Вітамін B2, або рибофлавін (рисунок), є водорозчинним вітаміном групи B, який виконує критичну роль в енергетичному обміні. Цей вітамін є важливим компонентом двох основних коферментів, флавінмононуклеотиду (ФМН або рибофлавін-5’-фосфат) та флавінаденіндинуклеотиду (ФАД). Саме ці коферменти відіграють важливу роль у виробництві енергії в організмі людини1. На додаток до покращення енергетичної функції, рибофлавін є антиоксидантом, що підтримує роботу імунної системи, позитивно впливає на стан шкіри та волосся, сприяє перетворенню триптофану в ніацин, який активує вітамін B6 та необхідний для підтримки репродуктивної функції, нормального розвитку, лактації та фізичної працездатності (Mahabadi N. et al., 2023).
В яких продуктах міститься вітамін В2?
Вітамін В2 міститься у деяких продуктах харчування (наприклад у яйцях, субпродуктах, нежирному м’ясі та молоці), де він знаходиться здебільшого у формі ФАД (у яйцях і молоці — вільний рибофлавін). Враховуючи той факт, що вітамін В2 є водорозчинним вітаміном, приблизно вдвічі більше його вмісту у продуктах втрачається при відварюванні, порівняно з приготуванням на пару чи запіканням (Agte V. et al., 2002). Також цей вітамін можна знайти у складі низки лікарських засобів у різних формах випуску3. Окрім того, вітамін В2 міститься у складі багатьох дієтичних добавок та вітамінно-мінеральних продуктів, у більшості з яких він знаходиться у вільній формі, хоча деякі з них містять форму ФМН.
Добова потреба у вітаміні В2 відрізняється залежно від віку та статі. Зокрема, дітям віком від народження до 6 років потрібно отримувати 0,4–1,1 мг рибофлавіну на добу. А от старшим та дорослим нормою вітаміну В2 вважаються показники 1,2–2 мг/добу4.
Дефіцит чи надлишок вітаміну В2: що небезпечніше?
Варто зауважити, що у кожному випадку порушення балансу будь-яких вітамінів та мікроелементів в організмі може зумовлювати низку серйозних наслідків для здоров’я. І рибофлавін у цьому списку — не виняток, хоча як дефіцит, так і надлишок цього вітаміну на сьогодні вважаються рідкісними явищами.
Зокрема, дефіцит рибофлавіну здебільшого має безсимптомний перебіг та зазвичай пов’язаний з дефіцитом інших вітамінів і, як правило, викликаний дієтичними обмеженнями. У групі ризику люди літнього віку, особи, які зловживають алкоголем, жінки, які приймають протизаплідні засоби, вагітні та жінки, які годують грудьми, люди з синдромом Брауна — Віалетто — Ван Леєра та вегани, а також особи з проблемами всмоктування, діти, які недоїдають, та пацієнти на діалізі. Важливим чинником в етіології рибофлавінової недостатності є також спадковість. Визначено, що у близько 15% населення у світі відмічають успадковане обмеження здатності засвоювати цей мікроелемент (Ângela Aragão М. et al., 2024).
Клінічно при дефіциті вітаміну В2 люди виглядають блідими і мають хворобливі тріщини в куточках рота і на губах. Болять рот і язик, язик може стати пурпуровим. Навколо носа, між носом і губами, на вухах і повіках, а також у ділянці статевих органів можуть з’явитися червоні, жирні, лускаті (себорейні) плями. Більш серйозний дефіцит викликає судинні зміни в рогівці, що може призводити до погіршення зору і, зрештою, до сліпоти. Дефіцит рибофлавіну також пов’язують з багатьма аномаліями розвитку, такими як заяча губа та вовче піднебіння, затримка росту та розвиток вродженої кардіологічної патології (Mahabadi N. et al., 2023). Дослідження також показали, що дефіцит вітаміну В2 може погіршувати засвоєння заліза та викликати розвиток анемії, одним із симптомів якої є надмірна втомлюваність, перешкоджати метаболізму фолієвої кислоти та підвищувати ризик розвитку онкопатології (Mahabadi N. et al., 2023).
А от щодо передозування та токсичності надмірних доз, то у цьому контексті рибофлавін вважається відносно безпечним та майже не викликає серйозних побічних ефектів. Кишечник може поглинати лише обмежену кількість рибофлавіну за один раз, а надлишок швидко виводиться із сечею. Таким чином, особливих обмежень щодо споживання не встановлено. Однак слід дотримуватися обережності при прийомі високих доз вітаміну В2 вагітним (Peechakara B.V. et al., 2024).
1За даними Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (ods.od.nih.gov).
2За даними Національного центру біотехнологічної інформації (National Center for Biotechnology Information — NCBI) (pubchem.ncbi.nlm.nih.gov).
3За даними Державного реєстру лікарських засобів (www.drlz.com.ua).
4Адаптовано з наказу від 03.09.2017 р. № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» (норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії) (zakon.rada.gov.ua).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим