Проблемні аспекти дефіциту вітаміну B1 (тіаміну)

28 Листопада 2024 11:49 Поділитися
Тіамін, або вітамін В1, є важливим водорозчинним вітаміном, необхідним для підтримки низки важливих функцій в організмі, серед яких енергетичний метаболізм, передавання нервових імпульсів, метаболізм нейромедіаторів (ацетилхоліну та серотоніну), синтез колагену та інших білків тощо. Попри те що кількість тіаміну, який зазвичай потрапляє в організм з продуктами, є достатньою, такі чинники, як зловживання алкоголем, кавою або чаєм, харчові дієтичні обмеження, вік, інтенсивні фізичні навантаження, деякі хвороби та навіть стрес, можуть порушувати процес його засвоєння та призводити до дефіциту та пов’язаних з ним розладів, а інколи, якщо його не лікувати, — навіть смерті (Marrs C. et al., 2021).

Тіамін: де і для чого?

Як визначено, вітамін В1 відіграє важливу роль в обміні речовин і нервово-рефлекторній регуляції, впливає на проведення нервового збудження у синапсах, виявляє гангліоблокуючий і курареподібний ефект тощо1.

Тіамін природним чином міститься у багатьох продуктах харчування, серед яких цільнозерновий хліб, крупи, макарони, рис, м’ясо (особливо свинина), риба, бобові (наприклад чорна квасоля та соєві боби), насіння та горіхи. Також цей вітамін міститься у складі низки полівітамінних комплексів та дієтичних добавок. Поширеними формами тіаміну, що використовуються при виробництві вітамінно-мінеральних комбінацій, є тіаміну мононітрат та тіаміну гідрохлорид. У деяких дієтичних добавках використовується синтетична форма тіаміну, яка називається бенфотіамін2.

На ринку України вітамін В1 представлений як лікарський засіб тіаміну хлориду в ампулах1. Серед показань до застосування цього препарату — гіпо- та авітаміноз В1 (у тому числі у пацієнтів, які знаходяться на зондовому харчуванні, гемодіалізі, із синдромом мальабсорбції), а також у складі комплексної терапії при невритах, поліневритах, радикулітах, невралгіях, периферичних парезах та паралічі, нейропатіях (діабетичних, алкогольних), енцефалопатіях (у тому числі енцефалопатіях Верніке — Корсакова), неврастеніях, хронічних ураженнях печінки, міокардіодистрофіях, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, атонії кишечнику, ендартеріїті, дерматозах (екземі, атопічному дерматиті, піодермії, псоріазі, червоному плескатому лишаю) з нейтрофічними змінами і порушеннями обміну речовин1. Також тіамін міститься у складі низки вітамінно-мінеральних комплексів у формі таблеток, капсул та сиропів.

Добова потреба у тіаміні

Необхідна кількість тіаміну залежить від віку та статі людини (таблиця).

Таблиця. Добова потреба3 у вітаміні В1 (тіаміні)
Вікова група В1
(тіамін, мг)
0–3 міс 0,3
4–6 міс 0,4
7–12 міс 0,5
1–6 років 0,8
6 років
(школярі)
0,9
7–10 років 1,0
11–13 років
(хлопчики)
1,3
11–13 років (дівчатка) 1,1
14–17 років (юнаки) 1,5
14–17 років (дівчата) 1,2
Дорослі жінки (18–59 років) 1,3
  • Додатково вагітні +0,3
  • Додатково жінки, які годують грудьми, +0,5
Жінки (>60 років) 1,5
Дорослі чоловіки (18–59 років) 1,6
Чоловіки (60–74 роки) 1,7
Чоловіки (>75 років) 1,5

Варто зауважити, що оскільки статус тіаміну не вимірюється регулярно в клінічній практиці та немає встановлених стандартів щодо того, що є нижчими або субоптимальними концентраціями тіаміну, або навіть консенсусу щодо того, які значення свідчать про явний дефіцит, важко з’ясувати, чи існуючі рекомендації щодо цього вітаміну є достатніми, щоб задовольнити потреби людей, які живуть у сучасних промислово розвинених країнах (Marrs C. et al., 2021).

Проблематика дефіциту вітаміну В1

Попри поширену думку, що дефіцит вітаміну В1 є лише проблемою країн з низьким і середнім рівнем доходу, численні дослідження доводять інше, а проблема просто недооцінюється. По-перше, виражений дефіцит може приховуватися за маскою звичайних метаболічних захворювань. Ранні симптоми дефіциту тіаміну є неспецифічними і можуть бути легко віднесені до будь-якої кількості патологічних розладів. Зокрема, це можуть бути підвищена втомлюваність, зміни настрою з тенденцією до гіпердратівливості, ледве помітне погіршення пам’яті разом із втратою апетиту, розлади сну, шлунково-кишковий дискомфорт та порушення моторики. У міру прогресування дефіциту може розвинутися харчова непереносимість. Через нечіткість ранніх симптомів дефіциту тіаміну хворі не отримують своєчасне лікування, а коли вже розвиваються такі серйозні ускладнення, як енцефалопатія Верніке або синдром Корсакова, буває запізно. Дослідження показали, що у 80% випадків симптоми дефіциту вітаміну В1 були не взяті до уваги, поки пацієнт був живий. По-друге, недостатня кількість тіаміну спричинена не відсутністю споживання, а постійним надмірним впливом «антитіаміну». Природа сучасного не зовсім збалансованого раціону харчування, регулярне застосування деяких ліків, що виснажують запаси тіаміну в організмі, та вплив інших мітохондріальних стресорів роблять дедалі складнішим підтримання достатнього рівня вітаміну В1 навіть у країнах з продовольчою безпекою (Marrs C. et al., 2021).

Як розв’язати проблему дефіциту?

Єдиним доступним на цей час лікуванням дефіциту вітаміну В1 є застосування лікарських засобів на його основі, а також збагачення раціону харчування продуктами, які його містять, та зміна харчових звичок, які б могли спричинити дефіцит. При своєчасному виявленні та адекватному розв’язанні проблеми більшість симптомів дефіциту тіаміну з часом зникають.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

1За даними Державного реєстру лікарських засобів (www.drlz.com.ua).
2За даними Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (ods.od.nih.gov).
3Адаптовано з Наказу від 03.09.2017 р. № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» (норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті