
Масштаб проблеми: цифри, що змушують діяти
Артеріальна гіпертензія залишається однією з головних загроз для здоров’я людей та провідним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Саме неконтрольований артеріальний тиск (АТ) є однією з ключових причин розвитку інфарктів міокарда та інсультів, які щороку забирають тисячі життів і призводять до втрати працездатності значної кількості громадян.
Зокрема, в Україні поширеність артеріальної гіпертензії у людей віком 30–79 років становить 43%1. При цьому щорічно від серцево-судинних захворювань помирає близько 389 тис. людей2, і понад половина цих втрат зумовлена саме артеріальною гіпертензією3. Ситуація додатково загострилася на тлі пандемії COVID-19 та повномасштабної війни. Хронічний стрес, обмежений доступ до медичної допомоги, вимушена гіподинамія та самостійне коригування лікування пацієнтами призвели до того, що середній рівень систолічного АТ в популяції зріс майже на 3,5 мм рт. ст.4, суттєво підвищивши ризик судинних катастроф. Через такі показники Україну офіційно включено до категорії країн із дуже високим кардіоваскулярним ризиком. Саме тому ефективний контроль АТ сьогодні є не лише медичним, а й питанням безпеки та майбутнього нашої країни.
Окремим і надзвичайно критичним вектором сучасної медицини є ведення пацієнтів із цукровим діабетом, масштаби поширення якого також стрімко зростають у всьому світі, причому під удар найчастіше потрапляють працездатні особи віком 45–60 років. Особлива небезпека цукрового діабету полягає в тому, що він виступає потужним каталізатором розвитку коморбідних станів, підвищуючи ризик виникнення серцево-судинних захворювань, тяжких уражень нирок та передчасної смерті. Ситуація суттєво ускладнюється тим, що у пацієнтів із цукровим діабетом артеріальна гіпертензія розвивається значно частіше, ніж у їхніх однолітків без порушень вуглеводного обміну. Поєднання цих двох хвороб створює ефект синергічного взаємопосилення ризиків. Зокрема, за однакової вираженості таких класичних факторів ризику, як підвищений рівень холестерину, куріння чи артеріальна гіпертензія, наявність цукрового діабету підвищує ймовірність розвитку інфаркту міокарда, інсульту та загальної смертності в кілька разів. Іншими словами, якщо пацієнт без цукрового діабету із показником АТ 160/100 мм рт. ст. має високий кардіоваскулярний ризик, то для пацієнта із цукровим діабетом за аналогічних цифр АТ цей ризик мультиплікується, стаючи критично небезпечним для життя.
«МІСІЯ 50/28» у відповідь на виклики часу
Системною відповіддю на проблему недостатнього контролю артеріальної гіпертензії стала національна ініціатива «МІСІЯ 50/28», започаткована Всеукраїнською асоціацією кардіологів України. Йдеться не про окремий короткостроковий проєкт, а про довгострокову програму, покликану змінити підходи до лікування, моніторингу та ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією на національному рівні. Головною метою «МІСІЇ 50/28» є забезпечення того, щоб до 2028 р. щонайменше 50% пацієнтів з артеріальною гіпертензією досягли та підтримували цільові показники АТ. Для цього програма поєднує освітні заходи для лікарів, збір епідеміологічних даних, аналіз результатів лікування та розробку практичних рішень для підвищення ефективності контролю захворювання.
Оприлюднені на заході дані зрізового дослідження 2025 р., проведеного в межах «МІСІЇ 50/28», є одночасно обнадійливими і тривожними. Якщо у 2019 р. цільових рівнів АТ досягали лише 14% пацієнтів5, то у 2024 р. цей показник зріс до 16%6, а у 2025 р. — вже до 22%. Перший рік реалізації програми (на межі 2024–2025 рр.) охопив 1455 сімейних лікарів-ентузіастів, які внесли до системи дані про 12 744 пацієнтів. Середній рівень АТ на 2-й рік спостереження знизився до 149/88 мм рт. ст. порівняно зі 152/90 мм рт. ст. у 1-й, а частка пацієнтів, які досягли цільового рівня (АТ <140/90 мм рт. ст.), зросла з 17 до 22%. Проте кожен п’ятий — це все ще замало.
Результати дослідження засвідчили наявність кількох системних проблем. Насамперед ідеться про недостатній контроль АТ серед пацієнтів, які вже отримують лікування: значна частина хворих після призначення терапії фактично випадає із системи подальшого спостереження, що не дозволяє своєчасно оцінювати ефективність лікування та за потреби коригувати його. Повідомляється, що із 90% пацієнтів, які приймають антигіпертензивні препарати, цільового рівня АТ досягають лише 16%6. Така терапевтична інерція на практиці означає, що лікарі призначають терапію, але не контролюють її ефективність, хоча чинний уніфікований клінічний протокол, маршрутний лист для лікарів та алгоритм лікування чітко визначають, що через 1 міс після призначення або зміни антигіпертензивної терапії необхідно оцінити її ефективність і скоригувати за потреби. Саме подолання терапевтичної інерції експерти розглядають як один із найбільш ефективних резервів для покращення результатів лікування без суттєвого підвищення навантаження на систему охорони здоров’я.
