Щороку в жовтні українська наукова спільнота згадує видатну постать — професора Івана Сергійовича Чекмана (1936–2019) — справжнього корифея вітчизняної медичної та фармацевтичної науки, якому цьогоріч виповнилося б 90 років. Його ім’я нерозривно пов’язане з розвитком вітчизняної фармакології, становленням нових поколінь науковців та фундаментальними дослідженнями, що випередили свій час.
Говорити про академіка І.С. Чекмана просто — надзвичайно складно, а стисло — просто неможливо.
Іван Сергійович є постаттю енциклопедичного масштабу, чий життєвий шлях від сільського хлопця з Хмельниччини до світила світової науки вражає своєю стійкістю та відданістю обраній справі.
Його історія розпочалася в с. Чаньків на Хмельниччині. Коли хлопчику було лише кілька років, почалася війна: батько пішов добровольцем на фронт і загинув під Харковом у 1943 р. Дитину виховувала матір, яка працювала в колгоспі. Попри важке післявоєнне дитинство, Іван пройшов шлях від медичного училища та сільського лікаря до визнаного у світі вченого.
Понад пів століття він присвятив Національному медичному університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця, із яких 44 роки незмінно керував кафедрою фармакології, де створив потужну наукову школу та зробив непереоціненний внесок у розвиток української фармації. А у 1998 р. разом із колегами він став одним із засновників фармацевтичного факультету НМУ.
Під керівництвом І.С. Чекмана майбутні фахівці здобували не лише академічні знання, а й безцінний організаторський досвід. Примітно, що спілкування з видатним фармакологом не припинялося і після закінчення університету — професор завжди підтримував молодих дослідників, рецензував праці та надихав на нові пошуки.
І навіть у поважному віці Іван Сергійович не зупинявся на досягнутому: він постійно генерував нові ідеї, шукав можливості для розвитку науки, залучав міжнародних партнерів і прагнув вивести українську фармакологію на глобальний рівень.
Фундаментальне значення для вітчизняної науки мають його новаторські дослідження у сферах загальної, біохімічної, квантової та нанофармакології. Його внесок у світову науку важко переоцінити: він першим у світі встановив фізико-хімічні механізми дії низки лікарських засобів та довів, що первинна фармакологічна реакція ліків базується на утворенні лабільних комплексів із біолігандами та біометалами клітинних мембран, що стало теоретичною основою для створення нових безпечних кардіотоніків нестероїдної структури і принесло йому Державну премію України.
Він одним із перших в Україні започаткував піонерські розробки в галузі нанофармакології, обґрунтувавши унікальні квантово-хвильові властивості наночастинок металів і кремнію, а також зробив вагомий внесок у розвиток клінічної фітотерапії та радіаційної біології.
Під керівництвом І.С. Чекмана спільно з інститутами Національної академії наук (НАН) України були створені унікальні нанопрепарати на основі наносрібла, -міді та -дисперсного кремнезему, що рятують пацієнтів від отруєнь та інфекцій.
Багатогранний талант ученого втілено в понад 91 книзі (серед яких 42 монографії, 23 підручники та 14 довідників), понад 1000 статтях і 87 патентах. Зокрема, легендарний «Рецептурний довідник лікаря», що витримав 8 видань загальним тиражем понад мільйон примірників, став справжньою настільною книгою для багатьох поколінь українських медичних та фармацевтичних працівників.
І.С. Чекман — це яскравий приклад того, як талант, інтелект і незламна воля можуть змінити обличчя науки. Його спадщина продовжує жити в його учнях, наукових працях та впроваджених інноваціях. А пам’ять про вчителя назавжди залишиться у вдячних серцях тих, кому він дав путівку у велику науку.
Інна Грабова,
за даними amnu.gov.ua
Редакторська група
Автор
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим