Бактобліс + Лакто: синергія підтримки мікрофлори верхніх дихальних шляхів та кишечнику

Проблематика застосування антибіотиків

Мікробні клітини, що колонізують організм людини, зокрема слизові оболонки та шкіру, щонайменше такі ж численні, як і соматичні клітини, і, безумовно, містять набагато більше генів, ніж геном людини. За оцінками, в організмі одночасно існує понад 1000 видів бактерій, хоча кількість унікальних генотипів може бути на порядок більшою (Gilbert J.A. et al., 2018). Зокрема, у ротовій порожнині існує складна екосистема, де мешкає понад 700 видів бактерій, які колонізують як м’які (слизова оболонка), так і тверді (зуби) поверхні (Deo P.N. et al., 2019), а унікальну систему людського кишечнику населяє близько 400 видів бактерій, і в різних людей міститься їх різний склад і різні види (Rosenberg E., 2024).

Зміни в складі та чисельності мікрофлори організму корелюють з широким спектром захворювань, починаючи від запальних захворювань кишечнику і закінчуючи раком та великим депресивним розладом. Численні фактори, такі як прийом антибіотиків, фізичний та психічний стрес, вплив радіації, шлунково-кишкові інфекції, зміни в раціоні, можуть пошкодити корисну мікрофлору. А потік значної кількості патогенних бактерій може перевантажити захисні системи організму, порушити баланс мікрофлори та призвести до розвитку різних хвороб (Gilbert J.A. et al., 2018; Dongre D.S. et al., 2025).

Варто відмітити, що часто причиною інфекцій є бактерії, тому стандартним лікуванням є антибіотикотерапія. Однак антибіотики, що колись раніше вважалися майже «чудо­дійними ліками», сьогодні втрачають свою ефективність через зростання стійкості до них. Основною причиною антибіотикорезистентності є надмірне та неправильне застосування антибіотиків у медицині й тваринництві. Варто відзначити, що будь-яка ніша в організмі, що містить різноманітну бактеріальну флору, може слугувати резервуаром для генів антимікробної резистентності.

У цьому контексті особливу увагу привертає мікрофлора ротової порожнини, що служить вхідними воротами для численної популяції мікробів в організм людини, та кишечнику людини, що є домівкою для величезної та складної спільноти бактерій, серед яких і ті, що чинять суттєвий вплив на імунітет людини (Wu H.J. et al., 2012; Ranjan R. et al., 2018; Dongre D.S. et al., 2025). Наприклад, одним із найперших і найважливіших «колонізаторів» ротової порожнини є стрептокок, який заселяє ротову порожнину вже через кілька годин після народження, спричиняючи за відповідних умов низку хвороб (Deo P.N. et al., 2019).

Особливо загострилася проблема в наш час, коли, як повідомляється, за останнє десятиліття суттєво підвищилося світове споживання антибіотиків (Klein E.Y. et al., 2024), а лікування ними стало вважатися одним з найбільш екстремальних видів впливу на мікрофлору організму (зокрема на мікробіом ротової порожнини) (Shaw L.P. et al., 2019), що спричиняє не лише резистентність до антибіотиків та дисбаланс мікрофлори, а й алергічні реакції, діарею, зниження активності імунної системи тощо (Patangia D.V. et al., 2022). До того ж у дослідженнях встановлено, що антибіотики призводять до мікробного зсуву як в кишечнику, так і в ротовій порожнині (Khalil D. et al., 2016).

Пробіотики як варіант розв’язання проблеми: в центрі уваги Streptococcus salivarius K12 та LGG

Пробіотики — це корисні активні мікроорганізми, які колонізують кишечник людини та змінюють склад флори в певних частинах організму. Дослідження підтверджують, що пробіотики відіграють значну роль у складі кишкової мікрофлори, що може пригнічувати колонізацію патогенних бактерій у кишечнику, допомагати організму формувати здоровий захисний шар слизової оболонки в ньому та зміцнювати імунну систему організму. Завдяки тісному зв’язку між кишковою мікрофлорою та імунітетом людини регулювання балансу флори в організмі за допомогою пробіотиків стало обґрунтованим способом покращення імунітету людини (Wang X. et al., 2021). Зокрема, одне з досліджень мікрофлори слизових оболонок ЛОР-органів показало, що у дітей, які майже не хворіють на гострі респіраторні інфекції, у ротовій порожнині наявний штам бактерій К12 Streptococcus salivarius, що продукує бактерицидний фактор BLIS (Ss BLIS K12) (Burton J.P. et al., 2011).

Ss BLIS K12 є важливим видом мікрофлори ротової порожнини здорових людей, що має потенціал для використання як пробіотик, спрямований на підтримку здоров’я ротової порожнини. Він починає колонізувати організм немовлят невдовзі після народження. Ці бактерії чинять антимікробну дію завдяки виробленню бактеріо­цинів — речовин, які пригнічують ріст шкідливих бактерій, зокрема тих, що викликають інфекції та неприємний запах з рота (як-от Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis) (Burton J.P. et al., 2006).

Примітно, що вплив Ss BLIS K12 може виходити за рамки бактеріальних інфекцій, оскільки нові дані вказують на їхню роль у контролі вірусних інфекцій, включаючи COVID-19. Таким чином, поєднання контролю патогенів, опосередкованого бактеріоцином, модуляції імунного шляху та імунітету слизової оболонки, а також потенційного вірусного пригнічення тепер позиціонує BLIS K12 як особ­ливий інструмент у боротьбі з респіраторними інфекція­ми, як бактеріальними, так і вірусними (Tagg J.R. et al., 2025).

Важливо відзначити, що BLIS K12 має статус GRAS (Generally Recognized as Safe), тобто «загальновизнаний як безпечний», наданий Управлінням з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA).

Важливим для організму пробіотичним штамом є і Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) — один з найбільш поширених та досліджуваних пробіотичних штамів у світі, що асоціюється зі здоров’ям кишечнику та імунної системи. Одночасне використання пробіотика LGG разом з антибіотиками допомагає відновити баланс кишкової мікрофлори, яка порушується під дією антибіотиків, сприяє відновленню вже розбалансованої мікрофлори, що, відповідно, чинить позитивний вплив на травлення та засвоєння їжі та є важливим для підтримки загального здоров’я організму. Завдяки підвищеній стійкості до шлункової кислоти та жовчі LGG може безперешкодно проходити через травний тракт та колонізувати кишечник, забезпечуючи найбільш можливу користь (Cresci G. et al., 2013).

Зокрема, визначено, що вживання LGG пов’язане зі швидшою нормалізацією консистенції стулу та скороченням тривалості гострої діареї (Isolauri E. et al., 1991; Aggarwal S. et al., 2014; Sindhu K.N.C. et al. 2014), зі зниженням частоти виникнення діареї, пов’язаної з прийомом антибіотиків (Arvola T. et al., 1999; Vanderhoof J.A. et al., 1999), зі зниженням частоти виникнення інфекцій шлунково-кишкового тракту та дихальних шляхів, респіраторних інфекцій, зменшенням кількості респіраторних інфекцій, що тривають понад 3 дні, та значно меншою кількістю днів з респіраторними симптомами (Hojsak I. et al., 2010). Окрім того, визначено, що їх використання пов’язане зі зниженням ризику розвитку карієсу зубів (Nase L. et al., 2001), а також зі зниженням рівня Streptococcus mutans у зубному нальоті та слині (Glavina D. et al., 2012).

За рекомендаціями експертів Всесвітньої організації гастроентерологів (World Gastroenterology Organisation — WGO), пробіотик LGG може бути використаний для профілактики і лікування антибіотикасоційованої та ротавірусної діареї, діареї мандрівника, атопічного дерматиту та гастриту, пов’язаного з інфекцією Helicobacter pylori (Guarner F. et al., 2017). Цей пробіотичний штам знижує ймовірність і тяжкість респіраторних захворювань (Ahanchian H. et al., 2016) та, що особливо важливо, може використовуватися одночасно з антибіотиками, адже має вроджену стійкість до них (Duche R.T. et al., 2023).

Примітно, що LGG є безпечним для споживання людиною, через що йому надано статус QPS (кваліфікованої презумпції безпеки) від Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (European Food Safety Authority — EFSA) та статус GRAS («загальновизнаний як безпечний») від FDA.

Бактобліс + Лакто: новинка на ринку України

Бактобліс + Лакто — пробіотична комбінація штаму Streptococcus salivarius K12 та LGG^®, що може бути використана як доповнення раціону як для тих, хто потребує підтримки мікрофлори ротової порожнини та кишечнику, зокрема, після прийому антибіотиків, так і в цілому всім тим, хто бажає покращити стан мікрофлори організму.

Так, штами BLIS K12 та LGG^® у складі респіраторно-кишкового пробіотика Бактобліс + Лакто можуть сприяти покращенню стану здоров’я ротової порожнини, зокрема, сприяючи зменшенню тривалості респіраторних симптомів під час антибіотикотерапії та захисту від повторного прийому антибіотика, та кишечнику, сприяючи захисту від антибіотикасоційованої діареї, відновленню мікрофлори кишечнику після прийому антибіотиків та запобігаючи розвитку резистентності до антибактеріальних препаратів.

До того ж Бактобліс + Лакто стане в нагоді тим, хто хоче не лише відновити баланс флори в організмі, але й намагається підвищити резистентність організму на двох фронтах — у горлі та кишечнику.

Таким чином, корисним доповненням до раціону продукт Бактобліс + Лакто стане у разі прийому антибіотиків, а також вже при наявній антибіотикасоційованій діареї, респіраторних інфекціях, а також у випадку, коли існує потреба у підтримці та відновленні захисної мікрофлори ротової порожнини та кишечнику після курсу антибіотикотерапії.

Тож ородисперсні таблетки Бактобліс + Лакто — це не просто ще один пробіотик, а стратегічне рішення для захисту здоров’я під час прийому антибіотиків, що може допомогти створювати комплексний підхід до відновлення мікрофлори в організмі людини від українського виробника ліків — компанії «Здраво», що вже зовсім скоро з’явиться на ринку та стане доступним для українських споживачів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!