Закон України від 18.06.2025 р. № 4505-IX

Не набув чинності

ЗАКОН УКРАЇНИ

від 18.06.2025 р. № 4505-IX

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112) такі зміни:

1. Абзаци четвертий і п’ятий підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 викласти в такій редакції:

«1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики».

2. Підпункт 165.1.61 пункту 165.1 статті 165 викласти в такій редакції:

«165.1.61. вартість безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я та/або за результатами укладення договорів керованого доступу, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та/або коштів місцевих бюджетів, та/або коштів суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, на користь кінцевого споживача (пацієнта), за умови що:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону».

3. У статті 170:

1) абзац п’ятий підпункту 170.13.3 пункту 170.13 викласти в такій редакції:

«При цьому така сума не враховується платником податків під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з підпунктом 39-2.3.2.7 підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 цього Кодексу, не підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу»;

2) підпункт 1 пункту 170.13-1 викласти в такій редакції:

«1) дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого підпункту 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному підпунктом 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 цього Кодексу».

4. У підпункті 197.1.7 пункту 197.1 статті 197:

підпункти «б» і «в» викласти в такій редакції:

«б) утримання осіб у реабілітаційних закладах;

в) надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг»;

підпункт «д» виключити.

5. Підпункт 11 пункту 292.11 статті 292 викласти в такій редакції:

«11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я та/або лікарські засоби, придбані на підставі договору керованого доступу, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та/або коштів місцевих бюджетів, та/або коштів суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови що:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України; та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою пунктом 293.5 статті 293 цього Кодексу».

6. Підпункт 2 пункту 299.10 статті 299 доповнити словами «а в разі смерті фізичної особи — підприємця — з дати смерті такої фізичної особи».
7. У розділі XX «Перехідні положення»:

1) підрозділ 1 доповнити пунктом 36 такого змісту:

«36. Установити, що зміни до підпункту 1 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу», застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2024 року.

Суми податків і зборів, які на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» були сплачені (перераховані) платником податку до державного та/або місцевого бюджетів відповідно до підпункту 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, можуть бути зараховані виключно у зменшення грошових зобов’язань платника податку у податкових періодах, наступних за податковим періодом, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Контролююча особа, яка задекларувала суму доходу з дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією від юридичних осіб України, відповідно до підпункту 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 податковий (звітний) рік та до набрання чинності змінами до підпункту 1 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу», має право подати уточнюючу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за зазначений податковий звітний період та відкоригувати (зменшити) суму загального річного доходу на суму доходу, задекларованого відповідно до підпункту 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу»;

2) у підрозділі 2:

в абзаці шостому підпункту 5 пункту 32 слова і цифри «товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД» замінити словами і цифрами «товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, водних безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД»;

доповнити пунктом 98 такого змісту:

«98. Тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, вважати, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, суб’єктам господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були придбані такою особою шляхом укладення договорів керованого доступу відповідно до законодавства, є дата відвантаження таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них.

Положення цього пункту застосовуються, за умови що:

особа, зазначена в абзаці першому цього пункту, постачає лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них, оплата за які здійснюється за кошти суб’єктів господарювання, що зазначені в абзаці першому цього пункту, згідно з договором за собівартістю таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;

протягом строку виконання такого договору до собівартості лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них можуть включатися лише ті загальновиробничі витрати, адміністративні витрати і витрати на збут, які здійснені (які планується здійснити) особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту;

суми витрат на відрядження, що включаються до собівартості лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, не можуть перевищувати:

у межах України — суми витрат, що не включається до оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу;

за межами України — граничних норм щодо сум та складу витрат на відрядження за кордон осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлених Кабінетом Міністрів України»;

3) у підрозділі 10:

пункт 25 викласти в такій редакції:

«25. Самозайняті особи (фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до пункту 16-1 цього підрозділу.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за контрактом, має найманих працівників і на строк своєї військової служби, на особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе така уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, нараховані та утримані уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою (звільненою з військової служби) самозайнятою особою, у тому числі особою, яка проходила військову службу за контрактом, протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.

Податкова звітність про суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, нараховані та утримані уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб протягом строку військової служби самозайнятої особи, подається демобілізованою самозайнятою особою протягом 150 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) у порядку, встановленому цим Кодексом, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених цим Кодексом.

Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених пунктом 295.2 статті 295 цього Кодексу, та авансових внесків з військового збору, передбачених підпунктом 1.11 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи — підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи — підприємця, укладений з такою особою контракт.

