Етіологія ліпом
Ліпоми є найпоширенішими мезенхімальними пухлинами людського тіла. У близько 1 особи будь-якої статі з 1 тис. осіб (найчастіше віком від 40 до 60 років, але можуть розвиватися в будь-якому віці та навіть при народженні) діагностується певний вид ліпом, більшість з яких уражують тулуб і верхні кінцівки, але вони можуть бути будь-де на тілі, де наявні адипоцити. Ознаки та симптоми цих новоутворень значною мірою залежать від їх розташування та розміру (Piccolo D. et al., 2022; Kolb L. et al., 2023).
Ліпоми зазвичай проявляються як м’які поодинокі безболісні підшкірні вузлики, які є рухливими та не пов’язані зі змінами епідермісу. Характерний «симптом ковзання» можна виявити, обережно зсунувши пальці з краю пухлини. Зазвичай вони повільно ростуть і можуть досягати стабільного розміру. Однак іноді вони перевищують 10 см — це «гігантські ліпоми» (Kolb L. et al., 2023).
Множинні ліпоми наявні у 5–10 % уражених пацієнтів і зазвичай пов’язані із сімейним ліпоматозом або численними іншими генетичними захворюваннями. Застосування інгібіторів протеаз у ВІЛ-інфікованих осіб може спричинити ліпоми та ліподистрофію, тому слід зібрати ретельний медичний анамнез та анамнез прийому ліків (Kolb L. et al., 2023).
Хоча причина формування ліпом не до кінця зрозуміла, вважається, що до їх виникнення може призвести:
- генетична схильність (наприклад виявляється, що 2/3 ліпом демонструють генетичні аномалії; існують також рідкісні генетичні синдроми, як-от множинний ліпоматоз, хвороба Маделунга та синдром Коудена, що характеризуються утворенням численних ліпом);
- травма певної ділянки тіла (ймовірно, травма може стимулювати зростання адипоцитів або викликати їх проліферацію);
- порушення метаболізму ліпідів (наприклад ожиріння);
- гормональний дисбаланс;
- вікові зміни;
- дефекти клітинного поділу;
- зловживання алкоголем;
- захворювання печінки;
- непереносимість глюкози (Charifa A. et al., 2022);
- застосування інгібіторів протеаз у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
Деякі нетрадиційні форми ліпом включають наступне: ангіоліпому, хондроїдну ліпому, ліпобластому, міоліпому, плеоморфну ліпому / веретеноклітинну ліпому, внутрішньом’язову та міжм’язову ліпому, ліпоматоз нерва, ліпому сухожильної піхви та суглоба, деревоподібну ліпому, множинний симетричний ліпоматоз, дифузний ліпоматоз, адипоз долороза та гіберному (Charifa A. et al., 2024).
Ризики та ускладнення
Попри те що ліпоми у багатьох випадках є доброякісними новоутвореннями, якщо вони викликають фізичний дискомфорт або фіксується їх швидке помітне збільшення, є вірогідність, що проблема більш серйозна, ніж здається на перший погляд. Зокрема, іноді ліпома може бути пов’язана з певними захворюваннями, як-от множинний спадковий ліпоматоз, синдром Гарднера, адипоз або хвороба Маделунга, а у деяких випадках навіть мати онкопатологічну складову (Charifa A. et al., 2022; Piccolo D. et al., 2022).
Серед ускладнень, асоційованих з розвитком ліпом на тілі, визначають:
- естетичний дискомфорт (особливо великі ліпоми або ті, що розташовані на видимих ділянках тіла) (Marzyńska D. et al., 2023);
- тиск на сусідні структури (великі ліпоми, розташовані поблизу нервів, судин або органів, можуть викликати біль, оніміння, порушення функції або стискати кровоносні судини) (Charifa A. et al., 2022);
- ймовірний розвиток запалення (зокрема після травми) (Aust M.C. et al., 2007);
- розвиток тромбозу (Donato F. et al., 2022) тощо.
У межах фармдопомоги
Розуміння природи ліпом, їхніх потенційних ризиків та науково обґрунтованих методів лікування є ключовим для фармацевтів. Це дозволяє не лише ефективно консультувати пацієнтів, а й сприяти своєчасній діагностиці та адекватному лікуванню, що є запорукою збереження здоров’я та благополуччя населення.
Оскільки фармацевти є однією з перших ланок контакту для багатьох пацієнтів, які звертаються через підшкірні новоутворення, вони можуть надавати наступну консультаційну підтримку:
- здійснювати первинну оцінку (запитати про тривалість існування патології, її розмір, швидкість росту, наявність болю, почервоніння або інших симптомів);
- пояснювати пацієнту, що всі види ліпом у будь-якому разі потребують уваги та консультації лікаря для встановлення точного діагнозу;
- зорієнтувати пацієнта щодо правильного догляду за раною, використання антисептиків, знеболювальних засобів та дотримання гігієни для запобігання поширенню інфекції у разі хірургічного видалення ліпоми;
- застерігати пацієнтів від спроб самостійного видалення жировиків або ж використання інших неаргументованих народних методів допомоги чи «експериментів».
Тож лікувати чи спостерігати?
Варто відзначити, якщо ліпоми не болісні та не викликають фізичного дискомфорту, їх видалення не потрібне. Прогноз для них сприятливий, адже це доброякісні новоутворення, які потенційно не несуть ризику розвитку злоякісного переродження (однак бувають винятки). Проте будь-яке новоутворення на шкірі потрібно показати лікарю, який після повноцінного обстеження за потреби може рекомендувати подальшу тактику дій. Зокрема, у разі наявності ліпом можуть використовуватися такі процедури, як транскутанні ін’єкції дезоксихолату натрію, стероїдів, ізопротеренолу (бета-2-адренергічного агоніста), або ж проведення ліпосакції пухлини або її хірургічне видалення (Charifa A. et al., 2022).
Одним із відомих способів усунення ліпом є ін’єкційний ліполіз (або ліподисольв) — це практика введення сполук фосфатидилхоліну / дезоксихолату натрію у підшкірний жир з метою його розчинення (використовується також для зменшення ділянок локалізованого жиру, як-от подвійне підборіддя або жир на животі) (Nanda S., 2011).
Може бути застосований і такий терапевтичний метод допомоги, як лазеротерапія. Зокрема, визначено, що лікування ліпоми за допомогою лазера з довжиною хвилі 1444 нм є потенційно безпечною та ефективною малоінвазивною процедурою без ризику формування рубців (Piccolo D. et al., 2022).
Варто наголосити, що рішення про видалення ліпом слід ухвалювати тоді, коли ураження малі, а не після того, як вони виростуть, щоб знизити ризик їх проникнення в суглоби, нерви та кровоносні судини, що зробить видалення більш складним та інвазивним. Після видалення (переважно проводиться з косметичних причин) вони, як правило, не рецидивують. Однак вкрай важливо повністю видалити фіброзну капсулу, яка оточує ліпому, щоб запобігти цьому (Charifa A. et al., 2022).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим