Що таке холодова кропив’янка?
Холодова кропив’янка — це алергічна реакція, яка виникає після контакту шкіри з холодом, після якого на уражених ділянках з’являється уртикарний висип, що свербить. У деяких випадках вплив сильного холоду, наприклад, при купанні в холодній воді, може спричинити різке зниження артеріального тиску, непритомність або навіть небезпечний для життя шок1.
Холодова кропив’янка — це підтип фізичної кропив’янки, вперше описаної у 1866 р., поширеність якої становить 25% усіх випадків хронічної кропив’янки (тобто кропив’янки, яка триває щонайменше 6 тиж). У близько 6–34% людей з фізичною кропив’янкою відмічають холодову кропив’янку (Hochstadter E.F. et al., 2013), частіше у жінок, ніж у чоловіків (Maltseva N. et al., 2021). Найчастіше вона виникає у віці 20–30 років, але може проявитися в будь-якому віці — від 3 міс до 74 років (Hochstadter E.F. et al., 2013). Підвищений ризик захворіти на холодову кропив’янку мають діти та молодь, пацієнти з супутніми захворюваннями (іноді захворювання є симптомом іншої патології, наприклад, гепатиту або деяких видів раку — вторинна холодова кропив’янка), рідко хвороба передається генетично1. Хороша новина полягає в тому, що холодова алергія може зникнути сама по собі через кілька років2. У середньому хвороба триває 5–9 років, однак у майже половини пацієнтів вираженість симптомів значно зменшується вже протягом 5 років. Природно, що вища частота відзначається в районах з холоднішим середовищем (Hochstadter E.F. et al., 2013).
Існує два основні види холодової кропив’янки:
- типова: реакція виникає після прямого контакту з холодом (діагноз підтверджується за допомогою відносно простого тесту — наприклад прикладання кубиків льоду до шкіри);
- атипова з незвичним характером перебігу (наприклад висип з’являється в нетипових місцях або тест з холодом не дає звичного результату) (Maltseva N. et al., 2021).
Чому виникає алергія на холод?
Точна причина холодової кропив’янки до кінця не відома. Однак провідна теорія полягає в тому, що це аутоалергічна реакція. Це означає, що імунна система людини помилково сприймає власні білки, що утворилися під впливом холоду, як загрозу. Це призводить до виділення хімічних речовин (наприклад гістаміну), які викликають свербіж, висип і набряк (Maltseva N. et al., 2021).
Гіперчутливість клітин шкіри може бути також спричинена вірусом, іншою хворобою або бути спадковою ознакою1.
Прояви холодової алергії
Симптоми зазвичай з’являються не одразу під час холоду, а після того, як шкіра починає зігріватися. Висип може зникнути протягом години (Maltseva N. et al., 2021). Зокрема, у хворих можуть виникнути:
- висип, що свербить (кропив’янка), на уражених ділянках;
- посилення реакції, коли шкіра починає зігріватися;
- набряк рук при триманні холодних предметів;
- набряк губ при вживанні холодних страв1.
Дослідження показують, що люди, у яких реакція на холодовий тест виникає дуже швидко (менш ніж за 3 хв), мають вищий ризик розвитку серйозних ускладнень (Maltseva N. et al., 2021). Найбільшу небезпеку становить повний контакт тіла з холодом (наприклад під час плавання), при якому може виникнути анафілаксія — небезпечна загальна реакція організму, яка проявляється непритомністю, прискореним серцебиттям та шоком, а також набряком язика та горла, що може суттєво ускладнити дихання1.
Супутня патологія
Холодова кропив’янка часто виникає разом з іншими хворобами. Серед них атопічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт), інші види кропив’янки (наприклад кропив’янка, що викликається сонячним світлом, водою або фізичним впливом (дермографізм)). Водночас слід розрізняти холодову алергію від інших схожих до неї патологічних станів (таблиця) (Maltseva N. et al., 2021).
| Холодова кропив’янка | Сімейний холодовий аутозапальний синдром | Кріоглобулінемічний васкуліт | |
| Поширеність | 0,05% населення | Близько 1:1 млн | <5 випадків на 10 тис. і близько 35–70% пацієнтів із гепатитом С |
| Початок захворювання | Переважно у віці 20–40 років | Після народження | У віці 50–70 років |
| Причини та клінічні асоціації |
|
Мутація в гені CIAS1 у хромосомі 1q44 | Вірусний гепатит С, ВІЛ-інфекція тощо |
| Тригер захворювання | Прямий контакт шкіри з холодним повітрям, предметами, рідинами | Генералізований вплив холоду, стрес, інфекції | Температура навколишнього середовища нижче 37 °C |
| Початок та тривалість симптомів | Через 1–5 хв після впливу холоду, зникають протягом 1 год або довше. | 1–2 год після впливу холоду, зникнення протягом 12–48 год | Може зберігатися більше 24 год, виражена гіперпігментація |
| Схильність | Переважно у жінок | Аутосомно-домінантний тип успадкування | Переважно у жінок |
| Анафілаксія | 5–50% пацієнтів | — | — |
| Ураження шкіри | Пухирі / ангіоневротичний набряк | Генералізовані пухирі або еритематозні папули та бляшки | Пурпура, виразки, ліведо, рідко пухирі |
| Інші симптоми | Головний біль, підвищення температури тіла, втома, нудота, біль у животі, діарея, тахікардія, задишка, гіпотензія, шок, скорочення матки, дезорієнтація, запаморочення | Ураження опорно-рухового апарату, озноб / підвищення температури тіла, головний біль, втома, кон’юнктивіт, ураження шлунково-кишкового тракту, синдром активації макрофагів при тяжких фенотипах, амілоїдоз | Артралгія, міалгія, слабкість, підвищення температури тіла, полінейропатія, рідко мононейропатія, гломерулонефрит, феномен Рейно, застійна серцева недостатність, лімфаденопатія, аномалії печінки |
| Діагностичні тести |
|
Аналіз мутацій (ген CIAS1) | Кріоглобуліни, біопсія шкіри / нирок, ревматоїдний фактор |
| Кріоглобуліни / кріофібриноген | <1% пацієнтів | Не визначено | 55–90% пацієнтів |
| Гістологія шкіри | Дегрануляція гладких клітин, периваскулярна клітинна інфільтрація (лімфоцити, нейтрофіли та еозинофіли) | Набряк шкіри, периваскулярна інфільтрація (переважно нейтрофілами) | Лейкоцитокластичний васкуліт |
| Супутні захворювання | Атопічні захворювання, хронічна спонтанна або індукована кропив’янка | — | Гепатит С або В, аутоімунні захворювання, В-клітинні лімфопроліферативні захворювання тощо |
Терапевтичний менеджмент холодової кропив’янки
Визначені напрямки лікування холодової кропив’янки — це уникнення контакту з холодом і застосування відповідного фармакологічного втручання1.
Одна з основних стратегій — це уникати холоду, який викликає симптоми:
- уникати місць з низькою температурою (холодильні відділи в магазинах, підвали, приміщення з сильним кондиціонуванням повітря, ковзанки);
- бути обережними під час подорожей (печери, гори, холодні річки та озера);
- уникати холодних продуктів (морозиво, лід, напої та їжа, температура яких нижча за 24 °C);
- не займатися водними та зимовими видами спорту (плавання, дайвінг, хокей, катання на лижах);
- бути обережними з побутовими справами, як-от розморожування холодильника, миття вікон у холодну погоду;
- для людей з алергією на холод, яким проводять операцію, лікарі мають забезпечити теплу атмосферу в операційній, підігрівати розчини для крапельниць і використовувати зігрівальні ковдри (Maltseva N. et al., 2021).
Антигістамінні препарати — це основний метод фармакологічної підтримки (Maltseva N. et al., 2021).
Препаратами вибору є антигістамінні препарати, бажано 2-го покоління, які в більшості випадків контролюватимуть кропив’янку та свербіж. У 2008 р. на Третій міжнародній зустрічі з питань кропив’янки встановлено, що дозу антигістамінних препаратів можна потенційно безпечно підвищити до 4 разів, якщо симптоми не зникають, перш ніж переходити на інші методи лікування (Hochstadter E.F. et al., 2013).
Повідомляється, що близько 20% пацієнтів не реагують на антигістамінну терапію. У таких випадках лікарі можуть призначити іншу терапію (наприклад застосування моноклональних тіл).
Пацієнтам, у яких холодова кропив’янка викликає серйозні системні реакції (наприклад набряк обличчя чи горла) та схильним до розвитку анафілактичних реакцій, лікарі можуть призначити носити з собою автоін’єктор адреналіну для екстреного застосування (Maltseva N. et al., 2021).
1За даними www.mayoclinic.org.
2За даними allergyasthmanetwork.org.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим