Підтримка здоров’я головного мозку: сучасний науковий погляд

I think, therefore I am («Я думаю, отже, я існую»)
Renе Descartes (Рене Декарт)

Проблематика захворювань головного мозку

Розлади головного мозку — неврологічні, психіатричні та порушення розвитку — є провідною причиною смерті та інвалідності в усьому світі та відповідають за значну частину тягаря захворювань у країнах, що розвиваються. Визначено, що близько 30% людей у всьому світі стикалися з психічним розладом на певному етапі свого життя, а неврологічні хвороби стали причиною понад 9 млн випадків смерті лише у 2016 р. У 2019 р. проблеми з когнітивним здоров’ям відмічали у понад 8,5 млн людей, що фактично в 2 рази більше порівняно з показниками, зареєстрованими 25 років тому. Прогнозується, що найближчими десятиліттями кількість захворювань ЦНС збільшуватиметься в результаті масштабних демографічних та епідеміологічних зрушень (Institute of Medicine (US) Committee on Nervous System Disorders in Developing Countries, 2001; Romero Garavito A. et al., 2025). Проте попри невтішну статистику та прогнози, багатьом несприятливим наслідкам, пов’язаним зі здоров’ям головного мозку, можна запобігти, своєчасно підтримавши головний орган ЦНС як за допомогою відповідного безрецептурного фармакологічного втручання, так і через модифікацію способу життя, включаючи соціальну та фізичну активність і раціональне харчування, які може рекомендувати фармацевт. Однак у випадку виражених когнітивних порушень варто звернутися по допомогу до лікаря для додаткового обстеження та призначення відповідної терапії, у тому числі й рецептурних ліків для підтримки роботи головного мозку.

Але про все за порядком!

Фармакологічна підтримка когнітивного здоров’я

Рано чи пізно кожен мріяв стати розумнішим, навчитися більше за менший час, швидше мислити та реагувати, а також мати кращу пам’ять. Сучасна фармація пропонує відповідь на такий запит — ноотропи («розумні ліки») — лікарські засоби, основна дія яких спрямована на покращення мислення, навчання та пам’ять людини, особливо у випадках, коли ці функції порушені. Вони можуть призначатися лікарем при гострих або підгострих станах для лікування розладів пам’яті, свідомості та навчання, а також рекомендуються при початковому ураженні головного мозку, яке виявляється втратою пам’яті, розумовою відсталістю та якісними змінами свідомості. Додатково можуть рекомендувати речовини, що прискорюють метаболізм головного мозку, що виявляють одночасний ноотропний, гемореологічний та вазодилататорний ефект, холінергічні засоби, що переважно впливають на холінергічну передачу в головному мозку, та фітопрепарати, які містять у своєму складі біологічно активні речовини з ноотропними ефектами (таблиця) (Malík M. et al., 2022).

Допомогти може й додаткова вітамінізація, зокрема, застосування вітамінів групи В, які є ключовими «гравцями» у функціонуванні ЦНС. Вони захищають нерви від шкідливого впливу навколишнього середовища (вітамін B₁ діє як місцево спрямований антиоксидант, вітамін B₆ балансує метаболізм нервів, а вітамін B₁₂ підтримує мієлінові оболонки) та прокладають шлях до наступної важливої регенерації, підтримуючи розвиток нових клітинних структур (вітамін B₁ сприяє використанню вуглеводів для виробництва енергії, тоді як вітамін B₁₂ — виживанню та ремієлінізації нервових клітин) (Calderón-Ospina C.A. et al., 2020; Baltrusch S., 2021).

Щодо вітаміну D, то він має антиоксидантні властивості та може впливати на активність у тканинах головного мозку, однак необхідно контролювати його рівень у сироватці крові при прийомі (Akpınar Ş. et al., 2022).

На когнітивний розвиток і концентрацію впливають також магній, що пов’язаний з численними неврологічними розладами, як-от мігрень, хронічний біль, епілепсія, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона та інсульт, а також поширені супутні стани тривоги та депресії, та відіграє важливу роль у передачі нервових імпульсів та нервово-м’язовій провідності, а також виконує захисну функцію проти надмірного збудження, яке може призвести до загибелі нейронів (Kirkland A.E. et al., 2018; Patel V. et al., 2024); цинк — один із найпоширеніших іонів металів у ЦНС, де він відіграє вирішальну роль як у фізіологічних, так і в патологічних функціях головного мозку, сприяючи антиоксидантній дії, нейрогенезу та реакціям імунної системи (Li Z. et al., 2022); та йод — поживна речовина, наявна в гормонах щитоподібної залози, що відповідає за регулювання її функції, підтримку здорового метаболізму та сприяння росту та розвитку, що також необхідний для розвитку головного мозку протягом певних часових вікон, а саме в період нейрогенезу, диференціації нейрональних та гліальних клітин, мієлінізації, міграції нейронів та синаптогенезу (Zimmermann M.B. et al., 2006; Choudhry H. et al., 2018).

Одними з важливих сполук для ЦНС є омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), що чинять суттєвий вплив на когнітивні здібності на всіх етапах життя людини. Так, докозагексаєнова кислота (ДГК), домінуюча омега-3 ПНЖК в головному мозку, яка становить значну частину жирів у сірій речовині головного мозку, може чинити позитивний вплив на зв’язок між нейронами, підтримувати нейропластичність та захищати від запалення (DiNicolantonio J.J. et al., 2020; Dighriri I.M. et al., 2022).

Корисні додаткові поради для підтримки ЦНС

Необхідним відновлювальним стратегічним ресурсом для підтримки здоров’я ЦНС є достатній сон. У фазі глибокого сну активується лімфатична система («система очищення» головного мозку), яка сприяє виведенню метаболічних відходів з мозкової тканини, зокрема, білка β-амілоїду, пов’язаного із розвит­ком деяких нейродегенеративних хвороб (Jessen N.A. et al., 2015). Тобто якщо людина спить недостатньо (менше 7–9 год на добу — рекомендованої норми сну для дорослої людини²), вона ризикує «забруднити» свій головний мозок та мати проблеми з ЦНС. До того ж хронічне недосипання знижує концентрацію, пам’ять та підвищує ризик розвитку інсульту (Koo D.L. et al., 2018). Не слід забувати й про стрес, якого у нашому сучасному житті, на жаль, немало. При тривалому впливі стресу суттєвої шкоди зазнає гіпокамп — центр пам’яті та навчання у головному мозку (Kim E.J. et al., 2015). Для тимчасового полегшення стресу фармацевт може запропонувати безрецептурні засоби, що діють на нервову систему, анксіолітики, антидепресанти. Як полегшити стресовий стан, так і сприяти покращенню сну можуть снодійні та седативні засоби³. Не зайвою й стане рекомендація таких психологічних практик, як майндфулнес, медитація та дихальні техніки, використання яких може сприяти зниженню тривожності та відновленню балансу нейромедіаторів (Bentley T.G.K. et al., 2023; Calderone A. et al., 2024). Повідомляється, що навіть 10 хв щоденної медитації покращують функції префронтальної кори головного мозку, відповідальної за концентрацію та ухвалення рішень (Norris C.J. et al., 2018).

Розвиток людського мозку потребує всіх необхідних поживних речовин для формування та підтримки своєї структури. А правильне харчування — один із важливих чинників для підтримки нейропластичності — здатності головного мозку змінюватися, адаптуватися і створювати нові зв’язки протягом усього життя. Так, діти, які не отримують достатнього харчування, мають високий ризик розвитку порушених когнітивних навичок (Roberts M. Veer, 2022). Середземноморська дієта (пов’язана з підвищеним споживанням значної кількості фруктів, овочів, мінімально рафінованого хліба та інших злаків, оливкової олії, помірної кількості молочних продуктів, зниженою або помірною кількістю риби та птиці, а також низьким вмістом червоного м’яса) та DASH-дієта (включає велику кількість фруктів, овочів та знежирених молочних продуктів, мінімізуючи при цьому споживання холестерину, насичених жирних кислот та загального вмісту жирів), виявилися потенційно корисною трансформацією в раціоні завдяки збалансованості харчування та потрап­ляння в організм важливих біологічно активних речовин, яка може бути використана для запобігання розвитку низки когнітивних розладів та зумовлювати позитивні результати в уповільненні прогресування когнітивного зниження (може сприяти уповільненню когнітивного старіння на 2,5 року) (Mora I. et al., 2022; Różańska D., 2024).

У народі кажуть: «Хто спортом займається, той сили набирається». Це особливо актуально, коли мова йде про підтримку здоров’я ЦНС. Фізично активні люди, як правило, мають нижчий ризик когнітивних порушень або деменції порівняно з тими, хто неактивний або веде малорухливий спосіб життя (Vidyanti А. N. et al., 2025; Wang Y. et al., 2025). Зокрема, біг, плавання та швидка ходьба чинять позитивний вплив на когнітивні й поведінкові функції та основні нейробіологічні процеси головного мозку (Serra L. et al., 2022), а аеробні вправи (фізичні навантаження різної інтенсивності) стимулюють вироблення нейротрофічного фактора BDNF (Brain-Derived Neurotrophic Factor) — білка, роль якого є критично важливою у підтримці здоров’я ней­ронів та сприянні нейропластичності, особливо після травм або в контексті нейродегенеративних захворювань (Romero Garavito A. et al., 2025).

Виявляється, що спілкування також може позначитися на психологічному здоров’ї людей. Зокрема, активна соціальна взаємодія знижує рівень стресових гормонів (кортизолу) та чинить позитивний вплив на емоційний стан та когнітивну стійкість (Colonnello V. et al., 2017). Окрім цього, допомогти головному мозку не втрачати свій потенціал можуть й різні техніки самовдосконалення, як-от вивчення іноземної мови чи навчання грі на музичному інструменті, які стимулюють нейро­пластичність (Rodrigues A.C. et al., 2015), або ж заняття інтелектуальними іграми (наприклад шахами) чи розгадування кросвордів, що сприяє зменшенню вираженості вікового погіршення пам’яті (Zelinski E.M. et al., 2009).

Тож підтримка здоров’я головного мозку — це не якась одна магічна пігулка, а поєднання фармакології, харчування, фізичної активності та психоемоційного балансу, які можуть допомогти зберегти людині когнітивне здоров’я.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!