Основи законодавства про охорону здоров’я. Огляд проекту

Норми охорони здоров’я закріплено також в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Цивільному, Господарському та Кримінальному кодексах України, інших законодавчих актах.

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» прийнято у 1992 р., і він у достатній мірі не відповідає сучасним вимогам, тому МОЗ України виносить на публічне обговорення нову редакцію проекту змін до цього акта (див. диск та на сайті www.apteka.ua). Нагадаємо, що попередній проект Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства про охорону здоров’я» — «Медичний кодекс» (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 4 (675) від 26.01.2009 р. та на сайті www.apteka.ua) оприлюднено 29.12.2008 р.

Підставою для розроблення нової редакції згаданого акта стало приведення його у відповідність з Конституцією України, Указом Президента України від 06.12.2005 р. № 1694 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення», основних положень міжнародного медичного права.

Статті проекту упорядковані в 13 тематичних розділів. Розділ «Загальні положення» містить розширений термінологічний словник, зокрема визначення таких понять: доступність медичного обслуговування, ефективність медичної допомоги, індикатор якості надання медичної допомоги, лікування, медична допомога, медична помилка, медична послуга, медичний працівник, пацієнт, фармацевтичний працівник тощо.

Зазначено, що охорона здоров’я — це обов’язок суспільства та держави щодо пріоритетності заходів у цій сфері.

Як і в чинному законі окремий розділ присвячено роз’ясненню прав та обов’язків громадян у сфері охорони здоров’ я, серед них — право громадян на отримання безоплатної медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров’ я (ЗОЗ), рівного доступу всіх громадян до своєчасної та якісної медичної допомоги, надання якої фінансується за рахунок державних коштів; та обов’язок проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення у випадках, передбачених законодавством.

Пропонується досить чітко розмежувати повноваження державних та місцевих органів у сфері охорони здоров’я, зазначивши, що регулювання діяльності у цій сфері здійснюють Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, МОЗ України, Верховна Рада АР Крим, Рада Міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень.

Проектом передбачено, що безпосереднє надання медичної допомоги забезпечують державні, комунальні та приватні ЗОЗ, перелік типів яких встановлюється МОЗ. Нині розроблено та винесено на публічне обговорення окремий законопроект «Про заклади охорони здоров’я» (див. диск та на сайті www.apteka.ua).

Окремою статтею визначено поняття та складові системи стандартів у галузі охорони здоров’я. Крім того, визначено випадки та межі, в яких надається безоплатна медична допомога:

• екстрена та невідкладна — на догоспітальному етапі станціями швидкої медичної допомоги, пунктами невідкладної медичної допомоги при стані, який загрожує життю людини;
• амбулаторно-поліклінічна;
• стаціонарна — у разі гострого захворювання та у невідкладних випадках;
• невідкладна стоматологічна допомога;
• долікарська медична допомога сільським жителям;
• санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих закладах оздоровлення;
• утримання дітей у будинках дитини;
• медико-соціальна експертиза втрати працездатності.

Встановлено перелік платних медичних послуг, що надаються в державних та комунальних ЗОЗ, серед них: послуги, пов’ язані з лікуванням, профілактичними заходами, консультативні послуги, медичні огляди (згідно із законодавством) тощо.

Питання забезпечення населення медичною допомогою знайшли відображення в розділі «Медична допомога» («Лікувально-профілактична допомога» в чинній редакції закону), у якому наведені аналогічні, але дещо розширені норми порівняно із чинним законом. Так, проектом запропоновано внормувати розподіл на первинну, вторинну (спеціалізовану) та третинну медичну допомогу. Окремо виділені екстрена медична та паліативна допомога.

Також законопроектом пропонується чітко врегулювати питання заборони клонування людини (що є позитивним моментом з погляду суспільної моралі та гідності людини), але дозволити використовувати технології клонування з метою регенерації органів тієї ж людини або виробництва медичних препаратів. Крім того, окремо передбачена заборона еутаназії та дано визначення моменту смерті людини.

Законопроект містить не менш важливі розділи, що стосуються питань забезпечення громадян лікарськими та протезними засобами, охорони здоров’я матері та дитини, медико-санітарного забезпечення санаторно-курортної діяльності та відпочинку, організації і проведення медичної експертизи, заняття медичною і фармацевтичною практикою.

Окремим розділом визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров’я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Зазначено, що Україна, як учасник міжнародного співробітництва у сфері охорони здоров’я, член ВООЗ та інших міжнародних організацій, сприяє розширенню і поглибленню своєї участі у заходах, що ними проводяться.

Підбиваючи підсумки, зазначу, що законопроект визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи охорони здоров’я в Україні. На думку розробників, його реалізація розширить та доповнить базу правового регулювання у відповідній сфері, сприятиме поліпшенню надання медико-санітарної допомоги населенню, дозволить впровадити механізми забезпечення конституційного права громадян на отримання безоплатної медичної допомоги в державних і комунальних ЗОЗ, створить умови для забезпечення їх багатоканального фінансування, подальшого розвитку приватної медичної практики.

Як було зазначено вище, новий проект Закону України «Про заклади охорони здоров’ я» розроблено з метою визначення основних правових, економічних та організаційних засад створення і функціонування ЗОЗ. Документ підготовлено робочою групою МОЗ на виконання Указу Президента України від 06.12.2005 р. № 1694/2005 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення».

Відповідно до норм чинного законодавства України сьогодні державні та комунальні ЗОЗ України функціонують як бюджетні установи. У той же час передбачена можливість розвитку інших, більш ефективних (з точки зору використання обмежених ресурсів) форм господарювання ЗОЗ, що перебувають у державній та комунальній власності.

Законопроект визначає порядок та умови створення і ліквідації ЗОЗ, їх організаційно-правовий статус, побудову правових та економічних відносин ЗОЗ з державними органами та іншими суб’єктами господарської діяльності.

В окремі розділи винесені питання діяльності ЗОЗ різних організаційно-правових форм: ЗОЗ як бюджетна установа, комунальне підприємство, державне (казенне) підприємство; університетська клініка; науково-медичний центр; приватні ЗОЗ; ЗОЗ, що знаходяться у сфері управління інших державних органів (відомчі заклади). Один з розділів законопроекту присвячено питанню створення та реєстрації ЗОЗ нерезидентами. Виділено особливості порядку проведення процедури банкрутства ЗОЗ.

В цілому, на думку розробників, прийняття цього законопроекту дозволить створити сприятливі передумови для структурної перебудови галузі та започаткувати її повноцінне реформування з метою підвищення доступності якісної медичної допомоги широким верствам населення України.

Олеся Кісєльова