Осінній «світлофор» імунітету: коли, кому та що радити

З настанням осені запити відвідувачів аптек на «підтримку імунітету» традиційно виходять на перший план. За ними стоїть просте й природне прагнення людей зберегти активність, уникнути вимушених пауз у роботі чи навчанні та якомога легше пройти сезон застуд. Проте турбота про захисні сили організму потребує системного підходу, а не хаотичного вибору «чарівної пігулки». Зорієнтуватися та порадити найбільш раціональне й обґрунтоване рішення фармацевту може допомогти принцип «світлофора»: «зелена зона» — втручання з найбільш вагомою доказовою базою, «жовта» — із помірним, неоднозначним або ситуативним ефектом, а «червона» — із обмеженим науковим підґрунтям.

«Зелена зона»: доказові втручання

Як би це дивно, на перший погляд, не звучало, але доказова «осіння профілактика» має базуватися не на застосуванні певних лікарських засобів чи споживанні численних дієтичних добавок, а модифікації способу життя, яка передбачає повноцінний сон, збалансований раціон та помірну регулярну фізичну активність, а також своєчасну вакцинацію проти грипу.

Сон — це складний біологічний процес, який допомагає людям обробляти нову інформацію, залишатися здоровими та відновлювати енергію. Періоди сну та неспання є частиною нормального функціонування людського організму.

Для більшості дорослих орієнтиром є щонайменше 7 год сну на добу. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), дорослим віком від 18 років рекомендовано ≥7 год сну.

Водночас нестача якісного сну може знижувати концентрацію, зумовлювати дратівливість та негативно впливати на загальний стан здоров’я. Навіть брак 1 год відпочинку може уповільнювати реакцію та знижувати продуктивність. Крім того, хронічне недосипання може порушувати гормональний баланс, що, відповідно, підвищує ризик серцево-судинних захворювань, ожиріння, цукрового діабету та депресії.

Як виявлено в одному з досліджень, звичайна застуда може чинити негативний вплив на сон та психомоторну діяльність у симптоматичних осіб протягом початкової активної фази захворювання та може зберігатися впродовж кількох днів після ремісії симптомів (Drake C.L. et al., 2000).

Так, якщо людина скаржиться на «зниження імунітету», фармацевту варто запитати про її сон. Обґрунтованою рекомендацією в разі порушення гігієни сну буде покращення режиму сну та відпочинку, а також за потреби фармакологічне втручання — прийом снодійних та седативних засобів (валеріани, доксиламіну, пасифлори).

Регулярна фізична активність має доведені загальні переваги для здоров’я. Зокрема, повідомляється про зв’язок між помірною фізичною активністю та потенційним зниженням ризику і тяжкості перебігу гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) (Martin S.A. et al., 2009).

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує дорослим 150–300 хв помірної аеробної активності на тиждень або еквівалентну кількість інтенсивної активності, а також силові вправи для зміцнення м’язів щонайменше 2 дні на тиждень.

Одне з досліджень зафіксувало, що ті респонденти, хто повідомляли про аеробні навантаження щонайменше 5 днів на тиждень, мали на 43% менше днів із симптомами інфекцій верхніх дихальних шляхів, ніж малорухливі учасники (Nieman D.C., 2011).

Попри те що вчені помітили зв’язок між спортом та підвищенням імунітету, говорити про те, що застуду можна усунути тільки тренуваннями, не можна — тут є й інші причини (сон, харчування, стрес). Правило «чим важче тренування, тим краще для імунітету» не працює в обидва боки: надто виснажливі заняття можуть навіть нашкодити, зокрема вони збільшують вивільнення прозапальних медіаторів, що може викликати інфекційноподібні респіраторні симптоми (Kurowski M. et al., 2022).

ВООЗ називає вакцинацію найкращим способом профілактики грипу та рекомендує щорічну вакцинацію, серед іншого, для вагітних, дітей раннього віку, людей віком 65 років і старше, осіб із хронічними захворюваннями та медичних працівників.

Водночас слід пам’ятати про те, що щорічна вакцинація проти грипу може допомогти сформувати специфічну імунну відповідь проти вірусів грипу, а не підвищувати імунітет загалом (Plant E.P. et al., 2017). ВООЗ, зокрема, наголошує, що склад сезонної вакцини регулярно оновлюється через постійну еволюцію вірусів грипу, зумовлену антигенним дрейфом.

Тож коли відвідувач проситиме «щось для імунітету», аби не захворіти на грип, доречно пояснити, що вакцинація спрямована саме проти грипу, тоді як універсального препарату, який би захищав від усіх сезонних ГРВІ, не існує.

«Жовта зона»: помірний ефект

А от масова «вітамінізація» та «мінералізація» організму попри те, що є науково визнаним втручанням при відповідних дефіцитах, не є повністю доказовим способом «підтримки імунітету».

З одного боку, інтерес до «сонячного» вітаміну D зріс експоненціально, особливо враховуючи, що його дефіцит пов’язаний з багатьма хворобами, і в усьому світі, схоже, відмічається високий рівень дефіциту вітаміну D. Визначено, що він не лише допомагає організму засвоювати кальцій для міцності кісток, а й необхідний для нормальної роботи серця, м’язів та нервової системи. Крім того, імунна система використовує вітамін D для боротьби з різними патогенами, зокрема вірусами (Dominguez L.J. et al., 2021; Rebelos E. et al., 2023).

З огляду на зазначене, цілком логічно, що його часто радять включати до «осінніх» рекомендацій для підтримки нормального фізіологічного стану.

Як встановлено в одному з метааналізів, прийом добавок вітаміну D був безпечним і загалом знижував ризик розвитку ГРВІ порівняно з плацебо, хоча зниження ризику було незначним. Захист був пов’язаний із застосуванням щоденних доз у межах 400–1000 МО протягом періоду до 12 міс (Jolliffe D.A. et al., 2021).

Водночас, попри низку проведених досліджень та оглядів, результати стосовно вітаміну D щодо профілактики ГРВІ залишаються неоднорідними (Martineau A.R. et al., 2019).

Оновлений Кокрейнівський огляд 2024 р. свідчить, що цинк може скорочувати тривалість уже наявної застуди, особливо якщо його застосовують на ранніх етапах, але вплив на профілактику застуди залишається незначним або відсутнім, а результати досліджень істотно відрізняються за формою, дозами та схемами застосування. Окрім того, люди, які приймали цинк, повідомляли про негативні побічні ефекти, як-от порушення смаку та розлад шлунка.

Дослідження пробіотиків зафіксували певний потенціал та подекуди навіть можуть знижувати кількість людей, які перенесли хоча б 1 епізод ГРВІ, а також тривалість окремого епізоду. Водночас якість доказів для частини результатів невисока, а в дослідженнях використовували конкретні штами та дози.

Напевне, багато хто здивується, але в «жовту зону» потрапляє і вітамін С, який традиційно вважався раніше одним з основних «охоронців» імунітету. Виявляється, що регулярний прийом вітаміну C не знижує ризик розвитку застуди в загальній популяції. Водночас його регулярне застосування може дещо скоротити тривалість симптомів: на близько 8% у дорослих та 14% у дітей (Bucher A. et al., 2016). Важливо також пам’ятати про дозу, адже, наприклад, підвищена кількість аскорбінової кислоти може спричиняти розлади з боку шлунково-кишкового тракту при застосуванні в дозуванні понад 1 г на добу, а верхня допустима кількість для дорослих становить 2000 мг/добу з усіх джерел.

«Червона зона»: поширені твердження без переконливих доказів

До «червоної зони» можна віднести народні та традиційні методи «підтримки імунітету», які не мають наукового обґрунтування.

Імунна система людини призначена для захисту від вторгнення патогенів. Основні «ворота» для мікробів — це шкіра та слизові оболонки кишечнику, дихальних, репродуктивних і сечовивідних шляхів. Після потрапляння патогену в організм активуються клітини вродженого та адаптивного імунітету, які вступають у боротьбу з інфекцією. Проте важливо пам’ятати: імунна система — це не павербанк, який можна «підзарядити» за допомогою певних процедур чи засобів. Вона функціонує як складна мережа численних клітин, органів і сигнальних механізмів, а її нормальна робота залежить від цілого комплексу факторів (Lee H.K. et al., 2021). А от повторні або незвично тяжкі інфекції не варто автоматично списувати на «слабкий імунітет», так само як і критично ставитися до обіцянок виробників на кшталт «препарат підвищує імунітет». У своїй роботі фармацевт має чітко розрізняти засоби з доведеною ефективністю та препарати без якісної доказової бази. Якщо ж відвідувач скаржиться на занадто часті чи тривалі інфекції, незвичний перебіг хвороб, тривале підвищення температури тіла, задишку, втому, зменшення маси тіла чи інші «червоні прапорці», його обов’язково слід скерувати до лікаря.

Поширені запитання

• Чи існує препарат, який загалом «підвищує імунітет» і захищає від усіх ГРВІ?  — Універсального препарату, який би захищав від усіх сезонних ГРВІ, не існує. Підтримка нормальної роботи організму передбачає комплексний підхід, а вакцинація проти грипу забезпечує специфічний захист саме від цієї патології.
• Чи потрібно восени всім приймати вітамін D для профілактики застуди? — Дані щодо профілактики ГРВІ за допомогою вітаміну D залишаються неоднорідними. Його застосування насамперед має бути обґрунтованим з огляду на потребу організму та наявність дефіциту, а не лише настання осені.
• Чи допомагає цинк не захворіти на застуду? — За даними Кокрейнівського огляду, цинк може мало або зовсім не впливати на ризик розвитку застуди, тоді як у разі вже наявної застуди може дещо скорочувати її тривалість.
• Чи варто радити вітамін С для профілактики застуди? — Регулярний прийом вітаміну C не знижує ризику застуди в загальній популяції, хоча може дещо скоротити її тривалість.
• Коли відвідувача аптеки варто скерувати до лікаря? — Якщо інфекції виникають занадто часто або мають незвичний чи тяжкий перебіг, а також за наявності тривалої гарячки, задишки, вираженої втоми, втрати маси тіла чи інших «червоних прапорців».

