У парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я»

Основи законодавства України про охорону здоров’я — це базовий законодавчий акт, який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні. Цей документ було прийнято в 1992 р.

Однак за час, що минув, відбулися значні зміни у сфері соціально-економічних відносин, заклади охорони здоров’я набули певного досвіду роботи в ринкових умовах. Сьогодні галузь охорони здоров’я потребує глобального реформування, що зумовлює необхідність приведення положень Основ законодавства України про охорону здоров’я у відповідність із потребами сучасності.

Проектом Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я» щодо вдосконалення правової бази, зареєстрованим у Верховній Раді України 25.05.2011 р. за № 8566 (далі — законопроект), визначаються поняття «здоров’я», «заклад охорони здоров’я», «медична допомога», «медичне обслуговування», «пацієнт».

Наприклад, заклад охорони здоров’я — юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, основним завданням якої є забезпечення медичного обслуговування громадян на основі професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, її відокремлений підрозділ, основним завданням якого є забезпечення медичного обслуговування громадян на основі професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

У попередньому законодавчому акті у визначенні поняття «заклад охорони здоров’я» про працівників фармацевтичної сфери окремо не згадувалося.

У законопроекті більш деталізовано поняття «медична допомога». Порівняно з попереднім законом медична допомога — це не тільки комплекс спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, запобігання захворюванням та інвалідності, а «…діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку із хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку із вагітністю та пологами».

Визначено, що «пацієнт — фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога».

Також у документі вказується, що таке система стандартів у сфері охорони здоров’я, складовими якої є державні соціальні нормативи та галузеві стандарти, зокрема стандарт медичної допомоги (медичний стандарт), клінічний протокол, табель матеріально-технічного оснащення, лікарський формуляр.

Поняття «галузь охорони здоров’я» змінено на ширше — «сфера охорони здоров’я».

У ст. 8 за кожним громадянином закріплено право на безоплатне отримання в державних та комунальних закладах охорони здоров’я медичної допомоги, до якої належить:

• екстрена медична допомога;
• первинна медична допомога;
• вторинна (спеціалізована) медична допомога;
• третинна (високоспеціалізована) медична допомога;
• паліативна допомога.

Крім того, законопроектом передбачається, що за рахунок бюджетних коштів медична допомога надається безоплатно закладами охорони здоров’я та лікарями, які здійснюють господарську діяльність із медичної практики як фізичні особи — підприємці, із якими укладені договори про надання такої допомоги.

Законопроект спрямовано також на поліпшення умов оплати праці медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема шляхом встановлення доплат, надбавок за обсяг і якість виконаної роботи за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Датою набуття чинності законопроектом пропонується визначити 1 січня 2012 р. з урахуванням визначених ним особливостей.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!