Правила виробництва ЛЗ в умовах аптеки. Обговорення триває

1.Загальні положення

П. 9 викласти в такій редакції: «Усі лікарські засоби, виготовлені (вироблені) в аптеці за рецептами лікарів та вимогами (замовленнями) лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), а також внутрішньоаптечна заготовка, розфасовка, напівфабрикати і концентрати підлягають внутрішньоаптечному контролю: письмовому, органолептичному, контролю при відпуску — обов’язково, опитувальному, фізичному та хімічному — у випадках, передбачених цими Правилами».

12. Основні терміни, які використовуються в Правилах, викласти в такій редакції:

«асистентська — окреме відповідно обладнане виробниче приміщення для виробництва (виготовлення) лікарських засобів в аптеці;

виготовлення лікарських засобів — індивідуальне виготовлення лікарських засобів в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення (вимоги) ЛПЗ;

виробництво лікарських засобів в умовах аптеки — діяльність, пов’язана з серійним випуском лікарських засобів у вигляді напівфабрикатів і внутрішньоаптечної заготовки, а також на замовлення (вимоги) ЛПЗ;

внутрішньоаптечний контроль якості лікарських засобів — виробнича діяльність, яка включає комплекс запобіжних заходів та видів внутрішньоаптечного контролю і має попереджувати потрапляння неякісних лікарських засобів з аптеки до хворого;

серія лікарського засобу — визначена кількість лікарського засобу, виробленого в умовах аптеки з певної кількості сировини відповідно до технологічної інструкції в єдиному технологічному процесі, що забезпечує її однорідність;

технологічна інструкція — нормативний документ, який визначає технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативи виробництва лікарського засобу, методи та методики контролю його якості, встановлює якісні та кількісні показники лікарського засобу, їх допустимі межі, вимоги до його упаковки, маркування, умов зберігання, терміну придатності;

чисте приміщення — виробниче приміщення, повітря в якому контролюється на наявність завислих часток та мікроорганізмів; яке побудоване і використовується таким чином, щоб звести до мінімуму надходження, утворення й утримування забруднень, у тому числі мікроорганізмами, усередині приміщення.»

Додати термін:

асептичний блок — комплекс виробничих приміщень, до складу якого входять шлюз, асептична асистентська, приміщення для фасування, закупорювання та стерилізації ліків, отримання води для ін’єкцій.

3. Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки

Абзац 2 п. 1 викласти в такій редакції: «забезпечити відповідність матеріально-технічної бази, наявність виробничих та допоміжних приміщень для виробництва (виготовлення) лікарських засобів належної якості, зберігання внутрішньоаптечної заготовки, концентратів та фасування виготовлених лікарських форм, готових лікарських засобів, відповідно до їх фізико-хімічних властивостей і вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів;».

Абзаци 4, 7 та 9 п. 1 перенести в п.10 цього розділу. Абзац 6 п. 1 викласти в такій редакції: «мати розроблений план термінових дій для вилучення, у разі необхідності, з обігу вироблених (виготовлених) лікарських засобів з їх подальшою утилізацією чи знищенням, зокрема тих, термін придатності яких закінчився»;

У п. 3.2. слова новонароджених дітей замінити словом немовлят (а також далі — у всьому тексті).

П. 4.5 було б логічно подати в розділі 6 «Контроль якості лікарських засобів, виготовлених в аптеці». Зі змісту пункту не зрозуміло, про які «інші фармакопеї» йде мова: європейську, американську?

5.5. «штанглази з розчинами, настойками та рідкими напівфабрикатами при необхідності забезпечуються нормальними краплемірами або піпетками. Число крапель у визначеному об’ємі визначається зважуванням та зазначається на штанглазі». Як це узгоджується з п. 2.3 наказу МОЗ України від 07.09.93 № 197 «Про затвердження Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем», у якому зокрема, сказано: «Малі кількості рідких лікарських засобів, які у прописі зазначені в стандартних краплях, слід відмірювати емпіричним краплеміром (очною піпеткою), прокаліброваним по відповідній рідині»?