Фізичним особам — підприємцям, які мали або не мали найманих працівників, призваним на військову службу під час мобілізації або залученим до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, реєстрація яких як платника єдиного податку анульована за рішенням контролюючого органу на підставі підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу під час проходження ними військової служби, контролюючий орган відновлює таку реєстрацію з дати анулювання.

Самозайнята особа, яка у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених цим Кодексом термінів виконання податкових обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (фізичної особи — підприємця, особи, яка провадять незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту»;

у підпункті «в» підпункту 69.41.2.1, підпункті «б» підпункту 69.41.2.3, підпункті «в» підпункту 69.41.2.4, підпункті «в» підпункту 69.41.2.5, підпункті «в» підпункту 69.41.2.6 підпункту 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 слова «останні чотири звітні (податкові) періоди» замінити словами і цифрами «останніх 12 звітних (податкових) місяців»;

пункт 74 в редакції Закону України від 4 грудня 2024 року № 4112-IX вважати пунктом 74-1.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

пункту 1 (щодо внесення змін до пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України), пункту 2 (щодо внесення змін до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України), пункту 5 (щодо внесення змін до пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України) розділу I цього Закону та підпункту 1 пункту 2 (щодо внесення змін до статті 79-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я) цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу»;

пункту 4 (щодо внесення змін до пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України) розділу I цього Закону, який набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) статтю 79-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) доповнити новими частинами такого змісту:

«Договори керованого доступу за кошти місцевих бюджетів та/або кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (крім коштів на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення), укладаються виключно за добровільного фінансування за кошти місцевих бюджетів та/або за кошти суб’єкта господарювання державної або комунальної форми власності, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Закупівлі лікарських засобів, що здійснюються шляхом укладення договорів керованого доступу за кошти місцевих бюджетів та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, не можуть замінювати закупівлі, що здійснюються для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, а також укладених договорів керованого доступу за кошти державного бюджету»;

2) розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про альтернативні види палива» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 94 із наступними змінами) доповнити пунктом 1-5 такого змісту:

«1-5. Відповідальність за правопорушення, визначені частинами першою та другою статті 14 цього Закону, вчинені в період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» до 1 січня 2026 року, не застосовується»;

3) у розділі VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами):

пункт 9-2 викласти в такій редакції:

«9-2. Під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, визначені пунктами 4, 5 і 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.

Якщо платник єдиного внеску, зазначений у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені підпунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2-6, 10, 12 частини другої статті 6 цього Закону, здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується таким демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Звітність про єдиний внесок, нарахований уповноваженою особою протягом строку військової служби платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, на суми виплат найманим працівникам та іншим особам, подається демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 150 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені передбачених цим Законом.

Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.

Під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для платників єдиного внеску, визначених у пунктах 4, 5 і 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування положень статті 25 цього Закону.

Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

За період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та строки, визначені цим Законом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, укладений з такою особою контракт.

Платник єдиного внеску, зазначений у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, який у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотримався визначених цим Законом термінів виконання своїх обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої цим Законом за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту»;

пункт 9-18 викласти в такій редакції:

«9-18. Під час дії особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 і 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.

Якщо платник єдиного внеску, зазначений у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені пунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2-6, 10 і 12 частини другої статті 6 цього Закону, здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, нарахований на суми виплат найманим працівникам уповноваженою особою протягом строку військової служби платника єдиного внеску, сплачується таким демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня, наступного за днем його демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.

Звітність про єдиний внесок, нарахований на суми виплат найманим працівникам уповноваженою особою протягом строку військової служби платника єдиного внеску, подається таким демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 150 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених цим Законом.

Під час дії особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, призваних на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, протягом строку такої військової служби заходи впливу та стягнення, передбачені статтею 25 цього Закону, не застосовуються.

Підставою для незастосування зазначених заходів впливу та стягнень є відомості про дату мобілізації (демобілізації, звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

За період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та строки, визначені цим Законом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи — підприємця, укладений з такою особою контракт.

Платник єдиного внеску, зазначений у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, який у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотримався визначених цим Законом термінів виконання своїх обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої цим Законом за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску — протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Процедури звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту»;

4) пункт 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-IX із наступними змінами доповнити підпунктом 13 такого змісту:

«13) дія підпунктів 1-4 цього пункту не поширюється на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.

Особи, які підлягають статистичному спостереженню, у встановленому законодавством порядку протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» зобов’язані подати до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики неподану статистичну та фінансову звітність за весь період неподання відповідно до цього Закону».

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2025 році.

Президент України В. Зеленський

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!