Тривалість робочого часу
Згідно з Кодексом законів України про працю (КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень.
При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 год при тижневій нормі 40 год, 6 год. при тижневій нормі 36 год і 4 год при тижневій нормі 24 год.
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на 1 год як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 год.
Коли можна застосовувати надурочні роботи?
Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Як правило, вони не допускаються. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках. Такими випадками є наступні:
1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії й негайного усунення їх наслідків;
2) при проведенні громадсько необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3) за необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного
ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
4) за необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт із метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; у цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 год протягом 2 днів підряд і 120 год на рік. Власник або уповноважений ним орган має вести облік надурочних робіт кожного працівника.
Як провадиться оплата праці за роботу в надурочний час?
За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Що таке виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника?
В Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.1982 р. № 53-ВЛ передбачено порядок та умови виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників без звільнення від своєї основної роботи.
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2011 р. № 126/06/186–11 розтлумачується, що паралельне виконання чужих обов’язків передбачає заміну працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада).
Як здійснюється оплата праці при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника?
Згідно зі ст. 105 КЗпП, працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводиться доплата. Розміри доплат встановлюються на умовах, передбачених колективним договором.
Не слід плутати виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника із суміщенням посад та замісництвом.
Суміщення професій (посад) — виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). При цьому суміщувана посада обов’язково має бути в штатному розписі й бути вакантною (наприклад у разі звільнення когось із працівників чи введення до штатного розпису нової посади).
Тимчасове замісництво — виконання обов’язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника іншим працівником, який працює на тому ж підприємстві, установі чи організації в разі виробничої необхідності. Тимчасове замісництво є одним із видів тимчасового переведення на іншу роботу, пов’язану з виконанням розпорядчих функцій. Працівник, який заміщує тимчасово відсутнього працівника, на період заміщення звільняється від виконання обов’язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи. При цьому працівникові виплачується різниця між його фактичним окладом (посадовим, персональним) та посадовим окладом відсутнього працівника (без персональної надбавки) за умови, що працівник, який заміщує відсутнього працівника, не є його штатним заступником або помічником.
Призначення працівника виконуючим обов’язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливо лише за посадою, призначення на яку провадиться вищим органом управління.
Таким чином
У конкретному випадку тимчасове виконання працівником аптеки чужих обов’язків буде вважатися виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника згідно з чинним законодавством. Оплата праці здійснюватиметься шляхом доплати на умовах, передбачених колективним договором на підприємстві.
Коментарі