Аналіз даних виявив і гендерно-вікові закономірності: жінки лікуються краще, серед них більша частка досягнення контрольованого АТ (19% проти 14% у чоловіків), вони відповідальніше ставляться до прийому препаратів та частіше отримують фіксовані комбінації антигіпертензивних засобів. Найбільшу тривогу з демографічної точки зору викликають чоловіки віком до 44 років: саме у цій групі найбільша частка осіб, які взагалі не приймають жодних антигіпертензивних препаратів попри наявність захворювання. В умовах і так катастрофічної демографічної кризи в країні ця ситуація потребує окремих адресних втручань.
Дослідження також продемонструвало потребу у створенні системного моніторингу результатів лікування, який дозволить відстежувати досягнення цільових показників АТ та оперативно реагувати на випадки недостатньої ефективності терапії.
Контроль АТ як інвестиція в економіку країни
Однак ефективний контроль артеріальної гіпертензії — це не лише медичне питання. Це питання економічної доцільності та збереження людського капіталу країни. Представлений на заході фармакоекономічний аналіз показав: пацієнти, які не досягали цільового рівня АТ, мали на 40% більшу кількість госпіталізацій з серцево-судинних причин та на 2,7% вищу частоту інсультів порівняно з тими, у кого АТ контрольований.
Експерти, які брали участь у заході, відзначили, що профілактика серцево-судинних ускладнень є одним із найбільш економічно ефективних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я. Адже зменшення кількості інфарктів та інсультів означає скорочення витрат на госпіталізацію, високовартісне лікування, реабілітацію та подальшу соціальну підтримку пацієнтів. Для порівняння під час заходу наведена вартість лікування різних серцево-судинних подій за рахунок держави: госпіталізація з інфарктом без стентування — близько 25 тис. грн, зі стентуванням — 43 тис. грн, лікування інсульту з тромболізисом — 62 тис. грн, а тромбекстракцією — 131 тис. грн. Тобто профілактика серцево-судинних ускладнень — це не витрата, а заощадження.
Якщо до 2028 р. вдасться досягти цілей програми «МІСІЯ 50/28» і забезпечити досягнення цільового АТ у 50% пацієнтів — а це означає додатково досягти контролю приблизно у 4,2 млн осіб, — можна запобігти 176 тис. госпіталізацій із серцево-судинних причин та більш ніж 5 тис. інсультів. У грошовому вимірі навіть за консервативними розрахунками на основі середньої вартості госпіталізації (8735 грн) та мінімальних витрат на лікування інсульту без тромбекстракції і тромболізису сукупна економія за 4 роки реалізації програми може становити 4,5 млрд грн, що чинитиме прямий позитивний вплив на економіку країни. В умовах демографічних викликів та потреби у відбудові держави після війни такі інвестиції набувають особливого стратегічного значення. Варто відмітити, що Україна готується до масштабної повоєнної відбудови — і людський капітал є її ключовим ресурсом. Кожна профілактована серцево-судинна патологія — це збережена людина, яка може працювати, виховувати дітей та відновлювати країну.
Конкретні рішення: що пропонують експерти
Підбиваючи підсумки заходу, учасники круглого столу дійшли спільного висновку: ефективний контроль артеріальної гіпертензії є одним із найбільш реалістичних способів одночасно знизити смертність від серцево-судинних захворювань, зберегти людський капітал країни й знизити навантаження на систему охорони здоров’я, а також сформулювали конкретні пропозиції, реалізація яких здатна якісно змінити ситуацію з контролем артеріальної гіпертензії в Україні. Зокрема, це:
- безперервний професійний розвиток та навчання лікарів первинної ланки щодо сучасних підходів до менеджменту артеріальної гіпертензії;
- просвітницька робота з населенням;
- налагодження чіткої маршрутизації пацієнтів з підвищеним АТ (щоб жоден пацієнт не «загубився в переході» між ланками системи).
Проведений круглий стіл засвідчив, що досягнення цільового рівня АТ у 50% пацієнтів є амбітною, але цілком досяжною метою. Водночас реалізація цього завдання можлива лише за умови синергії держави, професійної медичної спільноти, пацієнтів та відповідального бізнесу. Саме таку модель співпраці демонструє програма «МІСІЯ 50/28», яка вже сьогодні формує підґрунтя для системних змін у профілактиці та лікуванні артеріальної гіпертензії в Україні. Це інвестиція не лише у здоров’я окремого пацієнта, а й у майбутнє країни загалом.
за результатами круглого столу
«Покращення менеджменту
артеріальної гіпертензії сьогодні задля
управління серцево-судинними ризиками
в майбутньому» (22 травня 2026 р., Київ)
на замовлення ТОВ «Серв’є Україна»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим