Рушійною силою поширення концентрованої епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні є споживачі ін’єкційних наркотиків. У 1997 р. частка офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків становила 83,6% загальної кількості таких осіб. Спільне багаторазове використання шприців, забруднених ВІЛ-інфікованою кров’ю, призвело до стрімкого поширення епідемії ВІЛ-інфекції, а з 2005 р. почалося розповсюдження ВІЛ-інфекції статевим шляхом за участю статевих партнерів споживачів ін’єкційних наркотиків. Зважаючи на темпи та шляхи поширення ВІЛ-інфекції, пріоритетними стають заходи первинної та вторинної профілактики цієї патології у згаданої категорії населення шляхом розширення доступу до програм зменшення шкоди. Ключовою серед них є програма замісної підтримувальної та антиретровірусної терапії. Спосіб життя наркозалежних осіб не дозволяє їм приділяти увагу власному здоров’ю через необхідність незаконно розшукувати наркотик і кошти на його придбання, наркотичне сп’яніння або абстинентний синдром. Наркозалежних осіб неможливо залучити до антиретровірусної терапії — найефективнішого засобу вторинної профілактики ВІЛ-інфекції. За даними офіційної статистики МОЗ України станом на 01.01.2011 р. в Україні зареєстровано 78 125 споживачів опіоїдів. Метадон за медичними показаннями хворі застосовують одноразово — тобто у людини з’являється вільний час для роботи, навчання та сім’ї, і вона не має потреби скоювати кримінальні злочини, щоб отримати нелегальний вуличний наркотик. Акцент у роботі зі споживачами ін’єкційних наркотиків держава робить на зворотній інтеграції в суспільство хворих, які пройшли курс замісної підтримувальної терапії та досягли ремісії.
Тому основною метою програми замісної підтримувальної терапії є виключення спільного багаторазового використання наркозалежними забруднених ВІЛ-інфікованою кров’ю шприців, їх залучення до медичного спостереження на сайтах замісної підтримувальної терапії, охоплення ВІЛ-інфікованих антиретровірусною терапією. Застосування наркотичних препаратів у формі таблеток у середніх терапевтичних дозах, що не викликають наркотичного сп’яніння, є єдиним ефективним засобом попередження розповсюдження ВІЛ-інфекції. У програмі замісної підтримувальної терапії у світі широко застосовують метадон, який є антагоністом опіоїдних рецепторів, сила його дії в 2 рази нижча, ніж морфіну.
Програма замісної підтримувальної терапії для хворих на опіоїдну залежність в Україні реалізується з 2005 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 264 «Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на попередження розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004–2008 роки» і указу Президента України від 12.12.2007 р. № 1208 «Про додаткові невідкладні заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні» (ст. 3 п. 2).
Нині програма замісної підтримувальної терапії законодавчо регламентована Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки».
Станом на 01.02.2011 р. замісну підтримувальну терапію отримують 6044 наркозалежних, з яких 2722 (45%) — ВІЛ-інфіковані, 3147 (52%) — хворі на вірусний гепатит (В та С), 1024 (16,9%) — хворі на туберкульоз. Програма реалізується на базі 127 лікувальних закладів (наркологічних диспансерів, центрів СНІДу, протитуберкульозних диспансерів). Забезпечено роботу 1377 центрів інтегрованих послуг для споживачів ін’єкційних наркотиків.
Програма замісної підтримувальної терапії в Україні впроваджується за кошти Глобального фонду. Вартість метадону для одного пацієнта на місяць становить 8 дол. США.
В Україні серед 6044 пацієнтів, які пройшли курс замісної підтримувальної терапії, 34,8% працевлаштовані, 1,2% відновили навчання у ВНЗ, 30,9% створили сім’ї, 3,5% народили і виховують дітей.
Протягом 2005–2010 рр. серед пацієнтів — учасників програми замісної підтримувальної терапії жодного випадку смерті внаслідок передозування препаратами у закладах охорони здоров’я не зареєстровано.
У 2008 р. 8,6% пацієнтів, які проходили курс замісної підтримувальної терапії, вийшли з програми завдяки поступовому зниженню дози метадону та його відміні. Лише 10,2% осіб залишили програму через взяття під варту або ув’язнення внаслідок криміногенної поведінки.
Позитивними досягненнями проведення замісної підтримувальної терапії в Україні є:
- зниження інфікування ВІЛ через кров з 83,6% загальної кількості ВІЛ-інфікованих громадян у 1997 р. до 33,8% станом на 1 січня 2011 р.;
- зменшення темпів приросту захворюваності на ВІЛ-інфекцію (у 2006 р. показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію порівняно з попереднім роком становив 14,4%, в 2010 р. — 3,3% порівняно з 2009 р.). При цьому з 2006 по 2010 р. на 25,7% збільшилася кількість тестувань на ВІЛ-інфекцію серед осіб, які належать до груп ризику);
- зменшення кількості уражених ВІЛ-інфекцією серед споживачів ін’єкційних наркотиків. У 2006 р. серед 33 094 обстежених споживачів ін’єкційних наркотиків виявили 16,5% ВІЛ-інфікованих, а в 2010 р. серед 34 749 обстежених споживачів ін’єкційних наркотиків виявили 13,34 ВІЛ-інфікованих).
Зважаючи на позитивні досягнення щодо поширення ВІЛ-інфекції та ресоціалізації наркозалежних, потрібно розширювати програми замісної підтримувальної терапії для споживачів ін’єкційних наркотиків та збільшувати їх охоплення антиретровірусною терапією з метою вторинної профілактики передачі ВІЛ-інфекції статевим шляхом.
Необхідно здійснювати постійний контроль дотримання вимог чинного законодавства при організації замісної підтримувальної терапії безпосередньо в регіонах з боку Міністра охорони здоров’я АР Крим, начальників управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Актуальним є запровадження застосування метадону у формі рідини та налагодження його вітчизняного випуску для зниження вартості програми.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим