Жиророзчинні вітаміни: що це, кому, для чого і як правильно приймати?

Що таке жиророзчинні вітаміни?

Жиророзчинні вітаміни — це група органічних сполук, необхідних для нормального функціонування організму, для розчинення та всмоктування яких потрібні жири. Вони зберігаються в печінці та жирових клітинах, що дозволяє організму використовувати їх у міру необхідності, але разом з цим підвищує ризик накопичення до токсичного рівня у разі надмірного споживання. До цієї групи поживних речовин належать 4 ключові вітаміни — A, D, E, K (Reddy P. et al., 2022).

Яка роль та як працюють жиророзчинні вітаміни в організмі?

• Вітамін А — жиророзчинний вітамін, який природним чином міститься у багатьох продуктах. Він важливий для підтримки нормального зору, імунної системи, репродукції, росту та розвитку. Вітамін А також може чинити сприятливий вплив на здоров’я серця, легень та інших критично важливих органів, зокрема, сприяючи їх правильному функціонуванню¹. Однак слід наголосити, що дефіцит вітаміну А залишається серйозною проблемою громадського здоров’я в багатьох регіонах. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 250 млн дітей у світі мають дефіцит вітаміну А, що робить їх вразливими до інфекцій, курячої сліпоти та інших серйозних ускладнень (Andrès E. et al., 2024).
• Вітамін D часто називають «сонячним вітаміном», оскільки він може вироблятися в організмі під впливом сонячного світла. Він відомий своєю важливою роллю для здоров’я кісток. Проте нещодавні дослідження показали його важливість для підтримки здоров’я головного мозку, серця, м’язів, імунної системи, ліпідного обміну та здоров’я шкіри завдяки його особливій біофункціональності майже в кожній тканині людського організму (Papadopoulou S.N.A. et al., 2025). Поширеність дефіциту вітаміну D варіює між популяціями, але є значною в багатьох частинах світу, включаючи розвинені країни, особливо в районах з обмеженим перебуванням на сонці. В останній групі з високим ризиком дефіциту вітаміну D є люди похилого віку та/або ті, хто перебуває в спеціалізованих закладах, люди з темною шкірою, з ожирінням, особи, які проживають у високих широтах або з обмеженим перебуванням на сонці, а також пацієнти з певними хронічними захворюваннями, такими як хронічна ниркова недостатність (Andrès E. et al., 2024).
• Вітамін E — потужний антиоксидант, який захищає клітини від ушкоджень вільними радикалами. Окрім своєї антиоксидантної активності, вітамін Е бере участь в імунній функції та, як показано, клітинній сигналізації, регуляції експресії генів та інших метаболічних процесах, розширює кровоносні судини та пригнічує агрегацію тромбоцитів¹, зокрема завдяки тому, що може запобігти гіперагрегації тромбоцитів, яка може призвести до атеросклерозу, та сприяє зменшенню вироблення простагландинів, таких як тромбоксан, що викликають злипання тромбоцитів (Rizvi S. et al., 2014).
• Вітамін K — багатофункціональний мікронутрієнт з протизапальними та антиоксидантними властивостями, дефіцит якого може спричинити вікові захворювання, такі як серцево-судинні, нейродегенеративні захворювання та остеопороз (Kaźmierczak-Barańska J. et al., 2024). Зокрема, вітамін К є ключовим агентом у процесі згортання крові та підтримки здоров’я кісток, а також у позапечінковому та енергетичному метаболізмі (Tsugawa N. et al., 2020).

Незважаючи на структурні відмінності між жиророзчинними вітамінами, вони всмоктуються та транспортуються подібним чином через їх низьку розчинність у гідрофільному середовищі. Організм поглинає жиророзчинні вітаміни в новоутворені міцели — ліпідні кластери, які містять гідрофобні групи всередині та гідрофільні групи зовні, в тонкому кишечнику. Цей процес залежить від секреції жовчі та ферментів підшлункової залози. Після всмоктування в ентероцити жиророзчинні вітаміни упаковуються в хіломікрони, які потім секретуються в лімфатичну систему, перш ніж потрапити в кровотік. Хіломікрони метаболізуються ліпопротеїнліпазою, що призводить до вивільнення жиророзчинних вітамінів у тканини для використання та зберігання. Оскільки жиророзчинні вітаміни зберігаються в тканинах, вони знаходяться в організмі довше, ніж водорозчинні. Залишки хіломікрону потім поглинаються печінкою та переробляються (Reddy P. et al., 2022).

У яких продуктах містяться?

Щоб забезпечити належне надходження жиророзчинних вітамінів, важливо включати в раціон харчування різноманітні продукти, що їх містять:

• вітамін A: яєчний жовток, молоко, печінка, сир, вершкове масло, темно-зелені листові овочі (шпинат, амарант), морква, гарбуз, жовта кукурудза, манго, папайя;
• вітамін D: основне джерело — сонячне світло, а також такі продукти, як лосось, тунець та скумбрія, в меншій кількості — яловича печінка, сир, яєчні жовтки, молочні продукти;
• вітамін E: рослинні олії (соняшникова, мигдальна, зародків пшениці), горіхи (мигдаль, фундук), насіння (соняшнику), цільні зерна;
• вітамін K: темно-зелені листові овочі (шпинат, капуста, броколі), петрушка, цвітна капуста, в меншій кількості — риба, м’ясо та деякі фрукти (окрім того, синтезує вітамін К мікрофлора кишечнику) (Reddy P. et al., 2022).

Як споживати жиророзчинні вітаміни: основні рекомендації

Для максимального засвоєння жиророзчинних вітамінів необхідно дотримуватися певних рекомендацій:

• споживання жиророзчинних вітамінів (чи то з продуктів, чи у вигляді вітамінних добавок) разом із джерелом жирів²;
• правильний прийом вітамінів, уникаючи надмірного споживання (оскільки ці вітаміни накопичуються в організмі, їхній надлишок може призвести до гіпервітамінозу та розвитку низки небажаних пов’язаних з цим ускладнень) та дотримуючись рекомендованого дозування (при прийомі лікарських засобів чи вживанні дієтичних добавок, які їх містять)³;
• намагатися отримувати необхідні вітаміни з різноманітного та збалансованого харчування⁴.

Важливо відмітити, що перш ніж починати приймати будь-які жиророзчинні вітаміни, варто проконсультуватися з лікарем. У деяких випадках, особливо при тривалому прийомі, може знадобитися регулярний моніторинг рівня вітамінів у крові для профілактики гіпервітамінозу.

Ознаки надлишку та нестачі жиророзчинних вітамінів

Як дефіцит, так і надлишок жиророзчинних вітамінів можуть мати негативні наслідки для здоров’я.

Зокрема, нестача (дефіцит) вітаміну А може призвести до офтальмологічних, дерматологічних та імунних порушень (наприклад сухості очей, курячої сліпоти, проблем зі шкірою) (Hodge C. et al., 2023), вітаміну D — рахіту у дітей та остеопорозу у дорослих, втоми, м’язової слабкості, затримки розвитку, підвищеної схильності до інфекцій (Raju A. et al., 2022; Kaur J. et al., 2025), вітаміну E — атаксії, труднощів з підняттям погляду вгору та гіпорефлексією, звуження поля зору, сліпоти, деменції, серцевих аритмій (Kemnic T.R. et al., 2023), вітаміну K — підвищеної кровоточивості, легкого утворення синців, проблем зі згортанням крові (Eden R.E. et al., 2023).

При надлишку (гіпервітамінозі) вітаміну A можуть відмічатися нудота, блювання, головний біль, запаморочення, дратівливість, затуманення зору, сухість шкіри, свербіж, лущення долонь і підошов, поява тріщин на кінчиках пальців, порушення м’язової координації, у тяжких випадках та при хронічному впливі — біль у кістках, підвищення внутрішньочерепного тиску, випадіння волосся, ламкість нігтів, втома, втрата апетиту, гепатомегалія (Olson J.M. et al., 2023), вітаміну D — слабкість, втома, анорексія, біль у кістках, неврологічні порушення (сплутаність свідомості, апатія, збудження, дратівливість, а іноді атаксія, ступор та кома), шлунково-кишкові симптоми (біль у животі, нудота, блювання, закреп, виразка шлунка та панкреатит (від злоякісних кальцифікатів)), ниркові симптоми (поліурія, полідипсія, нефролітіаз), серцеві аритмії (Asif A. et al., 2023), вітаміну E — порушення згортання крові, кровотечі, гепатобіліарна дисфункція, мальабсорбція (Owen K.N. et al., 2023). Токсичність вітаміну K — надзвичайно рідкісне явище (особливо при пероральному прийомі), однак при його застосуванні можливий розвиток алергічних реакцій (задокументовані випадки розвитку бронхоспазму та зупинки серця при внутрішньовенному введенні) (Imbrescia K. et al., 2023).

Загалом раціональний підхід до споживання жиророзчинних вітамінів та продуктів, які їх містять (та й у цілому всіх поживних речовин), через збалансований раціон може допомогти не допустити як дефіциту важливих для організму мікроелементів, так і негативного впливу при їх надлишку, а також підтримати здоров’я на належному рівні.

 Інна Грабова

¹За даними Національного інституту здоров’я (ods.od.nih.gov).
²За даними health.clevelandclinic.org.
³За даними www.pharmacytimes.com.
⁴За даними www.nhs.uk.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!