Шлях крізь темряву, або Як боротися з депресією

Депресія — поширений психічний розлад світосприйняття людини (сон, апетит, працездатність). Цей патологічний стан, що може уразити будь-кого незалежно від віку, статі, етнічного чи соціального походження, суттєво відрізняється від почуття тимчасового смутку та потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Враховуючи той факт, що депресія може супроводжувати хронічні захворювання (цукровий діабет, онкопатологію, серцево-судинні хвороби, хронічний біль), а деякі лікарські засоби можуть викликати або збільшувати вираженість депресивних симптомів як побічну дію, знання про цю патологію та особливості лікування є важливими для фармацевтів, до яких часто одних із перших звертаються хворі по допомогу.

Що таке депресія та яка вона буває?

Депресія — поширений серйозний психічний розлад, який негативно впливає на те, як людина відчуває, думає, діє та сприймає світ.

Згідно з опитуванням 2023 р., майже у 3 з 10 дорослих (29%) у певний момент свого життя діагностували депресію, і близько 18% зараз відчувають вплив цього патологічного стану. Жінки частіше, ніж чоловіки, а особи більш молодого віку частіше, ніж старшого, відчувають депресію. Хоча вона може виникнути будь-коли та в будь-якому віці, у середньому вона може вперше проявитися у віковому діапазоні від кінця підліткового періоду до середини 25 років^*.

До поширених типів депресії належать велика депресія, проявами якої є пригнічення настрою або втрата інтересу до навколишнього світу протягом щонайменше 2 тиж, що суттєво заважає повсякденній діяльності; та стійкий депресивний розлад (дистимія або дистимічний розлад), що проявляється менш тяжкими формами симптомів депресії та які тривають набагато довше (зазвичай щонайменше 2 роки).

Рідше трапляються такі види депресії, як:

сезонний афективний розлад (розвивається і зникає разом із порами року, симптоми зазвичай починають фіксуватися наприкінці осені та на початку зими та усуваються навесні та влітку);
депресія із симптомами психозу (тяжка форма депресії, при якій людина відчуває симптоми психозу, як-от марення або галюцинації);
біполярний розлад (включає депресивні та маніакальні або менш тяжкі гіпоманічні епізоди з надзвичайно піднесеним настроєм, більш вираженою дратівливістю або підвищеною активністю);
передменструальний дисфоричний розлад (тяжка форма передменструального синдрому (ПМС), яка виникає за кілька тижнів до менструації);
перинатальна депресія (виникає під час вагітності або після пологів);
перименопаузальна депресія (уражує деяких жінок під час переходу до менопаузи; жінки можуть відчувати значно виражену дратівливість, тривогу, смуток або втрату задоволення від життя).

Якими є прояви депресії?

До поширених симптомів депресії належать:

відчуття постійного суму та тривожний настрій, замкненість, відчуженість, соціальна ізоляція (діти та підлітки можуть бути радше дратівливими, ніж сумними);
почуття безнадії або песимізму, роздратування, розчарування, неспокою, напруженості, провини, нікчемності або безпорадності;
втрата інтересу або задоволення від своєї діяльності (будь-якої), нездатність виконувати обов’язки або ігнорування інших важливих ролей;
втома, брак енергії або відчуття загальмованості;
труднощі з концентрацією уваги, запам’ятовуванням, ухваленням рішень, сном (занадто раннє пробудження вранці або надмірно тривалий сон);
зміни апетиту або незапланована зміна маси тіла;
фізичний, головний біль, судоми або проблеми з травленням без чіткої фізичної причини, які не минають після фармакологічного втручання;
думки про смерть або самогубство (або спроби самогубства), у тому числі за участі у діяльності з підвищеним рівнем ризику.

Окрім вищезазначеної симптоматики, хворі можуть пристраститися до споживання алкоголю або наркотиків, мати проблеми із сексуальним бажанням тощо.

Варто зауважити, що не всі особи, які страждають на депресію, відмічають усі вказані симптоми: деякі можуть відчувати лише кілька симптомів, тоді як інші — багато. Ступінь тяжкості та частота патологічних проявів, а також їхня тривалість залежать від людини. Однак у будь-якому разі вони заважають повсякденному функціонуванню та завдають значного дискомфорту людині, яка їх відчуває.

Як діагностується депресія?

Фармацевт не може встановлювати діагноз, проте він може запідозрити патологічну симптоматику у відвідувача з відповідними скаргами та скерувати його для подальшого обстеження до лікаря. Варто відмітити, що застосування певних лікарських засобів та деякі захворювання (наприклад вірусної етіології або хвороби щитовидної залози) можуть також викликати ідентичні симптоми, що й депресія. Однак, щоб виключити ці варіанти, має бути проведений комплексний медичний огляд та за потреби призначене фахівцем відповідне тестування, а вже за їх результатами — обрана тактика лікування. Зокрема, щоб лікар міг підтвердити діагноз депресії, симптоми у людини повинні тривати більшу частину доби, майже щодня, протягом щонайменше 2 тиж. Одним із проявів має бути пригнічений настрій або втрата інтересу чи задоволення від більшості видів діяльності.

Чи депресія проявляється у всіх однаково?

Депресія може впливати на людей по-різному залежно від їхнього віку:

діти молодшого віку можуть бути тривожними або вередливими, вдавати хворих, відмовлятися ходити до школи, чіплятися за батьків або хвилюватися, що один з них може померти;
старші діти та підлітки можуть потрапляти в халепу в школі, ображатися, легко розчаровуватися, відчувати неспокій або мати низьку самооцінку, а також депресивний розлад може супроводжуватися розладом харчової поведінки, синдрому дефіциту уваги та гіперактивності або розладу, пов’язаного із вживанням психоактивних речовин;
молоді дорослі особи частіше дратівливі, зазвичай скаржаться на збільшення маси тіла та гіперсомнію, а також мають негативний погляд на життя та майбутнє (часто відмічають такі супутні розлади, як генералізований тривожний розлад, соціальна фобія, панічний розлад або розлад, пов’язаний із вживанням психоактивних речовин);
у осіб середнього віку може бути більша кількість депресивних епізодів, знижене лібідо, безсоння посеред ночі або раннє пробудження вранці (часто скаржаться на проблеми зі шлунком, як-от діарея або закреп);
особи похилого віку часто відчувають смуток, горе або інші менш очевидні симптоми, наприклад, брак емоцій, проблеми з пам’яттю та мисленням (так звана псевдодеменція) тощо.

Важливо, що депресія може проявлятися по-різному у чоловіків і жінок, зокрема у симптомах, які у них раніше проявляються, і в поведінці, яку вони використовують для боротьби з ними. Наприклад, попри те, що зловживання алкоголем або наркотиками може бути ознакою депресії у будь-якої людини, чоловіки частіше використовують таку «стратегію» для подолання труднощів.

Як лікується депресія?

Терапія депресії зазвичай включає психотерапію (особисто або віртуально) або фармакологічне втручання, або ж комбінацію цих терапевтичних підходів.

Вибір відповідного плану лікування ґрунтується на потребах, уподобаннях та медичному стані людини, а також проводиться після консультації з лікарем. При цьому пошук кращого терапевтичного варіанту може зазнавати значної кількості спроб та невдач.

Зокрема, до доказових методів лікування депресії належать:

когнітивно-поведінкова терапія, за допомогою якої люди вчаться боротися з некорисними думками та поведінкою, а також змінювати їх, щоб зменшити вираженість своїх депресивних та тривожних почуттів;
міжособистісна терапія, зосереджена на міжособистісних та життєвих подіях, які впливають на настрій, і навпаки (має на меті допомогти людям поліпшити свої комунікативні навички у стосунках, сформувати мережі соціальної підтримки та розвинути реалістичні очікування для більш ефективного подолання криз чи інших проблем, що можуть сприяти виникненню або збільшенню вираженості їхньої депресії).

Основний фармакологічний акцент при депресії — антидепресанти — лікарські засоби, дія яких полягає у зміні того, як головний мозок виробляє або використовує певні хімічні речовини, що відповідають за настрій або стрес. Варто наголосити, що ці препарати починають чинити дію через деякий час — зазвичай через 4–8 тиж. При цьому вираженість проблем зі сном, апетитом і концентрацією уваги часто при їх прийомі зменшується раніше, ніж покращується настрій. Важливо дати лікам шанс подіяти, перш ніж вирішити, чи підходять вони.

Зі свого боку, фармацевт при легких формах депресивних симптомів для тимчасового полегшення стану може порадити зменшити за можливості вплив стресових факторів, а для зниження ступеня тяжкості наявних проявів рекомендувати безрецептурні антидепресанти рослинного походження (на основі трави звіробою)**.

Про резистентну депресію йдеться, коли людині не стає краще після спроби щонайменше застосування 2 антидепресантів. Для її лікування наразі Управлінням з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) та Європейським агентством з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) у 2019 р. ухвалено препарат з глутаматергічними нейромодулювальними властивостями — ескетамін (еsketamine) (Vasiliu O., 2023). Також терапія депресії, стійкої до традиційного лікування, може включати поєднання антидепресантів з іншими фармакологічними групами (наприклад антипсихотиками або протисудомними препаратами).

Стимуляція головного мозку — терапевтичне рішення, коли всі інші методи лікування депресії виявилися неефективними. Цей метод передбачає активацію або пригнічення головного мозку за допомогою електричних або магнітних хвиль. Хоча терапія стимуляції головного мозку використовується рідше, ніж психотерапія та препарати, вона може відігравати важливу роль у лікуванні депресії у осіб, які не реагували на інші методи лікування, а також як ранній варіант терапії, коли тяжка форма депресії стала загрозливою для життя, наприклад, коли людина перестала їсти чи пити або має високий ризик спроби самогубства.

Окрім фармакологічного втручання при депресії, зокрема й з метою подолання стресу, актуальними будуть поради з модифікації способу життя, що включають повноцінний відпочинок і нормалізацію сну (не менше 8–9 год), оптимізацію режиму харчування, достатню фізичну активність, забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки, планування діяльності, уникання споживання алкоголю та куріння (у тому числі пасивного), зміну характеру діяльності. Дітям потрібно намагатися підвищувати їхню самооцінку, частіше хвалити, приділяти більше уваги та любові**.

Інна Грабова,
за даними www.nimh.nih.gov, www.psychiatry.org

*За даними Американської психіатричної організації (American Psychiatric Association — APA) (www.psychiatry.org).
**Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01.2022 р. № 7).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!