Терапевтичний менеджмент сколіозу: потенційні методи корекції у підлітків

Про сколіоз у дітей

У нормі хребет має бути прямим, якщо дивитися спереду або ззаду. У дітей із сколіозом хребет здебільшого викривлений ліворуч, праворуч або в обидва боки.

Вигин хребта вимірюється в градусах, як кут, який називається кутом Кобба. Сколіоз визначається як вигин >10°.

Ступінь тяжкості вигину може змінюватися залежно від кута:

• помірний: ≤20°;
• середній: 25–40°;
• значний: >50°.

Існує 3 типи дитячого сколіозу: вроджений, спричинений вадою розвитку хребта під час внутрішньоутробного розвитку; нейром’язовий, пов’язаний з неврологічними або м’язовими захворюваннями, такими як церебральний параліч, м’язова дистрофія або травма спинного мозку; та підлітковий ідіопатичний (не пов’язаний з захворюваннями) сколіоз — найпоширеніша форма (близько 80%) у дітей від 10 років до дорослого віку.

Причини виникнення сколіозу до кінця не зрозумілі, але вважається, що генетичні, метаболічні, гормональні та біомеханічні фактори спричиняють його. Всупереч деяким переконанням, носіння важких рюкзаків або недостатнє вживання молока не призводить до розвитку сколіозу у дитей.

А що у дорослих?

Однак, як тільки людина повністю дорослішає:

• вигини сколіозу <30°, як правило, залишаються незмінними (Janicki J.A. et al., 2007);
• криві, що перевищують 50°, майже завжди повільно прогресують з часом (на близько 1° на рік);
• прогноз змінюється з часом для пацієнтів з викривленнями в діапазоні 30–50° (мають тенденцію до збільшення вираженості) (Alcala C. et al., 2024), при цьому викривлення >50° мають найвищий ризик прогресування (Dragsted C. et al., 2025).

Як лікується підлітковий ідіопатичний сколіоз?

Існують наступні варіанти розв’язання проблеми сколіозу для підлітків:

• регулярний моніторинг: зазвичай рекомендується для дітей в період активного зростання з вигинами <20–25°, а також для пацієнтів, які закінчили ріст з вигинами в межах 40–45° (такий підхід дає змогу лікарю контролювати розмір викривлення в міру зростання підлітка, виявляючи прогресування, яке може змінити план лікування);
• носіння корсета, якщо викривлення більш виражене (близько ≥25°) або прогресує під час стрибків росту (носіння корсета не рекомендується пацієнтам з підлітковим ідіопатичним сколіозом, які досягли зрілості скелета).

Важливо відмітити, що носіння корсету не виліковує і не виправляє деформацію. Його мета — запобігти подальшому прогресуванню викривлення під час періоду зростання підлітка. Як правило, підлітки з помірним сколіозом мають носити корсет в діапазоні 12–20 год/добу, і навіть, якщо вони займаються спортом.

Залежно від того, скільки часу потрібно до досягнення зрілості скелета, лікування корсетом може тривати кілька років. Важливо зазначити, що після його зняття у дитини може відмічатися ослаблення м’язів корпусу. Фізична терапія може допомогти зменшити вираженість цього поширеного ускладнення.

• Хірургічне втручання — єдиний поки що спосіб назавжди змінити вигин хребта, запобігаючи його прогресуванню у дітей з вигинами >30° віком до 10 років. Багато хто з батьків вважають, що з операцією слід почекати, поки їхній підліток повністю виросте, але час операції залежить від багатьох факторів та індивідуально визначається залежно від зросту, прогресування та характеру викривлення кожного пацієнта. Зазвичай не рекомендується чекати до дорослого віку, оскільки менші та гнучкіші вигини хребта дитини легше виправити, ніж у дорослого, а це може означати менш складну операцію та потенційну необхідність зрощення меншої кількості хребців. У більшості підлітків з ідіопатичним сколіозом викривлення не прогресують до такого ступеня, коли рекомендується хірургічне втручання.

Зрештою вибір між оперативним та неоперативним втручанням зводиться до детального обговорення ризиків та переваг кожного варіанта між пацієнтом, батьками та їхнім лікарем.

За останні кілька років досягнуто значного прогресу в лікуванні сколіозу за допомогою спінального спондилодезу: фіксації тіла хребця за допомогою анкерних фіксаторів та гнучкого шнура для вирівнювання хребта, та системи АпіФікс (ApiFix), яка передбачає використання саморегульованого стрижня, що діє як внутрішній бандаж, допомагаючи з часом випрямити хребет.

Альтернативні техніки

Додатково можуть використовуватися й інші альтернативні втручання, що можуть допомогти запобігти прогресуванню сколіозу. Зокрема, йдеться про акупунктуру та акупресуру, електростимуляцію, фізіотерапію, хіропрактику, які можуть бути корисним терапевтичним втручанням при болю в спині, пов’язаному зі сколіозом (Anar S.Ö., 2016; Morningstar M.W., 2011; Sudhakaran P., 2021; Choi S.-K. et al., 2022).

Одним із поширених використовуваних технік є метод Шрота — вправи, що спеціально спрямовані на поліпшення постави, балансу хребта та зміцнення м’язів у пацієнтів зі сколіозом (Karavidas N. et al., 2024). Окрім сколіозу, цей спосіб може допомогти й при кіфозі — захворюванні хребта, при якому вигин викликає заокруглення у верхній частині спини.

Поліпшити стан спини можуть й регулярні заняття йогою (Fishman, Loren M. et al., 2024) та вправи пілатесу, що можуть сприяти зменшенню кута Кобба та обертання тулуба, зменшити вираженість болю, підвищити рухливість тулуба та якість життя у осіб зі сколіозом (Gou Y. et al., 2021).

Чи можна повністю виправити сколіоз у підлітків?

На ранніх стадіях повне виправлення постави у дітей та підлітків можливе за умови своєчасного та комплексного лікування. Однак при значних викривленнях повна корекція до ідеально прямого хребта може бути недосяжною, але лікування має бути спрямованим на максимальну нормалізацію та запобігання прогресуванню.

А як щодо корекції сколіозу у дорослих?

У дорослих, оскільки зростання хребта вже завершилося, основна мета лікування сколіозу полягає не стільки в повному виправленні викривлення, скільки в управлінні болем, стабілізації хребта та запобіганні подальшому прогресуванню деформації.

Консервативні методи можуть включати фізіотерапію та лікувальну фізкультуру, спрямовані на зміцнення м’язів спини та живота, підвищення гнучкості, зменшення вираженості болю та підтримку правильної постави, масаж (допомагає зняти м’язові спазми, покращити кровообіг та зменшити вираженість болю), фармакологічну підтримку (застосування анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів та міорелаксантів), носіння ортезів (не стільки для корекції, як для підтримки та зменшення вираженості болю).

Хірургічне втручання, як правило, розглядається для дорослих пацієнтів з викривленнями понад 50–60°, які супроводжуються значно вираженим болем, не піддаються консервативному лікуванню або якщо супроводжуються неврологічними порушеннями.

У більшості дорослих повне виправлення викривлення неможливе, оскільки хребет уже сформований. Однак завдяки комплексному підходу можна значно покращити стан, зменшити вираженість  болю, стабілізувати хребет та зупинити подальше прогресування, тим самим суттєво підвищивши якість життя людини.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами spinehealth.org, niams.nih.gov,
scottishriteforchildren.org, orthoinfo.aaos.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!