Зміст п. 7. перенести в п. 10, а натомість вставити такий текст: «Титровані розчини та реактиви для проведення хімічного контролю аптекам можуть надавати лабораторії, акредитовані та атестовані у встановленому МОЗ України порядку, або лабораторії з аналізу якості лікарських засобів територіальних державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів за наявності відповідних договорів між суб’єктом господарювання та лабораторією».

П. 9. «До реалізації та медичного використання лікарський засіб, виготовлений в аптеці, допускається після засвідчення провізором-аналітиком або провізором їх якості та надання дозволу на реалізацію Уповноваженою особою.» На нашу думку, це — нелогічний і неможливий для впровадження постулат, оскільки за його змістом кожен лікарський засіб, виготовлений в аптеці, не тільки підлягає обов’язково письмовому, органолептичному контролю та контролю при відпуску, а ще й засвідченню якості (   ) у провізора-аналітика або провізора та погодженню (   ) Уповноваженою особою його реалізації.

П. 10 викласти в такій редакції: «Для попередження виробництва (виготовлення) неякісних лікарських засобів в умовах аптеки суб’єкт господарювання повинен застосовувати такі запобіжні заходи:

10.1. проведення вхідного контролю субстанцій, лікарської рослинної сировини та допоміжних речовин (перевірка наявності ліцензій у постачальника, сертифікатів якості виробника, реєстрації або дозволу МОЗ України, відсутність заборони органів державного контролю якості лікарських засобів на одержані серії, відповідність вимогам АНД за візуальними та органолептичними характеристиками, наявність висновку лабораторії щодо якості тощо);

10.2. здійснення постійного контролю за змістом усіх рецептів і замовлень ЛПЗ, що надходять в аптеку, з метою перевірки правильності оформлення, сумісності інгредієнтів, відповідності прописаних доз віку хворого тощо, а також повідомлення відповідному ЛПЗ про всі випадки виявлених порушень або помилок при виписуванні рецептів та замовлень.

10.3. дотримання санітарних норм і правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму, фармацевтичного порядку та цих Правил, зокрема, підготовки допоміжних, пакувальних матеріалів, посуду, засобів малої механізації тощо відповідно до встановлених вимог; реєстрація їх стерилізації у журналі згідно з додатком 1;

(підготовка допоміжних, пакувальних матеріалів тощо регламентується Наказом МОЗ України від 14.06.93 № 139 «Про затвердження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек»);

10.4. забезпечення наявності та справності усіх технологічних засобів вимірювань шляхом їх калібрування та регулярної метрологічної перевірки;

10.5. забезпечення належного зберігання виготовлених лікарських засобів;

10.6. додержання вимог нормативно-технічних документів при виготовленні (виробництві) та контролі якості лікарських засобів в аптеці;»

Ці 6 запобіжних заходів десятиліттями є традиційними для внутрішньоаптечного контролю.

4. Загальні вимоги до виробничих приміщень та обладнання аптеки

За текстом Проекту зустрічаються повтори інших наказів, наприклад, пп. 4.2, 4.3, 6 розділу 3 «Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки», пп. 5–8 розділу 4 «Загальні вимоги до виробничих приміщень та обладнання аптеки» повторюють відповідні пункти Наказу МОЗ України від 14.06.93 № 139 «Про затвердження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек». Тому вважаю за доцільне деталізувати класифікацію чистих зон в Проекті, наведену в абзаці 2 п. 10.

Абзац 3 п. 10 вилучити, оскільки визначення асептичного блоку краще подати в п.12 розділу 1 «Загальні положення».

5. Вимоги до персоналу

П. 2 вилучити, оскільки про це вже йшлося у п. 1 розділу 3 «Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки».

Щодо п. 4 незрозуміло, яким чином і який документ має підтверджувати проходження навчання персоналом. Цьому навчають і будуть навчати у вузах фармацевтичного профілю. Невже диплома про спеціальну освіту та сертифіката спеціаліста недостатньо?