Коротко: головне

• Осіння «підтримка імунітету» не зводиться до прийому препаратів або численних дієтичних добавок.
• До базових заходів належать повноцінний сон, збалансований раціон, регулярна фізична активність та своєчасна вакцинація проти грипу.
• Вітамін D, цинк, пробіотики та вітамін C мають неоднакову й не завжди однозначну доказову базу щодо профілактики респіраторних інфекцій.
• Вакцинація проти грипу формує специфічну імунну відповідь проти вірусів грипу, а не «підвищує імунітет» загалом.
• Часті, тривалі або незвично тяжкі інфекції та інші «червоні прапорці» потребують оцінки лікаря.

Список використаної літератури

• 1. За даними www.nichd.nih.gov.
• 2. За даними www.cdc.gov.
• 3. Drake C.L., Roehrs T.A., Royer H. et al. (2000) Effects of an experimentally induced rhinovirus cold on sleep, performance, and daytime alertness. Physiol. Behav., 71(1–2): 75–81. doi: 10.1016/s0031-9384(00)00322-x. PMID: 11134688; PMCID: PMC7134541.
• 4. Протоколи фармацевта (наказ від 5.01.2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua).
• 5. За даними www.who.int.
• 6. Martin S.A., Pence B.D., Woods J.A. (2009) Exercise and respiratory tract viral infections. Exerc. Sport. Sci. Rev., 37(4): 157–64. doi: 10.1097/JES.0b013e3181b7b57b. PMID: 19955864; PMCID: PMC2803113.
• 7. За даними www.emro.who.int.
• 8. Nieman D.C., Henson D.A., Austin M.D. et al. (2011) Upper respiratory tract infection is reduced in physically fit and active adults. British Journal of Sports Medicine, 45: 987–992.
• 9. Kurowski M., Seys S., Bonini M. et al. (2022) Physical exercise, immune response, and susceptibility to infections—current knowledge and growing research areas. Allergy: 2653–2664. doi: 10.1111/all.15328.
• 10. Munteanu C., Schwartz B. (2022). The relationship between nutrition and the immune system. Front. Nutr., 9: 1082500. doi: 10.3389/fnut.2022.1082500. PMID: 36570149; PMCID: PMC9772031.
• 11. Zanin M., Baviskar P., Webster R. et al. (2016) The Interaction between Respiratory Pathogens and Mucus. Cell Host & Microbe, 19: 159–168. doi: 10.1016/j.chom.2016.01.001.
• 12. За даними www.who.int.
• 13. Plant E.P., Fredell L.J., Hatcher B.A. et al. (2017) Different Repeat Annual Influenza Vaccinations Improve the Antibody Response to Drifted Influenza Strains. Sci. Rep., 7(1): 5258. doi: 10.1038/s41598-017-05579-4. PMID: 28701762; PMCID: PMC5507920.
• 14. Dominguez L.J., Farruggia M., Veronese N. et al. (2021) Vitamin D Sources, Metabolism, and Deficiency: Available Compounds and Guidelines for Its Treatment. Metabolites, 11(4): 255. doi: 10.3390/metabo11040255. PMID: 33924215; PMCID: PMC8074587.
• 15. Rebelos E., Tentolouris N., Jude E. (2023) The Role of Vitamin D in Health and Disease: A Narrative Review on the Mechanisms Linking Vitamin D with Disease and the Effects of Supplementation. Drugs, 83(8): 665–685. doi: 10.1007/s40265-023-01875-8. Epub 2023 May 6. PMID: 37148471; PMCID: PMC10163584.
• 16. Jolliffe D.A., Camargo C.A. Jr., Sluyter J.D. et al. (2021) Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory infections: a systematic review and meta-analysis of aggregate data from randomised controlled trials. Lancet Diabetes Endocrinol., 9(5): 276–292. doi: 10.1016/S2213-8587(21)00051-6. Epub 2021 Mar 30. PMID: 33798465.
• 17. Martineau A.R., Jolliffe D.A., Greenberg L. et al. (2019). Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory infections: individual participant data meta-analysis. Southampton (UK): NIHR Journals Library; (Health Technology Assessment, № 23.2.) Scientific summary.
• 18. За даними www.cochrane.org.
• 19. Bucher A., White N. (2016) Vitamin C in the Prevention and Treatment of the Common Cold. Am. J. Lifestyle Med., 10(3): 181–183. doi: 10.1177/1559827616629092. PMID: 30202272; PMCID: PMC6124957.
• 20. За даними drlz.info/register.
• 21. За даними ods.od.nih.gov.22. Lee H.K., Chung D.H. (2021) Immune Networks in Health and Disease. Mol. Cells., 44(5): 279–280. doi: 10.14348/molcells.2021.0117. PMID: 34039778; PMCID: PMC8175147.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!