Як стрес може вплинути на жіноче здоров’я?

Коли стрес — погано?

Стрес є невід’ємною частиною сучасного життя, і хоча короткочасний стрес може бути адаптивним, хронічний або інтенсивний стрес має глибокі наслідки як для фізичного, так і для психічного здоров’я людини.

Відповідь організму на стрес регулюється гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковою віссю та симпатичною нервовою системою. При виникненні стресового фактора гіпоталамус виділяє кортикотропін-рилізинг-гормон, який стимулює гіпофіз до вироблення адренокортикотропного гормону, який, своєю чергою, стимулює надниркові залози до секреції кортизолу — основного гормону стресу. Кортизол мобілізує енергетичні ресурси організму, підвищує артеріальний тиск та пригнічує імунну систему. Паралельно симпатична нервова система активується, вивільняючи катехоламіни (адреналін та норадреналін), які викликають реакцію «боротьба або втеча» — прискорення серцебиття, підвищення артеріального тиску та приплив крові до м’язів. Ці зміни, хоч і корисні у короткостроковій перспективі для виживання, при хронічному стресі можуть чинити деструктивний вплив на різні системи організму, включно з репродуктивною системою жінки. Зокрема, тривалий вплив підвищених рівнів кортизолу може призвести до розвитку низки несприятливих проблем, як-от метаболічні порушення (ожиріння, інсулінорезистентність, запальні захворювання кишечнику), нейродегенеративні розлади (наприклад атрофія гіпокампа, пов’язана з когнітивними порушеннями та підвищеною схильністю до психічних розладів, таких як депресія та тривога), порушення кишкової мікрофлори тощо (Sic A. et al., 2024).

Що означає стрес для жінки?

Жіночий організм завдяки своїй складній ендокринній системі є особливо чутливим до впливу стресових факторів, що може проявлятися різноманітними фізіологічними та психологічними змінами, включно з несприятливим впливом на репродуктивну функцію. Водночас розуміння механізмів, за якими стрес впливає на здоров’я жінки, відіграє ключову роль у своєчасній діагностиці та ефективному менеджменті відповідних порушень.

Варто відзначити, що нормальний менструальний цикл регулюється складною взаємодією гормонів: гонадотропін-рилізинг-гормону гіпоталамуса, фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормону гіпофіза, а також естрогенів та прогестерону, які виробляються яєчниками. Ці гормони діють за принципом зворотного зв’язку, забезпечуючи циклічні зміни, що призводять до овуляції та за її відсутності — до менструації (Reed B.G. et al.,  2000).

Як визначено, реакції на стрес пов’язані з підвищеною секрецією низки гормонів, включно з глюкокортикостероїдами, катехоламінами, гормоном росту та пролактином, ефект яких полягає у збільшенні мобілізації джерел енергії та адаптації людини до нових обставин (Ranabir S. et al., 2011). А одним із проявів таких гормональних «гойдалок» у жінок є різні порушення менструального циклу.

Наприклад, в одному з досліджень виявлено значний зв’язок між рівнем стресу та розвитком таких симптомів, як виділення кров’яних згустків при менструації, тромбів (p=0,01), болісними менструаціями та наявністю численних негативних передменструальних симптомів (Ruchi S. et al., 2015).

В іншому дослідженні серед жінок, що зазнали впливу хронічного стресу, у 9% встановлено аменорею, а у 33% респонденток — інші розлади менструального циклу (Allsworth J.E. et al., 2007).

Зафіксовано також, що тривалий вплив стресу може провокувати симптоми дисменореї, подовжувати цикл та викликати значну кровотечу (Alhammadi M.H. et al., 2022).

А у деяких випадках стресовий вплив навіть може призводити до повної втрати репродуктивної функції (Ranabir S. et al., 2011).

Варто відмітити, що, крім порушень менструального циклу, стрес може викликати низку інших негативних наслідків для жінок:

• психологічні розлади (тривогу, депресію, розлади сну, дратівливість, зниження концентрації уваги) (Davis M.T. et al., 2017);
• фізичний дискомфорт (головний (Stubberud A. et al., 2021), м’язовий біль (Hannibal K.E. et al.,  2014), синдром подразненого кишечнику (Qin H.Y. et al., 2014), підвищену стомлюваність (Kocalevent R.D. et al., 2011), зниження імунітету та підвищену схильність до інфекцій (Marshall G.D. Jr., 2011; Alotiby A., 2024));
• зміни у масі тіла (як збільшення, так і її зменшення) (Heshmati H.M. et al., 2023);
• зниження лібідо, зокрема зниження сексуального потягу (Hamilton L.D. et al., 2013) тощо.

Як допомогти жінці у стані стресу підтримати своє здоров’я?

Діагностика та лікування порушень менструального циклу, спричинених стресом, потребує комплексного підходу та має проводитися лікарем.

Фармацевт, зі свого боку, може порадити зменшити за можливості вплив стресових факторів, а для тимчасового полегшення психоемоційного стану призначити безрецептурні препарати відповідної дії — седативні, снодійні, анксіолітики, антидепресанти (рослинного походження), водночас надавши рекомендації щодо способів подолання стресу (повноцінний відпочинок і нормалізація сну (не менше 8–9 год), оптимізація режиму харчування, достатня фізична активність, забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки, планування діяльності, відмова від споживання алкогольних напоїв та куріння, фізична та психічна релаксація, за змоги — зміна характеру діяльності).^**

Важливо пам’ятати, що порушення циклу, викликані стресом, є насамперед сигналом організму про необхідність змін у способі життя та пошуку відповідних стратегій подолання стресу. Комплексний підхід, що включає медичне обстеження, психологічну підтримку та зміну способу життя, дає змогу сприяти відновленню жіночого здоров’я та благополуччя.

Інна Грабова

*За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (www.who.int).
**Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01.22 р. № 7).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!