6. Контроль якості лікарських засобів, виготовлених в аптеці

Абзац 1 розділу 6 перенести в п.7 розділу 3.

П. 1.5 вважати п. 1.6, відповідно нумерація наступних пунктів — 1.7–1.9.

П. 1.5 матиме вигляд: «При виготовленні (виробництві) лікарського засобу студентом-практикантом проставляються підписи практиканта та особи, відповідальної за виробничу практику.»

1.6. У чому принциповість двох місяців, а не одного, трьох, шести? Вважаю за доцільне залишити норму, яка існувала протягом багатьох десятиліть, тобто: «1.6. Паспорт письмового контролю зберігається в аптеці протягом одного місяця.».

До п. 1.8. Зразки книг обліку лабораторних і фасувальних робіт (додаток 3) відсутні.

В п. 4.2 вилучити абзаци: «лікарські форми для дітей віком до 1 року»; «отруйні лікарські засоби;» та «лікарські форми для новонароджених до їх стерилізації». Вважаю, що деталізація цього пункту є зайвою, оскільки в розділі 3 «Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки» сказано, що: «3. Лікарські засоби для новонароджених (треба — немовлят):

3.1. повинні виготовлятися в асептичних умовах масо-об’ємним способом з подальшою стерилізацією;».

Якщо перевіряти усі лікарські форми для дітей віком до 1 року, то де гарантія попередження їх контамінації? З іншого боку — провізори-аналітики аптек, що обслуговують дитячі стаціонари, більшу частину робочого часу присвячуватимуть лише фізичному виду контролю. Чому обов’язково потрібно перевіряти лише отруйні лікарські засоби, а не наркотичні та психотропні? Зрештою, фізичний контроль полягає у перевірці загальної маси або об’єму лікарської форми, кількості та маси окремих доз, то може слід вказати, що:

«Особлива увага звертається на ліки для дітей і лікарські засоби, що містять наркотичні, психотропні та отруйні речовини».

П. 5.2.1 викласти в редакції п. 4.5 розділу 3 (зі змінами — виключено слово «механічних», а також «пірогенів», оскільки контроль ін’єкційних розчинів та води для ін’єкцій на пірогенність проводиться вибірково (п.6.5)): «вода очищена кожен день (з кожного балона, а при подачі води трубопроводом — на кожному робочому місці) перевіряється на відсутність хлоридів, сульфатів і солей кальцію, рН. Вода, призначена для виробництва розчинів для ін’єкцій, розчинів для немовлят і очних крапель, крім зазначених вище випробувань, повинна бути перевірена на відсутність домішок відновлюваних речовин, аміаку та вуглекислоти відповідно до вимог ФС 42-2620-89 або ДФУ (доповнення 1). Результати реєструються в журналі (додаток 4);». У журналі необхідно виділити графу для реєстрації значення показника рН.

У п. 5.2.3 «нормальний краплемір» замінити на «емпіричний» (очна піпетка), оскільки у наказі МОЗ України від 07.09.93 № 197 «Про затвердження Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем» застосовується саме цей термін.

П. 5.2.5 викласти в редакції: «лікарські засоби, виготовлені (вироблені) за індивідуальними рецептами та на замовлення ЛПЗ, вибірково у кожного провізора (фармацевта) протягом робочого дня, але не менше 10% від їх загальної кількості.».

Щодо п. 5.3.1 не зрозуміло, у чому полягатиме кількісне визначення води очищеної та води для ін’єкцій?

П. 5.3.4 викласти в редакції: «усі лікарські форми для немовлят. При відсутності методик кількісного аналізу ці лікарські форми повинні бути перевірені якісним аналізом. Як виняток — виготовлення (виробництво) лікарських форм для немовлят, багатокомпонентних за складом, щодо яких немає методик якісного і кількісного аналізу, проводиться у присутності провізора–аналітика або провізора «під наглядом».

П. 5.3.9 викласти в редакції: «концентрація спирту етилового визначається спиртометром або рефрактометричним методом при розведенні в аптеці, у випадку необхідності — при надходженні від постачальника».

