Про втому загалом
Незважаючи на свою високу поширеність та тягар, який втома створює для людини, вона залишається часто ігнорованим симптомом. Зазвичай її визначають як стан, пов’язаний з ослабленням та/або виснаженням фізичних та/або розумових ресурсів людини. Її гетерогенний фенотип описується як стан від загальної млявості до дуже специфічного відчуття печіння в м’язах, викликаного роботою. Це призводить до нездатності продовжувати функціонувати на нормальному рівні активності. Фізична втома, хоча й поширена в повсякденному житті, зазвичай стає особливо помітною під час важких фізичних навантажень. З іншого боку, розумова втома найчастіше проявляється як сонливість (Azzolino D. et al., 2020).
Надмірна втома є поширеною серед працівників, що працюють позмінно, зокрема, й фармацевтів, та може призвести до низки негативних наслідків, таких як зниження продуктивності праці, помилка обробки даних, що може спричиняти нещасні випадки, прогули, зниження якості життя та навіть симптоми депресії (Richter К. et al., 2016).
Профілактика — один із постулатів сучасної медицини
Варто зауважити, що у багатьох випадках «втомлюватися» організм починає не під час робочої зміни, а ще задовго до неї. Тому щоб не відчувати себе знесиленим одразу приступивши до роботи, слід навчитися «готувати» свій організм до потенційного навантаження та зміцнювати його як емоційно, так і фізично.
Основні акценти підготовки:
- здоровий сон (дослідження виявили кореляцію між якістю сну та концентрацією уваги (Richter К. et al., 2016));
- правильне здорове харчування, що, зокрема, включає фрукти, овочі, бобові (наприклад сочевиця та квасоля), горіхи та цільнозернові продукти (наприклад необроблена кукурудза, просо, овес, пшениця та коричневий рис) (недостатнє нездорове харчування вважається одним із механізмів, що лежать в основі розвитку втоми (Azzolino D. et al., 2020), а здорова їжа, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), допомагає не лише покрити енергетичні потреби організму, а й запобігти розвитку низки хвороб, включаючи цукровий діабет, хвороби серця, інсульт та рак);
- належний питний режим (достатня гідратація відіграє важливу роль у підвищенні продуктивності людини (Judge L.W. et al., 2021));
- регулярна фізична активність, що відіграє позитивну роль у підтримці фізичної форми, здоров’я та психічного благополуччя, а також у запобіганні симптомам депресії (Balatoni I. et al., 2023).
Контроль втоми впродовж робочого дня
Звичайно, що навіть після найкращої підготовки втома на роботі неминуче настане. Тому важливо мати «про запас» варіанти самодопомоги з метою її подолання.
- Мініперерви: за можливості слід використовувати кожну вільну хвилинку для короткого відпочинку. Дослідження демонструють, що додаткові перерви в роботі можуть позитивно впливати на продуктивність та результати роботи (Luger T. et al., 2019).
- Легка фізична активність: вправи для стоп, гомілок, шиї (потягування, повороти голови, кругові рухи плечима) впродовж робочої зміни можуть допомогти усунути напругу та зменшити втому, зокрема й емоційну. Як показують дослідження, легка фізична активність позитивно впливає на працівників та пов’язана з меншим відчуттям втоми (Balatoni I. et al., 2023).
- Енергетична «стимуляція». Наприклад, це може бути чашка кави (наведено докази позитивного впливу кофеїну — основної біологічно активної сполуки у складі кавового напою, на пильність та когнітивні здібності (Richter К. et al., 2016)) або зеленого чаю (містить L-теанін, який, окрім того, що сприяє збудженню («бадьорить»), чинить позитивний вплив на пильність та концентрацію уваги (Nobre A.C. et al., 2008), або ж «енергетичний» перекус.
- Умивання обличчя холодною водою або ж нанесення термальної води чи спеціальних зволожувальних засобів на обличчя дає можливість майже миттєво освіжитися та збадьоритися.
Не забуваймо, що вищенаведені поради — це тимчасове рішення. Основне «перезавантаження» та відновлення організму має здійснюватися після роботи під час вихідних.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим