Гінекологічний огляд: коли, для чого та як підготуватися?

Перший візит до гінеколога: коли та як?

Акушер-гінеколог — лікар, який спеціалізується на охороні здоров’я жінок.

Перший візит до цього спеціаліста рекомендується здійснити в підлітковому віці — у період від 13 до 15 років¹.

Варто зауважити, що перший візит — це не значить обов’язковий огляд статевих органів. Це може бути просто консультація у вигляді діалогу між дівчинкою та лікарем, під час якої молода пацієнтка може дізнатися, чого очікувати від наступних візитів, та отримати інформацію про те, як підтримувати стан здоров’я репродуктивної системи. Зокрема, під час візиту лікар може поставити дівчині запитання про менструальний цикл або сексуальну активність (включно з вагінальним, оральним або анальним сексом) та очікує отримати чесні та відверті відповіді, що може дати змогу виявити потенційні проблеми та за їх наявності допомогти якнайшвидше їх розв’язати¹.

А що далі?

Для жінок, які досягли статевої зрілості, гінекологічний огляд рекомендується проходити щорічно¹, щоб вчасно виявляти потенційні проблеми, навіть, якщо немає очевидних симптомів (Garcia M.R. et al., 2024). Зокрема, важливим під час оглядів є взяття мазка Папаніколау (ПАП-тест на виявлення раку шийки матки), та тесту на вірус папіломи людини (ВПЛ), який може спричинити розвиток онкопатології шийки матки¹.

Зокрема, з метою скринінгу раку шийки матки рекомендується¹:

• жінкам віком від 21 до 29 років проходити ПАП-тест кожні 3 роки (для жінок у віковому діапазоні 25–29 років можна розглянути лише тестування на ВПЛ);
• жінки віком у межах 30–65 років мають 3 варіанти тестування: ПАП-тест і тест на ВПЛ кожні 5 років або лише ПАП-тест кожні 3 роки, або лише тест на ВПЛ кожні 5 років;
• після віку 65 років можна припинити проходити скринінг на рак шийки матки, якщо у жінки ніколи не виявлялися аномальні клітини в ній або онкопатологія шийки матки і у неї раніше було зафіксовано 2–3 негативні скринінгові тести поспіль залежно від типу тесту¹.

Особливо важливо розпочати регулярні огляди після початку статевого життя, оскільки інтимні стосунки можуть підвищувати ризик розвитку інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) (особливо при невпорядкованій сексуальній активності та частій зміні статевих партнерів) (Garcia M.R. et al., 2024).

Частіше (за визначенням лікаря) проходити обстеження потрібно жінкам, які:

• мають в анамнезі рак шийки матки;
• є ВІЛ-позитивними;
• мають ослаблену імунну систему;
• зазнали впливу діетилстильбестролу (гормону, який давали вагітним між 1940 і 1971 р.) до народження¹.

Примусити чи пояснити?

Гінекологічне обстеження органів малого таза — відносно нескладна процедура в технічному плані, однак доволі непередбачувана в емоційному. Адже це делікатне обстеження може викликати у пацієнток відчуття вразливості, збентеження та/або фізичного дискомфорту. Допомогти подолати стигму та сором’язливість може попередня обширна комунікація медичного працівника з жінкою, під час якої він у доступній формі має розповісти про свої наступні дії та принцип самої процедури, потенційні наслідки та переваги. І ніякого примусу чи залякування! А проведення огляду лише після отримання інформованої згоди, поважаючи при цьому та враховуючи можливі побоювання пацієнтки (Mikes B.A. et al., 2024).

Що передбачає гінекологічне обстеження?

Основною діагностичною процедурою при проведенні гінекологічного обстеження є огляд органів малого таза, який традиційно включає ретельний огляд зовнішніх статевих органів, а також обстеження за допомогою дзеркала та бімануального огляду для оцінки внутрішніх статевих органів. За деяких обставин ректовагінальний огляд також може бути доцільним для кращої характеристики задньої частини таза. Гінекологічне обстеження є критично важливим діагностичним інструментом, що дозволяє медичним працівникам оцінювати та діагностувати широкий спектр гінекологічних захворювань, таких як аномальні кровотечі або виділення, біль у зоні таза, ІПСШ, доброякісні або злоякісні пухлини, кісти та анатомічні аномалії. Крім того, обстеження може бути частиною акушерських та рутинних скринінгових обстежень. Відповідне обстеження може допомогти виявити аномалії, оцінити стан пацієнтів перед проведенням процедур (наприклад встановлення внутрішньоматкової спіралі) та контролювати жінок протягом їх репродуктивного віку (Mikes B.A. et al., 2024).

Під час вагітності обов’язковим є огляд органів малого таза для оцінки пацієнток з кровотечами, спазмами, переймами та втратою навколоплідних вод, а також для спостереження пацієнток у пологовий період (Mikes B.A. et al., 2024).

Як підготуватися до гінекологічного огляду: особливості гігієни

Не потрібно робити нічого особливого для підготовки до гінекологічного огляду.

Основні поради — це особиста гігієна (бажано уникати спринцювань, статевих контактів та використання вагінальних засобів), підготовлений список питань до лікаря, готовність надати інформацію про свій менструальний цикл, супутні скарги, особливості статевого життя та зручний одяг, який буде легко зняти та одягнути в кабінеті лікаря. Для зручності жінка може запланувати візит на день, коли у неї немає менструації (у деяких випадках лікар може призначити за показаннями інші дні). Також може бути комфортніше, якщо безпосередньо перед оглядом буде спорожнено сечовий міхур².

Першостільник може порадити жінці перед візитом до гінеколога придбати спеціальний одноразовий гінекологічний оглядовий набір, що містить потрібні для проведення вагінального огляду медичні вироби, або ж супутні товари, які можуть знадобитися під час проведення обстеження (наприклад пелюшки, одноразові труси, рукавички (стерильні та нестерильні), вагінальні презервативи).

Що відбувається під час гінекологічного огляду та чому не варто соромитися?

Типовий гінекологічний огляд включає кілька етапів:

• збір анамнезу;
• загальний огляд (зокрема огляд молочних залоз на предмет ущільнень або змін);
• огляд зовнішніх статевих органів;
• вагінальний огляд у дзеркалах (на цьому етапі може бути взятий мазок для цитологічного дослідження (ПАП-тест) та мазки для виявлення ІПСШ);
• бімануальне дослідження (лікар вводить 1 або 2 пальці в піхву, а іншою рукою пальпує живіт ззовні, що дає змогу оцінити розмір, форму та положення матки та яєчників, а також виявити будь-які ущільнення або болісність).

Зокрема, огляд органів малого таза зазвичай проводиться на рівній поверхні або оглядовому столі, бажано з опорами для ніг або стременами. Під сідниці пацієнта зазвичай підкладають драпіровку або абсорбувальну подушку, пацієнтку слід накрити драпіровкою від талії вниз, щоб зберегти скромність. Для завершення внутрішньої частини огляду необхідні оглядові рукавички, дзеркало, джерело світла та водорозчинне мастило. Приладдя для отримання посівів або інших діагностичних тестів має бути легкодоступним, якщо виявлені патологічні виділення (наприклад гнійні).

Дзеркала бувають різних розмірів і стилів. Наприклад:

• дзеркало Грейвса розроблено у такий спосіб, щоб воно самофіксувалося після введення у піхву (призначене для жінок, що народжували);
• дзеркало Педерсона є вужчим за дзеркало Грейвса і часто є найзручнішим для пацієнток, хоча ці дзеркала не є самофіксувальними і їх необхідно тримати на місці протягом усього обстеження;
• педіатричні дзеркала, які набагато коротші та вужчі за попередні (призначені для підлітків та можуть використовуватися і у дорослих жінок).

Металеві дзеркала не є одноразовими та потребують стерилізації після кожного використання, тоді як пластикові дзеркала є одноразовими предметами. Багато пластикових дзеркал призначені для використання з волоконно-оптичним джерелом світла, що підвищує видимість.

Ускладнення під час гінекологічного огляду

Попри відносну безпечність ректовагінального обстеження, його проведення у рідкісних ситуаціях може бути асоційовано з деякими ускладненнями. Наприклад, у жінок з атрофічним вагінітом обстеження за допомогою дзеркала може бути дуже болісним і спричинити розрив слизової оболонки (таким жінкам рекомендовано рясне змащення перед процедурою та вузьке дзеркало). У пацієнток із хронічним тазовим болем обстеження органів малого таза може збільшити вираженість симптомів. У жінок з історією сексуальної травми обстеження органів малого таза може викликати тривогу або посттравматичний стресовий розлад (пацієнтці можна запропонувати консультації з питань психічного здоров’я, анксіолітики та різні модифікації обстеження, такі як самостійне введення дзеркала, можливість участі клінічної команди лише жінок або присутність друга чи члена сім’ї в кімнаті для підтримки) (Mikes B.A. et al., 2024).

Кому протипоказано проводити?

Єдиним абсолютним протипоказанням до проведення гінекологічного обстеження медичним працівником є відсутність згоди від пацієнтки (Mikes B.A. et al., 2024).

Чому гінекологічний огляд — це важливо?

Регулярні гінекологічні огляди є ключовими для підтримання жіночого здоров’я з кількох причин:

• раннє виявлення низки гінекологічних захворювань;
• профілактика;
• контроль за хронічними станами;
• планування сім’ї (гінеколог може надати інформацію та допомогти обрати оптимальний метод контрацепції, а також проконсультувати з питань планування вагітності);
• психологічний комфорт (знання про стан свого репродуктивного здоров’я надає впевненості та спокою).

Отже, гінекологічний огляд — це не привід для страху чи сорому, а важливий крок до збереження власного здоров’я та благополуччя.

Інна Грабова

¹За даними Американського коледжу акушерів та гінекологів (The American College of Obstetricians and Gynecologists) (www.acog.org).
²За даними клініки Майо (Mayo Clinic), США (www.mayoclinic.org).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!