П. 6 вважати 7 та відповідно змінити нумерацію наступних пунктів. П. 6 викласти в такій редакції:

«6. Оцінка якості лікарських засобів, виготовлених (вироблених) в аптеках, і норми допустимих відхилень при перевірці якості ліків

6.1. Для оцінки якості виготовлених (вироблених) в аптеці лікарських засобів необхідно застосовувати два терміни: «задовільно» і «незадовільно». Характер незадовільного виготовлення (виробництва) лікарських засобів класифікується таким чином:

6.1.1. Незадовільно за фізичними властивостями: погане змішування і розтирання інгредієнтів, що входять до складу лікарського засобу, недостатня чистота розчину. Визначається органолептичним контролем.

6.1.2. Незадовільно за загальною масою (об’ємом) і окремими дозами, тобто: відхилення за загальною масою чи об’ємом, відхилення у розважуванні окремих доз. Визначається фізичним контролем.

6.1.3. Незадовільно за тотожністю, а саме: помилкова заміна одного інгредієнта іншим, відсутність прописаного інгредієнта, наявність непрописаного інгредієнта. Визначається якісним хімічним контролем.

6.1.4. Незадовільно за кількісним вмістом окремих інгредієнтів. Визначається кількісним хімічним контролем.

6.2. Для встановлення задовільного чи незадовільного виготовлення (виробництва) лікарського засобу необхідно використовувати норми допустимих відхилень залежно від прописаної маси і об’єму (додаток 6). При цьому відхилення, допустимі у масі окремих інгредієнтів у порошках, а також у свічках і пілюлях, визначаються для дози кожного інгредієнта, який входить до конкретної лікарської форми. Відхилення, допустимі у масі окремих інгредієнтів, у рідинах визначаються не для концентрації у відсотках, а для маси кожного інгредієнта, що входить до складу цих лікарських форм».

Щодо п. 6.1 (додаток 2). У журналі (додаток 2) вказано «провізор-технолог», а слід — «провізор».

П. 6.2 викласти в наступній редакції: «7.2. Розчини для ін’єкцій до стерилізації контролюються за показниками рН на тотожність, кількісний вміст діючих, ізотонуючих і стабілізуючих речовин, прозорість, кольоровість і механічні домішки.

Після стерилізації розчини для ін’єкцій перевіряються за показниками рН на тотожність, кількісний вміст діючих речовин, прозорість, кольоровість і механічні включення. Для контролю відбирається один флакон розчину кожної серії.

Результати повного хімічного контролю розчинів для ін’єкцій реєструються в журналі (додаток 3).». Поняття серії необхідно виключити, оскільки воно подано у п.12 розділу 1 «Загальні положення» і відрізняється від вказаного у п.6.2.

У п. 6.7 (7.7) слова «про результати хімічного та мікробіологічного аналізу вхідних інгредієнтів» пропонуємо вилучити, оскільки, з одного боку — це є прерогативою технології приготування і вхідного контролю якості лікарських засобів (без дозволу Уповноваженої особи інгредієнти не можуть бути допущені до обігу), а з іншого — як забезпечити результат мікробіологічного аналізу для кожного балона води для ін’єкцій або стерильної води?

П. 8 (9). Основні правила маркування (оформлення) лікарських засобів, які вироблені (виготовлені) в умовах аптеки у Проекті не наведені, хоча авторський колектив Львівського медичного університету на замовлення МОЗ України опрацював проект відповідного наказу і щонайменше два роки тому надіслав його на адресу МОЗ.

Останній абзац тексту проекту (перед додатками) викласти в такій редакції: «При перевірці може здійснюватися відбір зразків лікарських засобів для проведення лабораторного контролю. У цьому випадку оформляється відповідний акт у 3 примірниках (додаток 7).

Усі примірники підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки лікарських засобів, та присутнім при відборі представником аптеки. Перший примірник акта залишається у посадової особи, яка його склала, другий — додається до зразків лікарських засобів, третій — передається присутньому при відборі представнику аптеки».?n