеріостатичні та бактерицидні властивості, зокрема при нанесенні на шкіру пригнічується ріст чутливих бактерій, особливо анаеробів Propionibacterium acnes, які трапляються в сальних залозах та фолікулах, а також знижується концентрація вільних жирних кислот у шкірному салі.

Додатково пацієнтам з акне може бути рекомендоване вживання пробіотиків, які, окрім сприянню здоров’ю кишечнику та зміцненню імунітету, можуть підтримувати шкіру «чистою» (Lee Y.B. et al., 2019). З’являється все більше доказів того, що пробіотики, які містять Streptococcus thermophiles, Enterococcus faecalis і Streptococcus salivarius, можуть зменшити вираженість симптомів акне, модулюючи механічний бар’єр шкіри та генеруючи вторинну активізацію антимікробних пептидів. Наприклад, молочнокисла бактерія Streptococcus thermophiles сприяє синтезу керамідів, які можуть утримувати воду на шкірі та чинять антибактеріальну дію проти бактерій, що спричиняють вугрі (Gao T. et al., 2023).

Таблиця 2. Загрозливі симптоми

*Загрозливі симптоми, які потребують обов’язкової консультації у лікаря:*
ураження вугровим висипом великих ділянок шкіри; розвиток вугрів супроводжується підвищенням температури тіла; наявність великих (>1 см у діаметрі) та болісних вугрів; розвиток вугрового висипу супроводжується болісними відчуттями в зоні регіонарних лімфатичних вузлів; висип виник на тлі прийому лікарських засобів; відчуття значного свербежу в місці висипу, вираженість якого збільшується ввечері та вночі; вугровий висип залишає рубці; депресивний стан пацієнта, пов’язаний з наявністю вугрів.

Окрім стандартного лікування, хворим з акне лікар може запропонувати фітотерапію, акупунктуру та модифікацію дієти. Наприклад, акупунктура обличчя може сприяти підвищенню місцевої мікроциркуляції, зменшенню вираженості симптомів акне та запобігати повторним спалахам захворювання (Mohiuddin A.K., 2019; Kou L. et al., 2020). А при більш тяжких ступенях акне (ІІІ та ІV стадіях) може призначатися системне лікування (пероральні антибіотики, гормональна терапія та ізотретиноїн), яке підбирається індивідуально залежно від потреб пацієнтів, та лікування супутніх хронічних патологічних станів, що могли спричинити утворення прищів на обличчі та тілі.

Попри визначену фармакологічну підтримку пацієнтам з акне, пропонується користуватися пілінгами, масками та іншими спеціальними косметичними засобами, рекомендованими для догляду за подразненою шкірою, враховуючи особливості шкіри і причини розвитку вугрового висипу.

Хворобу краще попередити, ніж лікувати!

Для профілактики вугрів рекомендується дотримуватися наступних порад:

утримувати шкіру в чистоті, але не зловживати частим миттям шкіри з використанням мийних засобів (не частіше 2 разів на добу);
дотримуватися раціонального режиму харчування (збалансованої дієти), правильно організувати режим праці та відпочинку;
уникати інтенсивного сонячного випромінювання;
не видавлювати прищі та вугрі самостійно, оскільки це може призвести до нагноєння й утворення шрамів;
при схильності до утворення вугрів не користуватися жирними кремами та лосьйонами, обмежувати використання декоративної косметики та обирати спеціальні професійні косметичні засоби.

Отже, у більшості випадків з акне можна боротися за допомогою доступних методів лікування, проте терапія може бути тривалою. Лише за умови дотримання призначених лікарем рекомендацій можна досягти прийнятного результату. Не варто й забувати про роль підтримувальної терапії, адже акне є хронічною патологією і часто рецидивує без постійного контролю та застосування лікарських засобів.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!