Тіамін: де і для чого?
Як визначено, вітамін В1 відіграє важливу роль в обміні речовин і нервово-рефлекторній регуляції, впливає на проведення нервового збудження у синапсах, виявляє гангліоблокуючий і курареподібний ефект тощо1.
Тіамін природним чином міститься у багатьох продуктах харчування, серед яких цільнозерновий хліб, крупи, макарони, рис, м’ясо (особливо свинина), риба, бобові (наприклад чорна квасоля та соєві боби), насіння та горіхи. Також цей вітамін міститься у складі низки полівітамінних комплексів та дієтичних добавок. Поширеними формами тіаміну, що використовуються при виробництві вітамінно-мінеральних комбінацій, є тіаміну мононітрат та тіаміну гідрохлорид. У деяких дієтичних добавках використовується синтетична форма тіаміну, яка називається бенфотіамін2.
На ринку України вітамін В1 представлений як лікарський засіб тіаміну хлориду в ампулах1. Серед показань до застосування цього препарату — гіпо- та авітаміноз В1 (у тому числі у пацієнтів, які знаходяться на зондовому харчуванні, гемодіалізі, із синдромом мальабсорбції), а також у складі комплексної терапії при невритах, поліневритах, радикулітах, невралгіях, периферичних парезах та паралічі, нейропатіях (діабетичних, алкогольних), енцефалопатіях (у тому числі енцефалопатіях Верніке — Корсакова), неврастеніях, хронічних ураженнях печінки, міокардіодистрофіях, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, атонії кишечнику, ендартеріїті, дерматозах (екземі, атопічному дерматиті, піодермії, псоріазі, червоному плескатому лишаю) з нейтрофічними змінами і порушеннями обміну речовин1. Також тіамін міститься у складі низки вітамінно-мінеральних комплексів у формі таблеток, капсул та сиропів.
Добова потреба у тіаміні
Необхідна кількість тіаміну залежить від віку та статі людини (таблиця).
Вікова група | В1 (тіамін, мг) |
0–3 міс | 0,3 |
4–6 міс | 0,4 |
7–12 міс | 0,5 |
1–6 років | 0,8 |
6 років (школярі) |
0,9 |
7–10 років | 1,0 |
11–13 років (хлопчики) |
1,3 |
11–13 років (дівчатка) | 1,1 |
14–17 років (юнаки) | 1,5 |
14–17 років (дівчата) | 1,2 |
Дорослі жінки (18–59 років) | 1,3 |
|
|
|
|
Жінки (>60 років) | 1,5 |
Дорослі чоловіки (18–59 років) | 1,6 |
Чоловіки (60–74 роки) | 1,7 |
Чоловіки (>75 років) | 1,5 |
Варто зауважити, що оскільки статус тіаміну не вимірюється регулярно в клінічній практиці та немає встановлених стандартів щодо того, що є нижчими або субоптимальними концентраціями тіаміну, або навіть консенсусу щодо того, які значення свідчать про явний дефіцит, важко з’ясувати, чи існуючі рекомендації щодо цього вітаміну є достатніми, щоб задовольнити потреби людей, які живуть у сучасних промислово розвинених країнах (Marrs C. et al., 2021).
Проблематика дефіциту вітаміну В1
Попри поширену думку, що дефіцит вітаміну В1 є лише проблемою країн з низьким і середнім рівнем доходу, численні дослідження доводять інше, а проблема просто недооцінюється. По-перше, виражений дефіцит може приховуватися за маскою звичайних метаболічних захворювань. Ранні симптоми дефіциту тіаміну є неспецифічними і можуть бути легко віднесені до будь-якої кількості патологічних розладів. Зокрема, це можуть бути підвищена втомлюваність, зміни настрою з тенденцією до гіпердратівливості, ледве помітне погіршення пам’яті разом із втратою апетиту, розлади сну, шлунково-кишковий дискомфорт та порушення моторики. У міру прогресування дефіциту може розвинутися харчова непереносимість. Через нечіткість ранніх симптомів дефіциту тіаміну хворі не отримують своєчасне лікування, а коли вже розвиваються такі серйозні ускладнення, як енцефалопатія Верніке або синдром Корсакова, буває запізно. Дослідження показали, що у 80% випадків симптоми дефіциту вітаміну В1 були не взяті до уваги, поки пацієнт був живий. По-друге, недостатня кількість тіаміну спричинена не відсутністю споживання, а постійним надмірним впливом «антитіаміну». Природа сучасного не зовсім збалансованого раціону харчування, регулярне застосування деяких ліків, що виснажують запаси тіаміну в організмі, та вплив інших мітохондріальних стресорів роблять дедалі складнішим підтримання достатнього рівня вітаміну В1 навіть у країнах з продовольчою безпекою (Marrs C. et al., 2021).
Як розв’язати проблему дефіциту?
Єдиним доступним на цей час лікуванням дефіциту вітаміну В1 є застосування лікарських засобів на його основі, а також збагачення раціону харчування продуктами, які його містять, та зміна харчових звичок, які б могли спричинити дефіцит. При своєчасному виявленні та адекватному розв’язанні проблеми більшість симптомів дефіциту тіаміну з часом зникають.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
1За даними Державного реєстру лікарських засобів (www.drlz.com.ua).
2За даними Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (ods.od.nih.gov).
3Адаптовано з Наказу від 03.09.2017 р. № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» (норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим